Рішення
від 12.10.2023 по справі 340/2666/23
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/2666/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (письмового) адміністративну справу за позовною заявою Управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Кропивницької міської ради до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача колективне підприємство Єлізавета, про визнання протиправним та скасування висновку, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області від 25.04.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2023-03-06-009187-а.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем 25.04.2023 оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-03-06-009187-a, в якому зазначено про наявність порушень законодавства, зокрема: за результатом аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону з урахуванням Особливостей установлено порушення пункту 35, пункту 44 Особливостей, Наказу № 710; за результатом аналізу питання розгляду тендерних пропозицій установлено порушення вимог підпункту 2 пункту 41, підпункту 1 пункту 48 Особливостей; за результатами аналізу питання виконання вимог Постанови № 710, установлено порушення вимог пункту4-1 Постанови № 710. Позивач не погоджується із зазначеними висновками, оскільки п.35 Особливостей стосується виключно роботи електронної системи публічних закупівель та не містить жодних вимог до тендерної документації чи до позивача як до замовника публічних закупівель. Державне підприємство ПРОЗОРРО в листі №206/01/269/06 від 21.02.2023 зазначило, що електронна система закупівель Prozorro (далі - Система) функціонує відповідно до вимог Закону України Про публічні закупівлі (зі змінами) (далі - Закон) та розроблена на підставі Технічного завдання, що було затверджено Міністерством економічного розвитку і торгівлі України. Вказує, що згідно з пп.11 ч.2 ст.21 Закону оголошення повинно містити інформацію про розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях. Таким чином, наразі, замовникам необхідно заповнювати в оголошенні поле мінімального кроку аукціону у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Відповідно до функціоналу Системи, при створенні відкритих торгів з особливостями замовник заповнює поле Розмір мінімального кроку пониження ціни (в межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків): 1) у грошових одиницях (з обов`язковим перерахунком у відсоток від очікуваної вартості); 2) у відсотках (з обов`язковим перерахунком у грошові одиниці). Дане поле функціонує так само, як це було при наявності етапу аукціону. Отже, вважає, що наявність в тендерній документації кроку пониження аукціону, так само як і в оголошенні про проведення відкритих торгів з особливостями не призводить до проведення електронного аукціону, що підтверджується тим, що відкриті торги по закупівлі послуги Поточний ремонт зелених насаджень (Заходи з озеленення населених пунктів), ДК 021:2015: 77310000-6 - послуги з озеленення територій та утримання зелених насаджень (інформацію опубліковано в інформаційно-телекомунікаційній системі закупівель Prozorro за номером UA-2023-03-06-009187-а) проведені системою відповідно до пункту 35 Особливостей без застосування електронного аукціону, пониження ціни пропозиції учасником не здійснювалося, ProZorro визначило найбільш економічно вигідною тендерну пропозицію, яка була подана одним учасником. Також позивач зазначив, що не допускав порушення пункту 44 Особливостей, оскільки тендерна документація містить всі 12 підстав для відхилення тендерної пропозиції, передбачених пунктом 44 Особливостей та ст.17 Закону України Про публічні закупівлі, а також містить вимоги щодо надання документів переможцем процедури закупівель. КП Єлізавета, як переможець процедури закупівлі, надало документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 44 Особливостей, а саме інформаційну довідку з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією порушення, витяг з інформаційно-аналітичної системи Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості. Також, представник позивача зазначив, що перелік формальних помилок, затверджений Наказом № 710 Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, згідно частиною першою статті 9 Закону України Про публічні закупівлі є нормативно-правовим актом, розробленим і затвердженим Уповноваженим органом, як необхідний для виконання цього Закону, та регулювання державної політики у сфері закупівель, тож має обов`язково враховуватися тендерним комітетом замовника при прийнятті рішення про віднесення допущенної учасником помилки до формальної (несуттєвої). В той же час, Закон України Про публічні закупівлі не передбачає обов`язку замовника копіювати в тендерну документацію певний перелік формальних помилок (їх опис та приклади), який вже затверджений Наказом № 710. У пункті 1 розділу III тендерної документації зазначено, що тендерна пропозиція не буде відхилена у разі допущення учасником торгів формальних (несуттєвих) помилок, пов`язаних з оформленням тендерної пропозиції та які не впливають на зміст пропозиції. Тому зазначає, про дотримання вимог п. 19 ч. 2 ст. 22 Закону України Про публічні закупівлі. Також позивач вказав, що тендерна пропозиція КП Єлізавета не суперечить технічному завданню на закупівлю, тому він не мав правових підстав для її відхилення, оскільки технічне завдання на закупівлю (додаток 2 до тендерної документації) містить інформацію про найменування робіт та їх обсяг і не містить вимог щодо матеріалів, які використовуються під час виконання робіт. При цьому, вартість перегною закладена в розцінку робіт з садіння дерев та кущів у відповідності до вимог Кошторисних норм України Настанова з визначення вартості будівництва. Слід зазначити, що в розцінку вартості робіт з садіння дерев та кущів, крім вартості перегною, закладено також вартість шпагату паперового, кілків, води, саджанці кущів та дерев, суміші насіння газонних трав, бензину, мастильних матеріалів, які теж не зазначені в додатку 2 до тендерної документації. Також, позивач зазначив, що ним не було порушено пункт 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України №710 від 11.10.2016 р. Про ефективне використання державних коштів, оскільки зазначені норми мають не імперативний, а диспозитивний характер, який лише вказує на можливий варіант поведінки. Додавши, що управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Кропивницької міської ради не має власного веб-сайту. Як вбачається зі змісту самої постанови вона прийнята з метою ефективного використання державних коштів, а не коштів місцевих бюджетів. Позивачем здійснено публічну закупівлю за рахунок коштів місцевого бюджету, відповідно вважає, що положення вказаної постанови не порушені позивачем.

