Постанова

від 12.10.2023 по справі 560/2291/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 жовтня 2023 року

Київ

справа №560/2291/23

адміністративне провадження №К/990/25560/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №560/2291/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-БУД-9998» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-БУД-9998» на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року (суддя Шевчук О.П.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року (головуючий суддя - Боровицький О.А., судді: Курко О.П., Шидловський В.Б.),-

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-БУД-9998» (далі - позивач, ТОВ «ГРАНД-БУД-9998») направило до суду поштою позов до Державної податкової служби України (далі - ДПС), Головного управління ДПС у Хмельницькій області (далі - ГУ ДПС), в якому просило (а.с.2-11):

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13 вересня 2022 року №7329735/41820913, ухвалене Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Хмельницькій області;

- зобов`язати ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31 січня 2022 року №64, датою її подання на реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ГРАНД-БУД-9998» зазначило, що спірна податкова накладна була направлена на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) 11 лютого 2022 року, проте, цього ж дня позивач отримав квитанцію про зупинення її реєстрації згідно із пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) з підстав відповідності пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій Додатку 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165.

08 вересня 2022 року позивач направив до ДПС повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої було зупинено, але рішенням від 13 вересня 2022 року позивачу було відмовлено в реєстрації податкової накладної від 31 січня 2022 року №64 з огляду на ненадання розрахункових документів з ТОВ «КБ Постач». 20 вересня 2022 року позивач направив скаргу на вказане рішення, до якої долучив документи, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій. Комісія ДПС, яка приймає рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, рішенням №48823/418201913/2 від 28 вересня 2022 року залишила без задоволення скаргу позивача, а оскаржуване рішення - без змін. Водночас у цьому рішенні підставою для відмови вже слугувало ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, в тому числі рахунки-інвойси. Позивач вважає, що надав усі необхідні документи, які беззаперечно підтверджують реальність господарських операцій за податковою накладною від 31 січня 2022 року №64. Водночас надіслані позивачу квитанції не містили конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 21 лютого 2023 року залишив без руху позовну заяву ТОВ «ГРАНД-БУД-9998» та запропонував подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій, зокрема зазначити яким чином введення воєнного стану вплинуло на порушення строку звернення до суду, а також надати докази на підтвердження поважності причин пропуску такого строку (а.с.13-16).

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач скористався досудовим порядком вирішення спору, тому відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України для звернення до суду з позовом встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Рішення за результатами розгляду скарги позивача було ухвалене 28 вересня 2022 року, а з адміністративним позовом ТОВ «ГРАНД-БУД-9998» звернулось лише 17 лютого 2023 року, тобто, з пропуском тримісячного строку.

06 березня 2023 року позивач направив поштою клопотання про усунення недоліків, за змістом якого зазначив, що ТОВ «ГРАНД-БУД-9998» після введення воєнного стану майже припинило свою діяльність, пов`язану із перевезеннями. При цьому єдиним, хто має право підпису документів від імені позивача, є директор ОСОБА_1, який з грудня 2022 року мав проблеми зі здоров`ям та важкий психоемоційний стан. 24 грудня 2022 року ОСОБА_1 було госпіталізовано до лікарні і покладено в стаціонар. Після тривалого лікування директора ТОВ «ГРАНД-БУД-9998» було виписано та призначено йому домашнє лікування. Наведені обставини позивач вважав поважними причинами пропуску строку звернення до суду. До клопотання позивач також долучив копію виписки від 14 лютого 2023 року, складеної ТОВ «АЛМ-ПОДІЛЛЯ» МЦ «МРІЯ» (а.с.19-22).

Ухвалою від 14 березня 2023 року Хмельницький окружний адміністративний суд визнав неповажними причини для поновлення строку звернення до адміністративного суду, позовну заяву ТОВ «ГРАНД-БУД-9998» повернув позивачу (а.с.23-25).

Ухвала суду першої інстанції вмотивована тим, що поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Суд першої інстанції виснував, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку звернення до суду в абсолютно всіх випадках. Позивач не обґрунтовує, яким чином запровадження воєнного станув Україні вплинуло на пропуск строку звернення до суду з цим позовом. Довід про перебування директора ОСОБА_1 на лікування суд першої інстанції відхилив, оскільки ТОВ «ГРАНД-БУД-9998» є юридичною особою, яка не обмежена у виборі представників.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ТОВ «ГРАНД-БУД-9998» подало апеляційну скаргу. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач навів ті ж доводи, що були викладені у клопотанні від 06 березня 2023 року. Також додатково зазначив, що у грудні 2022 року звертався до нотаріуса із проханням виписати довіреність на іншу особу для представництва інтересів ТОВ «ГРАНД-БУД-9998», проте, йому було відмовлено з огляду на його хворобливий стан. Відтак, реальна можливість подати адміністративний позов з`явилась лише після одужання ОСОБА_1 (а.с.47-52).

Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 30 травня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «ГРАНД-БУД-9998» залишив без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року - без змін (а.с.59-60).

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про неповажність наведених позивачем причин пропуску строку звернення до адміністративного суду із позовом.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ТОВ «ГРАНД-БУД-9998» подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати рішення судів, визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом та прийняти його до розгляду.

Касаційну скаргу вмотивовано тим, що ОСОБА_1 є єдиною особою, яка мала право представляти інтереси ТОВ «ГРАНД-БУД-9998», разом з тим, через хворобу останній не міг юридично уповноважити будь-кого іншого на представництво інтересів у суді. Решта доводів касаційної скарги дублює обґрунтування адміністративного позову, клопотання від 06 березня 2023 року та апеляційної скарги.

Верховний Суд ухвалою від 13 вересня 2023 року відкрив касаційне провадження у цій справі на підставі абзацу шостого частини четвертої статті 328 КАС України з метою перевірки доводів касаційної скарги про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Інші учасники справи правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористались, що не перешкоджає здійсненню касаційного перегляду судових рішень.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Ключовим у цій справі є питання додержання строку звернення до суду з позовом в частині вимог про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН від 13 вересня 2022 року №7329735/41820913, яке було оскаржене позивачем в адміністративному порядку до ДПС.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Частиною першою, другою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 (адміністративне провадження №К/9901/16396/19) виснувала, що спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тому інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки: а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу; б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України.

Суди попередніх інстанцій у цій справі правильно визначились, що у спірних правовідносинах строк звернення до суду врегульований нормою частини четвертої статті 122 КАС України і становить три місяці з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на оскаржувані рішення податкового органу. Зі змісту адміністративного позову, апеляційної та касаційної скарг вбачається, що ТОВ «ГРАНД-БУД-9998» не заперечує тієї обставини, що перебіг зазначеного строку звернення до суду з позовними вимогами про скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 13 вересня 2022 року розпочався з 28 вересня 2022 року (дата залишення без задоволення скарги платника податків на вказане рішення, поданої в порядку його адміністративного оскарження). Доводів про те, що позивач дізнався чи повинен був дізнатися про результати розгляду поданої ним скарги в іншу дату в ході судового розгляду питання про поновлення строку звернення до суду, не наводилось. Відтак, строк звернення до суду, з урахуванням правил обчислення процесуальних строків, визначених частиною третьою статті 120 КАС України, сплинув 28 грудня 2022 року.

Водночас позивач наполягав на тому, що строк звернення до суду він пропустив з поважних причин, тому він підлягає поновленню. Враховуючи викладене, при касаційному перегляді цієї справи оцінці підлягає дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при вирішенні питання щодо поважності наведених ТОВ «ГРАНД-БУД-9998» причин пропуску строку звернення до суду.

Частина перша статті 121 КАС України передбачає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Поряд з наведеним суд касаційної інстанції звертає увагу, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У цій справі позивач доводив як судам попередніх інстанцій, так і касаційному суду, що звернення до суду через майже п`ять місяців від дати, коли позивач дізнався про порушення своїх прав (28 вересня 2022 року; ця обставина скаржником не оспорюється), із пропуском строку звернення до суду зумовлено поважною причиною, яка полягає у перебуванні директора ТОВ «ГРАНД-БУД-9998» ОСОБА_1 на лікуванні у період з 24 грудня 2022 року по 14 лютого 2023 року, що підтверджується випискою від 14 лютого 2023 року, складеної ТОВ «АЛМ-ПОДІЛЛЯ» МЦ «МРІЯ». При цьому скаржник наполягає, що ОСОБА_1 є єдиною особою, яка має право підпису та вчинення юридично значимих дій від імені ТОВ «ГРАНД-БУД-9998», але внаслідок хвороби останній не міг ні самостійно вжити заходів із подання адміністративного позову, ні уповноважити на вчинення таких дій іншу особу.

Перевіривши наведене скаржником обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд касаційної інстанції знаходить його таким, що у повному обсязі ґрунтується на суб`єктивному ставленні позивача до наведених ним обставин. Водночас зазначені доводи жодним чином не можуть сприйматись як об`єктивні перешкоди, які не залежали від волі позивача та дійсно унеможливили звернення до суду у більш стислі строки, на що правильно вказали суди попередніх інстанцій.

Довід касаційної скарги про перебування директора ТОВ «ГРАНД-БУД-9998» ОСОБА_1 на лікуванні у період з 24 грудня 2022 року по 14 лютого 2023 року як на поважну причину пропуску строку звернення до суду підлягає відхиленню. Так, за змістом долученої до матеріалів справи виписки від 14 лютого 2023 року, виданої ТОВ «АЛМ-ПОДІЛЛЯ» МЦ «МРІЯ», ОСОБА_1 у період з 24 грудня 2022 року по 14 лютого 2023 року знаходився на лікуванні, при цьому з 03 січня 2023 року він був переведений на амбулаторне лікування після покращення загального стану (а.с.20).

Амбулаторне лікування - лікування, проведене на дому або при відвідуванні самими хворими лікувального закладу (на відміну від стаціонарного лікування, здійснюваного з поміщенням пацієнта в лікарню). Виписка із медичної карти амбулаторного хворого носить інформаційний характер щодо діагнозу основного захворювання, супутніх захворювань, короткий анамнез, діагностичні дослідження, перебіг хвороби, проведене лікування, лікувальні і трудові рекомендації та жодним чином не засвідчує тимчасову непрацездатність особи.

Інформація про те, що у період з 03 січня 2023 року по 14 лютого 2023 року ОСОБА_1 перебував у стані, який дійсно свідчив про наявність обмежень у здійсненні фізичної чи інтелектуальної діяльності, у долученій до матеріалів справи медичній документації відсутня.

Отже, відсутні підстави вважати, що останній знаходився у стані, який унеможливлював або значно ускладнював реалізацію права на звернення до суду у встановлені процесуальним законом строки. Доводи скаржника в цій частині не можна визнати такими, що свідчать про наявність об`єктивних перешкод чи труднощів, оскільки амбулаторне лікування не перешкоджало позивачу звернутися до суду в установлений законом строк. Аналогічний підхід щодо критеріїв оцінки поважності пропуску звернення до суду у зв`язку із перебуванням особи на амбулаторному лікуванні неодноразово висловлювався Верховним Судом (зокрема, але не виключно, у постановах від 17 липня 2019 року (справа №815/1175/17), від 20 лютого 2020 року (справа №560/3070/19), від 26 березня 2020 року (справа №805/2688/18-а), від 27 серпня 2021 року (справа №520/17941/2020)).

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів, що право на звернення до суду могло бути реалізовано у вказаний період і шляхом залучення професійної правової допомоги, проте, відповідних доказів, які б свідчили про відсутність такої можливості, позивач не надав. Посилання скаржника на те, що через його психоемоційний стан, спричинений хворобою, нотаріус відмовив у посвідченні довіреності на іншу особу, також підлягають відхиленню як такі, що не підтверджені жодними належними і допустимими доказами. Більше того, відповідно до положень статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» залучення професійної правової допомоги здійснюється, зокрема, шляхом укладення договору про надання правничої допомоги з адвокатом, який не потребує нотаріального засвідчення.

Слід зазначити, що скаржник також не наводить жодних обставин, які унеможливлювали звернення до суду з адміністративним позовом у період з 28 вересня 2022 року до 24 грудня 2022 року (тобто, майже протягом трьох місяців).

З приводу посилань ТОВ «ГРАНД-БУД-9998» на обставини введення воєнного стану суд касаційної інстанції зазначає, що такі обставини дійсно можуть бути визнані судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Проте, сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій. Такий підхід відповідає усталеній і послідовній практиці Верховного Суду.

Водночас скаржник не вказує, яким саме чином введення воєнного стану спричинило пропуск ним строку звернення до суду на майже п`ять місяців з дня прийняття відповідачем рішення за результатами подання ТОВ «ГРАНД-БУД-9998» скарги в порядку адміністративного оскарження. Довід скаржника про те, що внаслідок введення в Україні воєнного стану підприємство майже припинило діяльність, є незмістовним, оскільки підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат тощо. Поряд з цим скаржник належним чином не мотивував, в чому полягає причинно-наслідковий зв`язок між зменшенням обсягів господарської діяльності та вчиненням дій, спрямованих на звернення до суду у встановлені процесуальним законом строки.

Підсумовуючи викладене, суд касаційної інстанції висновує, що сукупність обставин у цій справі вказує на те, що ТОВ «ГРАНД-БУД-9998» у спірний період не було вчинено усіх залежних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданих законом процесуального права на подання адміністративного позову. Належних доказів на підтвердження наявності обмежень для своєчасної підготовки позову не було надано ні судам попередніх інстанцій, ні до суду касаційної інстанції.

Така поведінка позивача не може бути визнана сумлінною, а тому суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для поновлення позивачу пропущеного строку звернення до суду.

При цьому касаційна скарга не утримує жодних доводів в частині повноти наданої судами оцінки підставам, які, на думку позивача, свідчать про поважність причин пропуску ним строку звернення до суду, встановленого частиною четвертою статті 122 КАС України.

Аргументи касаційної скарги про неправильність зроблених судами висновків є безпідставними та зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин, що не узгоджується з приписами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку звернення до суду, а також свідчили б про порушення судами норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно із статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-БУД-9998» залишити без задоволення.

Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року у справі №560/2291/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко