Рішення

від 05.10.2023 по справі 904/3689/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2023 Справа № 904/3689/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б. за участю секретаря судового засідання Мороз В.В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "АЛМАЗ МОТОР, ЛТД", м.Дніпро

до Держави-Російська Федерація

про відшкодування майнової шкоди

Представники:

Від Позивача : Шуліка А.В., посвідчення №3003, адвокат

Від Відповідача: представник не з`явився

СУД ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "АЛМАЗ МОТОР, ЛТД" (далі-Позивач) 11.07.2023 року звернулось до держави Російська Федерація (далі-Відповідач) з позовом про стягнення майнової шкоди в розмірі 6202800,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на заподіяння шкоди внаслідок знищення та пошкодження майна у зв`язку із збройною агресією російської федерації, а саме: 28.04.2023 року вибуховою хвилію було пошкоджено і зруйноване майно ТОВ ФІРМА "АЛМАЗ МОТОР, ЛТД": сервісний центр з виставки, продажу та обслуговування автомобілів літ. АІ, замощення І, розташованих за адресою: м.Дніпро, вул.Запорізьке шосе, 51. Сума матеріальної шкоди завданої російською федерацією в результаті пошкодженого об`єкту нерухомості, з урахуванням округлення, станом на 18.05.2023 складає (без урахування ПДВ): 6 202 800,00 грн, що складає на дату оцінки за курсом НБУ 156 657 (сто п`ятдесят шість тисяч шістсот п`ятдесят сім євро 33 євроцентів), що підтверджується долученим до позовної заяви звітом "Про оцінку збитків".

2. Процесуальні питання, вирішені судом

14.07.2023 ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрив провадження у справі та призначив підготовче судове засідання на 08.08.2023 о 12:00 год.

08.08.2023 ухвалою суд відклав підготовче засідання на 14.09.2023 об 11:00 год.

14.09.2023 ухвалою суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 05.10.2023 о 11:00год.

Відповідач в судові засідання призначені на 08.08.2023, 14.09.2023 та 05.10.2023 не з`явився.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Закону України "Про міжнародне приватне право" пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно, - можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Таким чином, Закон України "Про міжнародне приватне право" встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема в якості відповідача.

Водночас, у зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року, Україна розірвала дипломатичні відносини з РФ, що унеможливлює із цієї дати направлення різних запитів і листів до посольства РФ в Україні, з огляду на припинення його роботи на території України.

Відповідно до правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 щодо судового імунітету РФ у справах про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором Верховний Суд дійшов висновку, що РФ, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі громадянину України. Верховний Суд виходив із того, що названа країна-агресор діяла не у межах свого суверенного права на самооборону, навпаки віроломно порушила усі суверенні права України, діючи на її території, а тому безумовно надалі не користується у такій категорії справ своїм судовим імунітетом. Таким чином, починаючи з 2014 року, немає необхідності в направленні до посольства РФ в Україні запитів щодо згоди РФ бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди у зв`язку з вчиненням РФ збройної агресії проти України й ігноруванням нею суверенітету та територіальної цілісності Української держави. А з 24 лютого 2022 року таке надсилання неможливе ще й з огляду на розірвання дипломатичних відносин України з РФ.

У постановах від 18.05.2022 у справах № 428/11673/19 та № 760/17232/20-ц Верховний Суд розширив правові висновки, згідно яких підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судовий імунітет Російської Федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004). Підтримання імунітету Російської Федерації є несумісним із міжнародно-правовими зобов`язаннями України в сфері боротьби з тероризмом.

Судовий імунітет Російської Федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення Російською Федерацією державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням Російською Федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що звертаючись із позовом до Російської Федерації для правильного вирішення спору Позивач не потребує згоди компетентних органів держави Російської Федерації на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та Російською Федерацією з цього питання.

При цьому судом враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19, відповідно до якої національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб`єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом «генерального делікту).

Враховуючи розірвання дипломатичних відносин України з РФ, що унеможливлює надсилання ухвал суду на адресу Відповідача в особі посольства РФ в Україні повідомлення Відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань у даній справі, судом здійснено розміщення на офіційному веб-сайті судової влади України (https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/) (арк.с. 92-93, 98, 106-107) відповідних оголошень-повідомлень.

Відповідно до ч.1, п.3 ч.3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи неявку Відповідача, належним чином сповіщеного про судове засідання, а також те, що матеріали справи містять достатньо документів для його вирішення по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника Відповідача.

В судовому засіданні 05.10.2023 проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

3. Позиції інших учасників справи

Заперечення проти позову від Відповідача не надійшли.

4. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті

ТОВ ФІРМА "АЛМАЗ МОТОР, ЛТД" є власником нерухомого майна, розташованого у Дніпропетровській області, м. Дніпро, Соборний район, вул. Запорізьке шосе, 51 - будівлі торговельні, станції технічного обслуговування автомобілів, код 1230.3 (далі -об`єкт) загальною площею 8227,20 кв.м (опис: сервісний цент з виставки, продажу та обслуговування автомобілів), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 301306794 від 13.05.2022, сформованим приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковська Н.М., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2590820812020, номер запису про право власності 46892969.

Також, ТОВ ФІРМА "АЛМАЗ МОТОР, ЛТД" є власником земельної ділянки площею 0,9692 га кадастровий номер 1210100000:03:014:0011 для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу, що розташована за адресою: місто Дніпро, у районі Запорізького шосе та вул. Стартової, то підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки посвідчено 11.08.2022 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковська Н.М. за реєстровим №608, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності: індексний номер 307185342 від 11.08.2022, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 129204112101, номер запису про інше речове право 47573740.

Зазначене нерухоме майно - будівлі торговельні, станції технічного обслуговування автомобілів, належить ТОВ ФІРМА "АЛМАЗ МОТОР, ЛТД", яким останнє володіє, користується і розпоряджується в комерційних цілях.

Але, 28.04.2023 року приблизно о 04:36 годин злочинною владою російської федерації, внаслідок ведення агресивної війни та агресивних воєнних дій, здійснено обстріл цивільної інфраструктури м.Дніпра ракетами невстановленого типу, в результаті вказаних противоправних дій загинуло 2 особи, отримали поранення 2 особи та пошкоджено об`єкти цивільної інфраструктури, розташовані у м.Дніпрі за адресою вул. Панікахи , буд 7, пр. Праці буд.10, вул. Тюльпанова, буд.44, вул.Ялинова, буд.74, серед яких приміщення та майно ТОВ ФІРМА "АЛМАЗ МОТОР, ЛТД" за адресою: м. Дніпро, Запорізьке шосе, будинок 51, яким завдано значні пошкодження вибуховою хвилею від детонації ракети.

24 лютого 2022 року Російська Федерація вчинила збройну агресію проти України, а саме повномасштабне вторгнення на суверенну територію України. У цей же день України розірвала з Російською Федерацією дипломатичні відносини. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 на всій території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан. В наслідок вчинення Російською Федерацією збройної агресії 28 квітня 2023 року, яка полягала у завданні на території м.Дніпра ракетних ударів, внаслідок вибухової хвилі є пошкодження і руйнування об`єкту нерухомості, яке належить ТОВ ФІРМА "АЛМАЗ МОТОР, ЛТД".

Зазначена подія, підтверджується долученим до позовної заяви Витягом з Єдиного реєстр) досудових розслідувань, в кримінальному провадженні від 28 квітня 2023 року № 2 202 304 000 0000 349 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 438 КК України, а також пам`яткою про процесуальні права та обов`язки потерпілого у кримінальному провадженні (зв.арк.с. 20, 24).

У зв`язку із збройною агресією російської федерації 28.04.2023 року внаслідок пошкодження-сервісного центру з виставки, продажу та обслуговування автомобілів, розташованих за адресою: м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, 51, вартість об`єкту оцінки розміру реальних збитків, завданих ТОВ ФІРМА "АЛМАЗ МОТОР, ЛТД", з урахуванням округлення, станом на 18.05.2023 складає (без урахування ПДВ): 6 202 800 (шість мільйонів двісті дві тисячі вісімсот) гривень, що складає на дату оцінки за курсом НБУ 156 657 (сто п`ятдесят шість тисяч шістсот п`ятдесят сім євро 33 євроцентів). Зазначена вартість об`єкту оцінки - розмір реальних збитків, завданих позивачу підтверджується звітом № РЗ-28.04.23-ЗШ_51 експерта Жирова Андрія Костянтиновича «Про оцінку збитків» (арк.с. 27-89).

На підтвердження факту обстрілу об`єктів цивільної інфраструктури з боку відповідача до матеріалів справи надається скріншот з сайту Дніпропетровської обласної прокуратури, яким також підтверджується нанесли ракетний удар по м. Дніпро, додатково надаємо посилання на офіційний портал прокуратури https://dnipr.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications_t=recid=332751/

Також, листом вих. №492601-2306/4923 від 03.05.2023 (арк.с. 22) Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області підтверджується факт ракетного обстрілу, пошкоджень і руйнування внаслідок вибухової хвилі за адресою м.Дніпро, вул. Панікахи, буд 7, а саме майна Позивача. Зазначена адреса в листі підтверджує ракетний обстріл, пошкоджень і руйнування саме за адресом де знаходиться власність Позивача.

Також, Позивач подав акт обстеження технічного стану території та будівлі сервісного центру від 29.04.2023 року (арк.с. 19) та фото з місця подій в звіті про оцінку.

Агресивні воєнні дії з боку відповідача 28.04.2023 року, підтверджується долученим до позовної заяви протоколом огляду від 28.04.2023 року складеним відділенням поліції №5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області (арк.с. 25-26).

Таким чином, 28.04.2023 року внаслідок вибухової хвилі було пошкоджено і зруйноване майно ТОВ ФІРМА "АЛМАЗ МОТОР, ЛТД", а саме: сервісний центр з виставки, продажу та обслуговування автомобілів літ. АІ, замощення І, розташованих за адресою: м.Дніпро, вул.Запорізьке шосе, 51.

Сума матеріальної шкоди завданої Російською Федерацією в результаті пошкодженого об`єкту нерухомості, з урахуванням округлення, станом на 18.05.2023 складає (без урахування ПДВ): 6 202 800 (шість мільйонів двісті дві тисячі вісімсот) гривень, що складає на дату оцінки за курсом НБУ 156 657 (сто п`ятдесят шість тисяч шістсот п`ятдесят сім євро 33 євроцентів), що підтверджується звітом №РЗ "Про оцінку збитків".

Відповідні незаконні, протиправні дії Російської Федерації, як в контексті норм національного законодавства України, так і в контексті норм міжнародного права, призвели до порушення права власності ТОВ ФІРМА "АЛМАЗ МОТОР, ЛТД", внаслідок пошкодження і руйнування об`єкт нерухомості, що стало підставою звернення Позивача до суду з відповідною позовною заявою.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно з ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках. встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за статтею 1166 Цивільного кодексу України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного - з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ЕS-11/1 від 02 березня 2022 року військова агресія Російської Федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, Російську Федерацію і зобов`язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно визнаних кордонів України.

Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16 березня 2022 року у справі щодо звинувачень в геноциді за конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти Російської Федерації) зобов`язав Російську Федерацію припинити військову агресію проти України.

Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ЕS-12/1 від 24 березня 2022 року, якою додатково засуджує військову агресію Росії проти України, вимагає від Російської Федерації припинення військових дій, в тому числі проти атак проти цивільних осіб та цивільних об`єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додаткового протоколу І 1977 року до них.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14 квітня 2022 року про заяву Верховної Ради України Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №210/4458/15-ц, від 30.01.2020 у справі 287/167/18-ц, ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.08.2017 у справі №761/9437/15-ц висловлено правову позицію про те, що факт збройної агресії Російської Федерації проти України встановленню в судовому порядку не потребує.

Преамбулою Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що Україна згідно з Конституцією України суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Відповідно до ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Отже, протиправність діяння відповідача, як складового елементу факту збройної агресії Росії проти України в розумінні ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України є загальновідомим фактом, який закріплено державою на законодавчому рівні.

Обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між вчиненими порушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв`язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Щодо вини, як складового елемента цивільного правопорушення, законодавством України не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. В контексті зазначеного, саме відповідач повинен доводити відсутність своєї вини у спірних правовідносинах.

Зазначений висновок підтверджується Верховним Судом, зокрема, у постанові від 21.04.2021 у справі № 648/2035/17, постанові від 14.02.2018 у справі №686/10520/15-ц.

У зв`язку з чим, суд вважає, що Позивачем у справі на підставі належних та допустимих доказів доведено повний склад цивільного правопорушення, що є умовою та підставою для застосування до Відповідача такого заходу відповідальності як відшкодування збитків.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, суду належить зважати на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п. 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

З урахуванням наведеного, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Права особи в суді повинні бути захищені таким способом, який реально відновить її порушені інтереси.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача суми завданих збитків є ефективним способом захисту порушеного права в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та фактично призведе до відновлення його порушених прав, тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

6. Висновок господарського суду за результатами вирішення спору

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами і тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "АЛМАЗ МОТОР, ЛТД" до держави Російська Федерація задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з держави Російська Федерація (посольство Російської Федерації в Україні: 03049, м.Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 27) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма ''АЛМАЗ МОТОР, ЛТД" (49040, м.Дніпро, Запорізьке шосе, буд. 51, код ЄДРПОУ 23946642) майнову шкоду в розмірі 6 202 800,00 (шість мільйонів двісті дві тисячі вісімсот грн 00 коп.) грн.

Стягнути з держави Російська Федерація в дохід Державного бюджету України (отримував коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) 93042,00 (дев`яносто три тисячі сорок дві грн 00 коп.) грн.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 16.10.2023

Суддя Н.Б. Кеся