Рішення

від 29.10.2007 по справі 16/255-07-6510

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/255-07-6510

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" жовтня 2007 р.Справа  № 16/255-07-6510

Господарський суд Одеської області

У складі судді –Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань –Шевченко Г.В.

За участю представників сторін:

Від позивача:      Собітнюк Н.О. за дов. №01-13/4469 від 26.04.2007р.;

Від відповідача:  не з'явився,  

          Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради до  дочірнього підприємства електрозв'язку „Одеська таксофонна компанія”  про виселення та стягнення 7926,68 грн., -  

ВСТАНОВИВ:

Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради  31.07.2007р. звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до дочірнього підприємства електрозв'язку „Одеська таксофонна компанія” про виселення відповідача з орендованого приміщення та стягнення 7553,04 грн. заборгованості по орендній платі та 373,64 грн. пені.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди № 166 від 20.05.2003р., укладеного між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та дочірнім підприємством електрозв'язку „Одеська таксофонна компанія”  щодо своєчасної та повної сплати орендних платежів, а також відмовою орендодавця від вказаного договору в порядку, передбаченому чинним цивільним законодавством України.

 Ухвалами суду від 02.08.2007р., 20.08.2007р., 07.09.2007р. та 10.10.2007р. відповідач належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання, але не скористався наданим законом правом на участь свого представника у судовому засіданні, відзиву на позовну заяву до господарського суду не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

20.05.2003р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради  (Орендодавець) та дочірнім підприємством електрозв'язку „Одеська таксофонна компанія” (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Одеси, відповідно до умов п. 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар –приймає  у строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 170,5 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Щорса, 2, під переговорний пункт.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР з наступними змінами та доповненнями) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ч. 1 ст.  759 ЦК України за  договором  найму  (оренди)  наймодавець  передає   або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до умов п. 4.1 договору № 166 від 20.05.2003р. Орендарем були прийняті на себе зобов'язання щодо використання орендованого приміщення у відповідності з його призначенням та умовами цього договору. Згідно п. 1.1 договору № 166 від 20.05.2003р. нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 170,5 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Щорса, 2, було передане у строкове платне користування під переговорний пункт.

У відповідності до умов п. 1.2 договору № 166 від 20.05.2003р. останній був укладений на строк до 16.05.2006р.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР з наступними змінами та доповненнями) у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.                  

За відсутністю заперечень жодної із сторін протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди нежитлового приміщення  за договором оренди № 166 від 20.05.2003р., він був продовжений на новий строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування  майном  з  наймача  справляється  плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з  урахуванням споживчої якості речі та інших обставин,  які мають істотне значення.

У відповідності до умов п. 4.2. договору № 166 від 20.05.2003р. Орендар зобов'язався сплачувати орендну плату в повному обсязі і у встановлені строки. При цьому пунктами 2.2 зазначеного договору передбачено, що за орендоване приміщення Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 858,69  грн. без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Пунктом  2.4 договору № 166 від 20.05.2003р. зазначено, що Орендар вносить орендну плату щомісячно, не пізніше 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених              ст. 11 цього Кодексу, у тому числі із договорів. Згідно ст. 629 ЦК України  договір  є  обов'язковим  для  виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до п. 5.3 договору оренди № 166 від 20.05.2003р. у разі невнесення Орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення платежу, договір підлягає розірванню у відповідності з чинним законодавствам.

Але в порушення умов договору № 166 від 20.05.2003р., вимог ст.ст. 525,526 ЦК України, Орендарем несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувалась орендна плата, внаслідок чого, згідно розрахунку позивача,  за дочірнім підприємством електрозв'язку „Одеська таксофонна компанія”, станом на 09.07.2007р. утворилась заборгованість на суму 7553,04 грн., яку відповідачем на момент  звернення Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради до суду погашено не було.

З огляду на викладене, Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, згідно розрахунку наданого до позовної заяви, додатково було нараховано до сплати Орендарю пеню у розмірі 373,64 грн.

Відповідно до ст. 782 ЦК України від 16.01.2003р. №435-ІV наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Керуючись вищезазначеним правом, наданим Орендодавцю чинним законодавством України, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулось на адресу Орендаря з повідомленням від 25.06.2007р. за №01-15/819 про відмову від договору оренди № 166 від 20.05.2003р.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно повідомлень про вручення поштового відправлення (а.с. 15), повідомлення Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради від 25.06.2007р. за №01-15/819 були отримані дочірнім підприємством електрозв'язку „Одеська таксофонна компанія” 02.07.2007р. згідно поштового повідомлення за №7535 за орендованим приміщенням.

Відповідно до ч. 2 ст. 782 ЦК України від 16.01.2003р. №435-ІV у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Враховуючи викладене, керуючись наведеними положеннями чинного законодавства України, суд доходить висновку про те, що договір оренди нежитлового приміщення № 166 від 20.05.2003р., укладений між сторонами по справі, слід вважати розірваним з дня отримання дочірнім підприємством електрозв'язку „Одеська таксофонна компанія” повідомлення Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради від 25.06.2007р. за №01-15/819 про відмову від вищезазначеного договору, тобто з 02.07.2007р.

Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України від 16.01.2003р. №435-ІV у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.

Незважаючи на викладене, в порушення вищенаведених вимог Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. №435-ІV дочірнє підприємство електрозв'язку „Одеська таксофонна компанія” до теперішнього часу не повернуло Орендодавцю нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 170,5 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Щорса, 2.

З огляду на викладене, вважаючи договір оренди нежилого приміщення № 166 від 20.05.2003р. розірваним внаслідок відмови Орендодавця від даного договору, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про виселення дочірнього підприємства електрозв'язку „Одеська таксофонна компанія” з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 170,5 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Щорса, 2.

Нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 170,5 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Щорса, 2, є об'єктом комунальної власності територіальної громади м. Одеси.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, ст.ст. 16, 41 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997р. №280/97-ВР міська рада вправі перерозподіляти частину своїх повноважень виконавчим органам, які діють в обсягах та в межах повноважень, переданих міською радою і визначених відповідними положеннями.

Згідно з Положенням про Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 26.03.2003р. №1040-ХХІV, у компетенцію Представництва входять питання управління нерухомим майном територіальної громади м. Одеси.

Як зазначалось вище, договір оренди нежитлового приміщення № 166 від 20.05.2003р., на підставі якого об'єкт комунальної власності перебував у користуванні відповідача, припинив свою дію в порядку, передбаченому ст. 782 ЦК України від 16.01.2003р. №435-ІV,  внаслідок відмови Орендодавця від вказаного договору. Будь-яких інших документів, які надають право користування даним приміщенням дочірньому підприємству електрозв'язку „Одеська таксофонна компанія”, відповідачем з дотриманням вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України до господарського суду представлено не було, що свідчить про використання дочірнім підприємством електрозв'язку „Одеська таксофонна компанія” нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 170,5 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Щорса, 2, без правових підстав.

Незаконне володіння та користування дочірнім підприємством електрозв'язку „Одеська таксофонна компанія” нежитловим приміщенням –об'єктом комунальної власності є порушенням ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997р. №280/97-ВР та заважає ефективному використанню і розпорядженню даним об'єктом комунальної власності в інтересах територіальної громади м. Одеси.

В свою чергу, відповідно до ст. 387 ЦК України від 16.01.2003р. №435-ІV,  власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Підсумовуючи наведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що містяться на законних підставах, у зв'язку з чим, позов Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про виселення відповідача з нежитлового  приміщення першого поверху, загальною площею 170,5 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Щорса, 2, підлягає задоволенню відповідно до ст.ст. 386, 387, 782, 785 ЦК України від 16.01.2003р. №435-ІV.

Посилаючись на невиконання відповідачем прийнятих на себе за договором оренди № 166 від 20.05.2003р. зобов'язань з повного та своєчасного перерахування орендних платежів, позивачем також висуваються вимоги про стягнення з дочірнього підприємства електрозв'язку „Одеська таксофонна компанія” на користь Представництва  по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради заборгованості по орендній платі у сумі 7553,04 грн. та  373,64 грн. пені.

