Ухвала

від 05.10.2023 по справі 127/29581/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/29581/23

Провадження №1-кс/127/11452/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2023 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю

адвоката ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В:

22.09.2023 року до Вінницького міського суду Вінницької області звернувся із клопотанням адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про арешт майна.

Клопотання мотивовано тим, що в провадженні СВ ВРУП ГУНП у Вінницькій області знаходяться матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР № 42022022110000033, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 01.12.2018 ОСОБА_4 з ТОВ «ВОДУК». в особі директора Товариства - ОСОБА_5 , було укладено договір оренди. Об`єктом договору виступала частина замощеної площадки, площею 27 кв.м., що знаходиться на земельній ділянці загальною площею 2,8162 га, кадастровий номер 0510100000:02:006:0001, за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ТОВ «ВОАУК» на праві власності. Згідно договору, ОСОБА_4 орендував земельну ділянку для встановлення тимчасової споруди та подальшого ведення підприємницької діяльності. До вказаного договору було складено акт приймання-передачі від 01.12.2018, без складання будь-яких графічних, схематичних, фото- та інших додатків, визначаючі розташування орендованої ділянки. Вказаний договір було укладено терміном на 2 роки та був продовжений 01.12.2020 терміном на 2 роки. Орендна плата ОСОБА_4 сплачувалась на банківський рахунок НОМЕР_1 , відкритий ТОВ «ВОАУК» в АТ КБ «Приват банк» для ведення господарської діяльності, що підтверджується квитанціями та виписками по банківському рахунку.

В подальшому, для реалізації договору оренди, ОСОБА_4 було придбано модульну споруду, що підтверджується наданою ним копією технічного паспорта модульної споруди від 12.02.2019, яка в подальшому була встановлена на перехресті вулиць Салтикова Щедріна, Ботанічний та 1-му провулку Ботанічному в місті Вінниці, на орендованій земельній ділянці, яка фактично знаходиться поза межами земельної ділянки загальною площею 2,8162 га, кадастровий номер 0510100000:02:006:0001, яка належить ТОВ «ВОДУК» на праві власності.

Таким чином, в діях посадових осіб ТОВ «ВОДУК» наявний склад кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману.

Згідно з наявної інформації в матеріалах кримінального провадження, TOB «BОАУК» продовжує користуватись банківським рахунком № НОМЕР_1 , емітованому Акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТ БАНК" (ЄДРПОУ 14360570), юридична адреса: 49094, вулиця Набережна Перемоги, будинок 30, м. Дніпро, регіональне представництво Вінницька філія АТ КБ «ПРИВАТ БАНК», розташоване за адресою: 21000, вулиця Келецька, №78-В, місто Вінниця.

Зокрема, 23 травня 2023 адвокатським об`єднанням «Дестра», в інтересах ОСОБА_4 в рамках вказаного кримінального провадження було заявлено цивільний позов про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушення. Відповідно до квитанцій про сплату оренди ОСОБА_4 на користь ТОВ «ВОАУК», розмір завданої шкоди становить 114 000 (сто чотирнадцять тисяч ) гривень.

Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задоволити.

Слідчий в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, разом з тим надав матеріали кримінального провадження № 42022022110000033, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, для огляду.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання адвоката, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування задопомогою технічнихзасобів кримінальногопровадження підчас розглядупитань слідчимсуддею,крім вирішенняпитання пропроведення негласнихслідчих (розшукових)дій,та всуді підчас судовогопровадження єобов`язковим.У разінеприбуття всудове засіданнявсіх осіб,які берутьучасть усудовому провадженні,чи вразі,якщо відповіднодо положеньцього Кодексусудове провадженняздійснюється судомза відсутностіосіб,фіксування задопомогою технічнихзасобів кримінальногопровадження всуді нездійснюється.

Згідно ч.1ст.170КПК України Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Згідно п.1 ч.2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Частиною 11 статті 170 КПК України передбачено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Отже, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення, слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачено, що будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series A N 98).

Відтак, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону.

Як вбачається з клопотання адвоката, останній просить накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунку НОМЕР_1 , ТОВ «ВОАУК» що відкритий та обслуговується Акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТ БАНК" (ЄДРПОУ 14360570), юридична адреса: 49094, вулиця Набережна Перемоги, будинок 30, м. Дніпро, з метою забезпечення цивільного позову на суму 114 000 ( сто чотирнадцять тисяч ) гривень ОСОБА_4 до ТОВ «ВОАУК», 21036 м, Вінниця, вул. Данила Галицького, 29, код ЄДРПОУ 03121187.

Разом з тим, адвокатом не доведено існування правових підстав для накладення арешту на майно, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України та не надано доказів, що вказані грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку НОМЕР_1 , ТОВ «ВОАУК» що відкритий та обслуговується Акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТ БАНК" (ЄДРПОУ 14360570), юридична адреса: 49094, вулиця Набережна Перемоги, будинок 30, м. Дніпро, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

На думку слідчого судді, накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку НОМЕР_1 , ТОВ «ВОАУК» що відкритий та обслуговується Акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТ БАНК" (ЄДРПОУ 14360570), юридична адреса: 49094, вулиця Набережна Перемоги, будинок 30, м. Дніпро, враховуючи їх нематеріальний і не індивідуалізований характер, не узгоджується з заявленою метою.

Крім того докази, які б вказували, що належні ТОВ «ВОДУК» кошти, які знаходяться на банківських рахунках, набуті кримінально протиправним шляхом, є на рахунках та можуть бути використані для забезпечення цивільного позову на суму 114000, в матеріалах клопотання відсутні.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя, розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, з`ясувавши всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевіривши розумність та співрозмірність обмеження права власності з потребами кримінального провадження, дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання про арешт майна, оскільки надані адвокатом матеріали не доводять наявності правових підстав для накладення арешту на майно, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Згідно ст. 175 КПК України, ухвала про арешт майна негайно виконується слідчим, прокурором.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 131, 132, 170-172 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про арешт майна відмовити.

На ухвалу судді може бути подана апеляція протягом п`яти діб з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.

Слідчий суддя