Рішення

від 13.10.2023 по справі 200/4807/23

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2023 року Справа№200/4807/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Горлівське АТП» до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

31 серпня 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Горлівське АТП» (далі ТОВ «Горлівське АТП») через свого представника (адвоката) та підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті від 08 червня 2023 року №028851 про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Також просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем судові витрати, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Позов обґрунтовувало тим, що оскаржена постанова прийнята безпідставно, оскільки порушення, що викладені в акті перевірки, на підставі якої вона винесена (про відсутність у водія перевізника: схеми маршруту, розкладу руху, таблиці вартості проїзду, протоколу перевірки та адаптації тахографа), не вчинялися, і жодний акт у відповідний період часу не складався.

При винесені оскарженої постанови не враховано те, що всі відповідні документи були в наявності у водія перевізника.

Так, відповідно до отриманого дозволу серії МВ №000612 від 23 листопада 2018 року позивач здійснює регулярні пасажирські перевезення на міжміському міжобласному автобусному маршруті загального користування «Покровськ - Харків», рейси 823/824. Незважаючи на зазначений в Дозволі строк його дії до 12 квітня 2022 року, відповідно до пп. 5 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану», строк його дії автоматично продовжено на період дії воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування.

Відповідно до встановленого розкладу руху (витяг з дозволу серії ВТБ №000144 від 05 березня 2020 року) позивачем було розроблено таблицю вартості проїзду.

Щодо відсутності протоколу перевірки та адаптації тахографу, то позивач такий факт не заперечує. Проте відповідачем не враховано, що на час здійснення перевірки автобус БАЗ д.н.з. НОМЕР_1 не був обладнаний тахографом, у зв`язку з чим у водія була наявна індивідуальна контрольна книжка водія, що заповнена згідно з вимогами законодавства. Це відповідало п. 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, що затверджено наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 червня 2010 року №340.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року залучено до участі в справі в якості другого відповідача Відділ державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті.

Відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті - подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, зокрема, що Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті проведено рейдову перевірку, під час якої встановлено відсутність: схеми маршруту, таблиці вартості проїзду, копії затвердженої організатором перевезень розкладу руху та протоколу перевірки та адаптації тахографа. У зв`язку з цим державними інспекторами складено відповідний акт перевірки, в якому зафіксовано відсутність на момент перевірки документів, що визначені ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт». Водій зі змістом акту перевірки був ознайомлений та підписав його без зауважень та заперечень.

Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо позивача, зокрема позивач заздалегідь рекомендованим повідомленням був повідомлений про час та місце розгляду акту (повідомлення від 29 травня 2023 року № 38963/540/24-23 про призначення розгляду справи на 08 червня 2023 року з 9:00 до 12:00 було направлено позивачу поштою 30 травня 2023 року рекомендованим повідомленням (трекінг АТ «Укрпошта» № 0600027691681), 02 червня 2023 року відправлення було у точці видачі, проте не вручене під час доставки), натомість неотримання вказаної кореспонденції знаходиться у сфері його відповідальності, яку відповідач не може гарантувати. Через неявку уповноваженої особи позивача як суб`єкта господарювання справа про порушення правомірно була розглянута без його участі. Це відповідало вимогам законодавства та висновкам, що містяться в постанові Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 820/4624/17.

За виявлені під час рейдової перевірки порушення вимог законодавства щодо позивача правомірно та у відповідності до вимог законодавства винесена постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Відповідач також звернув увагу на те, що транспортний засіб позивача марки БАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , обладнаний тахографом, проте під час проведення перевірки був відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. Позивач зобов`язаний забезпечувати належну експлуатацію тахографу, а водій повинен мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до такого транспортного засобу. Висновок щодо обов`язкової наявності протоколу перевірки та адаптації тахографа сформульований у тексті постанови Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 820/4624/17. Під час перевірки 11 травня 2023 року водій не заперечував те, що транспортний засіб обладнаний тахографом, відтак, надання контрольної книги до суду, з мотивів необладнання тахографом перевіреного транспортного засобу, є помилковим, оскільки акт складався в присутності водія, який повідомив інспектора відповідача, яким чином проводиться облік робочого часу.

Вважав всі інші наведені в позовній заяві твердження надуманими та такими, що спростовуються матеріалами справи і направлені на ухилення від встановленої законом відповідальності.

Просив в задоволенні позову відмовити.

Відповідачем - Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті - відзив на позовну заяву подано не було.

Позивач подав відповідь на відзив Державної служби України з безпеки на транспорті, якою підтримав доводи позовної заяви. Також зазначав наступне.

