Ухвала

від 12.10.2023 по справі 308/17545/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/17545/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2023 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до відповідача Ужгородської міської ради про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Дослідивши матеріали позовної заяви приходжу до наступного висновку.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява (заява) за формою та змістом повинна відповідатистатті 175 ЦПК України, а також вимогамстатті 177 цього Кодексу.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху оскільки подана з порушенням вимог ст. ст.175, 177 ЦПК України.

Згідно ч. 1ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України(далі -ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.3 ст. 175 ЦКП України, позовна заява повиннамістити: 1)найменування судупершої інстанції,до якогоподається заява; 2)повне найменування(дляюридичних осіб)або ім`я(прізвище,ім`я тапо батькові-для фізичнихосіб)сторін таінших учасниківсправи,їх місцезнаходження(дляюридичних осіб)або місцепроживання чиперебування (дляфізичних осіб),поштовий індекс,ідентифікаційний кодюридичної особив Єдиномудержавному реєстріпідприємств іорганізацій України(дляюридичних осіб,зареєстрованих зазаконодавством України),а такожреєстраційний номероблікової карткиплатника податків(дляфізичних осіб)за йогонаявності абономер ісерію паспортадля фізичнихосіб -громадян України(якщотакі відомостіпозивачу відомі),відомі номеризасобів зв`язку,офіційної електронноїадреси таадреси електронноїпошти; 3)зазначення цінипозову,якщо позовпідлягає грошовійоцінці;обґрунтований розрахуноксум,що стягуютьсячи оспорюються; 4)зміст позовнихвимог:спосіб (способи)захисту правабо інтересів,передбачений закономчи договором,або іншийспосіб (способи)захисту правта інтересів,який несуперечить законуі якийпозивач проситьсуд визначитиу рішенні;якщо позовподано докількох відповідачів-зміст позовнихвимог щодокожного зних; 5)виклад обставин,якими позивачобґрунтовує своївимоги;зазначення доказів,що підтверджуютьвказані обставини; 6)відомості провжиття заходівдосудового врегулюванняспору,якщо такіпроводилися,в томучислі,якщо закономвизначений обов`язковийдосудовий порядокурегулювання спору; 7)відомості провжиття заходівзабезпечення доказівабо позовудо поданняпозовної заяви,якщо такіздійснювалися; 8)перелік документівта іншихдоказів,що додаютьсядо заяви;зазначення доказів,які неможуть бутиподані разоміз позовноюзаявою (занаявності);зазначення щодонаявності упозивача абоіншої особиоригіналів письмовихабо електроннихдоказів,копії якихдодано дозаяви; 9)попередній (орієнтовний)розрахунок сумисудових витрат,які позивачпоніс іякі очікуєпонести узв`язку ізрозглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

У відповідності до вимог ч. 1ст. 5 ЦПК Україниздійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Звертаючись із даним позовом до суду, ОСОБА_1 , вказує, що 08 липня 2004 року ОСОБА_1 , 1964 р.н., та ОСОБА_2 , уклали договір дарування нерухомого майна посвідченого, Данюк Л.В., приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 655. Згідно даного договору ОСОБА_2 передала у власність безоплатно (подарувала) мені ОСОБА_1 належну їй на праві спільної часткової власності 35/100 частини будинковолодіння, що знаходиться: АДРЕСА_1 , витяг про Державну реєстрацію прав від №4390313 від 09.08.2004 року, реєстраційний номер 6488662.

Згідно позовної заяви, належні їй на праві приватної спільної часткової власності 35/100 частини будинковолодіння - літ. Б, складається з трьох кімнат, загальною площею 82,70 кв.м., житловою площею 45,1 кв.м., розташовані на земельній ділянці розміром 384 кв.м.

Земельна ділянка під належними мені 35/100 частиною житлового будинку в АДРЕСА_1 , площею 0,0384 га, кадастровий номер 2110100000:07:001:0102, перебуває в моїй особистій приватній власності на підставі державного акту на землю серія ЗК №055809.

В цілому будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 складається з: бібліотеки літ. А, житлового будинку літ. Б, огорожі -1, загальною площею 153,7 кв.м., яке розташоване на земельній ділянці площею 526 кв.м.

Відповідач по справі Ужгородська міська рада також має свої відокремлені 65/100 частини будинковолодіння з окремим входом під літ. «А», що доводиться актуальною інформацією про об`єкт нерухомого майна від 11.07.2023 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 6488662.

Позивач при цьому зазначає, що вона із відповідачем є власниками двох окремих домоволодінь, що знаходяться на окремих земельних ділянках, однак з належне позивачу нерухоме майно до сих пір становить не виділену в натурі 35/100 частини будинковолодіння літ. Б.

При цьому ОСОБА_1 , зазначає, що така ситуаціє порушує її права як власника так як маючи у власності по суті окреме домоволодіння до сих пір не може самостійно здійснювати дії щодо володіння та розпорядження таким через його правовий статус як частини від цілого.

Позивач вказує на те, що її житловий будинок згідно даних технічної технічного паспорту, інвентаризаційна справа № б/н, реєстраційний номер ТІ01:9055-7136-9543-4409, виданий ФОП ОСОБА_3 складається з: Житлового будинку літ. Б.

