Рішення

від 02.10.2023 по справі 636/2918/21

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/2918/21 Провадження № 2/636/124/23

Дата

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2023 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Карімова І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ріпи І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до свого рідного брата ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом. Просив визначити йому додатковий строк терміном три місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті діда ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_4 , 1969 р.н. Дід ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті діда відкрилася спадщина у вигляді належних йому на праві приватної власності земельних ділянок, а саме: земельної ділянки площею 2 га кадастровий номер 6325488500:02:000:0344 на підставі рішення Чкаловської селищної ради Чугуївського району від 12.02.2020 р. та земельної ділянки площею 3,25 га кадастровий номер 6325484500:02:000:0457 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , що знаходиться на території Лебязької сільської ради Чугуївського району Харківської області на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-XP № 061389. На момент смерті діда він працював на посаді майстра у Новоукраїнському житлово-комунальному підприємстві за адресою: АДРЕСА_1 , в через службову зайнятість не міг приїжджати до Харківської області, і у зв`язку із чим не мав можливості особисто подати заяву про прийняття спадщини до Чугуївської нотаріальної контори. Зазначає, що він є юридично необізнаним з порядком прийняття спадщини та оформленням прав на спадкове майно. Крім того, тривалий час страждав через втрату дідуся, який замінив йому батька після смерті останнього. Позивач вважає, що вказані причини пропуску ним строку для прийняття спадщини після смерті діда, є поважними. Відповідач є його рідним братом та онуком померлого ОСОБА_3 , із заявою про прийняття спадщини до нотконтори не звертався, фактично спадщину не приймав, на спадок не претендує. На даний час він (позивач) звернувся до Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області, однак нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом за спливом строку для прийняття спадщини. У зв`язку із викладеним та відповідно до вимог ст. 1272 ЦК України просив визначити йому додатковий строк три місяці від дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті діда ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді Чугуївського міського суду Харківської області від 22 червня 2021 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 22 травня 2023 року підготовче провадження закрито і розгляд справи призначено до розгляду по суті.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, звернулися до суду з заявами про розгляд справи за їх відсутності позовні вимоги підтримують за заявленими підставами та просять їх задовольнити. Відповідач у своїй заяві також зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує в повному обсязі за заявленими підставами.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглядати справу у відсутності учасників справи на підставі наявних у справі матеріалів, і відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши письмові матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - батько позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 . Дід ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначені обставини підтверджуються копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 30.10.2017 року виконавчим комітетом Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області, актовий запис № 163 (а.с.10), копією свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , виданого 18.09.1992 року Палацем новонароджених м. Харків, актовий запис № 4620, де батьком позивача вказаний ОСОБА_4 , матір`ю - ОСОБА_5 (а.с.11).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 09.06.2020 р. Виконавчим комітетом Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області, актовий запис № 89 (а.с.7).

З матеріалів спадкової справи №417/2020, заведеною Чугуївською державною нотаріальною конторою Харківської області після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що за життя ОСОБА_3 24.01.2014 року був складений заповіт, в якому все належне йому на день смерті майно він заповів сину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина у вигляді належних йому на праві приватної власності земельних ділянок, а саме: земельної ділянки площею 2 га кадастровий номер 6325488500:02:000:0344 на підставі рішення Чкаловської селищної ради Чугуївського району від 12.02.2020 р. та земельної ділянки площею 3,25 га кадастровий номер 6325484500:02:000:0457 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , що знаходиться на території Лебязької сільської ради Чугуївського району Харківської області на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-XP № 061389(а.с. 8-9).

Як вбачається з відповіді нотаріуса Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області Є. Дідік від 26.05.2021 року за № 1501/02-17 позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його діда ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини та роз`яснено право на звернення до суду відповідно до вимог ч.3 ст. 1272 ЦК України (а.с.15).

З матеріалів спадкової справи №417/2020, заведеною Чугуївською державною нотаріальною конторою Харківської області після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що 06.08.2020 р. із заявою про прийняття спадщини після смерті свекра ОСОБА_3 звернулася ОСОБА_5 . Крім того, із заявами відповідно до вимог ст.1273 ЦК України про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_3 звернулися сини померлого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Матеріали справи не містять даних про те, що відповідач ОСОБА_2 як онук померлого ОСОБА_3 звертався із заявою про прийняття спадщини в порядку вимог ч.1 ст. 1266 ЦПК України.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно частини першої статті 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України встановлено, що у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено правовий висновок про те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.

У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (провадження № 14-178цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (провадження № 14-392цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (провадження № 14-512цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18), від 05 травня 2019 року у справі № 554/10058/17 (провадження № 14-20цс19).

В цій справі ОСОБА_1 пред`явив позов до ОСОБА_2 , який (як зазначає сам позивач та підтверджується матеріалами справи) заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті діда ОСОБА_3 в установлений ст. 1270 ЦК України строк не подавав, зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не проживав, на спадок не претендує.

Між тим, заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , подала матір позивача - ОСОБА_5 .

Крім того, відповідно до ч.1 статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Між тим ні позивач ОСОБА_1 , ні його представник адвокат Биченко А.О. клопотань про заміну відповідача ОСОБА_2 , належними відповідачами ( ОСОБА_5 та органами місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна), чи про залучення їх до участі у справі не заявляли. Суд же не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів, або замінювати неналежного відповідача належними.

Як зазначено в пункті 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц «Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача».

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до неналежного відповідача ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст. 3, 12, 223, 258, 259, 265, 273, 315, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 02 жовтня 2023 року.

Суддя І.В. Карімов