Рейдова перевірка, на його думку, є незаконною, оскільки проведена на підставі направлення на перевірку, яке не відповідає вимогам додатку 11 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567, - в направленні в довільній формі зазначені місця проведення рейдової перевірки як «адміністративні території Донецької, Луганської, Харківської областей та м. Харкова», що не відповідає встановленим вимогам до визначення місць проведення рейдової перевірки (згідно з додатком №11 до Порядку, яким затверджено форму направлення на рейдову перевірку, має бути зазначено: «Ділянка дороги, маршрут, автовокзал, автостанція, автобусні зупинки, місце посадки і висадки пасажирів, стоянка таксі, стоянка інших транспортних засобів, місце вантаження та розвантаження вантажних, автомобілів під час виїзду з території підприємств.»).

Відповідачем не доведений факт скоєння позивачем порушення вимог законодавства як обов`язкової передумови застосування до нього адміністративно-господарського штрафу.

Так, як вбачається з письмових пояснень водія ОСОБА_1 від 20 вересня 2023 року, ним, на прохання посадової особи відповідача, після пред`явлення йому всіх наявних документів на маршрут, дійсно був підписаний акт перевірки. Що стосується відсутності протоколу перевірки та адаптації тахографу, то з пояснень водія вбачається, що незважаючи на усне повідомлення посадової особи відповідача по те, що ним ведеться індивідуальна контрольна книжка та що він готов її надати для огляду, останній вимагав саме надання протоколу перевірки та адаптації тахографу як засобу контролю обліку робочого часу водія.

Твердження відповідача, що автобус позивача БАЗ А079.19, державний номер НОМЕР_2 , обладнаний тахографом, не відповідає дійсності, адже встановлення контрольних пристроїв (тахографів) не передбачено виробником (офіційна сторінка заводу-виробника автобусу ПрАТ «Бориспільського автозаводу» - http://baz.ua), і позивачем на ньому ніколи не встановлювався тахограф.

В цій частині у якості єдиного засобу обліку та контрою обліку часу та відпочинку водія використовувалася індивідуальна контроль книжка водія, належним чином посвідчена копія якої надана суду, що відповідало вимогам п. 6.3 розд. VI Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, що затверджене наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 червня 2010 року №340.

Крім того, в акті перевірки зазначено лише про відсутність на транспортному засобі позивача протоколу перевірки та адаптації тахографу, проте не зазначено інформації щодо встановленого, на думку відповідача, тахографу: тип тахографа, його ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - VRN) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа "k", характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу "w", ефективного кола шини "l", а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності), наявність протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, наявність маркування та пломб на тахографі та інші дані.

Всі документи, наявність яких передбачена ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», були наявні у водія позивача і надавалися службовій особі відповідача, а саме: дозвіл серії МВ №000612 від 23 листопада 2018 року на маршрут «Покровськ-Харків» рейси 823/824; витяг з дозволу ВТБ №000144 від 05 березня 2020 року, де зазначений розклад руху та таблиця вартості проїзду, що підтверджується поясненнями водія ОСОБА_1 . Дійсність та відповідність вимогам законодавства документів, долучених позивачем до позовної заяви, відповідачем не спростовано та під сумнів не ставилося.

Допущені відповідачем дефекти при складанні акту проведення перевірки в частині не зазначення маршруту руху транспортного засобу, що перевірявся, не дають змоги визначитися, на який конкретно маршрут відповідачем вимагалися документи, передбачені ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», у тому числі: схема маршруту, розклад руху та таблиця вартості проїзду. Даний факт порушує принцип правової визначеності та, як наслідок, став проявом негативної дискреції, що виявилася у незаконному притягненні позивача до відповідальності шляхом складання оскаржуваної постанови.

Вважав, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність своїх дій щодо складення спірної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу. Просив задовольнити позов.

Відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті - подав заперечення щодо відповіді позивача на відзив, в якому зазначав наступне.

Щодо посилання на недійсність направлень та проведеної рейдової перевірки, то направлення на перевірку, форма якого затверджена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567, не вимагає зазначення усіх ділянок автомобільних шляхів в межах адміністративних територій областей, на які розповсюджуються повноваження відділу. Відтак, направлення на перевірку від 08 травня 2023 року № НР 000914 цілком відповідало встановленій формі.

Щодо посилання на відсутність тахографа, то твердження відповідача жодним доказом не спростовано, а ґрунтується лише на вебпосиланні, при відкритті якого взагалі відсутня подібного роду інформація. Посилання позивача на відсутність у акті перевірки інформації про тахограф є безпідставними, оскільки жодним нормативно-правовим актом не закріплені вимоги до складання актів. Транспортний засіб марки БАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , обладнаний тахографом, проте під час проведення перевірки був відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, що зафіксовано в акті перевірки. Проставляння власноручного підпису водія на акті свідчить про ознайомлення із зафіксованим порушенням, що опосередковано свідчить про безпідставність вимог позивача.

Просив в задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що 08 грудня 2021 року службовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті, яке є територіальним органом Державної служби України з безпеки на транспорті без статусу юридичної особи, на підставі відповідного графіку (щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях на території Донецької, Луганської та Харківської областей в період з 08 травня 2023 року по 14 травня 2023 року) та направлення на перевірку від 08 травня 2023 року № НР 000914, на автодорозі М-03 «Київ-Харків-Довжанський», 516 км, проводилася рейдова перевірка.

Вказані обставини не є спірними.

В цей день проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, що належить позивачу, за результатами якої складено акт від 11 травня 2023 року №АР025625.

Вказаним актом встановлено, що 11 травня 2023 року об 11 год. 20 хв. під час перевірки автомобілю БАЗ А079.19, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належать ТОВ «Горлівське АТП», водій ОСОБА_1 , що проведена на автомобільній дорозі М-03 «Київ-Харків-Довжанський», 516 км, встановлено, що в пору шення ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник не забезпечив водія документами, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, що передбачені ст. 39 цього Закону, а саме відсутні: схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду, протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. В тому числі актом встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена ст. 60 цього ж Закону, а саме перевезення пасажирів за відсутності на момент перевірки документів, визначених ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»: схеми маршруту, розкладу руху, таблиці вартості проїзду, протоколу перевірки та адаптації тахографа.

Акт перевірки підписаний водієм транспортного засобу (без зауважень).

Листом Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті від 29 травня 2023 року позивача запрошено на розгляд справи про порушення на 08 червня 2023 року з 9 год. до 12 год. (рекомендоване повідомлення АТ «Укрпошта», трекінг № 0600027691681, відправлено поштовим відділенням 30 травня 2023 року, 02 червня 2023 року відправлення надійшло до відповідного відділення зв`язку до точки видачі/доставки, проте не було вручено під час доставки, а 07 червня 2023 року - повернуто за зворотною адресою за закінченням встановленого терміну зберігання).

08 червня 2023 року без участі представника позивача відбувся розгляд справи про порушення, і в цей же день Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті, який є територіальним органом Державної служби України з безпеки на транспорті без статусу юридичної особи та органом державного контролю, прийнято постанову від 08 червня 2023 року №028851 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою за порушення ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 вказаного Закону, на позивача накладено адміністративно-господарський штраф в розмірі 17 000 грн.

Судом також встановлено, що Державною службою України з безпеки на транспорті позивачу видано дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування дозвіл серії МВ №000612 від 23 листопада 2018 року, на підставі якого позивач здійснює регулярні пасажирські перевезення на міжміському міжобласному автобусному маршруті загального користування «Покровськ - Харків», рейси 823/824. Строк дії дозволу по 12 квітня 2022 року, який згідно з пп. 5 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» автоматично продовжено на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування.

Також Державною службою України з безпеки на транспорті позивачу видано витяг з дозволу на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування серії МВ №000612 (витяг серії ВТБ №000144 від 05 березня 2020 року, дата видачі 04 червня 2020 року), в якому зазначений розклад руху автобусів на маршруті «Покровськ - Харків», рейси №823 та №824.

Відповідно до встановленого розкладу руху позивачем розроблено таблицю вартості проїзду.

Водій позивача щодо спірного періоду вів індивідуальну контрольну книжку водія (розпочата 07 січня 2023 року, закінчена 30 червня 2023 року).

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про автомобільний транспорт» основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Згідно з ч. 12 ст. 6 вказаного Закону державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Частиною 1 ст. 6 вказаного Закону визначено, що реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється, зокрема через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті (п. 1 Положення).

Одним з основних завдань Укртрансбезпеки є здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті (пп. 3 п. 4 Положення).

Згідно з пп. 29 та 62 п. 5 вказаного Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 8 Положення).

Відповідно до ч.ч. 14 та 21 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлює, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567.

Пунктами 12, 14, 19 вказаного Порядку визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку.

Пунктом 15 Порядку визначено, що під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно:

наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

оснащення таксі справним таксометром;

відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі);

виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з п. 16 Порядку рейдова перевірка (перевірка на дорозі) може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки.

Відповідно до п.п. 20, 21 Порядку виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Пунктами 25 - 27 визначено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення..

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

Верховний Суд, аналізуючи питання щодо повідомлення суб`єкта господарювання, в постанові від 11 лютого 2020 року у справі № 820/4624/17 зазначив наступне:

« 48. З матеріалів справи встановлено, що повідомленням від 05.09.2017 № 4132 позивача було викликано для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 12.09.2017.

49. Судом встановлено, що згідно із інформацією про відстеження пересилання поштових відправлень на Офіційному сайті «Укрпошта» копію повідомлення направлено на адресу позивача 05.09.2017, 07.09.2017 повідомлення надійшло до відділення зв`язку, проте не було вручено під час доставки.

50. Вказане свідчить, що позивач мав можливість отримати дане повідомлення з 07.09.2017, проте вказаним правом не скористався…

52. Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомив позивача про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а у зв`язку із неявкою уповноваженої особи суб`єкта господарювання, правомірно розглянув справу без її участі.».

Відповідно до п. 27 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567, за наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України «Про транспорт» нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов`язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен, зокрема: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Статтею 39 цього Закону визначені документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Згідно з вказаною статтею Закону автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Щодо оскарженої постанови від 08 червня 2023 року №028851 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17 000 грн.

Підставою для її винесення щодо автомобільного перевізника стало перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: схеми маршруту, розкладу руху, таблиці вартості проїзду, протоколу перевірки та адаптації тахографа.

Щодо протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу

Відповідності до п. «а» п. 1 ст. 10 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (ратифікована Україною у 2008 році) компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями.

Згідно п. 3 ст. 10 даної Конвенції традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.

Відповідності до п. 6.1 розд. VI Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, що затверджене наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 червня 2010 року №340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв (п. 1.5 розд. І Положення).

Згідно з п. 6.3 зазначеного Положення водій, що керує ТЗ (транспортним засобом), який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ) (п. 1.3 розд. І Положення).

Пунктом 1.4 розд. І цього Положення визначено перелік осіб, на яких це Положення не поширюється.

До такого переліку позивач не належить. Також позивач здійснював регулярні пасажирські перевезення на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, а тому на нього поширювалися наведені положення законодавства.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений обов`язок доказування, згідно з яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень (в частині протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу) виходив з того, що транспортний засіб позивача обладнаний тахографом, тому позивач зобов`язаний забезпечувати належну експлуатацію тахографу, а водій повинен мати при собі протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, що передбачений Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, що затверджена наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2010 року №385 (пп. 2.5 2.8 розд. ІІ, пп. 3.5 та 3.6 розд. ІІІ Порядку; форма протоколу встановлена додатком 1 до цієї Інструкції).

При цьому, суб`єкт владних повноважень, посилаючись на обладнання транспортного засобу позивача, що перевірявся, тахографом, доказів таким обставинам до суду не надав. В акті перевірки дані, якій б свідчили про встановлення такого тахографа (марка, модель, тип, виробник, заводський номер, дата виготовлення, тощо), також не встановлені.

В свою чергу позивач підтвердив, що на час перевірки водій не мав протоколу перевірки та адаптації тахографа.

Проте, як пояснив позивач, транспортний засіб, яким керував водій та щодо якого складено відповідний акт про порушення, не обладнаний тахографом. У зв`язку з цим водій, що керував таким транспортним засобом, у встановленому порядку вів індивідуальну контрольну книжку водія та мав її в наявності.

З поданого до суду витягу з індивідуальної контрольної книжки водія ТОВ «Горлівське АТП» - ОСОБА_1 за травень 2023 року вбачається, що її заповнено у встановленому порядку, в тому числі щодо спірного періоду.

З огляду на наведене в цій частині акт перевірки є необґрунтованим.

Щодо схеми маршруту, розкладу руху, таблиці вартості проїзду

Схема маршруту - картографічне зображення маршруту (пп. 18 п. 2 ч. 1 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176).

Схема автобусного маршруту це нанесена на карту автомобільних доріг відповідної місцевості або на її фрагмент чи на план міста або на його фрагмент лінія шляху проходження маршруту (п. 1.3. розд. І Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, що затверджений наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 травня 2010 року № 278).

Схема маршруту та розклад руху регулярних перевезень або відповідний примірник паспорта регулярних спеціальних перевезень пред`являються водієм автобуса під час здійснення перевезень пасажирів та перевізником за його місцезнаходженням для перевірки представникам Державної служби України з безпеки на транспорті під час здійснення ними державного контролю та працівникам уповноважених підрозділів Національної поліції України. (п. 1.4 розд. I Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, що затверджений наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 травня 2010 року № 278).

В акті перевірки, на підставі якого складена оскаржена постанова, відображений факт перевезення водієм ТОВ «Горлівське АТП» ОСОБА_1 пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки таких документів, визначених ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», як: схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду.

Акт перевірки підписаний вказаним водієм транспортного засобу (без зауважень).

З огляду на наведене посилання позивача на те, що жодний акт у відповідний період часу не складався, є безпідставними.

З огляду на наведене неприйнятними є і посилання позивача на розклад руху, що відображений у виданому позивачу Державною службою України з безпеки на транспорті витязі з дозволу на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування, та на таблицю вартості, що розроблена позивачем відповідно до цього розкладу руху.

Адже вказані документи водій перевізника зобов`язаний був пред`явити представникам Державної служби України з безпеки на транспорті саме на момент проведення перевірки під час здійснення перевезень пасажирів, чого зроблено не було.

Фактична наявність у позивача розкладу руху та таблиці вартості не спростовує відсутність таких документів у водія позивача на момент проведення перевірки під час здійснення перевезень пасажирів.

Крім того, такий документ як схема маршруту не був поданий навіть до суду.

Посилання позивача на письмові пояснення його водія ОСОБА_1 від 20 вересня 2023 року (доповідна на ім`я директора ТОВ «Горлівське АТП»), є неприйнятними, оскільки це є внутрішнім службовим документом, що адресований директору позивача, і такі пояснення не мали місце у взаємовідносинах із суб`єктом владних повноважень під час перевірки, що відбулася 11 травня 2023 року, на час розгляду матеріалів перевірки та прийняття оскарженої постанови від 08 червня 2023 року.

Посилання позивача у відповіді на відзив на невідповідність направлення на рейдову перевірку вимогам додатку 11 до Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567, та незаконність у зв`язку з цим рейдової перевірки, - є неприйнятними, оскільки в направленні на рейдову перевірку зазначені всі дані (найменування територіального органу Державної служби України з безпеки на транспорті, який проводив перевірку; дані щотижневого графіка проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), на підставі якого видано це направлення; прізвище, ініціали та посаду особи територіального органу Державної служби України з безпеки на транспорті, що проводила перевірку; акти законодавства, додержання яких перевіряється Закону України «Про автомобільний транспорт» та інші нормативно-правові акти у сфері автомобільного транспорту; зазначено, що направлення видано на перевірку на адміністративній території Донецької, Луганської та Харківської областей), що дозволяли посадовій особі територіального органу Державної служби України з безпеки на транспорті провести рейдову перевірку перевізників на любій автомобільній дорозі в межах вказаних областей, в тому числі на 516 км автомобільної дороги М-03 «Київ-Харків-Довжанський», де був зупинений та перевірений автомобіль позивача.

Направлення на перевірку відповідає формі такого направлення, яка затверджена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567, та не вимагає зазначення усіх ділянок автомобільних шляхів в межах адміністративних територій областей, на які поширюються повноваження органу Укртрансбезпеки.

Те, що перевірка проведена на автомобільній дорозі М-03 «Київ-Харків-Довжанський», 516 км, також відображено в акті перевірки від 11 травня 2023 року №АР025625, на підставі якого прийнято оскаржену постанову, з огляду на що відповідні посилання позивача є безпідставними.

Крім того, предметом спору в даній справі є правомірність постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті від 08 червня 2023 року №028851 про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт, а не дії виконуючого обов`язки начальника цього Відділу щодо складання направлення на рейдову перевірку позивача. Предмет та підстави позову шляхом подання письмової заяви позивач у встановленому порядку не збільшував (ч. 1 ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт встановлена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Статтею 60 вказаного Закону визначено, що при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративно-господарський штраф накладається за кожне правопорушення окремо.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідних документів водій позивача під час під час керування транспортним засобом не мав.

Отже, за порушення ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», які знайшли підтвердження в ході розгляду справи, органом, що здійснював державний нагляд (контроль) за безпекою, зокрема, на автомобільному транспорті, щодо позивача правомірно винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу в порядку та розмірі, що відповідали вимогам законодавства.

Суб`єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, і не порушив права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин.

З огляду на наведене правові підстави для задоволення позову із зазначених в ньому підстав відсутні.

Виходячи з вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при відмові в задоволенні позову понесені позивачем судові витрати (судовий збір 2684 грн., витрати на професійну правничу допомогу 11250 грн.) стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень не підлягають.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Горлівське АТП» (85490, Донецька обл., м. Селидове, смт. Курахівка, вул. Прокоф`єва, 25; код ЄДРПОУ 35063511) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51; код ЄДРПОУ 39816845), Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, «Держпром», 6-ий під`їзд, 7 поверх) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 13 жовтня 2023 року.

Суддя Т.В. Логойда