Ухвалою судді від 15.05.2023 адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків (а.с.59). Позивачем виконано вимоги ухвали, позов приведено у відповідність до ст.ст.160, 161 КАС України.

Ухвалою судді від 23.05.2023 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Вказаною ухвалою залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору колективне підприємство Єлізавета (а.с.120-121).

Згідно наданого до суду відзиву на позов, відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на правомірність та обґрунтованість прийнятого відповідачем висновку, оскільки позивач неправомірно зазначив в тендерній документації, а не в оголошенні про проведення відкритих торгів, як зазначає позивач в позовній заяві, стосовно порядку пониження ціни тендерної пропозиції при аукціоні та розмір мінімального кроку пониження, а тому тендерна документація складена не у відповідності до Закону з урахуванням Особливостей, зокрема, не дотримано вимоги пункту 35 Особливостей. Також у ході проведення моніторингу проаналізовано питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону з урахуванням Особливостей та встановлено, що тендерна документація сформована Замовником не відповідно до вимог пункту 44 Особливостей. В розділі III Інструкція з підготовки тендерної пропозиції тендерної документації зазначено, що переможець торгів у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 5, 6, 12 частини першої та частини другої статті 17 Закону, а саме: Витяг з інформаційно-аналітичної системи Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність/наявність судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України. При цьому у тендерній документації відсутні вимоги, щодо надання документів переможця процедури, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у пункті 44 Особливостей, що не відповідає вимогам пункту 44 Особливостей в частині надання документів переможця процедури. Також представник відповідача зазначив, що тендерна документація позивача не містить опису формальних помилок, як того вимагає пункт 19 частини 2 статті 22 Закону, а лише вказані загальні фрази та визначення терміну формальних (несуттєвих) помилок, що на думку відповідача призвело до невідповідності тендерної документації вимогам Наказу №710. У ході проведення моніторингу проаналізовано питання розгляду тендерних пропозицій установлено, що замовником не відхилено тендерну пропозицію учасника КП Єлізавета як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону, що є порушенням вимог підпункту 2 пункту 41 Особливостей. Учасником КП Єлізавета у складі тендерної пропозиції надано Підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису № 02-01-01 послуги з озеленення територій та утримання зелених насаджень, у розділі III. Будівельні матеріали, вироби і комплекти якої зазначено внесення в якості добрива перегною в кількості 5,538 м3, поточна ціна за одиницю складає 2 387,49 грн, у тому числі: відпускна ціна - 1 567,81 грн, транспортна складова - 772,88 грн, заготівельно-складські витрати - 46,80 грн. При цьому, Додатком 2 тендерної документації, в розділі 2 Найменування робіт і витрат таблиці, такий вид робіт і витрат, як внесення в якості добрива перегною при наданні послуги з озеленення територій та утримання зелених насаджень, не передбачено. Отже, враховуючи вищевикладене, вважає, що тендерна пропозиція учасника КП Єлізавета підлягала відхиленню як така, що не відповідала вимогам тендерної документації. Враховуючи, що була подана одна тендерна пропозиція, яка підлягала відхиленню Замовником, на порушення вимог підпункту 1 пункту 48 Особливостей відкриті торги електронною системою закупівель автоматично не відмінено. Також позивачем порушено пункт 4-1 Постанови №710, оскільки ним не була оприлюднена відповідна інформація на власному вебсайті або на вебсайті головного розпорядника бюджетних коштів.

Представником позивача подана відповідь на відзив, в якій останній не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов. (а.с.159-161).

Представником третьої особи надані пояснення, відповідно яких вважає позовні вимоги Управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Кропивницької міської ради законними та обґрунтованими. КП Єлізавета погоджується з доводами позивача, що пункт 35 Особливостей стосується виключно роботи електронної системи публічних закупівель та не містить жодних вимог до тендерної документації чи до позивача як до замовника публічних закупівель. Зазначення або не зазначення в тендерній документації інформації про проведення відкритих торгів без застосування електронного аукціону, так само як і зазначення розміру мінімального кроку пониження ціни, не впливає на роботу електронної системи закупівель та не змінює порядок проведення відкритих торгів, який визначений пунктом 35 Особливостей. Додатково зазначив, що позивачем не порушено пункт 44 Особливостей, оскільки незалежно від вимог, які містить тендерна документація, КП Єлізавета надало позивачу всі документи передбачені пунктом 44 Особливостей, відповідно у позивача були відсутні підстави для відхилення тендерної пропозиції КП Єлізавета. Перелік формальних помилок затверджений наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року № 710, тому КП Єлізавета погоджується з доводами позивача, що Закон України Про публічні закупівлі не передбачає обов`язку замовника копіювати в тендерну документацію певний перелік формальних помилок (їх опис та приклади), який вже затверджений уповноваженим органом. Також зазначив, що перегній - це такий самий матеріал як і вода, кілки, шпагат, а не окремий вид робіт, як помилково вважає відповідач. В технічному завданні на закупівлю відсутні вимоги позивача щодо технології посадки дерев та кущів, тому КП Єлізавета, готуючи тендерну пропозицію, не було обмежене у виборі матеріалів, отже у позивача не було підстав для відхилення тендерної пропозиції КП Єлізавета. Порушення п. 4-1 постанови КМУ №710 щодо оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті, жодним чином не вплинуло на результати відкритих торгів. Крім того, вказував, що відповідач у висновку не зазначив підстави недійсності договору та не вказав, яким чином будуть усунені виявлені порушення внаслідок припинення зобов`язань за договором. При цьому, стверджував, що підприємство належним чином виконує умови договору, укладеного за результатами відкритих торгів, виконані роботи прийняті позивачем без зауважень, вважає, що підстави для розірвання договору чи визнання його недійсним відсутні.

Дослідивши докази і письмові пояснення учасників справи, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області, у зв`язку з виявленням ознак порушення позивачем законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель, відповідно до наказу від 05.04.2023 № 25-з Про початок моніторингу процедур закупівель відповідно до пункту 23 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та частини другої статті 8 Закону України Про публічні закупівлі, пункту 10 Положення про Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області, затвердженого наказом Східного офісу Держаудитслужби від 29 серпня 2016 року №3 зі змінами, проведено моніторинг процедури закупівлі UA-2023-03-06-009187-a 5 квітня 2023 Поточний ремонт зелених насаджень (Заходи з озеленення населених пунктів) (ДК 021:2015 77310000-6 Послуги з озеленення територій та утримання зелених насаджень), очікуваною вартістю 706657,80 UAH (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-03-06-009187-a?lot_id=fd1162d32a904ed18394b614cd378b82).

24 квітня 2023 року Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №53, який 25.04.2023 опубліковано в електронній системі публічних закупівель (а.с.7-11, 144-148).

Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі в річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України Про публічні закупівлі (далі - Закон) з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості), розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 710 Про ефективне використання державних коштів (зі змінами) (далі - Постанова № 710).

Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Кропивницької міської ради на 2023 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, затверджену протоколом уповноваженої особи від 06.03.2023 № 102, тендерну пропозицію учасника колективне підприємство Єлізавета (далі - КП Єлізавета), протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 15.03.2023 № 103, повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, договір про закупівлю послуг від 21.03.2023 № 7 на суму 683 136,00 грн, укладений між Замовником та КП Єлізавета (далі - Договір), пояснення надані Замовником через електронну систему закупівель.

За результатом аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону з урахуванням Особливостей установлено, що тендерна документація сформована Замовником не відповідно до вимог пункту 35, пункту 44 Особливостей, наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 710 (далі - Наказ № 710). Так, в розділі IV Подання та розкриття тендерної пропозиції тендерної документації зазначено, що учасник може протягом одного етапу аукціону один раз понизити ціну своєї пропозиції не менше ніж на один крок від своєї попередньої ціни. Розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону складає - 0,5 відсотка від очікуваної вартості закупівлі.

Однак, постановою Кабінету Міністрів України № 1495 від 30.12.2022, яка чинна на дату проведення процедури, внесено зміни до Особливостей, зокрема, до пункту 35, які передбачають проведення відкритих торгів без застосування електронного аукціону, чим не дотримано вимоги пункту 35 Особливостей.

Крім того, в розділі III Інструкція з підготовки тендерної пропозиції тендерної документації зазначено, що переможець торгів у строк, що не перевищує чотири дні з

дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами

5, 6, 12 частини першої та частини другої статті 17 Закону, а саме: Витяг з інформаційно-аналітичної системи Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність/наявність судимості або обмежень, передбачених кримінально- процесуальним законодавством України. При цьому у тендерній документації відсутні вимоги, щодо надання документів переможця процедури, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у пункті 44 Особливостей, що не відповідає вимогам пункту 44 Особливостей в

частині надання документів переможця процедури.

Також, перелік формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерної пропозиції, зазначених Замовником у пункті 2 розділу V Оцінка тендерної пропозиції тендерної документації, не відповідає переліку формальних помилок, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 710 (далі Наказ № 710).

За результатом аналізу питання розгляду тендерних пропозицій установлено, що Замовником при проведенні торгів на порушення вимог підпункту 2 пункту 41

Особливостей не відхилено тендерну пропозицію учасника КП Єлізавета як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

Так, додатком 2 Технічне завдання на закупівлю. Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики на закупівлю (далі Додаток 2) тендерної документації передбачені технічні, якісні, кількісні та інші вимоги до предмета закупівлі, установлені Замовником. Учасники процедури закупівлі повинні надати у складі тендерної пропозиції інформацію та документи, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника вказаним в Додатку 2 вимогам. Пунктом 6 розділу ІІІ Інструкція з підготовки тендерної пропозиції (далі пункт 6 Розділ ІІІ) тендерної документації передбачено, що невідповідність запропонованих учасником послуг встановленим технічним вимогам Додатка 2 тендерної документації розцінюється, як невідповідність пропозиції умовам тендерної документації. На виконання вказаної вимоги учасником КП Єлізавета у складі тендерної пропозиції надано Підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису № 02-01-01 послуги з озеленення територій та утримання зелених насаджень, у розділі ІІІ. Будівельні матеріали, вироби і комплекти якої зазначено внесення в якості добрива перегною в кількості 5,538 м3, поточна ціна за одиницю складає 2 387,49 грн, у тому числі: відпускна ціна - 1 567,81 грн, транспортна складова - 772,88 грн, заготівельно-складські витрати - 46,80 грн. При цьому, Додатком 2 тендерної документації, в розділі 2 Найменування робіт і витрат таблиці, такий вид робіт і витрат, як внесення в якості добрива перегною при наданні послуги з озеленення територій та утримання зелених насаджень, не передбачено. Отже, враховуючи вищевикладене, тендерна пропозиція учасника КП Єлізавета підлягала відхиленню як така, що не відповідає вимогам тендерної документації. Враховуючи, що була подана одна тендерна пропозиція, яка підлягала відхиленню Замовником, на порушення вимог підпункту 1 пункту 48 Особливостей відкриті торги електронною системою закупівель автоматично не відмінено.

За результатами аналізу питання виконання вимог Постанови № 710, на запит Держаудитслужби про надання пояснень від 07.04.2023 щодо, зокрема, посилання на сторінку власного вебсайту або офіційного вебсайту головного розпорядника бюджетних коштів на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі, Замовник у відповіді від 12.04.2023 не повідомив про оприлюднення відповідної інформації на сторінці власного вебсайту або офіційного вебсайту головного розпорядника коштів, чим порушено вимоги пункту 4-1 Постанови № 710.

У висновку зазначено, що за результатом аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону з урахуванням Особливостей установлено порушення пункту 35, пункту 44 Особливостей, Наказу № 710.

За результатом аналізу питання розгляду тендерних пропозицій установлено порушення вимог підпункту 2 пункту 41, підпункту 1 пункту 48 Особливостей.

За результатами аналізу питання виконання вимог Постанови № 710, установлено порушення вимог пункту 4-1 Постанови №710.

За результатами моніторингу питань визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі в річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця - порушень не установлено.

Натомість, з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні та статтею 8 Закону України Про публічні закупівлі. відповідач зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності договору, також необхідно здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема, шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів (а.с.144-148).

Не погодившись з висновком про результати моніторингу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Компетенцію Держаудитслужби та її територіальних органів визначено Законом України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні від 26.01.1993 року №2939-ХІІ (далі Закон №2939-ХІІ) та Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43).

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону №2939-ХІІ орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Згідно зі статтею 2 Закону №2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Статтею 5 Закону №2939-ХІІ передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України Про публічні закупівлі, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 року № 43 (далі - Положення №43) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба, відповідно до п.п.3 п.4 Положення №43, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Відповідно до п.п.9 п.4 Положення №43 відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Статтею 8 Закону України Про публічні закупівлі від 25.12.2015 №922 -VIII (далі - Закон №922-VIII) визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Підстави для проведення моніторингу публічних закупівель визначені в ч.2 ст.8 Закону №922-VIII, а саме: дані автоматичних індикаторів ризиків; інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

За наявності однієї або декількох таких підстав, як визначено ч.2 ст.8 Закону №922-VIII, керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про початок моніторингу закупівлі та відповідно до ч.3 ст.8 Закону №922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Згідно ч.4 ст.8 Закону №922-VIII строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Відповідно до частин 6, 7 статті 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Відповідно до частин 10, 11 статті 8 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.

Згідно зі ст.15 Закону №2939-ХІІ законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Пунктами 8, 15 статті 10 цього ж Закону передбачено, що органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

З наведених законодавчих положень вбачається, що складений за результатами моніторингу закупівлі висновок про результати моніторингу закупівлі є актом індивідуальної дії, який містить обов`язкові для виконання заходи, направлені на усунення виявлених порушень, і такий висновок в зобов`язальній частині може бути оскаржений як в адміністративному, так і в судовому порядку.

При цьому, викладені у висновку про результати моніторингу закупівлі порушення, можуть бути підставою для визнання недійсним договору укладеного позивачем, а також для притягнення службових (посадових) осіб підконтрольних суб`єктів господарювання як до дисциплінарної, так і до адміністративної відповідальності.

Враховуючи, що в оскарженому висновку вказується про порушення позивачем законодавства про закупівлі, - на підставі вищенаведених законодавчих положень такий висновок має негативні наслідки для позивача.

З огляду на вищевикладене суд констатує, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2023-03-06-009187-а від 25.04.2023 має безпосередні наслідки та негативний вплив для позивача як замовника послуги, що обумовлює необхідність забезпечення права на його судове оскарження з метою захисту права та інтересів позивача.

Стосовно не відповідності тендерної документації вимогам пункту 35 Особливостей, суд зазначає наступне.

Так, позивачем, в розділі IV Подання та розкриття тендерної пропозиції тендерної документації зазначено, що учасник може протягом одного етапу аукціону один раз понизити ціну своєї пропозиції не менше ніж на один крок від своєї попередньої ціни. Розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону складає - 0,5 відсотка від очікуваної вартості закупівлі. (а.с.26зв.)

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджені Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі -Особливості в редакції чинній на час процедури закупівлі), які встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Пунктом 3 Особливостей передбачено, що замовники зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей.

Пункт 35 Особливостей передбачає, що відкриті торги проводяться без застосування електронного аукціону.

Суд погоджується з доводами позивача, що п.35 Особливостей стосується роботи електронної системи публічних закупівель, тобто порядку їх проведення, та не містить жодних вимог до тендерної документації.

Пунктом 28 Особливостей передбачено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Тобто, тендерна документація повинна відповідати вимогам статті 22 Закону №922-VIII .

Суд, при цьому зауважує, що норми Закону України мають вищу юридичну силу ніж постанова Кабінету Міністрів України, а тому першочерговому застосуванню підлягають норми Закону.

Пунктом 10 частини 2 статті 22 Закону №922-VIII встановлено, що у тендерній документації зазначаються такі відомості: перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.

Відповідно до ч.1 ст.29 Закону №922-VIII оцінка тендерних пропозицій / пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації / оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону.

Функціонування роботи системи публічних закупівель регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 №166 "Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків".

Так, як встановлено судом, відкриті торги за публічною закупівлею UА-2023-03-06-009187-а було проведено без застосування електронного аукціону, а тому в даному випадку відсутнє порушення з боку позивача пункту 35 Особливостей, про яке зазначено в оскаржуваному висновку відповідачем. До того ж, інформація, яка відображена у тендерній документації "Розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону…", фактично не вплинула на процедуру проведення публічної закупівлі та на результати її проведення.

При цьому, суд зауважує, що порушення пункту 35 Особливостей буде проведення відритих торгів із застосування електронного аукціону, а не зазначення позивачем у тендерній документації розміру мінімального кроку пониження ціни.

Тому суд вважає, що спірний висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 24.04.2023 №53 у цій частині є необґрунтованим та протиправним.

Щодо порушення п.44 Особливостей.

Так, відповідачем у висновку зазначено, що в розділі III Інструкція з підготовки тендерної пропозиції тендерної документації (а.с.24) зазначено, що переможець торгів у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 5, 6, 12 частини першої та частини другої статті 17 Закону, а саме: Витяг з інформаційно-аналітичної системи Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність/наявність судимості або обмежень, передбачених кримінально- процесуальним законодавством України. Відповідачем вказано, що тендерна документація містить не всі вимоги, щодо надання документів переможця процедури, а саме відсутній пп.3 п.44 Особливостей, що не відповідає вимогам пункту 44 Особливостей в частині надання документів переможця процедури.

Абзацом 15 пункту 44 Особливостей передбачено, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому цього пункту. Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів.

Підпунктами 3, 5, 6, 12 пункту 44 Особливостей визначено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли: керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією; фізична особа, яка є учасником процедури закупівлі, була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено в установленому законом порядку; керівник учасника процедури закупівлі був засуджений за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якого не знято або не погашено в установленому законом порядку; керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми.

Аналогічні вимоги містяться у пунктах 3, 5, 6, 12 частини першої та частини другої статті 17 Закону №922-VIII.

Так, позивачем у тендерній документації (а.с.24) не вказано посилання на пп.3 п.44 Особливостей, як і не вказано п.3 ч.1 ст.17 Закону №922-VIII. Водночас, суд враховує, що у тендерній документації позивача (а.с.21-22, 43) вказано, що документальне підтвердження інформації про відповідність учасника кваліфікаційним критеріям та вимогам на виконання ст.17 Закону з урахуванням Особливостей згідно додатку №3 до тендерної документації.

У додатку 3 відсутнє посилання на документ, який підтверджує відсутність підстав, визначених пп.3 п.44 Особливостей.

При цьому, перелік документів, які вимагаються для підтвердження інформації про відсутність підстав, визначених у статті 17 Закону визначено у додатку №4 до тендерної документації (а.с.24, 45).

Разом з тим, суд враховує доводи позивача, що КП Єлізавета самостійно надало документи, які підтверджують відсутність підстав визначених пп.3 п.44 Особливостей, а саме інформаційну довідку з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (а.с.49, 50). Проте суд зазначає, що вказане не позбавляє обов`язку позивача, щодо зазначення необхідності подання даного витягу саме в тендерній документації.

Крім того, суд зауважує, що згідно положень ч.5 ст.17 Закону №922-VIII замовник не вимагає від переможця процедури закупівлі документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №835 «Про затвердження положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» затверджено Перелік наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних. Усі розпорядники інформації (відповідно до компетенції) - Національне агентство з питань запобігання корупції, зокрема Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.

З початком повномасштабного вторгнення державним органам, в тому числі і НАЗК, обмежено доступ до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану» від 12.03.2022 № 263.

Отже станом на час проведення позивачем публічної закупівлі доступ до вказаного реєстру було обмежено, тому позивачу у відповідності до пп.3 п.44 Особливостей необхідно було зазначати про надання інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення саме в тендерній документації.

Відтак, суд погоджується з висновком відповідача про те, що позивач при складанні тендерної документації порушив вимоги п.44 Особливостей, оскільки у переліку документів для переможця процедури закупівлі не вказано документального підтвердження відсутності підстав, передбачених пп.3 п.44 Особливостей та пунктом 3 частини 1 статті 17 Закону №922-VIII. Тож спірний висновок №53 від 24.04.2023 року про результати моніторингу процедури закупівлі у цій частині є правомірним.

Щодо невідповідності тендерної документації вимогам Наказу №710.

Відповідачем у висновку вказано, що перелік формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерної пропозиції, зазначених Замовником у пункті 2 розділу V Оцінка тендерної пропозиції тендерної документації, не відповідає переліку формальних помилок, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 710.

Відповідно до п.19 ч.2 ст.22 Закону №922-VIII у тендерній документації зазначаються такі відомості: опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 №710, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.07.2020 року №715/34998, затверджено Перелік формальних помилок (далі Перелік).

Відповідно до п.п.1 - 12 Переліку інформація/документ, подана учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, містить помилку (помилки) у частині: уживання великої літери; уживання розділових знаків та відмінювання слів у реченні; використання слова або мовного звороту, запозичених з іншої мови; зазначення унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - помилка в цифрах; застосування правил переносу частини слова з рядка в рядок; написання слів разом та/або окремо, та/або через дефіс; нумерації сторінок/аркушів (у тому числі кілька сторінок/аркушів мають однаковий номер, пропущені номери окремих сторінок/аркушів, немає нумерації сторінок/аркушів, нумерація сторінок/аркушів не відповідає переліку, зазначеному в документі).

Помилка, зроблена учасником процедури закупівлі під час оформлення тексту документа/унесення інформації в окремі поля електронної форми тендерної пропозиції (у тому числі комп`ютерна коректура, заміна літери (літер) та/або цифри (цифр), переставлення літер (цифр) місцями, пропуск літер (цифр), повторення слів, немає пропуску між словами, заокруглення числа), що не впливає на ціну тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та не призводить до її спотворення та/або не стосується характеристики предмета закупівлі, кваліфікаційних критеріїв до учасника процедури закупівлі.

Невірна назва документа (документів), що подається учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, зміст якого відповідає вимогам, визначеним замовником у тендерній документації.

Окрема сторінка (сторінки) копії документа (документів) не завірена підписом та/або печаткою учасника процедури закупівлі (у разі її використання).

У складі тендерної пропозиції немає документа (документів), на який посилається учасник процедури закупівлі у своїй тендерній пропозиції, при цьому замовником не вимагається подання такого документа в тендерній документації.

Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що не містить власноручного підпису уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, якщо на цей документ (документи) накладено її кваліфікований електронний підпис.

Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що складений у довільній формі та не містить вихідного номера.

Подання документа учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що є сканованою копією оригіналу документа/електронного документа.

Подання документа учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, який засвідчений підписом уповноваженої особи учасника процедури закупівлі та додатково містить підпис (візу) особи, повноваження якої учасником процедури закупівлі не підтверджені (наприклад, переклад документа завізований перекладачем тощо).

Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що містить (містять) застарілу інформацію про назву вулиці, міста, найменування юридичної особи тощо, у зв`язку з тим, що такі назва, найменування були змінені відповідно до законодавства після того, як відповідний документ (документи) був (були) поданий (подані).

Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, в якому позиція цифри (цифр) у сумі є некоректною, при цьому сума, що зазначена прописом, є правильною.

Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції в форматі, що відрізняється від формату, який вимагається замовником у тендерній документації, при цьому такий формат документа забезпечує можливість його перегляду.

Так, п.2 «Опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасником не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій» розділу V «Оцінка тендерної пропозиції» тендерної документації позивача містить опис та приклади таких помилок (а.с.28). Зазначено, що - "формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

До формальних (несуттєвих) помилок належать технічні, механічні та інші помилки, допущені учасниками в документах, які вони подали в складі тендерної пропозиції, і такі, що не нівелюють технічний потенціал та конкурентоздатність учасника. До формальних (несуттєвих) помилок відносяться (приклади):

Відсутність підпису учасника процедури закупівлі, а також відбитку печатки на окремих документах у складі пропозиції (наприклад, на копіях документів учасника, на оригіналах чи нотаріально завірених документах, виданих учаснику іншими організаціями (підприємствами, установами);

Не завірення окремої сторінки (сторінок, аркушів) підписом та/або печаткою Учасника;

Технічні і орфографічні помилки та механічні описки в словах та словосполученнях, що зазначені в документах, які підготовлені безпосередньо Учасником та надані у складі пропозиції;

Наприклад: зазначення в документах пропозиції Учасника русизмів, сленгових слів або технічних помилок;

Зазначення невірної назви документу, що підготовлений безпосередньо Учасником, у разі якщо зміст такого документу повністю відповідає вимогам цієї документації.

Наприклад: замість вимоги надати довідку в довільній формі Учасник надав лист-пояснення;

Зазначення неповного переліку інформації в певному документі, усупереч вимогам документації, у разі якщо така інформація повністю відображена в іншому документі, що наданий у складі тендерної пропозиції учасника.

Замовник залишає за собою право не відхиляти тендерну пропозицію при виявленні нормальних помилок незначного характеру, що описані вище, при цьому замовник гарантує дотримання всіх принципів, зазначених статтею 5 Закону."

Тобто, в даному випадку, тендерна документація на виконання пункту 19 частини другої статті 22 Закону №922-VIII містить опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій.

Суд звертає увагу, що Перелік формальних помилок, затверджений наказом №710, згідно частиною першою статті 9 Закону №922-VIII є нормативно-правовим актом, розробленим і затвердженим Уповноваженим органом, як необхідний для виконання Закону №922-VIII, та регулювання державної політики у сфері публічних закупівель, тож має обов`язково враховуватися тендерним комітетом замовника при прийнятті рішення про віднесення допущеної учасником помилки до формальної (несуттєвої).

Отже, доводи відповідача про те, що тендерна документація не містить усього опису та прикладу формальних помилок, наведених у Наказі №710, (тобто не зазначення усього його змісту в тендерній документації, як зазначає відповідач), суд вважає проявом надмірного формалізму з боку останнього, оскільки визначені у п.2 розділу V тендерної документації позивача формальні (несуттєві) помилки не суперечать Переліку формальних помилок, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 року №710, та не пов`язані із неможливістю забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.

Щодо встановленого відповідачем порушення вимог підпункту 2 пункту 41 Особливостей з огляду на не відхилення позивачем тендерної пропозиції КП Єлізавета як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, відповідно до абз.1 ч.3 ст.22 Закону, суд зазначає наступне.

Згідно із підпунктом 2 пункту 41 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли: тендерна пропозиція:

не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності у інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 40 цих особливостей;

є такою, строк дії якої закінчився;

є такою, ціна якої перевищує очікувану вартість предмета закупівлі, визначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, якщо замовник у тендерній документації не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації;

не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

Абзацом 1 частини 3 статті 22 Закону №922-VIII передбачено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.31 Закону №922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

Технічна специфікація до предмета закупівлі встановлена замовником сукупність технічних умов, що визначають характеристики товару (товарів), послуги (послуг) або необхідні для виконання робіт щодо об`єкта будівництва, що можуть включати показники впливу на довкілля й клімат, особливості проектування (у тому числі щодо придатності для осіб із обмеженими фізичними можливостями), відповідності, продуктивності, ресурсоефективності, безпечності, процедури забезпечення якості, вимоги щодо найменування продукції, під яким вона продається, термінологію, символи, методику випробувань і тестування, вимоги до пакування, маркування й етикетування, інструкції для користувачів, технологічні процеси й технології виробництва на будь-яких етапах життєвого циклу робіт, товару чи послуги (п.33 ч.1 ст.1 Закону №922-VIII)

Відповідно до п.48 Особливостей відкриті торги автоматично відміняються електронною системою закупівель у разі: 1) відхилення всіх тендерних пропозицій (у тому числі, якщо була подана одна тендерна пропозиція, яка відхилена замовником) згідно з цими особливостями; 2) неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями. Електронною системою закупівель автоматично протягом одного робочого дня з дати настання підстав для відміни відкритих торгів, визначених цим пунктом, оприлюднюється інформація про відміну відкритих торгів.

На виконання вказаної вимоги учасником КП Єлізавета у складі тендерної пропозиції надано Підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису № 02-01-01 послуги з озеленення територій та утримання зелених насаджень, у розділі ІІІ. Будівельні матеріали, вироби і комплекти якої зазначено внесення в якості добрива перегною в кількості 5,538 м3, поточна ціна за одиницю складає 2 387,49 грн, у тому числі: відпускна ціна - 1 567,81 грн, транспортна складова - 772,88 грн, заготівельно-складські витрати - 46,80 грн.

При цьому, як зазначав, відповідач, Додатком 2 тендерної документації, в розділі 2 Найменування робіт і витрат таблиці, такий вид робіт і витрат, як внесення в якості добрива перегною при наданні послуги з озеленення територій та утримання зелених насаджень, не передбачено.

Позивач зазначав, що вартість перегною закладена в розцінку робіт з садіння дерев та кущів у відповідності до вимог Кошторисних норм України Настанова з визначення вартості будівництва. Слід зазначити, що в розцінку вартості робіт з садіння дерев та кущів, крім вартості перегною, закладено також вартість шпагату паперового, кілків, води, саджанці кущів та дерев, суміші насіння газонних трав, бензину, мастильних матеріалів, які теж не зазначені в додатку 2 до тендерної документації,

Суд погоджується з доводами позивача, що технічне завдання на закупівлю містить інформацію про найменування робіт та їх обсяг, і не містить вимог щодо матеріалів, які використовуються під час виконання робіт. У підсумковій відомості ресурсів не зазначаються роботи, а вказуються найменування, одиниця виміру, кількість, ціна ресурсів, які й використовуються під час виконання зазначених в локальному кошторисі робіт. Позивач стверджував, що не замовляв у складі тендерної пропозиція роботи з внесення перегною. Перегній є витратним матеріалом, як і інші матеріали, вартість яких зазначена в підсумковій відомості ресурсів. (а.с.152-154).

Також, як пояснила третя особа, в технічному завданні на закупівлю відсутні вимоги позивача щодо технології посадки дерев та кущів, тому під час підготовки тендерної пропозиції, підприємство не було обмежено у виборі матеріалів.

Отже, технічне завдання до тендерної документації містить вимоги до робіт, які є предметом закупівлі, зокрема садіння дерев та кущів, й не містить переліку матеріалів чи будь-яких вимог до матеріалів, які будуть використовуватися при виконання цих робіт.

Враховуючи вищевикладене, тендерна пропозиція учасника КП Єлізавета відповідала вимогам тендерної документації позивача, а тому були відсутні підстави її відхилення з цих підстав, та відповідно відсутні підстави для відміни відкритих торгів.

Стосовно порушення п.41 Постанови №710, то суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 №710 "Про ефективне використання державних коштів" (далі Постанова №710, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) постановлено затвердити заходи щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету, згідно з додатком.

Підпунктом 1 Пункту 4 Постанови №710 визначено - рекомендувати з урахуванням затверджених цією постановою заходів органам місцевого самоврядування - затвердити заходи щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, а також забезпечити оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення на власному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.

Відповідно п.41 Постанови №710 головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити:

обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі;

оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.

Таким чином, розміщення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі на сторінці власного веб-сайту або офіційного веб-сайту головного розпорядника бюджетних коштів є обов`язковим, а не рекомендаційним, з огляду на положення п.41 Постанови № 710.

До того ж, суд зауважує, що обов`язок оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на веб-сайті, стосується різних суб`єктів: головного розпорядника бюджетних коштів, розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, суб`єктів господарювання державного сектору економіки.

Статтею 5 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетна система України складається з:

1) державного бюджету;

2) місцевих бюджетів: а) бюджету Автономної Республіки Крим; б) обласних бюджетів; в) районних бюджетів; г) бюджетів місцевого самоврядування.

Відповідно до п.п.18, 47 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень; розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, довгострокових зобов`язань у рамках державно-приватного партнерства, середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я та здійснення витрат бюджету.

Статтею 22 Бюджетного кодексу України передбачено, що за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

2. Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно:

1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Служба безпеки України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників;

2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників;

3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Відповідно до Положення про управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Кропивницької міської ради, затверджене рішенням Кропивницької міської ради 02.02.2021 року №61, Управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Кропивницької міської ради (далі Управління) є виконавчим органом Кропивницької міської ради (далі міська рада), що утворюється рішенням міської ради за поданням міського голови. Управління є підзвітним та підконтрольним у своїй діяльності міській раді. Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в територіальних органах Державної казначейської служби України, банківських установах, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням, кутовий штамп та бланк встановленого зразка. Управління утримується за рахунок коштів міського бюджету та є неприбутковою установою.

З огляду на викладене, позивач є виконавчим органом Кропивницької міської ради та розпорядником бюджетних коштів, а також є підконтрольним і підзвітним Кропивницькій міській раді, яка у свою чергу є головним розпорядником бюджетних коштів по відношенню до Замовника, тому позивач мав оприлюднити обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті, а в разі відсутності такого - на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель, проте цього не зробив, а тому суд погоджується з доводами відповідача про порушення позивачем п.41 Постанови №710.

Отже, суд вважає правомірним спірний висновок №53 від 24.04.2023 року про результати моніторингу процедури закупівлі про встановлення цього порушення.

Щодо зобов`язальної частини висновку, суд зазначає, що частиною 8 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачений порядок дій замовника у разі виявлення органом державного фінансового контролю за наслідками проведення моніторингу порушень законодавства у сфері публічних закупівель. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника щодо усунення порушень, зазначених у висновку органу державного фінансового контролю, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень. Тобто саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені порушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Пунктом 3 оскаржуваного висновку відповідач зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням наслідків недійсності правочину, а також здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору про закупівлю направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. Так, у разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору про закупівлю неможливим. Укладення договору є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому укладення договору із порушенням процедури публічної закупівлі є підставою для розірвання такого договору.

