Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
з питання вирішення клопотання у порядку ст. 382 КАС України
12 жовтня 2023 р. Справа № 520/8807/22
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Сліденко А.В., розглянувши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАНТОРГ" від 09.10.2023 про встановлення судового контролю у порядку ст.382 КАС України у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАНТОРГ" (далі за текстом - позивач, заявник, отримувач пенсії) до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування правового акту індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, -
встановив:
Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 01.08.2022р. №2873/25010700.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 по справі №520/8807/22, що залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2023, позов - задоволено; визнано протиправним та скасовано у повному обсязі податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області від 01.08.2022р. №2873/25010700.
Отже, предметом спору у справі є вимога про визнання протиправним та скасування правового акту індивідуальної дії суб"єкта владних повноважень.
Відповідачем до справі є суб"єкт владних повноважень - ГУ ДПС у Чернігівській області.
До суду 09.10.2023 звернувся представник позивача із клопотанням від 06.10.2023р. про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, в якій просив суд здійснити судовий контроль за виконанням Головним управлінням ДПС у Харківській області рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2023р. по справі №520/8807/22 шляхом внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування заявленої ТОВ «ФАНТОРГ» в декларації з ПДВ за січень 2022 року в розмірі 9.307.144,00 грн; зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області подати до суду звіт про виконання вказаного рішення суду.
Аргументуючи клопотання зазначив, що рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/8807/22 від 06.02.2023 набрало законної сили 11.07.2023. 25.09.2023р. листом № 0925 ТОВ «Фанторг» звернулось до ГУ ДПС у Харківській області, яким просило негайно виконати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року по справі №520/8807/22 шляхом внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування заявленої ТОВ «ФАНТОРГ» в декларації з ПДВ за січень 2022 року в розмірі 9 307 144,00 грн. Відповідь на лист у запитуванні строки ГУ ДПС у Харківської області не надало. Оскільки на момент звернення до суду з даним клопотанням Головне управління ДПС у Харківській області не виконало рішення суду по справі №520/8807/22, на надало відповіді на запити позивача щодо стану виконання відповідного судового рішення, позивач вважає, що існують підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення у даній справі.
Вирішуючи по суті поданий позивачем процесуальний документ, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00,від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.
З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України).
Зокрема, в постанові від 03.04.2019 у справі №820/4261/18 Верховний Суд встановив необхідність існування в спірних правовідносинах обставин, з якими стаття 382 Кодексу адміністративного судочинства України пов`язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
За приписами п. 55.1 ст. 55 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.
Відповідно до п.п. 60.1.4. п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Таким чином, ст.60 Податкового кодексу України чітко та однозначно передбачено наслідки скасування податкового повідомлення-рішення контролюючого органу за рішенням суду, що набрало законної сили.
Суд відмічає, що предметом розгляду у адміністративній справі №520/8807/22 було оскарження податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 01.08.2022 №2873/25010700, яке в результаті розгляду справи рішенням суду, що набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано.
Податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 01.08.2022 №2873/25010700 є правовим актом індивідуальної дії суб"єкта владних повноважень і у разі скасування судом втрачає дію з календарної дати прийняття.
Тому судове рішення про визнання протиправним і скасування правового акту індивідуальної дії суб"єкта владних повноважень об"єктивно не може вимагати вжиття будь-яких заходів судового контролю, адже з моменту набрання законної сили відповідним судовим рішенням правовий акт індивідуальної дії суб"єкта владних повноважень припиняє фізичне існування як діюче рішення суб"єкта владних повноважень.
З цих міркувань заява позивача підлягає залишенню без задоволення.
Окрім того, суд зважає, що положення ст.382 КАС України передбачають здійснення судового контролю за виконанням рішення суду не всіма без виключення та обмежень учасниками суспільних відносин, а виключно сторонами у справі.
ГУ ДПС у Харківській області не було та наразі не є стороною у справі №520/8807/22.
З цих міркувань заява позивача підлягає залишенню без задоволення.
Також суд зважає, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 01.08.2022 №2873/25010700 було визнано протиправним і скасовано рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2023р. у справі №8807/22 виключно через недоведеність тих юридичних та фактичних мотивів, які були використані суб"єктом владних повноважень під час вчинення оскарженого управлінського волевиявлення.
Водночас із цим, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2023р. у справі №8807/22 не містить жодних доводів саме про правомірність формування заявником 9.307.144,00грн. бюджетного відшкодування з ПДВ у спірних правовідносинах.
Наостанок суд зауважує, що у межах справи №520/88074/22 вимоги щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, позивачем не заявлялись, а судом під час розгляду справи не розглядались та не вирішувались.
При цьому, суд зважає, що предметом судового контролю за ст.ст.287, 382, 383 КАС України можуть бути виключно вимоги заявлені позивачем та розглянуті і вирішені судом по суті у межах конкретної судової справи, що повністю відповідає дійсному змісту ч.1 ст.2 КАС України (де визначено об"єкт судового захисту) та ч.2 ст.2 КАС України (де визначено предмет судової перевірки адміністративного суду відносно реально вчиненого управлінського волевиявлення.
Разом із тим, у даному конкретному випадку зміст вимог поданого заявником позову не співпадає із змістом вимог процесуального документу від 09.10.2023 що виключає існування правових підстав для задоволення цього документа.
Правовідносини з приводу внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, виникли після ухвалення рішення у цій справі та стосуються правових наслідків скасування податкового повідомлення-рішення у судовому порядку, а отже становлять окремий публічно-правовий спір, не пов`язаний зі спором, що був на розгляді суду у межах справи №520/8807/22.
Таким чином, наведені у заяві позивача від 06.10.2023р. обставини не свідчать про невиконання контролюючим органом - ГУ ДПС у Харківській області рішення суду у справі №520/8807/22 та не вимагають здійснення судового контролю за виконанням рішення у цій справі за вказаних у клопотанні підстав.
Враховуючи, що представником позивача у клопотанні наведено лише обґрунтування права на внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, проте не вказано на наявність відповідних обставин та необхідності встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі з приводу визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, суд прийшов до висновку про необґрунтованість поданого клопотання та відсутність підстав для його задоволення.
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, 241-243, 248, 256, 295, 382 КАС України, суд, -
ухвалив:
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАНТОРГ" від 06.10.2023 про встановлення судового контролю у порядку ст.382 КАС України - залишити без задоволення.
Роз`яснити, що рішення набирає законної сили з моменту підписання/прийняття; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дати прийняття.
Суддя А.В. Сліденко
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.10.2023 |
Оприлюднено | 16.10.2023 |
Номер документу | 114163916 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Сліденко А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні