Рішення

від 03.10.2023 по справі 420/14584/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/14584/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Дубровної В.А.,

при секретарі: Самсоновій М.А.

за участю представників

позивача Іноземцева О.В. .

відповідача Тарановського Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Ескадор до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

І. Зміст позовних вимог.

До суду з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Ескадор (далі - позивач, ТОВ Будівельна компанія Ескадор) до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (далі відповідач, ГУ ДПС в Одеській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати видане ГУ ДПС в Одеській області 11.04.2023 р. Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Ескадор податкове повідомлення-рішення № 5904/15-32-04-06.

II. Позиція сторін.

На обґрунтування вказаних позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 11.04.2023 р. за № 5904/15-32-04-06 відповідачем до ТОВ «Будівельна компанія «Ескадор»» на підставі висновків акту перевірки від 07.03.2023 р., № 3949/15-32-04-06/33658839 відповідно до п. 120-1.1. ст. 120-1 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених п. п. 201.10 с. 201 цього Кодексу. Однак позивач не погоджується з вказаним порушенням, вказуючи на те, що Законом України від 17.03.2020 р. № 533- IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків па період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» зі змінами, внесеними Законом України від 13.05.2020 р. № 591-ІХ, на податкові штрафи був введений мораторій, зокрема, у підрозділі 10 розділу XX ПКУ був внесений пункт 52-1, згідно з яким «за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються». З огляду на те, у податковий період з листопада 2021 по жовтень 2022 року тривав карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19)», відповідно на вказаний податковий період були встановлені обмеження щодо застосування штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних. Щодо посилання відповідача в акті перевірки на п. 69.2 підрозділу 10 розділу XX ПКУ в редакції Закону України від 12 травня 2022 р. № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (який набрав сили 27.05.2022 р.), яким « …вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19) не застосовуються, то з урахуванням положень абз. 3 п. 69.1. розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, позивач вважає, вказані зміни в законодавстві стосуються реєстрації податкових накладних за період лютий - травень 2022 року та саме на ці податкові накладні та на камеральні перевірки, проведенні за цими податковими накладними розповсюджується дія п. 69.2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ щодо незастосування мораторію. Що стосується інших податкових накладних, які виписало до лютого 2022 року та після травня 2022 року - на думку позивача мораторій розповсюджує свою дію, оскільки до цього часу не є скасованим. Оскільки в даному випадку має місце неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків щодо вищевказаних норм законів, а тому враховуючи положення п. 56.21. ст 56 ПКУ та висновки Великої Палати Верховного Суду у п. 78 постанови від 01.07.2020 р, по справі № 260/81/19 , що за практикою ЄСПЛ, яка сформувалась з питань імперативності правил про прийняття рішення на користь платників податків, у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справа «Сєрков проти України», заява Ла 39766/05), позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення щодо застосування штрафних санкцій є протиправним та підлягає скасуванню.

13.07.2023 р. представником відповідача подано до суду відзив на позов, яким вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки за результатами перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до такої податкової накладної ТОВ «Будівельна компанія «Ескадор»» складено акт від 07.03.2023 року №3949/15-32-04-06/33658839, відповідно до якого було встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, дата виписки, яких припадає на 2021-2022 роки встановлених п.п. 201.10 ст. 201 ПКУ. При цьому, відповідно до висновків цього акту перевірки інформації щодо наявності пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків станом на момент складання акту не виявлено. Враховуючи, що перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст. 201 ПК України (із змінами та доповненнями), на яких відповідно до вимог ст. ст. 192, 201 ПКУ покладено обов`язок щодо такої реєстрації, а відповідальність платника податків за порушення, передбачена п. 120-1 ст. 120 ПК України, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 11.04.2023 року 5904/15-32-04-06 на суму 19 152 692 грн. 60 копійка за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних. Відповідач звертає увагу, що позивач в даній судовій справі не оскаржує сам факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних, тобто визнає порушення визначення п. 120-1 ст. 120-1 ПК України, а єдиною підставою, на думку позивача, щоб звільнити його від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних є приписи ЗУ від 17.03.2020 року №533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання, виникнення і поширення короновірусної хвороби». Відповідач вказує, що мораторій на застосування штрафних санкцій на період дії карантину поширюється виключно на 2020 рік (зі березня по 31 травня 2020 року). У зв`язку з тим, що період виписки та реєстрації накладних підпадають на 2022-2023 рік позивач неправомірно посилається на приписи даної норми. Щодо положень пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, то відповідач вказує, що перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину. Водночас, Законом № 2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому, підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19) Отже, податкові накладні зареєстровані позивачем не підпадають під період звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію, що передбачений підпунктом 69.1 ті 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України. Відповідач зазначає, що позивач не подавав контролюючому органу заяву про неможливість виконання своїх податкових обов`язків у зв`язку із веденням воєнного стану, а тому вважає, що жодних обставин непереборної сили у нього не було, а тому нічого не заважало йому вчасно зареєструвати накладні.

В судовому засіданні 03.10.2023 р представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.

В судовому засіданні 03.10.2023 представник відповідача підтримав заперечення, викладені у відзиві на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позову.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 26 червня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Ухвалою суду від 13.07.2023 року задоволено клопотання представника ГУ ДПС в Одеській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 27.07.2023 р. на 10 год. 30 хв.

Протокольною ухвалою суду від 27.07.2023 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 17.08.2023 р.

Судове засідання, призначене на 17.08.2023 року, було відкладено на 26.09.2023 року через подання представником позивача клопотання щодо відкладення судового засідання через його неможливість бути присутнім, про що складено довідку від 17.08.2023 р. про нездійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу технічного засобу. ( т. ХХ а.с. 89)

У зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, судове засідання, призначене на 26.09.2023 року, було перенесено на 03.10.2023 року.

У судовому засіданні 03.10.2023 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ТОВ «Будівельна компанія «Ескадор»» зареєстроване як юридична особа 16.08.2005 року, основним видом діяльності за кодом КВЕД ( 23.99) є виробництво неметалевих мінеральних виробів, н.н.і.у. ( т. І а.с. 11).

Головним державним інспектором Одеського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області Вишневською О.М. на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, в порядку ст. 76 ПК України та п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України проведено перевірку ТОВ «Будівельна компанія «Ескадор»» своєчасності реєстрації податкових накладних та / або розрахунків коригування до таких податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, дата виписки яких припадає на 2021-2022 роки, за результатами якої складено акт від 07.03.2023 р. № 3949/15-32-04-06/33658839 ( надалі за текстом Акт перевірки) Питання що підлягали перевірці: 1) дотримання платником податків вимог п.п. 201.10. ст. 201 та підпункту 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI з урахуванням змін, внесених Законом України від 12.05.2022 №2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» в частині своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, дата складання яких припадає на 2021- 2022 роки; 2) дотримання вимог Постанови Кабінету Міністрів України, від 29.12.2010, № 1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних". Перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, та / або розрахунків коригування до таких податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме, Законом України від 12.05.2022 №2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, визначено, вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19) не застосовуються ( підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України), а саме щодо 1144 податкових накладних, які наведені в таблиці акту перевірки (строки днів затримки склали від 1 до 179 днів). ( т. І а.с. 12-25).

28.03.2023 р. за вх.. № 22868/6 ГУ ДПС в Одеській області отримало від ТОВ «Будівельна компанія «Ескадор»» заперечення від 27.03.2023 року на акт перевірки, за результатами розгляду яких висновки акту перевірки від 07.03.2023 р. № 3949/15-32-04-06/33658839 залишено без змін, а заперечення без задоволення ( реєстр. № 4583/КПР/15-32-0406-06 від 14.04.2023), про що зазначено у податковому повідомленні - рішенні № 5904/15-32-04-06 від 11.04.2023 ( т. ХХ а.с. 22)

11.04.2023 ГУ ДПС в Одеській області винесено податкове повідомлення № 5904/15-32-04-06 (форма «Н»), яким до ТОВ «Будівельна компанія «Ескадор»» застосовано штраф в сумі 19 152 692,60 гривень. ( т. І а.с. 26, т. ХХ а.с. 22)

Згідно розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, доданого до податкового повідомлення-рішення, до ТОВ «Будівельна компанія «Ескадор»», на підставі п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, застосовано штраф у розмірі 10 %, 30 % та 40% від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних. ( т. І а.с. 27-40, т. ХХ а.с. 23-49).

Не погоджуючись з даним податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

V. Норми права, які застосував суд.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), зокрема, -

- контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. (підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України)

- податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. ( підпункт 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 ПК України)

- контролюючі органи мають право проводити, зокрема, камеральні перевірки. ( пункт 75.1 статті 75 ПК України)

- камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки також можуть бути: своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних. ( абзац 1 та 2 підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України)

- камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. ( абзац перший пункту 76.1 статті 76 ПК України)

- на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. ( абзац перший п. 201.1 ст. 201 ПК України)

- при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. ( пункт 201.10 статті 201 ПК України);

- порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. ( пункт 120-1.1 статті 120-1 ПК України)

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

VI. Оцінка суду.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

При цьому, на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк, встановлений податковим законодавством. Порушення строків реєстрації податкових накладних є податковим правопорушенням, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Разом з тим, відповідно до статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Отже, для можливості накладення штрафних санкції на платника податків, які передбачені статтею 120-1 ПК України, обов`язковим є встановлення вчинення ним податкового правопорушення, як це зазначено у статті 109 ПК України.

Як встановлено судом та не заперечувалось сторонами, ТОВ «Будівельна компанія «Ескадор» реєстрацію податкових накладних, датою виписки за період з 30.11.2021 по 31.10.2022 року, у загальній кількості 1144 шт., здійснено у період з 01.09.2022 по 25.11.2022 року, тобто з порушенням строків, визначених ПК України, що підтверджується копіями податкових накладних та квитанціями № 1 про їх прийняття. ( т. 1 а.с. 41-250, том. І ХVІІІ, т. ХІХ а.с. 1-227).

При цьому, позивач стверджує, що він не підлягає притягненню до відповідальності, оскільки за положеннями пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, чинними на момент реєстрації податкових накладних, штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкових накладних не застосовуються.

Натомість відповідач наполягає на тому, що до спірних правовідносин слід застосовувати п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, який фактично скасував мораторій на застосування штрафних санкцій, передбаченого п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Вирішуючи дані спірні правовідносини, суд враховує наступне.

У зв`язку із запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 на території України з 12 березня 2022 року введено карантин, та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 р. № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" дію карантину через COVID-19 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р.

Таким чином, карантин на усій території України, запроваджений з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, діяв з 12.03.2020 р. по 30.06.2023 р., у тому числі на момент реєстрації спірних податкових накладних.

Законом України « Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 р. № 533- IX, який набрав чинності 18.03.2020 р, підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 52-1 такого змісту: "52-1. За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. Протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

В подальшому, Законом України від 13.05.2020 р. № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» положення абзацу першого пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України викладено у наступній редакції « За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.…..»

Отже, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у т.ч. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

Законом України від 12.05.2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі Закон №2260-IX), який набрав чинності 27.05.2022, абзац перший пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України викладено в редакції « Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.»

Зокрема, за положеннями абзацу 1 підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року. ( абзац 3 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України)

Разом з тим, абзац 17 підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України викладено у такій редакції « У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.»

Тобто, на момент прийняття оскаржуваного рішення, положення ПК України містили дві норми, які суперечать одна одній, зокрема,

- положення п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, в редакції Закону № 591-IX від 13.05.2020, якими за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються

- положення п. 69.2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, в редакції Закону № 2260-IX від 12.05.2022 стосовно того, що вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Проте, суд зауважує, що пунктом 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022 дію пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в частині установлення мораторію на проведення документальних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану.

Вказане підтверджує, що на момент виникнення спірних правовідносин дія положень пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, в редакції Закону № 591-IX від 13.05.2020, яким встановлені обмеження щодо штрафних (фінансових) санкцій, ані Законом № 2260-IX від 12.05.2022, ані іншими нормативно-правовими актами не скасовано чи/або не зупинено дію, у порівняні з зупиненням Законом № 2260-IX від 12.05.2022 дії пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в частині установлення мораторію на проведення документальних перевірок.

Підпунктом 4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За положеннями п. 56.21 ст. 56 ПК України визначено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Оскільки вищенаведені положення ПК України дають підстави стверджувати про існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків, тому перевагу слід віддавати найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків.

У постанові Верховного Суду від 10.02.2021 по справі № 380/671/20 вказано, що сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.

Вищенаведеною нормою охоплюються не лише очікування платника почуватися захищеним, а й відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в умовах правової невизначеності покладає на позивача додатковий надмірний тягар та суперечить принципу правової визначеності та стабільності.

Вищевказане спростовує довід представника відповідача, що ТОВ «Будівельна компанія «Ескадор» свідомо не здійснював реєстрацію податкових накладних несвоєчасно, так як помилково вважав, що буде звільнений від відповідальності.

Частиною другою статті 6 та частиною першою статті 7 КАС України передбачено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (метою цього Закону є впровадження в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини) суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Враховуючи зазначені положення Конституції та законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також правову природу спору у цій справі, Верховним Судом з метою забезпечення дії в Україні принципу верховенства права враховано судову практику Європейського суду з прав людини.

У пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, «Тошкуца та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67).

У рішенні Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року №1-р/2018 (справа №1-6/2018) зазначено, що основними елементами конституційного принципу верховенства права є справедливість, рівність, правова визначеність. Конституційні та конвенційні принципи, на яких базується гарантія кожному прав і свобод осіб та їх реалізація, передбачають правові гарантії, правову визначеність і пов`язану з ними передбачуваність законодавчої політики, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005). Принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища.

Наведене узгоджується із сталою практикою ЄСПЛ, яка знайшла своє відображення у справі «Звежинський проти Польщі», в якій Суд підкреслив, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти конкретно і дуже послідовно (рішення у справі «Беєлер проти Італії»). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (пункт 73).

Отже, при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем було також порушено принцип захисту законних очікувань позивача на звільнення від відповідальності, тому що Законом України від 12.05.2022 року № 2260-ІХ було скасовано право, яким товариство користувалося до того часу та не було надано часу для вчинення дій щодо своєчасної реєстрації податкових накладних за період карантину без застосування фінансових санкцій.

Вказана позиція суду підтримана П`ятим апеляційним адміністративним судом у постановах від 13 вересня 2023 р. у справі № 420/7219/23, від 19 вересня 2023 р. у справі № 420/10445/23, , від 27 вересня 2023 р. у справі № 420/6618/23.

У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та " Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

VII. Висновок суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. (ч. 2 ст. 9 КАС України)

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, презумпцію правомірності дій платника податків, суд доходить висновку, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не обґрунтовано, тобто не врахував усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

VIІI. Розподіл судових витрат.

Відповідно до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа лише у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Як встановлено судом, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 26840,00 грн., що підтверджується платіжним документом від 08.05.2023 року.

Враховуючи, що за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, тому судовий збір у сумі 26 840,00 грн., підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Одеській області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Ескадор (вул. Генуезька, буд. 1-а, м. Одеса, Одеська обл., 65009, код ЄДРПОУ: 33658839) до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, Одеська обл., 65044, ЄДРПОУ: 44069166) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати, видане ГУ ДПС в Одеській області, 11.04.2023 р. Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Ескадор податкове повідомлення-рішення № 5904/15-32-04-06.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ескадор"" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 26 840,00 ( двадцять шість тисяч вісімсот сорок грн 00 коп ) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено та підписано 13 жовтня 2023 року.

СуддяВ.А. Дубровна