Рішення

від 31.08.2023 по справі 752/3434/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/3434/22

Провадження № 2/752/2090/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31 серпня 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ГЕОС ІНВЕСТ» про поділ майна подружжя,-

в с т а н о в и в:

у лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ГЕОС ІНВЕСТ» про поділ спільного майна подружжя, у якому просила суд:

- визнати спільним майном подружжя майнові права на квартиру АДРЕСА_1 напроти групи будівель № 26-А у Голосіївському районі м. Києва;

- визнати за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 у порядку поділу майна подружжя за кожним по 1/2 частці майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 39,56 м2, що придбані за інвестиційним договором № ЛС/120/1 від 18.09.2017 року, що укладений з ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ГЕОС ІНВЕСТ».

На мотивування своїх позовних вимог вказала, що з 25.09.2013 року по 01.09.2020 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , від якого мають неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначила, що за час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 для сім`ї ними було придбано квартиру АДРЕСА_1 напроти групи будівель № 26-А у Голосіївському районі м. Києва, на підставі інвестиційного договору № ЛС/120/1 від 18.09.2017 року, що укладений ОСОБА_2 з ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ГЕОС ІНВЕСТ».

Вказала, що ОСОБА_2 повністю виконані обов`язки за договором щодо повної оплати об`єкту інвестування, однак, об`єкт інвестиційного внески він досі у власність не отримав, право власності на квартиру не зареєстровано та відповідні правовстановлюючі документи не отримані.

Вважала, що оскільки вказане придбано разом з ОСОБА_2 в період шлюбу, останнє належить їм, як подружжю на праві спільної сумісної власності, а тому вона має намір здійснити поділ вищезазначеного майна.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Хоменко В.С. від 04.05.2022 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання (а.с. 22).

Ухвалою від 19.01.2023 року підготовче провадження у справі закрито, призначено судовий розгляд (а.с. 37).

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив, вказавши, що шлюбні відносини між ним та позивачем були припинені ще у вересні 2015 року, навіть на момент народження їх дитини вони не проживали разом, а тому спільної сумісної власності на майно немає. Крім того, пояснив, що при зверненні до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з заявою про розірвання шлюбу, позивач сама зазначила про те, що шлюбні відносини припинені з вересня 2015 року. До того ж вказав, що позивач вже давно проживає за кордоном.

Третя особа явку представника в судове засідання не забезпечила, пояснення щодо позову не подала.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що між сторонами 25.09.2013 року було зареєстровано шлюб, про що Ізюмським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області здійснено відповідний актовий запис № 2034 (а.с. 15).

Також, судом встановлено, що сторони у справі є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що вбачається зі свідоцтва Серія НОМЕР_1 від 27.06.2018 року (а.с. 14).

18.09.2017 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ГЕОС ІНВЕСТ» укладено інвестиційний договір № ЛС/120/1 від 18.09.2017 року щодо об`єкту - житлова квартира АДРЕСА_2 - житловому комплексі з об`єктами соціальної інфраструктури (третя секція 1 черги - будівництво житлового будинку АДРЕСА_3 , поверх 15, кількість кімнат 1, загальна проектна площа 39,56 м2 (а.с. 5-11).

Оплата ціни за інвестиційним договором ОСОБА_2 проведена в повному обсязі у сумі 569 644,00 грн. (а.с. 4).

Згідно рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01.09.2020 року, яке набрало законної сили в установленому порядку, шлюб між сторонами у справі розірвано (а.с. 12-13).

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (ст. 61 СК України).

Конструкція норми ст. 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Отже, у сімейному законодавстві діє принцип спільності майна подружжя та частки чоловіка і дружини є рівними.

За загальним правилом застосування презумпції спільності майна подружжя, згідно зі ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, і позивач не зобов`язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя.

Презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 57 СК України суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Як встановлено судом і вбачається з рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01.09.2020 року, через що в силу ч. 4 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню, сторони припинили шлюбні стосунки з вересня 2015 року, про що позивачем також було заявлено при зверненні з позовом про розірвання шлюбу.

За таких обставин, суд надходить до висновку про те, що спірна квартира придбана сторонами за час зареєстрованого шлюбу, однак у період окремого проживання подружжя у зв`язку з фактичним припинення шлюбних відносин, тому не вбачає підстав для визнання спільним майном подружжя майнові права на квартиру АДРЕСА_1 напроти групи будівель № 26-А у Голосіївському районі м. Києва, через що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Питання судових витрат слід вирішити відповідно до ст. 141 СК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 60, 61, 70, 71 СК України, ст. ст. 13, 76-81, 89, 3, 141, 258-261, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвеститційний фонд «ГЕОС ІНВЕСТ» про поділ майна подружжя - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 2 848,32 грн.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_5 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.С. Хоменко