Позивач посилається на довідку про можливість виділу виданої інженером з технічної інвентаризації нерухомого майна ФОП ОСОБА_3 від 19.09.2023 року № 17 (кваліфікаційний сертифікат АЕ №002451): Будівля «Будівля бібліотеки літ. А», загальною площею 71 m2; нежитлова площа 71 m2; №1 огорожа та розташована в АДРЕСА_1 , загальною площею 82,7 m2; житлова площа 45,1 m2; нежитлова площа 37,6 m2 та розташований в АДРЕСА_1 ., Увесь об`єкт складається з Будівлі бібліотеки літ. А. загальна площа 71 m2, нежитлова площа 71 m2 та №1 огорожі, Житлового будинку літ Б. загальна площа 82,7 m2; житлова площа 45,1 m2; нежитлова площа 37,6 m2, За технічними показниками житловий будинок літ. Б, загальною площею 82.7 m2, житловою площею 45.1 m2 є відокремлена, має окремий вихід, інженерні комунікації, може використовуватись незалежно від інших будівель та може бути виділена в натурі без проведення будівельних робіт і являє собою окремий житловий будинок.

Також, позивач повідомляє суд, що заходи досудового врегулювання спору проводилися однак результату не дали. Однак доказів на підтвердження вказано до позовної заяви не додано, відомості про вжиті заходи позовна заява не містить.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свогоособистого немайновогоабо майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнанняправочинунедійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8)відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9)відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим абооргану місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановленийдоговоромабо закономчи судом у визначених законом випадках.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятоїстатті 13 цього Кодексу.

Позивач не виклав обставини щодо наявності між сторонами спору.

Натомість позивач зазначила, що вцілому будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 складається з: бібліотеки літ. А, житлового будинку літ. Б, огорожі -1, загальною площею 153,7 кв.м., яке розташоване на земельній ділянці площею 526 кв.м, Та відповідач по справі Ужгородська міська рада також має свої відокремлені 65/100 частини будинковолодіння з окремим входом під літ. «А», що доводиться актуальною інформацією про об`єкт нерухомого майна від 11.07.2023 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 6488662.

Позовна заява не містить фактично відомостей щодо порушеного права, на спосіб захисту вже порушеного права (ст. 16 ЦК України), не вказано якими саме діями відповідач не визнає, порушує, чи оспорює право позивача відносно місця проживання дитини. Позивач не зазначає в чому саме полягає спір між стронами, адже на даний час дитина проживає із нею.

Слід зазначити, що у постанова від 13.05.2020 у справі№ 686/20582/19-ц ВС зауважив, що поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

КЦС зазначив, що відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

У постанові Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зазначив, що:

«Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З огляду на викладене відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами».

При цьому в позовній заяві вказано на те, що позивач з відповідачем є власниками «двух окремих домоволодінь, що знаходяться на окремих земельних ділянках».

Вказане фактично свідчить про відсутність доказів, що підтверджують відмову відповідача щодо виділення належної позивачу частини будинку, відповідно відсутні підстави для звернення до суду за захистом порушеного або не визнаного права позивача.

Окрім того, слід також вказати на те, що позивач просить суд :

Виділити в натурі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РН ОКПП НОМЕР_1 - в окреме домоволодіння належні їй 35/100 частини будинковолодіння в АДРЕСА_1 , згідно висновку виданого ФОП ОСОБА_3 від 19.09.2023 року № 17: що складається з житлового будинку загальною площею 82,7 m2; житловою площею 45,1 m2; нежитловою площею 37,6 m2.

У постанові від 29 вересня 2020 року справа №286/3653/18 (провадження №61-38св20) Верховний Суд, вказав на те що виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності….

Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.

Разом із тим, матеріали позову не місять експертного висновку щодо технічної можливості виділу частки в натурі спірного будинковолодіння.

У постанові від 20 листопада 2019 року Справа № 344/8200/14-ц (Провадження № 14-302цс19) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що оскільки після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної власності припиняється, то при виділі частки зі спільного нерухомого майна власнику, частка якого виділяється, та власнику (власникам), частки яких залишаються, мають бути виділені окремі приміщення, які повинні бути ізольованими від приміщень іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, підведену систему водопостачання, водовідведення, опалення тощо, тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 цього Кодексу та пункту 10 Порядку присвоєння об`єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2010 року № 1117 «Про ідентифікацію об`єктів нерухомого майна для державної реєстрації прав на них».

Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток жилих будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55 (далі - Інструкція).

Так, згідно з пунктами 1.2, 2.1, 2.4 цієї Інструкції поділ об`єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об`єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об`єкту поштової адреси.

Таким чином довідка, на яку містяться посилання в позовній заяві не є висновком, на підставі якої підтверджується технічна можливість поділу будинковолодіння.

За таких обставин, приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, сплати позивачем судового збору, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з врахуванням вимог ст.175 ЦПК України.

Статтею 185 ЦПК України визначено,що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст. ст.185, 260 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності,- залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії даної ухвали. Роз`яснити, що в разі не усунення ним вказаних недоліків, заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош