Ухвала

від 13.10.2023 по справі 469/1056/23

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13.10.2023 Справа №469/1056/23

2/469/450/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2023 року смт.Березанка

Березанськийрайонний судМиколаївської областіу складіголовуючого суддіГапоненко Н.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості згідно з борговою розпискою, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики у розмірі 815200,00 грн., 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України у сумі 16409,97 грн. та інфляційні витрати 289155,87 грн., усього 1120765,84 грн., посилаючись на те, що він 02 жовтня 2020 року позичив ОСОБА_2 гроші в сумі 1115200,00 грн. строком до 30 вересня 2021 року, з яких ОСОБА_2 повернула йому лише 300000,00 грн..

01 серпня 2023 року ОСОБА_1 подав до суду заяву, у якій з метою забезпечення вказаного позову просив на підставі ст.149, п.1-1 ч.1 ст.150 ЦПК України забезпечити позов шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають вартості спору, а саме на:

- гараж загальною площею 32,9 кв.м., розташований за адресою АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку реєстраційний номер 2068969848209, кадастровий номер 4820982200:09:000:0477 площею 0,1 га;

- земельну ділянку реєстраційний номер 1888951548209, кадастровий номер 4820955000:01:000:0185 площею 0,7991 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 071671, виданий 07 травня 2007 року;

- транспортний засіб ДЕО ЛАНОС червоного кольору, державний номер НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 03 серпня 2023 року у задоволенні зазначеної заяви відмовлено через неспівмірність вказаного позивачем заходу забезпечення позову із заявленими у позовній заяві вимогами.

10 серпня 2023 року ОСОБА_1 подав до суду заяву від 07 серпня 2023 року, у якій з метою забезпечення вказаного позову просив на підставі ст.149, п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України забезпечити позов шляхом накладення арешту на активи відповідача, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають вартості спору, а саме на:

- гараж загальною площею 32,9 кв.м., розташований за адресою АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку реєстраційний номер 2068969848209, кадастровий номер 4820982200:09:000:0477 площею 0,1 га;

- земельну ділянку реєстраційний номер 1888951548209, кадастровий номер 4820955000:01:000:0185 площею 0,7991 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 071671, виданий 07 травня 2007 року;

- транспортний засіб ДЕО ЛАНОС червоного кольору, державний номер НОМЕР_1 .

Заявник зазначав, що з моменту прострочення зобов"язань сплинуло майже два роки; на даний час існує загроза втрати заявником грошових коштів, тому з метою забезпечення прав заявника та забезпечення можливості в майбутньому виконання рішення необхідно накласти арешт на активи ОСОБА_2 , які відповідають вартості позовних вимог. Ринкова вартість майна, на яке позивач просить накласти арешт, становить 734062,00 грн., що практично вдвічі менше заборгованості.

Крім того, позивач зазначав, що відповідачу належало жиле приміщення за адресою АДРЕСА_2 , зараз за цією адресою знаходиться гараж, належний відповідачу, тобто власником приміщення є вже інша особа. Тому у позивача виникає підозра, що відповідач може позбутися власності до прийняття рішення, що зробить неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 14 серпня 2023 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто заявнику на підставі ч.3 ст.44 ЦПК України.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 02 жовтня 2023 року вказану ухвалу скасовано, а матеріали справи за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову направлено до Березанського районного суду Миколаївської області для продовження розгляду.

Судом встановлено, що позивач повторно звернувся з заявою про забезпечення позову, посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, та просив накласти арешт на належне відповідачці на праві власності майно, перелічене у заяві; необхідність застосування заходів забезпечення позову позивач обґрунтовував тим, що є ризик того, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Колегія суддів прийшла до висновку, що подання заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору чи інші активи відповідача, які відповідають вартості спору, а саме: гараж загальною площею 32,9 кв.м., земельну ділянку реєстраційний номер 2068969848209, кадастровий номер 4820982200:09:000:0477 площею 0,1 га; земельну ділянку реєстраційний номер 1888951548209, кадастровий номер 4820955000:01:000:0185 площею 0,7991 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 071671, виданий 07 травня 2007 року; транспортний засіб Део Ланос червоного кольору, державний номер НОМЕР_1 , до вирішення справи по суті є реалізацією дозволеного процесуальним законом права і переслідує легітимну мету забезпечення позову, а тому не може розцінюватись як зловживання процесуальним правом.

Згідно зі ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ст.150 ЦПК України).

Необхідність забезпечення позову випливає з фактичних обставин справи, а саме з викладених у позовній заяві обставин щодо суми заборгованості та тривалості строку неповернення коштів, які свідчать про наявність підстав вважати, що існує ризик відчуження нерухомого майна відповідача, а тому незастосування цих заходів може призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Пунктом 7 ч.3 ст.2 ЦПК України обов`язковість судового рішення визначена як одна із основних засад цивільного судочинства.

За такого, враховуючи встановлені постановою Миколаївського апеляційного суду від 02 жовтня 2023 року обставини та викладені ним висновки, суд приходить до висновку про можливість задоволення заяви позивача у вказаний ним спосіб.

Відповідно до частини третої статті 154 ЦПК України суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові, або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Такі обставини судом не встановлені, а тому, з огляду на обраний вид забезпечення позову, який не впливає на матеріальний стан відповідача як власника майна та не призводить до понесення додаткових витрат унаслідок його застосування, з урахуванням відсутності доказів завдання відповідачу збитків унаслідок накладення арешту на майно, зустрічне забезпечення судом не застосовується.

Відповідно до позовної заяви, загальний розмір заявлених позивачем позовних вимог становить 1120765,84 грн.

Тому підлягає арешту нерухоме майно відповідача на суму у зазначених межах заявлених позовних вимог.

Застосування забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку реєстраційний номер 2068969848209, кадастровий номер 4820982200:09:000:0477, площею 0,1 га в силу положень п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України є неможливим, оскільки порушить права особи, яка не є учасником справи, так як відповідно до наданої позивачем Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів та отриманої на запит суду відповіді № 272015 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказана земельна ділянка перебуває у комунальній власності Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Крім того, не здобуто і доказів належності відповідачу зазначеного позивачем транспортного засобу ДЕО ЛАНОС червоного кольору, державний номер НОМЕР_1 , у зв"язку з чим відсутні підстави для накладення на нього арешту судом.

Суд враховує,що конкретнемайно боржника,яке підлягаєарешту,може бутивстановлене виконавцемпри виконанніухвали судуу порядку ст.ст.26, 56 Закону України Про виконавче провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-154, 258-261 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на активи відповідача ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 ,УНЗР 19580807-03522,у межах вартості спору 1120765,84(одинмільйон стодвадцять тисячсімсот шістдесятп"ять)гривень 84копійки, а саме на:

- гараж загальною площею 32,9 кв.м., розташований за адресою АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку реєстраційний номер 1888951548209, кадастровий номер 4820955000:01:000:0185, площею 0,7991 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 071671, виданий 07 травня 2007 року.

У іншій частині вимог відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала про забезпечення позову може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п"ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п"ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: