Рішення

від 08.11.2007 по справі 8/2227

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/2227

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "08" листопада 2007 р. Справа № 8/2227

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого  судді   

                          судді  Давидюк В.К.

                          судді   

за участю представників сторін

від позивача  Лєбєдєва О.О.дов.  від 06.06.07.

від відповідача  Поліщук Т.П.  - директор

третіх осіб  

прокурора  Огородник Ю.М.

В судовому засіданні 30.10.07р. у відповідності до вимог ст.77 ГПК України оголошувалась перерва до 08.11.07р. о 09 год. 30 хв.

Розглянув справу за позовом Заступника Житомирського прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах в інтересах держави в особі Підприємства Бердичівської виправної колонії № 70 Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області

до Бердичівського професійного аграрного ліцею (м. Бердичів)

про стягнення 6386,94 грн.

Заступник прокурора звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену продукцію в сумі 6386,94 грн.

Прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримують повністю.

Відповідач суму боргу визнає, однак в судове засідання подав заяву згідно якої, просить суд в позові відмовити в зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

З накладної від 08.09.2003р. №40900 вбачається, що Бердичівська виправна колонія №70 поставила Бердичівському  професійному аграрному ліцею  продукцію власного виробництва на загальну суму 6786,97грн.

Як зазначає прокурор та позивач, відповідач за поставлену продукцію не розрахувався.

Заявою  від  08.10.2007 року  позивач  та  прокурор  у  відповідності  з  вимогами  ст. 22  ГПК  України   уточнили  позовні  вимоги  та  просять   стягнути  з  відповідача  борг   в  сумі  5262,94  грн.  та  судові   витрати.

У судовому засіданні 30.10.2007 року, відповідач подав заяву в якій просить застосувати позовну давність, у зв'язку із пропущенням позивачем строку для подачі позову до суду (а.с.33).

Відповідно  до  п. 6 Прикінцевих  та  перехідних  положень ЦК,  правила   Цивільного  кодексу  України  про позовну  давність  застосовуються  до  позовів,  строк     пред"явлення  яких,  встановлений  законодавством,  що  діяло  раніше,  не  сплив до   набрання  чинності  цим  Кодексом.

Враховуючи,  що   поставка  продукції  відбулась  у  вересні  2003  року,    і  на  час  набрання  чинності  ЦК  України -  01.01.2004  року   строк  позовної  давності  не  сплинув,  тому  до  даних  правовідносин  суд  застосовує   положення   ЦК  України.   

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, у зв'язку із пропущенням строку позовної давності.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК України), загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Відповідно до ст.261 ч.1,5 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Господарським судом встановлено, що строк виконання зобов'язання по оплаті отриманої відповідачем продукції не був визначений, то відповідно до (ч.2 п.5 ст.261 ЦК України) перебіг строку позовної давності починався з дня коли продукція була отримана відповідачем і позивач мав право на пред'явлення вимоги про її сплату.

Отже перебіг строку позовної давності по  накладній    № 40900  від  08.09.2003  року розпочався 08.09.2003 року і закінчився 08.09.2006 року. Таким чином, претензія позивача від 26.01.07р. №283 (а.с.8) про оплату відповідачем продукції була заявлена після спливу трирічного строку позовної давності щодо продукції поставленої у 2003р. Позивач звернувся з позовом до суду 27.07.07р., тобто з пропуском строку позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ст.267 ч.3 ЦК України).

Відповідно до  заяви    від  29.10.2007  року (а.с. 33) відповідач  просить  застосувати  строк   позовної    давності.

Відповідно до ст.267 ч.4 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За  наведених  вище  обставин  суд  відмовляє  у  задоволенні  позову.

Керуючись ст.ст. 49, 82 –85 ГПК України, Господарський суд

ВИРІШИВ:

  В  задоволенні  позову  відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Давидюк В.К.      

Дата підписання рішення "____"

Віддрукувати: 5 прим.