Ухвала

від 13.10.2023 по справі 465/3215/17

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/3215/17

6/465/179/23

УХВАЛА

про повернення заяви

"13" жовтня 2023 р. м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Мартинишин М.О., розглянувши матеріали заяви представника Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про видачудублікату виконавчоголиста уцивільній справі№ 465/3215/17 за позовом Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів грошової допомоги -

в с т а н о в и в :

представник Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради звернулася до суду з заявою, в якій просить видати дублікат виконавчого листа у цивільній справі №465/3215/17 за позовом Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів грошової допомоги.

Діючим законодавством не визначені вимоги до форми та змісту заяви про видачу дубліката виконавчого листа, тому в силу п. 9 ст. 10 ЦПК України суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини.

Ухвалою суддівід 12 вересня 2023 рокузаяву залишено без руху та запропоновано заявнику, протягом п`яти днів з дня отримання ухвали, усунути вказані недоліки заяви, попередивши, що у випадку невиконання даної ухвали заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику

Копію зазначеної ухвали отримано заявником 27.09.2023 року, про що в матеріалах справи міститься супровідний лист про отримання такої ухвали її представником.

Отже, заявник вважається належним чином повідомленим про залишення заяви без руху.

03.10.2023 року представник заявника в системі «Електронний суд» подав заяву про усунення вказаних недоліків до ухвали судді від 12.09.2023 року.

Відповідно до вимогст. 120 ЦПК Українистроки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Із змісту положень ст.123 та ст.124ЦПК України вбачається,що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Згідностатті 126ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Відповідно до ч.2ст. 127 ЦПК Українивстановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відтак, представником позивача заяву про усунення недоліків подано із пропуском встановленого судом строку для усунення недоліків, клопотання про продовження встановленого судом строку представником позивача не подано.

Відповідно до ч. 1 ст.44ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Кожна особа несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходив з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Оскільки зазначена ухвала про залишення без руху заяви з пропозицією усунути недоліки була отримана представником заявника 27.09.2023 року, про те наголошені в ухвалі суду недоліки представником заявника в зазначений судом строк не були усунуті.

Згідно з частиною 9статті 10 ЦПК Україниякщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Зважаючи на те, що нормамиЦПК Українине передбачений порядок повернення даної заяви, вважаю, що в даному випадку слід застосувати аналогію права.

Згідно з ч. 3ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

При вищевикладених обставинах, приходжу до переконання, що представник заявника не виконав вимог ухвали суду, у встановлений строк для усунення недоліків, тому заяву слід вважати неподаною та повернути заявникові.

Разом з тим, суд роз`яснює заявнику, що згідно із ч. 7 ст. 185 ЦПК Україниповернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись ст. ст. 10, 185,187,259, 261, 353 ЦПК України, суддя,-

п о с т а н о в и в:

Заяву представника Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про видачудублікату виконавчоголиста уцивільній справі№ 465/3215/17 за позовом Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів грошової допомоги - вважати неподаною та повернути заявнику з усіма доданими до неї додатками.

Копію цієї ухвали, заяву з додатками надіслати заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційногосуду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Мартинишин М.О.