Такий висновок відповідає правовій позиції, сформульованій у постановах Верховного Суду від 26.10.2022 року у справі №420/693/21, від 10.11.2022 року у справі №200/10092/20-а, від 17.11.2022 року у справі № 620/6135/20, від 24.01.2023 року у справі №280/8475/20, від 31.01.2023 року у справі №260/2993/21 у подібних правовідносинах, які стосувалися правомірності висновку про результати моніторингу процедури закупівлі в частині зобов`язання усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель шляхом розірвання укладеного договору закупівлі.

Підставою для зобов`язання замовника усунути порушення законодавства у сфері публічних закупівель шляхом розірвання (припинення) договору про закупівлю, укладеного між ним та переможцем процедури закупівлі у формі відкритих торгів, є встановлений органом державного фінансового контролю за результатами моніторингу факт невідхилення замовником тендерної пропозиції учасника (переможця) процедури закупівлі, яка підлягала відхиленню відповідно до статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі", або факт невідміни замовником тендеру, який підлягав відміні відповідно до статті 32 Закону України "Про публічні закупівлі".

За змістом статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" підставами для відхилення замовником тендерних пропозицій є: невідповідність учасника процедури закупівлі вимогам цього Закону та умовам тендерної документації (пункт 1 частини 1); невідповідність тендерної пропозиції учасника вимогам цього Закону та умовам тендерної документації (пункт 2 частини 1); порушення вимог цього Закону та умов тендерної документації, допущені переможцем процедури закупівлі (пункт 3 частини 1).

За правилами статті 32 Закону України "Про публічні закупівлі" підставами для відміни замовником тендеру є: відсутність подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг (пункт 1 частини 1); неможливість усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель (пункт 2 частини 1).

Порушення вказаних норм не встановлено у діях позивача.

Згідно ч.1 ст.41 Закону № 922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

У частині 1 статті 203 Цивільного кодексу України наведено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частина 1 статті 215 ЦК України визначає підставою недійсності правочину недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених наведеними приписами статті 203 Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Аналіз наведених нормативних підстав недійсності правочинів та її наслідків дає можливість дійти висновку, що інститут недійсності має на меті повне скасування правочину (розірвання договору) саме як юридичного факту, а його застосування має приводити до відновлення стану, який існував до укладення договору, який суперечить законодавству.

Між Позивачем (замовник) та ПП «Єлізавета» (виконавець) було укладено договір №7 від 21.03.2023 про закупівлю послуг (а.с.173-175), який на даний час виконується належним чином, у відповідності до вимог замовника передбачених технічним завданням тендерної документації (а.с.176-197).

Суд зазначає, що такий захід реагування у вигляді зобов`язання припинити зобов`язання за договором, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням. У висновку про результати моніторингу закупівлі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою про розірвання укладеного за результатами публічної закупівлі договору.

При цьому, судом враховується принцип співмірності наслідків такого реагування тим порушенням, які виявлені та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг і публічними інтересами.

Крім того, усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі порушень у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб шляхом припинення зобов`язань призведе до порушення прав та інтересів сторін укладеного договору та матиме негативні наслідки для репутації третьої особи, що є непропорційним у співвідношенні з виявленим недоліком та стверджуваним порушенням.

Суд також виходить з того, що в оскаржуваному висновку необґрунтовано необхідність застосування саме такого способу усунення встановлених порушень, не наведено наслідків, до яких призвели допущені позивачем порушення, їх значення з огляду на мету та принципи Закону №922-VII.

Інші види зобов`язання щодо усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, зазначені у пункті 3 констатуючої частини висновку від 24.04.2023 №53, такі як здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення, є правомірними, з огляду на встановлення в ході судового розгляду в діях позивача порушень вимог п.44 Особливостей, та п.41 Постанови №710.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, суд дійшов висновку, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 24.04.2023 №53, як акт індивідуальної дії, належить скасувати в частині, що свідчить про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачено судовий збір у розмірі 2684 (а.с.118) грн. Зважаючи на часткове задоволення позову, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати на сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 1610,40 грн.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Кропивницької міської ради (25006, м.Кропивницький, вул.Тараса Карпи, 68, ЄДРПОУ 36200391) до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області (25006, Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул.Архітектора Паученка, 64/53, ЄДРПОУ 40477689), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача колективне підприємство Єлізавета (25011, м. Кропивницький, вул. Генерала Родимцева, буд. 125, ЄДРПОУ 22218998) про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області від 24.04.2023 №53 про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2023-03-06-009187-а в частині: встановлення порушення пункту 35 Особливостей; встановлення порушення Наказу №710; встановлення порушення вимог підпункту 2 пункту 41, підпункту 1 пункту 48 Особливостей; зобов`язання вжити заходи щодо припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності договору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Кропивницької міської ради (ЄДРПОУ 36200391) судові витрати на оплату судового збору в сумі 1610,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області (ЄДРПОУ 40477689).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА


Дата ухвалення рішення	12.10.2023
Оприлюднено	16.10.2023
Номер документу	114167865
Судочинство	Адміністративне
Суть	визнання протиправним та скасування висновку

Судовий реєстр по справі —340/2666/23

Рішення від 12.10.2023

Адміністративне

Кіровоградський окружний адміністративний суд

Т.М. КАРМАЗИНА

Ухвала від 23.05.2023

Адміністративне

Кіровоградський окружний адміністративний суд

Т.М. КАРМАЗИНА

Ухвала від 15.05.2023

Адміністративне

Кіровоградський окружний адміністративний суд

Т.М. КАРМАЗИНА

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 12.10.2023 по справі 340/2666/23КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —340/2666/23

Рішення від 12.10.2023

Ухвала від 23.05.2023

Ухвала від 15.05.2023

Рішення
від 12.10.2023 по справі 340/2666/23
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД