Рішення

від 13.10.2023 по справі 200/16431/21

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2023 року м. Рівне№200/16431/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гудими Н.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтком Продакшн доОдеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТКОМ ПРОДАКШН" звернулося до Донецького окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/200139/2 від 13.10.2021; №UA500500/2021/200140/2 від 13.10.2021; №UA500500/2021/200146/2 від 20.10.2021; №UA500500/2021/200153/2 від 04.11.2021 та №UA500500/2021/200157/2 від 10.11.2021.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивачем подано до митного органу декларацію з метою оформлення товарів разом з документами, які підтверджують митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору). Зазначено, що жодних розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не було, а тому вимога митного органу про надання додаткових документів є необґрунтованою та безпідставною. Вважає, що рішення про коригування митної вартості, відповідно до яких скориговано митну вартість товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості, є протиправними та підлягають скасуванню. За таких обставин, просив задовольнити позов повністю.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.11.2021 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.01.2023 матеріали справи №200/16431/21 передано на розгляд Рівненському окружному адміністративному суду відповідно до правил територіальної підсудності.

Після надходження справи до Рівненського окружного адміністративного суду згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2023 вказану справу передано на розгляд судді Гудими Н.С.

Ухвалою суду від 27.04.2023 справу прийнято до розгляду та вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав. На обґрунтування заперечень зазначив, що подані позивачем до митного оформлення товару документи містили окремі неточності та митний орган володів інформацією щодо іншого цінового рівня товарів. Повідомлено, що оскільки декларантом не подано повного переліку додаткових документів, витребуваних відповідачем, то митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості товару. Вважає оскаржувані рішення прийнятими на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені чинним законодавством, тобто правомірними та обґрунтованими. За таких обставин, просив відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайтком Продакшн» здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний вид діяльності: 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів).

14.06.2021, 15.07.2021, 19.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лайтком Продакшн» (Покупець) і товариством «MORE CREATION TRADING COMPANY LIMITED» (Продавець) укладено аналогічні за змістом контракти на поставку №LP-01, №LP-07, №LP-26, відповідно до умов яких продавець продає продукцію, яка в подальшому іменується як товар, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товари у відповідності до умов даного договору.

Пунктом 1.2 даних контрактів визначено, що найменування, асортимент і кількість товару, що постачається на кожне постачання вказується у специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного контракту. Згідно з п.2.1 контракту ціни на товар встановлюються в доларах США і вказуються в специфікаціях, які оформляються на кожне постачання.

Пунктом 2.3 контрактів визначено, що в ціну товару включається вартість тари, упаковки, маркування, завантаження на транспортний засіб згідно умов постачання FOB NINGBO (China) чи інших умов вказаних у специфікаціях до даного контракту і є його невід`ємною частино. Незалежно від умов поставки, що вказані у специфікаціях, до вартості товару буде включатися вартість тари, упаковки, маркування, завантаження на транспортний засіб.

З метою митного оформлення придбаного товару за вказаним вище контрактами декларантом подано до митного оформлення митну декларацію

І. МД UA 500500/2021/217918 від 13.10.2021. Разом з митною декларацією декларантом митному органу також подано такі документи: пакувальний лист №12 від 18.08.2021, рахунок-фактура (інвойс) №12 від 18.08.2021, коносамент WMS21082089В від 31.08.2021, автотранспортна накладна - 2808/2 від 12.10.2021, декларація про походження товару - №12 від 18.08.2021, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 3457 від 23.09.2021, документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 2808.2 від 23.09.2021, доповнення до зовнішньоекономічного контракту Специфікація №12 від 18.08.2021, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується - №LP-01 від 15.07.2021, договір про надання послуг митного брокера №10/08-21 від 10.08.2021, договір (контракт) на перевезення 24.06.2021/836-1ОД від 24.06.2021, акт зважування № РК-35799239 від 10.10.2021, довіреність №01/05 від 20.05.2021, тех.опис (фото)товару від 13.10.2021.

Вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною контракту.

Одеською митницею прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів від 13.10.2021 №UA500500/2021/200139/2, яким здійснено коригування митної вартості товарів згідно з вищевказаною митною декларацією за другорядним резервним методом визначення митної вартості товарів.

У п.33 цього рішення в якості обставин коригування митної вартості зазначено, що: 1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. У п.2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.07.2019 №LP-09 зазначено, що в ціну товарів включаються вартість тари, упаковки, маркування та завантаження в транспортний засіб. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо вказаних складових митної вартості товарів, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) вага брутто товарів, вказана в митній декларації, в пакувальному аркуші та довідці про транспортні витрати, відмінна від зазначеної в товаросупровідних документах (коносаменті та CMR); 3) назва морського судна вказана в МД не відповідає тій, що зазначена в коносаменті.

Вказано, що оскільки відповідно до п.2 ст.58 Митного кодексу України використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п.3 ст.58 Митного кодексу України застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 Митного кодексу України. Відповідно до п.1 статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митну вартість товару не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених в статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митна вартість оцінюваного товару буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) резервним методом.

Констатовано, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості є більшим: по товару 1 (МД від 25.08.2021 №UA100160/2021/449570, від 06.10.2021 №UA500020/2021/214983) та становить 3,01 дол США за кг нетто, ніж заявлено декларантом 2,32 дол США за кг нетто; по товару 2 (МД від 29.09.2021 №UA500150/2021/204580) та становить 2,01 дол США за кг нетто, ніж заявлено декларантом 1,89 дол США за кг нетто; по товару 4 (МД від 13.09.2021 №UA500110/2021/206307, від 03.10.2021 №UA500050/2021/204500) та становить 7,54 дол США за кг нетто, ніж заявлено декларантом 3,74 дол США за кг нетто; по товару 5 (МД від 16.09.2021 №UA500500/2021/213288, від 07.10.2021 №UA500150/2021/204979) та становить 2,43 дол США за кг нетто, ніж заявлено декларантом 2,21 дол США за кг нетто.

Митним органом прийнято Картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2021/00721, якою відмовлено у митному оформленні товарів за МД №UA500500/2021/217918 від 13.10.2021.

ІІ. МД №UA500500/2021/218091 від 13.10.2021. Разом з митною декларацією декларантом митному органу також подано такі документи: пакувальний лист №RS-PL-21082021 від 21.08.2021, рахунок-фактура (інвойс) № RS-PL-21082021 від 21.08.2021, коносамент №WMS21082423 від 31.08.2021, автотранспортна накладна - 2809 від 12.10.2021, декларація про походження товару №RS-PL-21082021 від 21.08.2021, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 3459 від 23.09.2021, документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 2809 від 23.09.2021, доповнення до зовнішньоекономічного контракту Специфікація №4 від 21.08.2021, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується - №LP-07 від 14.06.2021, договір про надання послуг митного брокера №10/08-21 від 10.08.2021, договір (контракт) на перевезення 24.06.2021/836-1ОД від 24.06.2021, акт зважування № РК-35802431 від 11.10.2021, довіреність №01/05 від 20.05.2021, тех.опис (фото)товару від 13.10.2021.

Вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною контракту.

Одеською митницею прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів від 13.10.2021 №UA500500/2021/200140/2, яким здійснено коригування митної вартості товарів згідно з вищевказаною митною декларацією за другорядним резервним методом визначення митної вартості товарів.

У п.33 цього рішення в якості обставин коригування митної вартості зазначено, що: 1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. У п.2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 14.06.2019 №LP-07 зазначено, що в ціну товарів включаються вартість тари, упаковки, маркування та завантаження в транспортний засіб. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо вказаних складових митної вартості товарів, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; Крім того, в рахунку на оплату фрахту від 23.09.2021 №3459 не містить відомостей щодо укладеного договору про надання послуг калькуляції витрат із включенням до складових митної вартості товарів.

Вказано, що оскільки відповідно до п.2 ст.58 Митного кодексу України використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п.3 ст.58 Митного кодексу України застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 Митного кодексу України. Відповідно до п.1 статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митну вартість товару не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених в статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митна вартість оцінюваного товару буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) резервним методом.

