Рішення

від 06.10.2023 по справі 280/5435/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 жовтня 2023 року Справа № 280/5435/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ПрудивусаО.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою:Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (код ЄДРПОУ 20508338, 69002, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 75, офіс 226)

до:Товариства з обмеженою відповідальністю «Візус» (код ЄДРПОУ 24907271, 69050, м. Запоріжжя, вул.Космічна, буд.114)

про:стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році.

14.07.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Візус» (далі відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році у розмірі 100306,63 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідно до Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, надісланого відповідачу, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 73 особи. Отже, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого у ст. 19 Закону України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», у відповідача повинна складати 3 особи. Позивач зазначає, що оскільки у відповідача у звітному періоді середньооблікова чисельність працівників, яким встановлена інвалідність, склала 1 особу, останній повинен сплатити відповідну суму адміністративно-господарських санкцій у розмірі 93919,73 грн. та пеню у розмірі 6386,90 грн. З огляду на викладені обставини, позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачем було усунуто недоліки позовної заяви у встановлений строк.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.08.2023 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).

22.08.2023 судом отримано відзив на позовну заяву (вх.№36504 від 22.08.2023), в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки у 2022 році кількість працевлаштованих у нього осіб з інвалідністю становила 4 особи, що перевищує законодавчо визначений норматив у відповідній сфері правовідносин. Також відповідач у відзиві зауважив, що при поданні звітності за формою Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску ним були допущені технічні помилки у рядках «Код категорії ЗО», що і спричинило нарахування суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році у загальному розмірі 100306,63 грн. Однак, у травні та червні 2023 року позивач вказані технічні помилки виправив шляхом подання у встановленому порядку уточнюючих звітів за формою Додатку 1 до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 2022 рік. З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з розглядом даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши матеріали і з`ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши всі наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивача зареєстровано як юридичну особу державну організацію 07.02.2022 (а.с.18). Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача зареєстровано як юридичну особу 07.04.1997 (а.с.183).

Позивачем в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності було здійснено визначення підприємств, установ та організацій, які використовують найману працю та не забезпечили виконання у 2022 році нормативу робочих місць. До вказаного переліку був віднесений, у тому числі, відповідач.

У квітні 2023 року позивач склав щодо відповідача Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативну робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік (а.с.6).

Згідно з даними вказаного Розрахунку середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за 2022 рік становить 73 особи; норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю склав 3 особи; фонд оплати праці штатних працівників становить 6856140,51 грн.; середня річна заробітна плата штатного працівника становить 93919,73 грн.

Виходячи з вказаних показників, позивачем була розрахована сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, яка склала 93919,73 грн. (а.с.6).

Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативну робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, був розміщений позивачем в електронному кабінеті відповідача на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією квитанції від 17.04.2023 (а.с.6).

Крім того, у зв`язку з простроченням відповідачем строків сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році, який на дату подання даної позовної заяви становив 85 календарних днів, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 6386,90 грн. (а.с.3).

Оцінюючи наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році у загальному розмірі 100306,63грн. (93919,73 грн. (сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік) + 6386,90 грн. (пеня) = 100306,63 грн.), суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 8 ст. 69 Господарського кодексу України (далі ГК України) підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Закон України від 21.03.1991 №875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі Закон України від 21.03.1991 №875-XII) визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

За приписами ч. 1 ст. 19 Закону України від 21.03.1991 №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України від 21.03.1991 №875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону України від 21.03.1991 №875-XII та з урахуванням вимог ст.18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Крім того, нормою ч. 4 ст. 19 Закону України від 21.03.1991 №875-XII законодавець встановив, що виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з ч. 1 ст.19 Закону України від 21.03.1991 №875-XII, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Так, судом встановлено, що позивач в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності визначив підприємства, установи та організації, які використовували найману працю та при цьому не забезпечили виконання у 2022 році нормативу робочих місць. До вказаного переліку позивачем був віднесений відповідач. У квітні 2023 року позивачем був складений Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативну робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, згідно з яким відповідач повинен сплатити позивачу відповідні кошти у розмірі 93919,73 грн. (а.с.6). Також відповідачу була нарахована пеня за прострочення строків сплати грошового зобов`язання у розмірі 6386,90 грн. (а.с.5).

Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативну робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, був розміщений позивачем в електронному кабінеті відповідача на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія квитанції від 17.04.2023 (а.с.6).

Поряд із цим, у контексті оцінки спірних правовідносин суд приймає до уваги доводи відповідача щодо виконання ним законодавчого обов`язку по забезпеченню нормативів робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році, а також підтверджуючі документи.

Зокрема, відповідач надав до суду копії наказів від 07.04.2014 № О-070401 (а.с.31), від 01.08.2014 № О-010802 (а.с.28), від 27.09.2019 № 270901-О (а.с.38), від 11.01.2021 № 110101-О (а.с.35) про прийняття на основну роботу ОСОБА_1 на посаду інженера з комп`ютерних програм, ОСОБА_2 на посаду завідувача господарством, ОСОБА_3 на посаду гардеробника, ОСОБА_4 на посаду гардеробника.

Наявні у матеріалах справи копії довідки до акту огляду МСЕК серія АВ від 24.04.2018 № 1015159 (а.с.29) та пенсійних посвідчень від 22.11.2022 № 3346409557 (а.с.34), від 07.09.2022 №2828810406 (а.с.39), від 02.02.2010 № 2847401422 (а.с.36) засвідчують факт наявності у ОСОБА_1 2 групи інвалідності з дитинства, у ОСОБА_2 3 групи інвалідності, у ОСОБА_3 3 групи інвалідності, у ОСОБА_4 3 групи інвалідності (а.с.36).

Отже, вбачається, що відповідачем виконані вимоги Закону України від 21.03.1991 №875-XII щодо дотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Належних та достатніх доказів зворотнього позивачем не надано.

Також, з метою офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суд дослідив надані відповідачем на обґрунтування своєї правової позиції копії звітних податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І-IV квартали 2022 року та відомості про нарахування у 2022 році заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам (а.с.47-137).

Так, згідно з відомостями, що містяться у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, кількість працівників у відповідача, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, у 2022 році складала 2 особи (а.с.42-44, 68-71, 85-89, 114-117). Однак, у подальшому, з метою виправлення технічних помилок в рядках «Код категорії ЗО» вказаних податкових розрахунків, відповідач у встановленому порядку подав уточнюючі відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам, за якими кількість працевлаштованих у відповідача осіб з інвалідністю у 2022 році становить 4 особи (а.с.172-177).

Крім того, суд приймає до уваги лист Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 18.07.2023 № 0800-0705-8/45906, відповідно до якого в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування наявна така інформація щодо кодів категорій застрахованих осіб за основним місцем роботи: по ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з січня по грудень 2022 року відомості відображені з категорією особи «2» (працююча особа з інвалідністю); по ОСОБА_1 з січня по жовтень 2022 року відомості відображені з категорією особи «1» (наймані працівники на загальних підставах), а з листопада по грудень 2022 року категорія особи «2» (працююча особа з інвалідністю) (а.с.179).

Таким чином, загальна кількість працевлаштованих у відповідача осіб з інвалідністю у 2022 році становила 4 особи при встановленому нормативі в обсязі 3 особи.

З огляду на викладені обставини у їх сукупності, суд доходить висновку щодо відсутності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році у розмірі 100306,63 грн. Будь-яких доказів зворотнього позивачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України.

Позивач не довів обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. У свою чергу, відповідач надав суду докази на підтвердження виконання ним у 2022 році нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Таким чином, адміністративний позов, на переконання суду, є необґрунтованим, а відтак, у його задоволенні слід відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд дійшов висновку щодо необґрунтованості позовних вимог, а також враховуючи, що позивач виступає у даній справі в якості суб`єкта владних повноважень, підстави для вирішення питання щодо розподілу суми судового збору відсутні.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 6, 8 10, 14, 90, 241 246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (код ЄДРПОУ 20508338, 69002, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 75, офіс 226) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Візус» (код ЄДРПОУ 24907271, 69050, м. Запоріжжя, вул.Космічна, буд.114) про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році у розмірі 100306,63 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 6 жовтня 2023 року.

Суддя О.В. Прудивус