Рішення

від 12.10.2023 по справі 380/16526/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2023 рокусправа №380/16526/23Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"ЗАХІДБУДТОРГ" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про визнання протиправною і скасування постанови,-

в с т а н о в и в:

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДБУДТОРГ" (79037, м. Львів, вул. Чигиринська, 42) з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ015763 від 17.05.2023 року, №ПШ015764 від 17.05.2023 року Державної служби України на транспорті відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області;

- стягнути з Державної служби України на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області на користь позивача суму судового збору в розмірі 5368.00 гри.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваними постановами №ПШ015763 від 17.05.2023 року, №ПШ015764 від 17.05.2023 року на позивача накладено адміністративно-господарський штраф. Позивач вважає вище вказані постанови винесені з порушеннями, оскільки відповідач не повідомив його про дачу, час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, чим позбавив його можливості взяти участь у такому розгляді, що є самостійною підставою для скасування постанови №ПШ015763 від 17.05.2023 року та №ПШ015764 від 17.05.2023 року

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20 липня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (вх. №60908 від 08.08.2023 року), в якому просив у задоволенні позову відмовити з огляду на наступне. Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» обумовлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. Крім того, відповідно до частини другої статті 49 Закону України «Про автомобільний транспорт», водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку. Таким чином, положеннями спеціального закону покладено на перевізника обов`язок з забезпечення, а водія - пред`явлення для перевірки відповідних документів. Відтак, під час перевірки було виявлено порушення вимог статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до вимог пунктів 25-26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). Пунктом 27 Порядку № 1567 визначено, що у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

Повідомлення про розгляд справи № 886, яке зареєстроване у електронній системі документообігу Державної служби України з безпеки на транспорті від 27.04.2023 за №28912/31/24-23, було направлено на адресу Позивача - 79037, м. Львів, вул. Чигиринська, 42. Факт направлення даного повідомлення підтверджується фіскальним списком рекомендованих відправлень № 5635.

Згідно тренінгу відправлень на офіційному веб-сайті Укрпошта https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html рекомендований лист за номером 7905100155980, що відправлений Позивачу 28.04.2023, прибув у відділення вже 01.05.2023. Шлях відправлення на вказаному веб-сайті показує, що 02.05.2023 вказане повідомлення було особисто вручено одержувачу, тобто завчасно до розгляду справи про порушення.

Отже, Позивач був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та мав реальну можливість бути присутнім при такому розгляді, надати свої пояснення чи зауваження.

Повідомлення про розгляд справи №885, яке зареєстроване у електронній системі документообігу Державної служби України з безпеки на транспорті від 19.04.2023 за №26176/31/24-23, було направлено на адресу Позивача, що зазначена у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 . Факт направлення вказаного повідомлення підтверджується списком рекомендованих поштових відправлень № 5499 (додається).

Згідно трекінгу відправлень на офіційному веб-сайті Укрпошта https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html рекомендований лист за номером 7905100155638, ідо відправлений Позивачу 26.04.2023, прибув у відділення вже 27.04.2023 та того ж дня було перенаправлено до іншого відділення за місцем обслуговування одержувача. Вдруге відправлення надійшло у точку видачі 27.04.2023, проте не було вручено одержувачу та 28.04.2023 було повернуте за зворотною адресою.

17.05.2023 відбулися розгляди справ про порушення №№ 886, 885, в результаті яких Відділом державного нагляду (контролю) у Львівській області було винесено постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів №№ ПШ015764, ПШ015763.

Згідно постанови від 01.03.2018 № 820/4810/17 Верховного Суду у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу, при розгляду даної справи не позбавляє особу спростовувати вину у суді та у зв`язку з цим не може бути самостійною підставою для скасування постанови для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

На переконання представника Відповідача, вказані акти індивідуальної дії у повній мірі відповідають положенням Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», згідно з яким встановлено відповідальність автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт у вигляді адміністративно-господарського штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону.

Представник відповідача зазначив, що ні водієм транспортного засобу, ні Позивачем не заперечуються зафіксовані у акті проведення перевірки порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту.

Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне

18 березня 2023 року контролюючими особами Укртрансбезпеки, на підставі графіку проведення рейдових перевірок, а також відповідно до направлення на перевірку №015718 від 10.03.2023 проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами складений акт №350996 від 18.03.2023 року.

Під час перевірки виявлено порушення ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 11.1 наказу МТЗУ № 363 від 14.10.1997, п. 6.1 наказу МТЗУ №340 від 07.06.2010, п. 3.3 наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010 під час перевезень вантажів перевізник не забезпечив водія оформленою товарно-транспортною накладною або іншим визначеним законодавством документом на вантаж; оформленим протоколом перевірки та адаптації тахографа до т/з, чим порушено cт. 48 цього Закону.

На підставі акту перевірки відповідачем 17.05.2023 року прийнято постанову про застосування адміністративно господарського штрафу №ПШ015763, в якій зазначено, що позивачем допущено перевезення пасажирів та вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 і 48, відповідальність за яке передбачене ч.1 абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 грн.

18 березня 2023 року контролюючими особами Укртрансбезпеки, на підставі графіку проведення рейдових перевірок, а також відповідно до направлення на перевірку №015718 від 10.03.2023 проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами складений акт №355573 від 18.03.2023 року.

Під час перевірки виявлено порушення cт. 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 6.1 наказу МТЗУ № 340 від 07.06.2010, п. 3.3 наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010 внутрішні перевезення вантажу згідно ТТН №39 від 18.03.2023 пункт навантаження м. Львів, пункт розвантаження м. Київ, виконувалися транспортним засобом, який обладнаний діючим та повіреним цифровим тахографом, водій якого ОСОБА_1 не використовує особисту картку водія.

На підставі акту перевірки відповідачем 17.05.2023 року прийнято постанову про застосування адміністративно господарського штрафу №ПШ015764, в якій зазначено, що позивачем допущено перевезення пасажирів та вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 і 48, відповідальність за яке передбачене ч.1 абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000 грн.

Вважаючи прийняті відповідачем рішення протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до частини 11статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

За приписами частини 3 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує: формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту; нормативно-правове регулювання; визначення пріоритетних напрямів розвитку автомобільного транспорту.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (пункт 8 Положення №103).

Згідно з пунктом 15 Порядку здійснення контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством.

Статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Тобто, як зазначено в абзаці 3 частини 1статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», суб`єктом відповідальності за встановлене правопорушення є саме автомобільний перевізник.

Відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів застосовується саме до перевізників.

Щодо порушення, встановленого в акті перевірки №355573 від 18.03.2023 суд вважає за необхідне зазначити, що підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог статей 39, 48 Закону України Про автомобільний транспорт стало твердження про відсутність на час проведення перевірки особистої кратки водія транспортного засобу при обладнанні транспортного засобу цифровим тахографом.

Відповідно до положень статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Аналіз вище наведених норм свідчить, що визначений статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт перелік документів не є вичерпним, оскільки законодавством можуть бути передбачені інші документи, що є необхідними для здійснення внутрішніх перевезень вантажів.

Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, статті 18 Закону України "Про автомобільний транспорт" та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів розроблено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340 (далі - Положення № 340).

Суд відзначає, що згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 820/4624/17, положення статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт, які кореспондуються з Конвенцією № 153 та Положенням № 340 вимагають або обладнання транспортного засобу справним та повіреним тахографом, або ведення водієм письмового документа з приводу часу роботи у вигляді індивідуальної контрольної книжки водія.

Положення № 340 встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

Пунктом 1.3 Положення № 340 передбачено, що його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

За змістом пункту 6.1 Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначений Інструкцією з використання пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, яка затверджена наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 (далі - Інструкція № 385).

Згідно з пунктом 1.3 Інструкції № 385 її положення поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Приписами пункту 3.3 Інструкції № 385 встановлено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати про собі, зокрема, заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Отже, як перелік документів визначений у статті 48 Законом України Про автомобільний транспорт перелік документів не є вичерпним, тобто законодавцем передбачено можливість його доповнення іншими, визначеними законодавством документами, одним з яких є заповнені: 1) тахокарти (щоденні реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водія) у кількості, що передбачена ЄУТР; 2) або картка водія чи роздруківка даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Реєстраційні листи режимів праці та відпочинку водіїв оформляються у вигляді тахокарт або картки водія чи роздруківки даних роботи тахографа ( пункт 3.3 Інструкції №385).

Відтак, Закон України Про автомобільний транспорт зобов`язує автомобільних перевізників та водіїв мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, до яких відносяться, зокрема, особиста картка водія до цифрового тахографа та роздруківка даних роботи цифрового тахографа.

Так, підставою для висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт є відсутність у водія особистої картки водія, передбаченої пунктом 33 Наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010.

Позивач факту порушення, зафіксованого в акті №355573 від 18.03.2023, у позовній заяві не заперечує.

Щодо порушення, встановленого в акті перевірки №350996 від 18.03.2023 суд вважає за необхідне зазначити, що підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог статей 39, 48 Закону України Про автомобільний транспорт стало твердження про те, що під час перевезень вантажів перевізник не забезпечив водія оформленою товарно транспортною накладною або іншим визначеним законодавством документами на вантаж, оформленим протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Відповідно до статті 1 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями;

вантажовідправник - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення та вносить відповідні відомості до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж;

вантажоодержувач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка здійснює прийом вантажу та розвантаження транспортного засобу у порядку, встановленому законодавством;

документи на вантаж - документи, визначені відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про транспортно-експедиторську діяльність», «;Про транзит вантажів», інших актів законодавства, в тому числі міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, які необхідні для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом;

товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

В силу вимог статті 34 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

За правилами, визначеними у статті 48 Закону №2344-ІІІ, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

дата і місце складання;

вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;

пункти завантаження і розвантаження.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок №1567).

Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Як передбачає пункт 20 Порядку №1567, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Аналізуючи вищенаведені норми законодавства про автомобільний транспорт, можна дійти висновку про те, що товарно-транспортна накладна є обов`язковим документом, який має бути у водія при здійсненні ним перевезень вантажів.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки відсутності зазначеного документа особа, яка проводить перевірку, повинна зазначити про це в акті з посиланням на порушену норму.

Як слідує з акта перевірки від 18.03.2023 № 350996 посадовою особою відповідача зазначено про виявлене порушення ст. 48 Закону №2344-ІІІ.

Позивач факту порушення, зафіксованого в акті від 18.03.2023 №350996, у позовній заяві не заперечує.

Згідно із абзацом третім частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, відсутність на момент перевірки в автомобільного перевізника документів, визначених, зокрема, ст.48 Закону №2344-ІІІ, є підставою для застосування штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Щодо твердження позивача про порушення відповідачем процедури розгляду справи про застосування адміністративно - господарського штрафу, суд зазначає наступне.

Як стверджує позивач, його не повідомили належним чином про час, дату і місце розгляду справи.

Згідно з пунктом 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі, державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктом 26 Порядку №1567 встановлено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі (п. 27 Порядку № 1567).

З аналізу даних правових норм слідує, що на орган державного контролю покладено обов`язок повідомити уповноважену особу суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення одним із способів: під розписку або рекомендованим листом із повідомленням. Справа розглядається за участю уповноваженої особи суб`єкта господарювання за виключенням випадку, коли уповноважена особа, яка належним чином повідомлена про дату і час розгляду справи, не з`явилася.

Порядком № 1567 не передбачена можливість розгляду справи про порушення без участі суб`єкта господарювання у разі відсутності інформації щодо вручення суб`єкту господарювання повідомлення про розгляд справи.

Суд встановив, що відповідач листом від 18.04.2023 №25636/24-23 Про розгляд матеріалів справи про порушення законодавства запросив АТ «Кредобанк» прибути на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що відбудеться 03.05.2023 з 10:00 год. до 13:00 год. за адресою: Львівська область, м. Городок, вул. Львівська, 659А/2.

Листом від 26.04.2023 вих. №55-10706/23 АТ «Кредобанк» повідомило, що транспортний засіб марки SCАNІА, номерний знак НОМЕР_3 перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДБУДТОРГ".

Відповідач листом від 19.04.2023 №21676/31/24-23 Про розгляд матеріалів справи про порушення законодавства запросив ТОВ "ЗАХІДБУДТОРГ" прибути на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що відбудеться 17.05.2023 з 10:00 год. до 13:00 год. за адресою: Львівська область, м. Городок, вул. Львівська, 659А/2.

Вище вказаний лист надіслано за адресою: м. Львів, вул. Джерельна, 69.

В подальшому відповідач листом від 27.04.2023 №28912/31/24-23 Про розгляд матеріалів справи про порушення законодавства запросив ТОВ "ЗАХІДБУДТОРГ" прибути на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що відбудеться 17.05.2023 з 10:00 год. до 13:00 год. за адресою: Львівська область, м. Городок, вул. Львівська, 659А/2.

Вище вказаний лист надіслано за адресою: м. Львів, вул. Чигиринська, 42.

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрованим місцезнаходженням позивача є: м. Львів, вул. Чигиринська, 42.

Згідно трекінгу відправлень на офіційному веб-сайті Укрпошта https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html рекомендований лист за номером №7905100155980, що відправлений Позивачу 28.04.2023, вказане повідомлення було особисто вручено одержувачу 02.05.2023 року.

Відтак, позивач був належно повідомлений про час, дату і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Враховуючи викладене, оскаржувані постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ015763 від 17.05.2023 року, №ПШ015764 від 17.05.2023 року винесені відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом письмовими, речовими та електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Частина 1, 2 статті 77 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що доводи позивача про протиправність оскаржуваних постанов є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні даного позову, підстави для присудження на його користь понесених судових витрат у справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю"ЗАХІДБУДТОРГ" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про визнання протиправною і скасування постанови відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяКухар Наталія Андріївна