Констатовано, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості є більшим та становить по товару №1 «стартери» - 6,25 дол. США/кг (МД від 29.09.2021 №UA500020/2021/214059) ніж заявлено декларантом 3,757 дол. США/кг, по товару №2 «частини для пуску двигунів внутрішнього згоряння для легкових а/м» 7.15 дол. США/кг (МД від 12.08.2021 № UA500020/2021/ 206740) ніж заявлено декларантом 3,757 дол. США/кг.

Митним органом прийнято Картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2021/00723, якою відмовлено у митному оформленні товарів за МД №UA500500/2021/218091 від 13.10.2021.

ІІІ. МД №UA500500/2021/218399 від 18.10.2021. Разом з митною декларацією декларантом митному органу також подано такі документи: пакувальний лист №14 від 22.08.2021, рахунок-фактура (інвойс) № 14 від 22.08.2021, коносамент №WMS21074962 від 31.08.2021, автотранспортна накладна - 2800 від 13.10.2021, декларація про походження товару №14 від 22.08.2021, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору контракту) про транспортно-експедиційні послуги №3551 від 29.09.2021, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №2800 від 29.09.2021, доповнення до зовнішньоекономічного контракту Специфікація №14 від 22.08.2021, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується - №LP-01 від 15.07.2021, договір про надання послуг митного брокера №10/08-21 від 10.08.2021, договір (контракт) на перевезення 24.06.2021/836-1ОД від 24.06.2021, акт зважування № РК-35802246 від 11.10.2021, довіреність №01/05 від 20.05.2021, тех.опис (фото)товару від 18.10.2021.

Вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною контракту.

Одеською митницею прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів від 20.10.2021 №UA500500/2021/200146/2, яким здійснено коригування митної вартості товарів згідно з вищевказаною митною декларацією за другорядним резервним методом визначення митної вартості товарів.

У п.33 цього рішення в якості обставин коригування митної вартості зазначено, що: 1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо вказаних складових митної вартості товарів, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) листом ТОВ «Таніт Груп» від 29.09.2021 №2800 повідомлено про вартість морського перевезення вантажу, водночас в цьому ж листі повідомлено, що транспортно-експедиторські послуги за межами України не здійнювалися.

Вказано, що оскільки відповідно до п.2 ст.58 Митного кодексу України використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п.3 ст.58 Митного кодексу України застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 Митного кодексу України. Відповідно до п.1 статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митну вартість товару не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених в статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митна вартість оцінюваного товару буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) резервним методом.

Констатовано, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості є більшим, а саме: щодо товару №1 за МД від 08.10.2021 №UA100020/2021/525203 становить 3,17 дол США/кг нетто (ніж заявлено декларантом 2,89 дол США/кг нетто); щодо товару 2 за МД від 07.10.2021 №UA500500/2021/204979 становить 1,42 дол США/кг нетто (ніж заявлено декларантом 1,32 дол США/кг нетто); щодо товару №4 за МД від 13.10.2021 №UA100020/2021/525273 становить 8,01 дол США/кг нетто (ніж заявлено декларантом 3,75 дол США/кг нетто); щодо товару №5 за МД від 19.10.2021 №UA500020/2021/216607 становить 2,43 дол США/кг нетто (ніж заявлено декларантом 2,21 дол США/кг нетто).

Митним органом прийнято Картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2021/00740, якою відмовлено у митному оформленні товарів за МД №UA500500/2021/218399 від 18.10.2021.

IV. МД №UA500500/2021/221414 від 04.11.2021. Разом з митною декларацією декларантом митному органу також подано такі документи: пакувальний лист №б/н від 15.10.2021, рахунок-фактура (інвойс) № 15102021 від 15.10.2021, коносамент №MCL.21-S-E-0004606 від 24.10.2021, автотранспортна накладна А №№414664 від 03.11.2021, декларація про походження товару №15102021 від 15.10.2021, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору контракту) про транспортно-експедиційні послуги №38994 від 29.10.2021, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №3376 від 29.10.2021, доповнення до зовнішньоекономічного контракту Специфікація №1 від 15.10.2021, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується - №LP-26 від 19.07.2021, договір про надання послуг митного брокера №10/08-21 від 10.08.2021, договір (контракт) на перевезення 24.06.2021/836-1ОД від 24.06.2021, довіреність №01/05 від 20.05.2021, тех.опис (фото)товару від 04.11.2021.

Вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною контракту.

Одеською митницею прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів від 20.10.2021 №UA500500/2021/200146/2, яким здійснено коригування митної вартості товарів згідно з вищевказаною митною декларацією за другорядним резервним методом визначення митної вартості товарів.

У п.33 цього рішення в якості обставин коригування митної вартості зазначено, що: 1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо вказаних складових митної вартості товарів, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Вказано, що оскільки відповідно до п.2 ст.58 Митного кодексу України використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п.3 ст.58 Митного кодексу України застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 Митного кодексу України. Відповідно до п.1 статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митну вартість товару не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених в статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митна вартість оцінюваного товару буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) резервним методом.

Констатовано, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості є більшим, а саме: 8.02 дол. США за кг ваги нетто (МД від 26.10.2021 №UA400040/2021/14476), ніж заявлено декларантом 3,7514 дол. США за кг ваги нетто США.

Митним органом прийнято Картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2021/00783, якою відмовлено у митному оформленні товарів за МД №UA500500/2021/221414 від 14.11.2021.

V. МД №UA500500/2021/222082 від 08.11.2021. Разом з митною декларацією декларантом митному органу також подано такі документи: пакувальний лист №16 від 09.09.2021, рахунок-фактура (інвойс) № 16 від 09.09.2021, коносамент №WMS21084420 від 09.09.2021, автотранспортна накладна - 2994 від 05.11.2021, декларація про походження товару №16 від 09.09.2021, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA500040/2021/4885 від 08.11.2021, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору контракту) про транспортно-експедиційні послуги №3817 від 23.10.2021, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №2994 від 23.10.2021, доповнення до зовнішньоекономічного контракту Специфікація №16 від 09.09.2021, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується - №LP-01 від 15.07.2021, договір про надання послуг митного брокера №10/08-21 від 10.08.2021, договір (контракт) на перевезення 24.06.2021/836-1ОД від 24.06.2021, акт зважування №РК-36364836 від 06.11.2021, довіреність №01/05 від 20.05.2021, тех.опис (фото)товару від 18.10.2021.

Вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною контракту.

Одеською митницею прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів від 10.11.2021 №UA500500/2021/200157/2, яким здійснено коригування митної вартості товарів згідно з вищевказаною митною декларацією за другорядним резервним методом визначення митної вартості товарів.

У п.33 цього рішення в якості обставин коригування митної вартості зазначено, що: 1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. У п.2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 15.07.2019 №LP-01 зазначено, що в ціну товарів включаються вартість тари, упаковки, маркування та завантаження в транспортний засіб. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо вказаних складових митної вартості товарів, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; Крім того, в рахунку на оплату фрахту від 23.10.2021 №3817 не містить відомостей щодо укладеного договору про надання послуг калькуляції витрат із включенням до складових митної вартості товарів.

Вказано, що оскільки відповідно до п.2 ст.58 Митного кодексу України використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п.3 ст.58 Митного кодексу України застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 Митного кодексу України. Відповідно до п.1 статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митну вартість товару не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених в статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митна вартість оцінюваного товару буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) резервним методом.

Констатовано, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості є більшим, а саме: по товару № 1 «інструменти ручні» - 3,41 дол. США/кг (МД від 30.10.2021 №UA500130/2021/213937), ніж заявлено декларантом 2,5177 дол. США/кг, по товару №3 «датчики» 3,90 дол. США/кг (МД від 02.09.2021 №UA500020/2021/209687), ніж заявлено декларантом 1,6445 дол. США/кг, по товару №5 «двигуни постійного струму» 4,02 дол. США/кг (МД від 16.01.2021 №UA807200/2021/000442), ніж заявлено декларантом 3,7595 дол. США/кг, по товару №8 «електрична апаратура (реле)» 8,02 дол. США/кг (МД від 05.11.2021 №UA500020/2021/218903), ніж заявлено декларантом 3,7534 дол. США/кг, по товару №9 «меблі металеві, столи» 4,02 США/кг (МД від 08.10.2021 №UA500020/2021/215242), ніж заявлено декларантом 2,5186 дол. США/кг , по товару №10 «меблі для сидіння» 4,02 США/кг (МД від 21.08.2021 №UA500500/2021/ 209273), ніж заявлено декларантом 2,5184 дол. США/кг.

Митним органом прийнято Картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2021/00796, якою відмовлено у митному оформленні товарів за МД №UA500500/2021/222082 від 08.11.2021.

У зв`язку з встановленими невідповідностями у поданих документах та відсутністю належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначені за основним методом, відповідачем запропоновано позивачу надати додаткові документи.

Декларантом позивача на таку вимогу митного органу було надіслано листи про неможливість подати додаткові документи для підтвердження митної вартості.

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/200139/2 від 13.10.2021; №UA500500/2021/200140/2 від 13.10.2021; №UA500500/2021/200146/2 від 20.10.2021; №UA500500/2021/200153/2 від 04.11.2021 та №UA500500/2021/200157/2 від 10.11.2021 протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

За приписами ч.1 ст.1 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 (далі МК України), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1, ч.2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

За правилами ч.1, ч.2 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до частин 8 11 ст.52 МК України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 МК України).

Відповідно до ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи.

Тобто, стаття 53 МК України містить опис двох підстав, за яких митний орган може зобов`язати декларанта надати додаткові документи:

(1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

(2) у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

У першому випадку вимагається надання документів згідно з переліком: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У другому випадку: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Так, судом встановлено, що митний орган надсилав повідомлення про необхідність надання (за наявності) декларантом додаткових документів, у яких зазначені аналогічні підстави для витребування таких документів: виписки з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; каталоги, специфікації фірми-виробника товару; договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту); копію митної декларації країни відправлення (з перекладом на українську мову)

В силу вимог ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч.7 ст.54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов`язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Правові висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, які суд в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України враховує при вирішенні цих спірних правовідносин.

В оскаржуваних рішеннях митний орган стверджує, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо вказаних складових митної вартості товарів, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Водночас, суд звертає увагу, що згідно з п.2.3 зазначених вище контрактів поставки до ціни товару включається вартість тари, упаковки, маркування, завантаження в транспортний засіб відповідно до умов поставки FOB Нінгбо (КНР) або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до контракту, що є його невід`ємною частиною. Відповідно до п.7.3 контрактів, тара, в яку запакований «товар» - разова, безповоротна, входить до вартості «товару». Постачання на умовах FOB Нінгбо (КНР), FOB Нингбо (Китай) також передбачено специфікаціями до цих контрактів.

Таким чином, вартість імпортованого товару вже включає в себе вартість тари, упаковки, маркування, завантаження на транспортний засіб.

Згідно з Класифікатором особливостей переміщення товарів через митний кордон України у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37 «Процедура митної декларації» має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі спірних митних декларацій, поданих декларантом, зазначено ZZ00 (тара незворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором. При цьому, жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсами, наданими компанією на виконання умов вищевказаних контрактів не передбачалось.

З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а отже витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

При цьому, відповідачем не доведено понесення позивачем додаткових витрат на упаковку, маркування, завантаження товару, а відтак і включення цих витрат до митної вартості.

На думку суду, вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, за умови включення вартості пакування до ціни товару, є безпідставною та нічим не обґрунтованою.

Таким чином, в даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару.

Висновки аналогічного змісту викладені у постанові Верховного Суду від 22.01.2019 року у справі №815/6794/17 та від 18.12.2019 у справі №160/8775/18.

Підпунктами «б» та «в» ч.10 ст.58 МК України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами та вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Оскільки умовами укладених позивачем договорів, на підставі яких здійснювалося придбання імпортованих товарів, передбачалося включення до ціни вартості тари та упаковки, підстави для визначення їх чисельної складової в ціні ввезеного товару відсутні.

Крім того, поставка придбаного позивачем товару здійснювалася на умовах FOB ("Free On Board", "Франко борт") та означає, що продавець виконав постачання тоді, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження.

Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець, в тому числі нести додаткові витрати, які можуть вплинути на митну вартість товару. Цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Продавець поставляє товар на борт судна, номінованого покупцем в пойменованому порту відвантаження, або забезпечує надання поставленого таким чином товару. Ризик втрати або пошкодження товару переходить, коли товар знаходиться на борту судна, і з цього моменту покупець несе всі витрати. Продавець зобов`язаний або поставити товар на борт судна, або забезпечити надання поставленого таким чином товару для відвантаження. FOB вимагає від продавця виконання митних формальностей для вивозу, якщо такі застосовуються. Однак, продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення, сплачувати імпортні мита або виконувати інші митні формальності при ввезенні.

Поряд з цим, у розумінні "Інкотермс 2010" термін "вартість і фрахт" означає, що постачальник оплачує всі витрати, які необхідні для доставки товару до порту призначення, в тому числі витрати по навантаженню товару на борт судна та будь-які збори в зв`язку з вивантаженням товару у порту призначення, які за умовами договору покладаються на продавця. Витрати на транспортування по країні продавця та завантаження на борт судна не потребують додаткового підтвердження для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов договору поставки та за інвойсом.

Таким чином, зазначені митницею витрати на навантаження товару на борт судна не потребують додаткового підтвердження в даних випадках.

Питання транспортування товару з порту розвантаження і безпосередньо до самого покупця також врегульовано позивачем відповідним транспортним договором.

Суд зауважує, що в кожному пакеті документів, наданих до митного оформлення, декларантом було надані довідки про транспортні витрати, в яких чітко була вказано вартість всіх витрат позивача на перевезення товару. Також до митного оформлення були надані рахунки від ТОВ "Таніт", в яких чітко вказані транспортні витрати на розмитнений товар. Крім того, в цих документах зазначено інформацію про те, що страхування товару не здійснювалося.

Стосовно доводів відповідача про те, що рахунок на оплату фрахту не містить відомостей щодо укладеного договору про надання послуг та калькуляції витрат із включенням до складових митної вартості товарів, то суд враховує, що законодавчо не врегульована форма рахунку на надання транспортно-експедиційних послуг, а отже твердження митного органу, що він обов`язково повинен містити номер договору або калькуляцію витрат є необґрунтованими.

Так, відповідно до п.3 ч.4 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи як розрахунок ціни (калькуляцію).

Отже, розрахунок ціни (калькуляція) може бути наданий на вимогу митного органу за наявності, і цей документ не є обов`язковим документом.

Разом з тим, в рахунку на оплату фрахту вказано унікальний номер контейнеру (цей же номер вказаний у коносаменті), що дає можливість визначити, що відомості про вартість фрахту відносяться саме до цієї партії товару і ЕМД, незалежно від того надавалося перевезення в рамках договору чи ні.

В силу вимог пунктів 2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які була взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

На підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціни яких взяті за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім вимог ч.2 ст.55 МК України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

В спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів митний орган обмежився лише тим, що прирівняв ціни одного товару до інших, та жодним чином не обґрунтував своє рішення (з огляду на дати поставки, кількість, асортимент товару та умови поставок).

Крім того, суд зазначає, що наявність у митного органу інформації щодо іншого рівня товарів, заявлених до митного оформлення, є лише підставою для поглибленого вивчення документів, поданих декларантом до митного оформлення, але не є самостійною правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.

Суд звертає увагу на те, що митний орган повинен (за наявності підстав) витребувати від декларанта лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості товару, а не усі документи, які визначені переліком статті 53 МК України.

Ненадання повного переліку документів може бути підставою для визначення митної вартості товару не за основним методом лише тоді, коли подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїх сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими та чому з наданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого числового показника, чого у даному випадку відповідачем не здійснено.

Вказане вище свідчить про те, що митний орган не мав жодних правових підстав для зобов`язання декларанта надавати додаткові документи.

Згідно з ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.2 ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

В силу вимог ч.4 ст.57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до ч.5 ст.57 МК України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста статті 57 МК України).

З даного приводу суд зазначає, що оскаржувані рішення не містять жодного опису обставин, причин неможливості застосування методів визначення митної вартості товарів почергово, а лише містять загальне формулювання щодо неможливості їх почергового використання.

За приписами ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.3 ст.58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина друга статті 55 МК України).

При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).

Суд, оцінюючи обґрунтованість обрання відповідачем другорядного методу визначення митної вартості товару (резервний), зазначає, що сама лише наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. Довід відповідача про те, що при виконанні митних формальностей за митною декларацією спрацювала форма контролю системи управління ризиками щодо необхідності здійснити посилений контроль правильності визначення митної вартості товарів, витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів, не стосується обставин, які мають виключне значення для коригування задекларованої позивачем митної вартості товару. Спрацювання системи управління ризиками є підставою для контролюючого органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції і не може бути безумовною підставою для відмови в митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю. Різниця між митною вартістю товару, задекларованого особою, та митною вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про заниження митної вартості декларантом і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (постанови Верховного Суду від 14.08.2022 у справі №820/9195/15, від 05.07.2022 у справі №804/150/16 та від 30.06.2022 у справі №280/1824/19).

Посилання відповідача в рішеннях про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості довести задекларовану митну вартість.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльностіМК Українине передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Висновки аналогічного змісту викладені у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17.

Суд зазначає, що при зверненні до митного органу щодо оформлення товарів позивачем були надані усі належні документи, які підтверджують числові значення вартості товарів. Натомість відповідачем жодним чином не обґрунтовано наявність сумнівів у заявленій митній вартості товарів.

При цьому, суд враховує, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає контролюючому органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК України документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Висновки аналогічного характеру викладені в постанові Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №420/18880/21, 07.02.2023 у справі №815/6775/17.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У спірних правовідносинах митний орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу.

З огляду на встановлені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/200139/2 від 13.10.20214; №UA500500/2021/200140/2 від 13.10.2021; №UA500500/2021/200146/2 від 20.10.2021; №UA500500/2021/200153/2 від 04.11.2021 та №UA500500/2021/200157/2 від 10.11.2021, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством. Вказані рішення не відповідають критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, необґрунтовані, безпідставні, а отже є протиправними і підлягають скасуванню.

Враховуючи положення ст.139 КАС України, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сума судового збору, сплачена за подання цього позову.

Поряд з цим, вирішуючи питання щодо стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує таке.

Відповідно до ч.2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.3 та ч.4 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивач подав заяву про стягнення на його користь судових витрат на правничу допомогу в загальному розмірі 5000 грн.

На обґрунтування вказаних витрат позивач додав до матеріалів позову копії договору про надання правової допомоги від 30.07.2021, додаткової угоди до договору №4 від 12.11.2021, акт приймання-передачі послуг від 18.11.2021, платіжного доручення №125 від 18.11.2021

Так, згідно з долученими документами адвокатом в ході надання правничої допомоги в межах даної справи надано позивачу послуги на загальну вартість 5000 грн: складання позовної заяви (10 год х 500 грн/год).

Дослідивши вказані докази, суд дійшов висновку, що заява позивача підлягає до задоволення частково.

Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", "East/West Alliance Limited" проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи встановлені обставини, а також зміст та обсяг наданих послуг, суд вважає заявлений представником позивача до відшкодування розмір правової допомоги за складання та подання позову завищеним та таким, що підлягає зменшенню.

Зважаючи на те, що дана справа належить до категорії справ незначної складності, її розгляд здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження, а також беручи до уваги значну кількість сталої судової практики у спірних правовідносинах та фактичний обсяг виконаної роботи, на переконання суду, розумно обґрунтованими є заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, у розмірі 3000 грн., а їх стягнення з відповідача у такому розмірі не становитиме надмірний тягар для державної установи.

Таким чином, заява про відшкодування позивачу судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/200139/2 від 13.10.2021; №UA500500/2021/200140/2 від 13.10.2021; №UA500500/2021/200146/2 від 20.10.2021; №UA500500/2021/200153/2 від 04.11.2021 та №UA500500/2021/200157/2 від 10.11.2021.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтком Продакшн" за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці судовий збір у розмірі 10925,11 грн

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтком Продакшн" за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 13 жовтня 2023 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТКОМ ПРОДАКШН" (вул. Мазепи, буд. 4А/6А,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43828799)

Відповідач - Одеська митниця (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А,м. Одеса,Одеська обл.,65078, ЄДРПОУ/РНОКПП 44005631)

Суддя Н.С. Гудима