Рішення

від 04.10.2023 по справі 520/16236/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2023 р. №520/16236/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В.;

за участю секретаря судового засідання - Вишневської М.С.;

представника позивача, Ляпін А.В.;

представника відповідача, Кучерка Д.А.;

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ ТРЕЙД Україна" (вул. Клочківська. буд. 192-А,м. Харків,61045, код ЄДРПОУ 38278014) до Тернопільської митниці Державної митної служби України (вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, 46400, код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 24.05.2023 року № UA403070/2023/000088/1 Тернопільської митниці Державної митної служби України.

2. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.05.2023 року № UA403070/2023/000133 Тернопільської митниці Державної митної служби України.

В обґрунтування позову зазначено, що товариство при здійсненні митного оформлення товарів надало всі необхідні та достатні документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість митниця, в порушення норм МК України, безпідставно прийняла оскаржуване рішення, картку відмови та неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем. 03.07.2023 року ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 07.09.2023 вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження

Від Тернопільської митниці Державної митної служби України, надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував вказавши, що під час здійснення митного контролю за МД № 23UA403070001248U0 від 23.05.2023 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено, що відповідно до договору транспортного експедирування від 01.12.2021 №011221 укладеного між ТОВ«СИНЕРГО ШИППІНГ» та ТОВ "АВ ТРЕЙД УКРАЇНА": - організація перевезення вантажу Замовника транспортом і за маршрутом узгодженим із Замовником згідно з попередньо погодженою з ним заявкою, яка була відсутня в поданих документах.

Також вказано, що до митного оформлення надано довідку про транспортні витрати від 03.05.2023 № 0305/23, яка не містить відомостей щодо згаданих складових. Зазначено що страхування вантажу не здійснювалось, проте декларантом надано страховий поліс від 27.02.2023 № PYIE202337029120E00332.

Крім того зазначено, що Коносамент № 225298032 від 03.03.2023 не містив жодних відміток перевізника. Також, згідно накладної УМВС від 10.05.2023 № 297077, від 10.05.2023 № 297143 перевізником є «PKP CARGO CONNECT SPz.o.o.» втім до митного оформлення надано товаросупровідні документи в частині перевезення товару від перевізника (експедитора) ТОВ«СИНЕРГО ШИППІНГ». Договір між «PKP CARGO CONNECT SPz.o.o.» та ТОВ«СИНЕРГО ШИППІНГ» відсутній.

Наведені обставини, на думку відповідача, свідчать про правомірність оскаржуваного рішення та необґрунтованість позовних вимог.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити з підстав викладених в ньому.

Представник відповідача в судовому засіданні в проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, доводи позову, відзиву на нього, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 07 квітня 2017 року між ТОВ «АВ ТРЕЙД УКРАЇНА», Україна, (покупець) та TTCA Co., Ltd., Китай (Продавець), було укладено Контракт № 8/CN , за умовами якого позивач придбав кислоту лимонну моногідрат об`ємом 50 тон. (а.с. 37-41).

Сторони погодили, що найменування, кількість, ціна, умови поставки партії товару зазначаються в Специфікаціях, підписаних сторонами, які є невід`ємною частиною контракту (п. 1.2 Контракту).

Ціна партії Товару зазначається в Специфікаціях на кожну поставку окремо. Ціни визначаються стосовно до базисним умовам поставки, які будуть відображені в додатках на кожну партію товару. Вартість упаковки включена в вартість товару (п. 2.2 Контракту).

На виконання даного Контракту TTCA виставлено ТОВ «АВ ТРЕЙД УКРАЇНА» комерційну пропозицію від 06.02.2023 року, прайс-лист від 01.02.23 та лист №1 щодо калькуляції собівартості товару від 06.02.23 (а.с. 53-57).

ТОВ «АВ ТРЕЙД УКРАЇНА» та TTCA було укладено та підписано специфікацію № 17 від 06.02.2023 року до Контракту, відповідно до якої Продавець зобов`язується продати, а Покупець зобов`язується купити кислоту лимонну моногідрат об`ємом 50 тон по ціні 780,00 доларів США за 1 тонну на умовах поставки - CIF (відповідно правил «Інкотермс-2010» товар страхується Продавцем і доставляється до порту Покупця). Загальна сума вартості товару складає 39000,00 доларів США (а.с. 44).

Для здійснення передоплати за товар TTCA виставлено комерційний інвойс (рахунокфактуру) від 04.02.2023 року із зазначенням банківських реквізитів для перерахунку. (а.с. 48).

ТОВ «АВ ТРЕЙД УКРАЇНА» здійснено оплату товару на загальну суму 39000,00 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією від 09.02.23 № 30 через АТ «УКРСИББАНК» (а.с. 52).

23.05.2023 року з метою митного оформлення товару, позивач, через митного брокера, подав митну декларацію №23UA403070001248U0, митну вартість визначено за основним методом - за ціною договору заявлений до декларування Товар (31 графа), а саме лимонна кислота моногідрат у вигляді дрібнокристалічного порошку з розміром частинок 8-80 меш, упакована в паперові мішки по 25 кг в кожному, вага нетто-50000 кг. Використовується в харчовій промисловості. Не є лікарськім засобом. Торговельна марка - ТТСА. Виробник - ТТСА CO., LTD. Країна виробництва - Китай (CN) (а.с. 32-33).

Для митного оформлення товару декларант вказав митну вартість Товару: 39000 долари США.

На підтвердження митної вартості, разом з декларацією позивачем подано: - сертифікат якості № б/н від 04.02.2023; - пакувальний лист № 7 від 04.02.2023; - рахунок-фактура (інвойс) № TTCA230395 від 04.02.2023; - коносамент № 225298032 від 03.03.2023; - накладна (УМВС) № 297077 від 10.05.2023; - накладна (УМВС) № 297143 від 10.05.2023; - сертифікат про походження товару № C237242780080155 від 01.03.2023; - платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 30 від 09.02.2023; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідка про транспортні витрати №0305/23 від 08.05.2023; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 721 від 22.05.2023; - страховий поліс № PYIE202337029120E00332 від 27.02.2023; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація № 17 від 06.02.2023; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація № 4 від 28.12.2020; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація № 5 від 04.02.2023; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 8/CN від 07.04.2017; - договір про надання послуг митного брокера № 1005-2023 ЗКТ-СШ від 10.05.2023; - договір (контракт) про перевезення № 011221 від 01.12.2021; - копія митної декларації країни відправлення № 431020230000038724 від 01.03.2023.

З підстав спрацювання системи ризиків, згенерованих АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, митним органом запропоновано надати позивачу додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів.

На запит митного органу, позивач додатково надав: рахунок на оплату № 01/1104/23 від 11.04.2023; платіжну інструкцію № 19089 від 11.04.2023; - прайс-лист № б/н від 01.02.2023; - лист № 1 від 06.02.2023; - комерційну пропозицію № б/н від 06.02.2023.

Листом № б/н від 24.05.2023 Позивачем повідомлено митницю про те, що усі додаткові документи, які підтверджують числові значення складових заявленої митної вартості подані до митного оформлення, інші додаткові документи подаватися не будуть.

24.05.2023 року ТОВ «АВ ТРЕЙД УКРАЇНА» було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2023/000133 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2023/000088/1, згідно якого митним органом визначено митну вартість товару 49080,00 долари США (а.с. 28-31).Декларантом оформлено товар під гарантію у порядку ч. 7 ст. 55 МК України оформивши товар за митною декларацією: №23UA403070001271U0 від 24.05.2023 року та додатково було сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною Декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом у розмірі 48593,83грн (сорок вісім тисяч п`ятсот дев`яносто три гривні 83 коп.), з яких 11361,87 грн /донараховане мито, код 020/ + 37231,96 грн / донарахований ПДВ, код 028. (а.с. 34-35).

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положення ст. 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Із положень частин 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За приписами ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).

За положеннями статей 57, 58 МК України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

Водночас, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 7 травня 2020 року у справі № 1.380.2019.001625.

Повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про митну вартість товару.

Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про витребування додаткових документів послався лише на ч.3 ст. 53МК України, проте не зазначив конкретні обставини, які викликали сумніви у правильності визначення митної вартості, вказівки на розбіжності та документи необхідні для визначення митної вартості ввезених товарів.

Також суд вказує, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

Водночас, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Разом з тим, витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 815/5274/16, від 05.07.2022 у справі № 804/150/16.

В той же час, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 по справі 809/1469/16, від 04.06.2020 у справі №1.380.2019.001823, від 01.04.2021 у справі № 260/695/19.

Судовим розглядом установлено, що митне оформлення товарів здійснювалось позивачем за основним методом (ціною контракту) з урахуванням додаткових угод та специфікації.

Позивачем до митного оформлення подано митну декларацію, а також документи на підтвердження вартості товарів, що поставляються в Україну.

Відповідачем за результатами розгляду митної декларації та документів прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товарів.

У графі 33 зазначеного рішення в якості причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, зазначено:

Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару:

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (заявка замовника);

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації виробника товару;

- інформація біржових організацій про вартість товару.

Відповідно до договору транспортного еспедирування від 01.12.2021 №011221 укладеного між ТОВ«СИНЕРГО ШИППІНГ» та ТОВ "АВ ТРЕЙД УКРАЇНА": організація перевезення вантажу Замовника транспортом і за маршрутом узгодженим із Замовником згідно з попередньо погодженою з ним заявкою; згідно заявки Замовника Експедитор надає додаткові послуги: вивантаження вантажу та завдаваня вантажоодержувачу; перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження; роботи по переупаковці, перемаркуванню, ремонту тари, зважуванню вантажів; визначення якості товару; добір зразків товару; сплати мита, зборів та витрат, покладених на Замовника, виконання митних формальностей; одержання необхідних для експорту чи імпорту документів. Експедитор згідно заявки Замовника організовує всі інші транспортно-експедиторські послуги, що передбачені Законом України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2004 №1955-IV. Заявка відсутня в поданих документах.

До митного оформлення надано довідка про транспортні витрати від 03.05.2023 №0305/23, яка не містить відомостей щодо згаданих складових; зазначено що страхування вантажу не здійснювалось, проте декларантом надано страховий поліс від 27.02.2023 №PYIE202337029120E00332.

Коносамент № 225298032 від 03.03.2023 не містить жодних відміток перевізника. Також, згідно накладної УМВС від 10.05.2023 № 297077, від 10.05.2023 № 297143 перевізником є «PKP CARGO CONNECT SPz.o.o.» втім до митного оформлення надано товаросупровідні документи в частині перевезення товару від перевізника(експедитора) ТОВ«СИНЕРГО ШИППІНГ». Договір між «PKP CARGO CONNECT SPz.o.o.» та ТОВ«СИНЕРГО ШИППІНГ» відсутній.

Таким чином, наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів.

Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана.

За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 Митного кодексу України.

Митна вартість товарів визначена за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно з ст.59 Митного кодексу України.

За основу для обрахунку митної вартості товарів взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом митної вартості згідно митного оформлення за ЕМД від 02.05.2023 № UA403070/2023/000866 на рівні 0,9816 дол. США/кг. Відповідно до п. 2. ст. 55 та глави 4 Митного кодексу України, декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня або до суду.

Разом з тим, суд зазначає, що надані позивачем документи містили всі відомості, в підтвердження числових значень складових митної вартості товарів та ціни, що підлягає сплаті за ці товари.

Відповідач, в межах здійснення консультацій, не зазначив які саме документи слід додаткового надати митному органу, а лише послався в запиті наст.53 МКУ.

Надаючи оцінку доводам відповідача, покладеним в основу прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Щодо доводів контролюючого органу про не надання декларантом документів, що підтверджують митну вартість товару, судом встановлено наступне.

Так, контролюючим органом вказано на відсутність транспортних (перевізні) документів, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (заявка замовника) та договору (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається.

Судом встановлено, що для підтвердження витрат на транспортування з м. Гданськ (Польща) до кордону з Україною (пункт пропуску «Мостиська Пшемисль») декларантом було фактично надано до МД №23UA403070001248U0 від 23.05.2023 року наступні документи: договір від 01.12.21 №011221 з ТОВ «СИНЕРГО ШИППІНГ», договір від 10.05.23 №1005-2023 ЗКТ-СШ між ТОВ «СИНЕРГО ШИППІНГ» та ТОВ «Західний Контейнерний Термінал», довідку ТОВ «СИНЕРГО ШИППІНГ» про транспортні витрати від 08.05.23 №0305/23, транспортні накладні на перевезення товару залізницею від 10.05.23 №297077 та №297143; рахунок від ТОВ «СИНЕРГО ШИППІНГ» на оплату транспортних послуг від 11.04.23 №01/1104/23; платіжну інструкцію від 11.04.23 №19089 відповідно до якої було сплачено транспортні послуги.

17.04.2023 року товар був доставлений в м. Гданськ (Польща). З метою доставки товару в Україну ТОВ «АВ ТРЕЙД УКРАЇНА» на підставі раніше укладеного договору від 01.12.2021 року №011221 з експедитором - ТОВ «СИНЕРГО ШИППІНГ» (код ЄДРПОУ 42315114) було зроблено заявку про надання послуг, пов`язаних із транспортуванням/перевезенням товару (залізницею в контейнерах) (а.с. 59-63).

Під час розгляду справи позивач пояснив, щодоговором від 01.12.2021 року №011221 з експедитором - ТОВ «СИНЕРГО ШИППІНГ» не передбачено обов`язку письмового оформлення заявки на надання послуг і тому фактично заявка була зроблена та погоджена сторонами в телефонній розмові.

