Постанова

від 04.10.2023 по справі 607/8969/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2023 Справа №607/8969/23

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбич В. Л., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Тернопільської митниці Дежавної митної служби України про притягнення до відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

громадянина України, проживає за адресом: АДРЕСА_1 , місце роботи: ФОП ОСОБА_2 , агент з митного оформлення,

за ст. 485 Митного кодексу України,

УСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про порушення митних №0020/40300/23 від 14 квітня 2023 року 11.04.2023, о 11:24:35 до Відділу митного оформлення №2 митного поста "Тернопіль" агентом з митного оформлення ФОП ОСОБА_2 (код ДРФО НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 для митного контролю та митного оформлення в режимі IM-40-DE була подана митна декларація №23UA403030009881U6 на товар: «Вироби з невулканізованої гуми у вигляді листів», Використовується під час виробництва гумово-технічних виробів., Виробник: ContiTech Transportbandsysteme GmbH;. Країна виробництва: Європейський Союз/EU, Торгова марка: Continenta, Країна відправлення/експорту (гр. 15) - Німеччина, ставка мита 5%, із звільненням від сплати мита та застосовано код преференції «410».

В якості підстави для митного оформлення зазначеного товару було надано документи: інвойс №11256457 від 05.04.2023, проформі інвойс №10024583 від 24.03.2023, CMR № б/н від 05.04.2023, пакувальний лист №31397962 від 24.03.2023, контракт № 1-210323 від 21.03.2023, специфікації №1 до контракту №1-210323 від 21.03.2023.

Згідно товарносупровідних документів та ЕМД №23UA403030009881U6 відправник товару (графа 2 ЕМД): ContiTech Transportbandsysteme GmbH (37154, Northeim Breslauer Str. 14, Germany); одержувач/імпортер (графа 8) TOB "Плотича Агро", Україна, 46023, Тернопільська обл., місто Тернопіль, вул. 15 Квітня, будинок 9, оф. 1, (код ЄДРПОУ: 44355080); умови поставки (гр. 20) FCA - Northeim; код товару (гр. 33) 4005910090; країна походження товару (гр. 34) Європейський Союз (EU); вага товару брутто/нетто (графи 35, 38) 430 кг. та 340 кг. відповідно; фактурна вартість товару (гр. 42) 6521,20 Євро, митна вартість товару заявлена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та складає (графа 45) 270206,79 грн.; декларант (графи 54): декларант ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , телефон: НОМЕР_3 ). У графі 47 (нарахування платежів) ЕМД №23UA403030009881U6 декларантом ОСОБА_1 зазначено наступні ставки платежів: мито (вид платежу 020), основа нарахування - 270206,790 грн., ставка 5%, сума - 13510,34 грн., ПДВ (вид платежу 028), основа нарахування 270206,790 грн., ставка 20%, сума - 54041,36 грн.

Спосіб платежу на мито (вид платежу 020) зазначено «06» - сума податку, нарахована умовно, у зв`язку із звільненням від оподаткування, передбаченим Митним кодексом України, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано верховною Радою України, при поміщенні товарів у митні режими імпорту (випуску у вільний обіг), експорту.

При цьому, декларантом було заявлено преференційний режим до задекларованого у митній декларації товару в рамках Доповнення І «Визначення поняття "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва» до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-VII, а саме звільнення від сплати ввізного мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, та внесено до графи 36 ЕМД «преференція» коду пільги «410» (абзац перший частини першої статті 29 додатка 1-А «Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони).

Ця норма не може бути застосована у зв`язку з тим, що у поданій до митного оформлення засвідченій декларації (інвойсі), складеному експортером, №11256457 від 05.04.2023 зазначено «Експортер продуктів, на які поширюється дія цього документа, заявляє, що за винятком випадків де це явно зазначено ці товари є преференційного походження з ЄС». Відповідно до напису наявному у засвідченій декларації (інвойсі) №11256457 від 05.04.2023 в графі «Товар» наявний напис «Origin: QU». А також, відповідно до умов п.3.3. контракту № 1-210323 від 21.03.2023, експортер, окрім інших документів, має надати сертифікат про походження товару, який імпортером до митного оформлення не наданий.

Тим самим, порушено вимоги пункту 1 статті 5 Доповнення І «Визначення поняття «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» (далі - Доповнення І) до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, не дотримано вимоги статей 44, 266, 281 Митного Кодексу України.

Беручи до уваги викладене, у тому числі враховуючи норми даного Закону, митні платежі по товару повинні бути наступними: мито (вид платежу 020), основа нарахування - 270206,790 грн., ставка 5%, сума - 13510,34 грн., ПДВ (вид платежу 028), основа нарахування 270206,790грн., ставка 20%, сума - 56743,43 грн. У розділі спосіб платежу повинно бути зазначено «01» - сплата митних платежів у безготівковій формі через рахунки, відкриті на ім`я митних органів в територіальних органах Державної казначейської служби. У даному випадку преференція не застосовується, так як декларантом подано до митного оформлення документ, який не підтверджує можливість застосування преференційного режиму. Відповідно, недобори митних платежів під час митного оформлення товару по миту складають 13510,34грн., по ПДВ - 2702,07грн., а всього на загальну суму 16212,41грн.

У зв`язку з викладеним 12.04.2023 декларант відмовився надати пояснення та обґрунтування застосування преференції щодо товару та документально це підтвердити.

Статтею 44 Митного кодексу України передбачено наступне: 1. Для підтвердження країни походження товару митний орган у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати оригінали документів про походження такого товару. 2. У разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару заявляється (декларується) митному органу в обов`язковому порядку лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров`я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в митного органу є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України. 3. У разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару обов`язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару та відомостей про сертифікат про походження товару: 1) на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України; 2) на товари, щодо ввезення яких в Україну застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», «Про зовнішньоекономічну діяльність»; 3) якщо це передбачено законами України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. 4. Документи, які підтверджують країну походження товару, не вимагаються у разі, якщо: 1) товари, що переміщуються через митний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню відповідно до цього Кодексу; 2) товари ввозяться громадянами та оподатковуються за єдиною ставкою мита відповідно до розділу XII цього Кодексу; 3) товари ввозяться на митну територію України в режимі тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування; 4) товари переміщуються митною територією України в режимі транзиту; 5) це передбачено міжнародним договором, згоду на обов`язковість якого надано Верховною Радою України; 6) через митний кордон України переміщуються зразки флори, фауни, ґрунтів, каміння тощо для наукових досліджень, відібрані на об`єктах України, які розташовані в полярних регіонах або на островах у нейтральних водах Світового океану, що знаходяться у сфері наукових інтересів України.

Також статтею 281 Митного кодексу України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори. Тарифні квоти у вигляді встановлення обсягів окремих товарів, призначених для ввезення на митну територію України у визначений період зі зниженням ставки ввізного мита, встановлюються окремими законами. Ввезення товарів на митну територію України поза тарифними квотами здійснюється без зниження ставок ввізного мита. Забороняється знижувати ставки ввізного мита для окремих осіб і за окремими контрактами. У разі якщо імпорт товару є об`єктом антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, тарифні пільги (тарифні преференції) не встановлюються або зупиняються чи припиняються, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 74 Митного кодексу України визначено, що імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України. Частиною 1 статті 257 Митного кодексу України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. Відповідно до пункту 3.2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від ЗО травня 2012 р. № 651, зареєстрованого в Міністерстві фінансів України 14.08.2012 за № 1372/21684 (із змінами), відомості, заявлені у митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою, є відомостями, необхідними для митних цілей.

У відповідності до пунктів 1, 3 та 4 частини 1 статті 266 Митного кодексу України декларант зобов`язаний: - здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України; - надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; - у випадках, визначених Митним кодексом України та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Частиною 5 статті 266 Митного кодексу України передбачено, що особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Згідно з частиною 8 статті 264 Митного кодексу України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Частиною 10 статті 269 Митного кодексу України встановлено, що у разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у митній декларації товарів, транспортних засобів комерційного призначення внесення змін, відкликання та визнання недійсною цієї декларації до закінчення провадження у відповідних справах забороняються. Згідно пункту 34 розділу «Порядок внесення змін до митної декларації та її відкликання» Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450 (із змінами і доповненнями), не дозволяється: - внесення змін до граф 1 (перший і другий підрозділи), 14, 37 (перший підрозділ) і 54 митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа; - внесення змін або відкликання митної декларації у разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у цій митній декларації товарів; - внесення змін до митної декларації, якщо з поданих документів не випливає, що відомості, зазначені у цій митній декларації, необхідно змінювати; - внесення змін або відкликання митної декларації після надання декларанту або уповноваженій ним особі митним органом, якому подана така митна декларація, інформації про призначення митним органом митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення або перевірки документів на товари (крім випадків, коли після проведення зазначених митних формальностей порушень митних правил не виявлено); (абзац п`ятий пункту 34 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.11.2012 № 1081); - внесення змін до митної декларації або її відкликання у разі відсутності документів, що підтверджують необхідність внесення таких змін або її відкликання; - внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа з метою подання відомостей у випадках, коли Митним кодексом України передбачена необхідність подання з цією метою додаткової декларації. Відповідно до частини 2 статті 459 Митного кодексу України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств. Посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання вимог, встановлених Митним кодексом України, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку (п. 43 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно з даними, внесеними до графи 54 ЕМД № 23UA403030009881U6 зазначено митна декларація складена та подана до митного органу агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , про що свідчить його електронний цифровий підпис.

