Рішення

від 06.10.2023 по справі 682/1879/22

СЛАВУТСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 682/1879/22

Провадження № 2/682/48/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2023 року

Славутський міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого судді Мотонок Т.Я.,

за участю секретаря Мелашенко О.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славута цивільну справу № 682/1879/22 за позовом ОСОБА_3 до ПП «Екоагролан-Плюс» про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок,

в с т а н о в и в:

06.10.2022 до суду надійшов позов ОСОБА_3 до ПП «Екоагролан-Плюс» про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок.

В обґрунтування поданого позову вказано, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належать дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: земельна ділянка розміром 1,9771 га з кадастровим номером 6823988000:03:013:0005 та земельна ділянка розміром 3,2716 га, з кадастровим номером 6823988000:03:013:0006, що знаходяться на території Хвощівської сільської Ради, Славутського району, Хмельницької області. Зазначені земельні ділянки належать позивачу на підставі державних актів на право власності на землю, які вона отримала 31 серпня 2012 року. Отримавши документи на власність, позивачка уклала договори оренди землі з відповідачем строком на дев`ять років. У встановленому законом порядку їй не видали оригінали договорів, а повідомили, що договори підлягають реєстрації в управлінні Держкомзему. Орендну плату виплачували і позивачка вважала, що її права не порушені. Останні роки відповідач виплачував орендну плату не відповідно до встановленої практики та нормативно - грошової оцінки землі. В червні 2021 року ОСОБА_3 звернулась до орендаря з вимогою надати оригінали договорів оренди, оскільки закінчувався строк оренди. Оригінали договорів їй не надали, однак в листопаді виплатили орендну плату в 2,5 рази меншу, ніж в минулий рік. Оскільки на той час був карантин, та враховуючи стан здоров`я, позивачка не мала можливості їздити на далекі віддалі та розшукувати відповідача. У вересні 2022 року ОСОБА_3 звернулась до реєстратора з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та 09.09.2022 року отримала інформацію, в якій зазначено, що вона начебто уклала з відповідачем договора оренди землі на 15 років, з правом пролонгації.

Позивачка зазначає, що договори оренди землі з відповідачем на умовах оренди строком на 15 років не підписувала, тому, з метою приховати обман, їй не надіслали оригінали. Сторона відповідача, бажаючи укласти договора оренди землі на своїх умовах, переписали укладені між ними договора та вчинили від імені позивачки підпис. Порушення її прав були виявлені позивачкою лише у вересні 2022 року після ознайомлення з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав.

За таких обставин позивачка звернулася до суду та просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки розміром 1,9771 га, кадастровий номер 6823988000:03:013:0005 та договір оренди земельної ділянки розміром 3,2716 га, кадастровий номер 6823988000:03:013:006, що знаходиться на території Хвощівської сільської ради Славутського району Хмельницької області.

Ухвалою суду від 07.10.2022 у даній справі відкрито провадження та призначено розгляд в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання на 03.11.2022.

03.11.2022 підготовче судове засідання у справі було відкладено за клопотання представника відповідача.

09.11.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника ПП «Екоагролан-Плюс», в якому останній заперечував проти задоволення позову. У відзиві представник відповідача вказує, що, як заявляє позивач, вона уклала договори оренди землі на земельні ділянки з відповідачем після отримання 31 серпня 2012 року актів на право власності на землю, однак точну дату укладення не вказує, але зазначає строк оренди 9 років, підтвердження за даним фактам в позові відсутні. До моменту направлення позовної заяви, повідомлень про намір розірвати дані договори чи проектів додаткових угод про розірвання договорів оренди відповідачу не надсилалось. Отримуючи справно орендну плату за користування своїми ділянками, позивач не заявляла жодних претензій до відповідача щодо договорів оренди землі, також не було отримано жодних претензій щодо розміру орендної плати та її зміни. Тобто, отримуючи щорічно плату за користування своїм майном, позивач усвідомлювала, що відповідач продовжує здійснювати обробіток її земельних ділянок впродовж 9 років і її це абсолютно влаштовувало. Лист, який відповідач отримав від позивача у вересні 2022 року щодо отримання екземплярів договорів оренди землі по вказаним ділянкам, це єдиний випадок комунікації за останні роки між позивачем і відповідачем. З моменту підписання договорів оренди позивач жодного разу не запідозрила, що договір було укладено на термін 15 років. На думку представника відповідача, постає питання, чому саме через 9 років справної взаємодії з відповідачем, позивач вирішила, що договори вона не підписувала. Як зазначає відповідач, із позивачем було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, тому подальше отримання орендної плати не ставило під сумнів наявний підпис та строк дії договорів. Тому доводи позивача про те, що вона не оформляла договорів оренди земельних ділянок у 2013 році, є безпідставними, необґрунтованими та абсолютно недоведеними. У витягах з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначено, що договори підписані позивачем, ОСОБА_3 , та ПП «Екоагролан-Плюс», за яким позивач передала відповідачу у строкове платне користування належні їй земельні ділянки площею 1,977/1 га, кадастровий номер 6823988000:03:013:0005, та ділянку площею 3,716 га, кадастровий номер 6823988000:03:013:0006, цільове призначення яких: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Представник відповідача вважає, що підставою для подання позовної заяви до суду є пряме зловживання процесуальними правами у зв`язку із незгодою із розміром орендної плати. За таких обставин представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3

28.11.2022 до суду надійшли заперечення на відзив від позивача ОСОБА_3 , в яких остання зазначає, що сторона відповідача, бажаючи укласти договори на власних умовах, переписала укладені нею договори та вчинили від її імені підпис, чим грубо порушили її права як власника земельних ділянок. Зазначене підтверджується відсутністю оригіналів спірних договорів оренди, які відповідачем надані не були.

20.12.2022 підготовче судове засідання у справі було відкладено на 12.01.2023 за клопотанням представника позивача.

12.01.2023 підготовче судове засідання у справі було відкладено у зв`язку із ненадходженням відповіді на запит суду.

08.02.2023 підготовче судове засідання у справі було відкладено на 10.03.2023.

10.03.2023 у даній справі закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд у відкритому судовому засіданні на 13.04.2023.

13.04.2023 розгляд справи було відкладено за клопотанням представника відповідача.

16.05.2023 розгляд справи було відкладено за клопотанням представника позивача.

07.06.2023 розгляд справи не відбувався у зв`язку із знеструмленням електромережі суду та інші умови, що впливають на безперебійність та функціонування автоматизованої системи.

05.07.2023 розгляд справи було відкладено у зв`язку із неявкою позивачки ОСОБА_3 до суду.

07.09.2023 в судовому засіданні особисті пояснення по справі надала позивач ОСОБА_3 . Так, позивач повідомила, що в 2013 році після отримання нею державних актів на право власності на земельні ділянки, вона уклала договори оренди із ПП «Екоагролан-Плюс» в приміщенні контори с. Хвощівка за участі двох представників орендаря. Спочатку вони погодили усно умови договору, а потім їх підписали у трьох примірниках. Оригіналів договорів їй не надали, повідомили, що такі будуть надані їй після державної реєстрації. Зазначені договори укладались нею на 9 років. В подальшому з інформаційної довідки їй стало відомо, що договори були зареєстровані через рік після укладення в 2014 році. З моменту укладання договорів ОСОБА_3 справно отримувала орендну плату, однак в 2021 році вона отримала кошти у сумі в два рази меншій, ніж зазвичай, тому у неї і виникли питання щодо перегляду умов договору із відповідачем. Позивач зауважила, що після подачі позову до суду вона отримала орендну плату за 2022 рік у попередній сумі. Позивач стверджує, що договорів оренди строком на 15 років вона не підписувала, а підпис вчинено замість неї іншою особою.

За клопотанням представника відповідача 07.09.2023 у судовому засіданні оголошено перерву.

25.09.2023 у судовому засіданні оголошено перерву за клопотанням представника позивача.

06.10.2023 в судовому засіданні представник позивача, адвокат Мазуркевич О.С., поданий позов підтримав. Зазначив, що ОСОБА_3 на праві власності належать земельні ділянки: 68239880000:03:013:0005, площа 1,9771 га; 6823988000:03:013:006, площа 3,2716 га, на території с. Хвощівка Шепетівського району Хмельницької області. В державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано договір оренди земельної ділянки 6823988000:03:013:0006 від 20.08.2013, дата реєстрації 04.11.2014, реєстраційний номер 493590868239, та договір оренди земельної ділянки 6823988000:03:013:0005 від 20.08.2013, дата реєстрації 04.11.2014, реєстраційний номер: 493278768239. Строк дії договорів 15 років. Представник зазначив, що договори було складено у трьох примірниках, один з яких знаходиться в орендодавця, другий в орендаря, третій в державного реєстратора. Однак ухвала суду про витребування договорів від відповідача виконана не була з посиланням на втрату оригіналів договорів. Від Шепетівської районної адміністрації, Берездівської ОТГ оригінали договорів не надходили. Доводи відповідача про доведеність отримання позивачем орендної плати не може бути доказом укладення між сторонами договорів оренди. Окрім того, відсутність оригіналів договорів позбавляє можливості провести експертизу договорів, оскільки позивач заперечує свій підпис в спірних договорах оренди земельної ділянки. Відповідач не спростував жодним доказом доводи позивача щодо не підписання нею договорів оренди землі від 30.08.2023. Належним способом захисту на підставі п в. ч. 3 ст. 152 ЗК України, є визнання угоди недійсною. За таких обставин представник позивача просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача, адвокат Горщар Б.А., в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві. Зауважив, що позивачка, отримуючи справно орендну плату за користування своїми ділянками, не заявляла жодних претензій до відповідача щодо договорів оренди землі. Тобто, отримуючи щорічно плату за користування своїм майном, позивач усвідомлювала, що відповідач продовжує здійснювати обробіток її ділянки впродовж 9 років і її це абсолютно влаштовувало. З моменту підписання договорів оренди позивач жодного разу не запідозрила, що договір було укладено на 15 років. На думку представника відповідача, постає питання, чому саме через 9 років справної взаємодії з відповідачем, позивач вирішила, що договори вона не підписувала. Представник відповідача вважає, що позивачкою обрано неналежний спосіб захисту її прав, оскільки договори виконувались сторонами, і допоки позивач не отримала оренду плату меншу, ніж зазвичай, до відповідача вона не зверталась та переглянути умови договору не просила. Вважає, що підставою для звернення до суду є незгода із розміром орендної плати та бажання уникнути пропуску позовної давності. Тому представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити та застосувати позовну давність.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку:

Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Спосіб захисту порушеного права, відповідно до ст.ст. 15, 16, 20 ЦК України, при зверненні до суду обирається позивачем.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, крім іншого, свобода договору.

Згідно ч. 1 ст. 62 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України, майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Так, згідно ст. 1 Закону, оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно доположень ст.ст.3-5Закону, об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Згідно ст.ст. 13-17 Закону, договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.

Зміна найменування сторін договору оренди землі, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи або зміни типу акціонерного товариства, не є підставою для внесення змін до договору оренди землі та/або його переоформлення.

Зміна власника всього майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу відповідно до затвердженого судом плану санації не є підставою для внесення змін до договору оренди землі та/або його переоформлення.

Об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належать дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: земельна ділянка розміром 1,9771 га з кадастровим номером 6823988000:03:013:0005 та земельна ділянка розміром 3,2716 га, з кадастровим номером 6823988000.03.013.0006, що знаходяться на території Хвощівської сільської Ради, Славутського району, Хмельницької області. Зазначені земельні ділянки належать позивачу на підставі державних актів на право власності на землю, які вона отримала 31 серпня 2012 року серії ЯМ № 853503 та серії ЯМ №853504.

Як свідчать відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зазначені земельні ділянки за договорами від 20.08.2014 та від 20.08.2013 відповідно передані ОСОБА_3 в оренду строком на 15 років із правом пролонгації орендарю ПП «Екоагролан-Плюс». Договори оренди земельної ділянки зареєстровано в Реєстрі державним реєстратором Реєстраційної служби Славутського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області Сіліщевою О.І. 04.11.2014 за номерами: № 16968335 (номер запису про інше речове право: 7575259) та №16983262 (номер запису про інше речове право: 7580468) (а.с. 8-11).

Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальним правилом і з урахуванням ст.ст. 641 та 642 ЦК України, моментом, з якого договір вважається укладеним, є момент досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору, тобто повного і безумовного прийняття однією стороною пропозиції другої сторони укласти договір на визначених і добровільно погоджених ними умовах.

За таких обставин, укладення договору є певним процесом (від направлення оферти до моменту надання договору юридичної сили), а не моментальною, одноактною дією, та фактично складається з кількох стадій, що слідують послідовно одна за одною, а саме: подання однією стороною пропозиції щодо укладення договору, прийняття погодженої пропозиції другою стороною, надання договору необхідної форми (з урахуванням законодавчих вимог), а за необхідності - нотаріальне посвідчення та державна реєстрація договору.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права та виконати обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоду встановленої форми.

Разом із тим цивільні права та обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні спірного договору, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Ці висновки ґрунтуються на положеннях правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 19.02.2014 року по справі № 6-162цс13, постанові від 25.12.2013 року по справі № 6-118цс13, постанові від 13.06.2016 року по справі № 6-643цс16.

Предметом доказування у справі є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення, які встановлюються судом письмовими речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків (ч.ч. 1-2 ст. 76, ч. 7 ст. 77 ЦПК України).

Як стверджує позивач, нею дійсно укладались договори із ПП «Екоагролан-плюс» щодо зазначених вище земельних ділянок, однак строком на 9 років, а не на 15 років. За словами сторони позивача, оригіналів договорів їй не надали, тому вона зверталась до відповідача із заявою про отриманням оригіналів спірних договорів оренди земельних ділянок (а.с. 51).

Беручи до уваги те, що ні стороною позивача, ані стороною відповідача до матеріалів справи не було додано оригіналів спірних договорів судом було задоволено клопотання представника позивача та витребувано від ПП «Екоагролан-плюс» оригінали договорів оренди земельних ділянок 6823988000:03:013:0005 та 6823988000:03:013:0006 (а.с. 64).

На виконання зазначеної ухвали відповідачем було надано копії спірних договорів оренди та зазначено, що оригінали договорів відсутні (а.с. 79-80, 81-82).

Так, з наданих копій вбачається, що за договором оренди земельної ділянки № 33 від 20.08.2013 ОСОБА_3 передала ПП «Екоагролан-плюс» в оренду земельну ділянку за кадастровим номером 6823988000:03:013:0005 площею 1,9771 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 15 років.

За договором оренди земельної ділянки № 32 від 20.08.2013 ОСОБА_3 передала ПП «Екоагролан-плюс» в оренду земельну ділянку за кадастровим номером 6823988000:03:013:0006 площею 3,2716 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 15 років.

Згідно п. 20 Договорів, передача земельної ділянки орендарю здійснюється не пізніше семи днів після державної реєстрації договору за актом приймання передачі.

Окрім того, з метою отримання оригіналів спірних договорів, судом було скеровано запити до Шепетівської районної державної адміністрації від 22.12.2022 та від 16.01.2023. У відповідь на вказані запити суду було рекомендовано звернутися до Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (а.с. 101, 103).

Однак, Центрально-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Хмельницький), згідно відповіді від 08.02.2023, було зазначено, що належним суб`єктом зберігання реєстраційних справ є Шепетівська районна державна адміністрація (а.с. 117-118).

Окрім того, судом було направлено запит до Берездівської сільської ради від 08.02.2023 про надання оригіналів договорів земельних ділянок, укладених між ОСОБА_3 та ПП «Екоагролан-плюс» (а.с. 116).

Згідно відповіді від 27.02.2023, Берездівська сільська рада повідомила про відсутність реєстраційних справ і оригіналів договорів оренди за кадастровими номерами 6823988000:03:013:0005 та 6823988000:03:013:0006 (а.с. 122).

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, суд був позбавлений можливості дослідити оригінали оспорюваних позивачкою договорів оренди земельних ділянок. Сторонами оригіналів до суду не надано. Про проведення почеркознавчої експертизи жодна із сторін не клопотала.

Разом із тим, сам факт укладення договорів та їх виконання сторонами не заперечується. Стороною позивача підтверджено, що земельні ділянки, власником яких є ОСОБА_3 , дійсно були передані в оренду ПП «Екоагролан-плюс». Окрім того, ОСОБА_3 підтвердила, що отримувала орендну плату від відповідача (а.с. 37, 39, 40). Більше того, в ході розгляду справи позивач підтвердила, що питання про перегляд умов договору виникло у неї у 2021 році після того, як вона отримала орендну плату від відповідача меншу, ніж зазвичай.

Однак, в процесі розгляду справи позивачем не надано суду, зокрема, ні оригіналів оспорюваних нею договорів, ні висновку почеркознавчої експертизи, а таким чином не доведено обставини, що підписи на договорах вчиненні не нею, а іншою особою.

У постанові від 26 жовтня 2022 року (справа № 227/3760/19-ц, провадження № 14-79цс21) Велика Палата Верховного суду дійшла висновку, що у разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).

Добросовісність це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (п.6 ст. 3 ЦК України).

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 застосовано доктрину venire contra factum proprium («заборона суперечливої поведінки»), згідно із якою ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці.

Очевидно, що дії позивача, яка укладала договори оренди земельних ділянок, за якими передала ПП «Екоагролан-Плюс» належні їй земельні ділянки в оренду, отримувала орендну плату від цього підприємства, а згодом просить визнати дані договори недійними, суперечать її попередній поведінці (укладенню договорів та отриманню плати за користування земельними ділянками) і є недобросовісними.

Таким чином, у випадку, коли позивач не погоджується із умовами договору або вважає, що її права були порушені, визнання договорів недійсними не є належним способом способом захисту з огляду на таке.

Право користування земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6, ст. 203 цього Кодексу.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як зазначено вище, об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ст.ст. 2, 26, 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому п. 1 ч. 7 ст. 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень.

З правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у своїй постанові від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц, вбачається, що такий спосіб захисту як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Разом з цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Верховний Суд своєю постановою від 11 травня 2023 року у справі №357/3155/21 підтвердив, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки. Ефективним способом захисту права, яке позивач вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема, шляхом пред`явлення вимоги про повернення таких земельних ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Отже, з урахуванням вище викладеного, судом встановлено, що оспорювані договори виконуються сторонами: орендар користується спірними земельними ділянками і виконує свої зобов`язання за договором в частині сплати орендної плати. Орендодавець не заперечує факт передачі орендарю земельних ділянок в оренду та отримання орендної плати.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 227/3760/19-ц вказано, що у разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на підставі принципу диспозитивності, надаючи правову оцінку лише тим обставинам, на яких ґрунтується позов, у задоволенні позову ОСОБА_4 до ПП «Екоагролан-Плюс» слід відмовити з огляду на необґрунтованість позовних вимог.

Щодо заявипредставника відповідачапро застосуванняпозовної давностіу данійсправі судомвраховується,що відповіднодо вимогст.256ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У постанові ВП ВС від 04.12.2018 по справі № 910/18560/16 (12-143гс18) зазначено, що позовна давність може застосовуватися виключно, якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими та доведеними: застосування положень про позовну давність та відмова в позові з цієї підстави здійснюється в разі, коли суд попередньо встановив наявність порушеного права, на захист якого подано позов, та обґрунтованість і доведеність позовних вимог.

Таким чином, оскільки судом не встановлено наявності підстав для задоволення позову, позовна давність застосуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ПП «Екоагролан-Плюс» про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та проголошено: 16.10.2023.

Суддя Мотонок Т. Я.