Також, п. 4.1, 4.3 договору від 01.12.2021 року №011221 передбачено, що за надані послуги/виконання роботи Експедитор виставляє Замовникові рахунок по погодженим ставкам, виконані послуги регламентуються актом виконаних робіт та рахунком Експедитора.

Згідно рахунку експедитора - ТОВ «СИНЕРГО ШИППІНГ» від 11.04.23 №01/1104/23, що надавався Відповідачу під час митного оформлення товарів, передбачено конкретний перелік наданих послуг і їх вартість: - організація міжнародного перевезення за маршрутом Гданськ, Польща Тернопіль; - послуги з ТЕО; Вартість наданих послуг разом складає 234039,04 грн. (а.с.65).

Під час розгляду справи судом встановлено, що вказані послуги були сплачені позивачем у розмірі 234039,04 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 19089 від 11.04.2023 (а.с. 66).

3 наведеного вбачається, що позивачем було включено до митної вартості таку складову як транспортування товару, та підтверджено належними доказами, що не містять розбіжностей або ознак підробки, а відсутність заявки на надання послуг не свідчить про відсутність відомостей визначення митної вартості товарів, оскільки у позивача був відсутній обов`язкок для її письмового оформлення.

Таким чином, витрати з його перевезення позивачем підтверджено належним чином.

Щодо відсутності договору перевезення товару між «PKP CARGO CONNECT SPz.o.o.» та ТОВ «СИНЕРГО ШИППІНГ»,суд зазначає наступне.

Відповідачем вказано, що згідно накладної УМВС від 10.05.2023 № 297077, від 10.05.2023 № 297143 перевізником є «PKP CARGO CONNECT SPz.o.o.» втім до митного оформлення надано товаросупровідні документи в частині перевезення товару від перевізника(експедитора) ТОВ«СИНЕРГО ШИППІНГ». Договір між «PKP CARGO CONNECT SPz.o.o.» та ТОВ «СИНЕРГО ШИППІНГ» відсутній».

Як вже встановлено судом вище, для здійснення перевезення та розмитнення товару позивачем укладено договір із ТОВ«СИНЕРГО ШИППІНГ» від 01.12.2021 року №011221.

В свою чергу, експедитором - ТОВ «СИНЕРГО ШИППІНГ» було укладено договір від 10.05.2023 року № 1005-2023-ЗКТ-СМ із ТОВ «Західний Контейнерний Термінал» (код ЄДРПОУ 41396171).

Вказані договори були надані Відповідачу під час митного оформлення товарів, що підтверджується графою 44 митної декларації№23UA403070001248U0 від 23.05.2023 року (а.с. 32-33).

В транспортних накладних від 10.05.2023 № 297077 та № 297143 зазначено отримувача вантажу від перевізника («PKP CARGO CONNECT SPz.o.o.») саме - ТОВ «Західний Контейнерний Термінал», який діяв на виконання договору із ТОВ «СИНЕРГО ШИППІНГ» та в інтересах ТОВ «АВ ТРЕЙД УКРАЇНА» (а.с. 69-70).

А щодо залучення ТОВ «Західний Контейнерний Термінал» додаткових перевізників (в даному випадку - «PKP CARGO CONNECT SPz.o.o.»), то у позивача відсутній обов`язок запитувати та отримувати договори, що пов`язані із господарською діяльністю третьої сторони, таким чином посилання в цій частині є необґрунтованим.

Що стосується ненаданням інших документів, а саме виписки з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації виробника товару, а також інформації біржових організацій про вартість товару суд зазначає наступне.

Так, для підтвердження розрахунків по Контракту із TTCA було надано платіжну інструкції від 09.02.23 №30 (а.с. 52).

Також надано комерційну пропозицію TTCA від 06.02.2023 року, прайс-лист від 01.02.23 та лист щодо калькуляції собівартості товару від 06.02.23 № 1. (а.с. 53-55).

Крім того, до митного оформлення позивачем було надано лист ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 22.05.23 №721 про відповідність ціни товару, що імпортується, поточній кон`юнктурі ринку (а.с. 58).

Вказані обставини підтверджуються графою 44 митної декларації№23UA403070001248U0 від 23.05.2023 року (а.с. 32-33).

Суд зазначає, що відсутність деяких документів не може бути підставою для коригування митної вартості, адже ідентифікація може бути проведена на основі інших документів та в сукупності.

Таким чином, твердження відповідача про ненадання певних документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару (в т.ч. витрат на транспортування товару та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар) є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Щодо страхування вантажу, суд зазначає наступне.

В оскаржуваному рішенні відповідач вказав, що до митного оформлення надано довідка про транспортні витрати від 03.05.2023 №0305/23, яка не містить відомостей щодо згаданих складових; зазначено що страхування вантажу не здійснювалось, проте декларантом надано страховий поліс від 27.02.2023 №PYIE202337029120E00332.

Натомість, судом встановлено, що страхування товару здійснювалось TTCA під час виконання Контракту №8/CN від 07.04.2017 року та доставки товару до місця призначення м. Гданськ (Польща).

Вартість страхування входило в ціну товару, а тому наданий до митної декларації страховий поліс засвідчує саме цей факт.

Також судом встановлено, що страхування товару під час виконання транспортно-експедиційних ТОВ «СИНЕРГО ШИППІНГ» за маршрутом перевезення Гданськ (Польща) Тернопіль (Україна не здійснювалось, про що і було зазначено в довідці від 08.05.23 №0305/23 про транспортні витрати (а.с.67).

Таким чином посилання відповідача в цій частині суд вважає необґрунтованими.

Щодо доводів відповідача, що коносамент № 225298032 від 03.03.2023 не містить жодних відміток перевізника, суд зазначає наступне.

Під час розгляду справи позивач пояснив, що цей документ оформлювався в електронному вигляді і тому фізичні відмітки і ньому відсутні.

Коносамент - це документ, що видається перевізником вантажовласнику і підтверджує право власності на товар. Він засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов`язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу.

Відповідачем не поставлено під сумнів та не спростовано факт доставки вантажу (товару) морським перевізником в м. Гданськ (Польща) та подальше його перевезення на митну територію України.

Крім того, суд зазначає, що коносамент не є документом, визначеними ч. 2 ст. 53 МК як документи, що підтверджують митну вартість товарів, а тому, на переконання суду, відсутність відміток перевізника не може бути підставою для витребування додаткових документів та подальшого коригуванню митної вартості.

Таким чином, виявлені недоліки не можуть спростовувати заявлений позивачем рівень митної вартості товару, який підтверджується наданими належними та допустимими доказами.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що спрацювання системи управління ризиками є підставою для контролюючого органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції і не може бути безумовною підставою для відмови в митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю. Різниця між митною вартістю товару, задекларованого особою, та митною вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про заниження митної вартості декларантом і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 57 МК Верховний Суд зробив у постанові від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а. Підстав для відступу від цього висновку колегія суддів не знаходить.

Суд також враховує, що цінова інформація викладена у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної фіскальної служби України (ЄАІС) не може бути обґрунтованою підставою для коригування показників митної вартості товару, зазначених в митній декларації позивача, оскільки автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, відтак такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар.

Саме такий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 19.03.2021 по справі № 820/5525/16.

Крім того, суд зауважує, що спірне рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованих митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.Відповідач обмежився лише посиланням на номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для коригування митної вартості оцінюваних товарів, не навівши при цьому жодних пояснень зроблених коригувань, зокрема, не зазначивши митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТ ЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.Водночас, Верховний Суд у постановах від 9 вересня 2020 року (справа №400/3133/18), від 8 лютого 2019 року (справа № 825/648/17) вказував, що Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, передбачають, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити, окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що Митниця не надала доказів на підтвердження обставин, що позивачем у митній декларації було зазначено не всі складові числового значення задекларованої митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Позивач надав необхідні та достатні документи для підтвердження задекларованої митної вартості, проте митний орган не навів переконливих аргументів, що надані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не довів наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення від 24.05.2023 року № UA403070/2023/000088/1 Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів прийняте відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Як наслідок, підлягає скасуванню і спірна картки відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийняте відповідачем на підставі рішення про коригування митної вартості.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрать здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ ТРЕЙД Україна" (вул. Клочківська. буд. 192-А,м. Харків,61045, код ЄДРПОУ 38278014) до Тернопільської митниці Державної митної служби України (вул. Текстильна, буд. 38,м. Тернопіль,46400, код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 24.05.2023 року № UA403070/2023/000088/1 Тернопільської митниці Державної митної служби України.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.05.2023 року № UA403070/2023/000133 Тернопільської митниці Державної митної служби України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці Державної митної служби України (вул. Текстильна, буд. 38,м. Тернопіль,46400, код ЄДРПОУ 43985576) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ ТРЕЙД Україна" (вул. Клочківська. буд. 192-А,м. Харків,61045, код ЄДРПОУ 38278014) сплачений судовий збір у сумі 5368,00 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення складено та підписано 13 жовтня 2023 року.

Суддя Бідонько А.В.