Таким чином, агент з митного оформлення ОСОБА_1 вчинив інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, шляхом заявлення в графі 34 електронної митної декларації № 23UA403030009881U6 неправдивих відомостей про країну походження товару, в графі 36 вказаної ЕМД неправдивих відомостей щодо преференції (код пільги «410»), в графі 47 ЕМД спосіб платежу «06», які необхідні для визначення митної вартості товару, що призвело до неправомірного зменшення розміру митних платежів по миту - 13510,34грн., по ПДВ - 2702,07грн., а всього на загальну суму 16212,41грн., чим вчинив порушення митних правил, передбачене статтею 485 Митного кодексу України.

Представник митниці в судовому засіданні вказав, що вина у порушенні митних прави ОСОБА_1 доведена матеріалами справи, а тому просить визнати його винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 485 МК України та застосувати штраф в розмірі 150 відсотків несплаченої суми митних платежів.

ОСОБА_1 в судовому засіданні своєї вини у порушенні митних правил, зокрема вчиненні правопорушення передбаченого ст. 485 МК України, не визнав та просить врахувати наступні обставини.

Дійсно, він, ОСОБА_1 14 квітня 2023 року подав до митного органу митну декларацію ІМ 40 ДЕ №23UА40303000988U6.

В графі 34 вказаної декларації ОСОБА_1 зазначено країну походження товару «ЕU», а в графі «36» вказано код преференції «410000000».

Дані відомості були внесенні на підставі супроводжуючих документів та не є неправдивими, а отже ОСОБА_1 та його захисник адвокат Скиба В.М. вважають, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення передбаченого ст. 485 МК України.

Дані твердження та доводи обґрунтовуються наступним.

Що стосується графи «34» митної декларації, то дані відомості у ЕМД внесено на підставі декларації інвойс №11256457 від 05.04.2023 року, а точніше Заяви уповноваженого експортера щодо преференційного статусу даного товару та зазначення його походження - «ЕU». Декларація інвойс та Заява є офіційними документами, що поряд з іншими дають право і можливість встановлювати митному брокеру (представнику) встановлювати країну походження товару. Окремо зазначили, що до ЕМД було також додано Додаток 1 до Контракту, що є офіційним документом та однією з підстав визначення найменування товару та країни походження, в якому зазначено країну походження вказано товару - «Німеччина» тобто «ЕU» (дані документи досліджувались судом та встановлювались ці обставини в судовому засіданні).

Більше цього, згідно Листа ДМСУ від 02.07.2021 року №08-1.4/15-03/7/6496 «Про надання інформації» зазначається наступне: «Звертаємо увагу, що статтею 29 Доповнення І наведено розбіжності й формальні помилки, що можуть міститися в документах про преференційне походження товарів та які не впливають на походження таких товарів. Так, виявлення незначних розбіжностей між відомостями, наведеними в підтвердження походження й документах, поданих до митної служби для виконання формальностей, пов`язаних з імпортуванням товарів, не спричиняє нікчемності такого підтвердження походження, якщо встановлено у належний спосіб, що цей документ відповідає представленим товарам.

Очевидні формальні помилки у підтвердженні походження, такі, як помилки друку, не є причиною для відхилення такого документа, якщо ці помилки не спричиняють сумнівів щодо правильності відомостей, наведених у документі.»

В даному випадку при наявності розбіжності однієї букви «Q» і «Е» в декларації інвойс не повинно було викликати сумнів у походженні товару, і не викликало у представника ОСОБА_1 . При цьому, в подальшому на звернення власника товару представником відправника надіслано лист і уточнення із зазначенням «помилки менеджера» при оформленні документу.

Окрім цього, при можливості встановити країну походження товару повинно бути враховано. Даним листом також зазначено «Алгоритм дій працівників митниці Держмитслужби при проведенні перевірки документів про преференційне походження товару із залученням митних адміністрацій країни експорту». В даному випадку було проведено повний митний огляд товару, яким підтверджено країну походження товару, оскільки на всіх пакуваннях і тарі вказано країну походження «Німеччина», тобто «EU».

При оформленні декларації, представник ОСОБА_1 помітив розбіжність та надіслав лист про прохання затримання митного оформлення та надання можливості опрацювання і подання додаткових товаросупровідних документів. Після цього, звернувся до імпортера з проханням надати додаткові документи і пояснення щодо розбіжності. Внаслідок цього було отримано лист від виробника про підтвердження країни походження товару «EU» та про те, що в інвойсі допущено механічну описку оператором. Такі відомості дають підстави вважати, що жодних неправдивих відомостей щодо країни походження товару ОСОБА_1 не допускав, а навпаки належним чином встановив і визначив країну походження товару.

Що стосується зазначення у графі №36 «Преференції», ОСОБА_1 просить врахувати, що ним було зазначено код преференції (тобто пільги) «410», що надає право на звільнення від сплати мита, а в подальшому при нарахуваннях і ПДВ, оскільки встановлено та вірно зазначено країну походження та преференційний статус товару «EU».

ОСОБА_1 та його захисник адвокат Скиба В.М. вказали, що дані зазначені у протоколі, який складений щодо ОСОБА_1 не підтверджуються жодним належним доказом, а навпаки спростовуються доказами, які долучені до протоколу та долучені у судовому засіданні стороною захисту. Жодних доказів та належних обґрунтувань на умисне вчинення дій ОСОБА_1 , ще й поєднане з умислом немає та не зазначено в матеріалах справи.

Беручи до уваги наведенні вище наведенні невідповідності обставинам справи дані, а також повну відсутність вини ОСОБА_1 та відсутність будь яких належних та допустимих доказів щодо її доведення, доведення належними доказами відсутність складу правопорушення ОСОБА_1 та його захисник вважають, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений без відповідних на це підстав, оскільки вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 485 МК України немає взагалі, а тому відсутній склад правопорушення.

Із вказаних підстав ОСОБА_1 та його захисник просять провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за ст. 485 МК України закрити у відповідності до ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 повідомив, що працює директором ТОВ Плотича Агро». Вказав, що його підприємство займається виготовленням запасних частин для сільськогосподарської техніки. Багато років його товариство співпрацює з компанією «Контіненталь», який був постачальником вантажу, який підлягав митному оформленню і який придбало його товариство. Завжди у вказаної компанії придбаває один і той самий товар. В процесі митного оформлення дізналися від працівників митниці, що у проформі була допущена помилка, зокрема в країна походження, щодо символів походження товару. В подальшому нами був наданий інвойс у якому було вказано, що країна походження товару Німеччина, тобто товар підпадав під преференцію. Вантаж затримала дня на три, викликали на допити з приводу порушення митних правил та контрабанди. Вказав, що контрагенти із Німеччини зі своєї сторони надали виправлену проформу та пояснення, що була допущена механічна помилка менеджера. Додав, що у зовнішньоекономічному контракті зазначено, що товар виробництва Німеччини. Такий товар ми неодноразово отримували через митницю. У попередньому розмитненні, у проформі щодо аналогічного товару країна походження товару була вказана як невідома і була допущена аналогічна помилка, однак митниця розмитнила такий товар без жодних зауважень і такий товар також заявлявся до розмитнення із застосуванням преференцій. З іноземною фірмою працюють два роки і було щонайменше 3-4 поставки аналогічного характеру.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 , який обіймає посаду начальника Управління боротьби з контрабандою та порушення митних правил Тернопільської митниці в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 була подана митна декларація в якій застосована преференція. Опрацювавши дану декларацію побачив, що преференція була застосована з порушенням митного законодавства, оскільки в сертифікаті було прописано, що не застосовується преференція доданого товару. Про порушення митних правил йому стало відомо із доповіді інспектора. Вказав, що інспектор ОСОБА_5 , який складав протокол, є його підлеглим. Додав, що жодних обставин у справі він не підтверджував і не засвідчував. Вказівок і порад особі, яка складала протокол він не давав.

Суд дослідивши та оцінивши докази у справі, заслухавши пояснення учасників справи вважає, що провадження у справі слід закрити у відповідності до ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 485 МК України виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 485 МК України передбачено відповідальність за, заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

З об`єктивної сторони правопорушення передбачене ст. 485 МК України в частині вчинення дій щодо ухилення від сплати митних платежів, характеризується сукупністю трьох ознак, а саме: діяння, спрямоване ухилення від сплати митних платежів, суспільно небезпечні наслідки у вигляді ненадходження до бюджету відповідних платежів, та причинний зв`язок між діянням та наслідками.

Верховний Суд у постанові від 27 січня 2022 року у справі № 725/3788/16-а зазначив, що склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). При цьому зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння передбаченого ст. 485 МК України обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

При цьому. Верховний Суд у постанові від 22.05.2020 у справі № 751/1477/20 (провадження №К/9901/45268/18) зауважив, що відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 485 МК України порушення митних правил має місце, зокрема, у разі заявлення декларантом у митній декларації: неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару; неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

При цьому, ст.485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати платежів, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 10 КУпАП закріплено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Таким чином, склад правопорушення, передбаченого ст.485 МК України утворюють умисні, цілеспрямовані дії, зокрема про надання декларантом неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

Згідно ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Частиною 2 статті 19 Конституції України від 28.06.1996 р. визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 495 МК України посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Так, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Виходячи з практики застосування Європейським судом ст. 6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.

Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, положення Конвенції стосуються й обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення. Вказана судова інстанція приймає до свого провадження і заяви щодо рішень судів про накладення на осіб адміністративних стягнень, оскільки вважає, що в силу суворості санкцій такі справи за суттю є кримінальними, а адміністративні покарання фактично носять кримінальний характер з усіма гарантіями ст.6 Конвенції (п.55 рішення у справі "Гурепко проти України"; п.21 рішення у справі "Надточій проти України").

Виходячи із п.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч.3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь останньої.

В силу ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи закріплений в ст.62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь, вважаю вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України відсутня, оскільки відсутня як об`єктивна сторона так і суб`єктивна сторона правопорушення.

За результатами розгляду справи суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення передбаченого ст. 485 МК України, зокрема відсутній умисел на вчинення правопорушення, яке полягає у заявленні в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо країни походження товару.

Так, 14.04.2023 ОСОБА_1 було подано до митного оформлення митну декларацію в режимі IM-40-DE №23UA403030009881U6 на товар: «Вироби з невулканізованої гуми у вигляді листів», в якій країну в походження товару було вказано Європейський Союз в зв`язку із чим заявлено право на преференцію, що давало право на звільнення від митних платежів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в митній декларації країну походження Європейський Союз було вказано на підставі супровідних документів, зокрема заяви уповноваженого експортера щодо преференційного статусу товару, який підлягав митному оформленню із зазначенням країни його походження як Європейський Союз.

В ході розгляду справи судом встановлено, що фірмою імпортером було допущено помилку при написанні країни походження товару, а саме помилково вказано «Origin: QU» при вірному написанні «Origin: EU».

Судом за результатами розгляду справи встановлено, що дійсною країною походження товару, який підлягав митному оформленню, є Німеччина, тобто Європейський Союз, що свідчить про те, що в ОСОБА_1 у митній декларації була вказана об`єктивна інформація щодо країни походження товару як Європейський Союз.

В подальшому товар, який був предметом оформлення митної декларації, був оформлений митницею без застосування преференцій, хоча товариство отримувач товару, тобто ТОВ «Плотича Агро», мало право на застосування преференцій при оформленні такого товару.

Крім цього, судом береться до уваги той факт, що ТОВ «Плотича Агро» неодноразово отримувало аналогічний товар, тобто вироби з невулканізованої гуми у вигляді листів і такий товар оформлявся митницею з урахуванням преференцій в зв`язку із походженням країни товару, як Європейський Союз, про що було відомо митниці.

За таких обставин суд вважає, що в діях ОСОБА_1 був відсутній умисел на вчинення правопорушення передбаченого ст. 485 МК України, зокрема на заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо країни походження товару, а тому провадження щодо нього слід закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ст. 247 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в адміністративній справі №607/8969/23 про притягнення ОСОБА_1 за вчинення правопорушення передбаченого ст. 485 МК України - закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти діб з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич