Ухвала

від 12.10.2023 по справі 712/11008/23

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Провадження №1-кс/712/5023//23

Справа №712/11008/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2023 року Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси винесене у кримінальному провадженні № 12023255330001393 від 26.09.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, заступником керівника Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 клопотання про накладення арешту на майно,

В С Т А Н О В И В:

11 жовтня 2023 року заступник керівника прокурора Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з указаним клопотанням, в якому просить накласти арешт у кримінальному провадженні № 12023255330001393 від 26.09.2023 за ст. 290 КК України.

Дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Слідчий суддя при розгляді клопотання про арешт майна, яким є тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном, у відповідності до частини 1 статті 170 КПК України, повинен встановити чи існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що майно, про яке прокурором заявляється клопотання про арешт, є доказом кримінального правопорушення; підлягає майно спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, може бути використано для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Крім того, слідчий суддя повиненперевірити дотриманняслідчим,прокурором вимогичастини 2статті 171КПК України, а саме зазначення у клопотанні про арешт майна: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу; а також чи додані до клопотання оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі статей 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України вбачається, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

Разом з цим, прокурором в клопотанні не зазначений власник човнів, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження будь-якою особою таким майном, натомість зазначено про необхідність накладення арешту на вказане майно, яке є предметом та знаряддям вчиненого кримінального правопорушення.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання подано без додержання вимог статті 171 КПК України.

Згідно частини 3 статті 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

За таких обставин, подане клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для належного оформлення, із встановленням строку 72 години з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.

Керуючисьст. 172 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Повернути заступнику керівникапрокурора Черкаськоїокружної прокуратури ОСОБА_3 клопотання про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12023255330001393від 26.09.2023 за ст. 290 КК України - для належного оформлення, встановивши 72 години для усунення вказаних в ухвалі слідчого судді недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_4