 У відповідності до умов п. 4.2. договору № 166 від 20.05.2003р. Орендар зобов'язався сплачувати орендну плату в повному обсязі і у встановлені строки. При цьому пунктами 2.2 зазначеного договору передбачено, що за орендоване приміщення Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 858,69 грн. без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Пунктом  2.4 договору № 166 від 20.05.2003р. зазначено, що Орендар вносить орендну плату щомісячно, не пізніше 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Відповідно до  ст.ст. 525, 526 ЦК України від 16.01.2003р. №435-ІV, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 629 ЦК України від 16.01.2003р. №435-ІV договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Але в порушення умов договору № 166 від 20.05.2003р., вимог ст.ст. 525,526 ЦК України, Орендарем несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувалась орендна плата, протягом останніх шести місяців орендна плата відповідачем не сплачувалась взагалі, внаслідок чого, згідно розрахунку позивача,  за дочірнім підприємством електрозв'язку „Одеська таксофонна компанія” утворилась заборгованість на суму 7553,04 грн.

У відповідності до умов п. 5.2 договору № 166 від 20.05.2003р. орендна плата, перерахована несвоєчасно, або не в повному обсязі, стягується Орендодавцем за весь період заборгованості, з урахуванням пені в розмірі, передбаченому діючим законодавством.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін. Розмір  пені,  передбачений  ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимогами ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від   відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення.

Керуючись вимогами ст.. 549, 625 ЦК України Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради було нарахована до сплати пеня у розмірі 373,64 грн.

На думку суду, позовні вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у сумі 7553,04 грн., пені у розмірі 373,64 грн. підтверджуються обґрунтованим розрахунком. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем під час розгляду справи до господарського суду представлено не було.

З огляду на наведене, суд доходить висновку щодо правомірності позовних вимог Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про стягнення з дочірнього підприємства електрозв'язку „Одеська таксофонна компанія” заборгованості по орендній платі у сумі 7553,04 грн., пені у розмірі 373,64 грн. за договором оренди нерухомого майна № 166 від 20.05.2003р. та наявності підстав для їх задоволення відповідно до ст.ст. 509, 525, 526, 549, 610, 611, 615, 625 ЦК України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР.

Підсумовуючи наведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що містяться на законних підставах, у зв'язку з чим, позов Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про виселення відповідача з нежитлового  приміщення першого поверху, загальною площею 170,5 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Щорса, 2, та стягнення з дочірнього підприємства електрозв'язку „Одеська таксофонна компанія” заборгованості по орендній платі у сумі 7553,04 грн. та пені у розмірі 373,64 грн.  підлягає задоволенню відповідно до ст.ст. 386, 387, 525, 526, 549, 625, 782, 785 ЦК України від 16.01.2003р. №435-ІV, ст. 18, ч. 3 ст. 26, ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розподіляються згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

                                 Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

                                                               ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Виселити дочірнє підприємство електрозв'язку „Одеська таксофонна компанія” / 65056, м. Одеса, пров. Гвоздиковий, 6, р/р 2600130019548, в Облдирекції УСБ в м. Одеса, МФО 328016, код ЄДРПОУ 14363445 / з нежитлового  приміщення першого поверху, загальною площею 170,5 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Щорса, 2. Наказ видати.

3.          Стягнути з дочірнього підприємства електрозв'язку „Одеська таксофонна компанія” / 65056, м. Одеса, пров. Гвоздиковий, 6, р/р 2600130019548, в Облдирекції УСБ в м. Одеса, МФО 328016, код ЄДРПОУ 14363445 / на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради / 65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, п/р 37326027001909 в ГУДКУ у Одеській області, МФО 328011, код ЄДРПОУ 26302595 / 7553,04 грн. / сім тисяч п'ятсот п'ятдесят три грн. 04 коп./ - заборгованості по орендним платежам;  373,64  грн. / триста сімдесят три грн. 64 коп./ - пені; 187 грн. / сто вісімдесят сім грн. 00 коп./ - витрати на оплату держмита; 118 грн. /сто вісімнадцять грн.00 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.

 Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

 Накази видати після набрання рішенням законної сили.

 Рішення підписане 02.11.2007р.

Суддя                                                                                       Желєзна С.П.