Рішення

від 16.10.2023 по справі 910/21377/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.10.2023Справа № 910/21377/21 (910/2149/23)Суддя Господарського суду міста Києва Яковенко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_1 арбітражного керуючого Шевчука Віктора Всеволодовича

до ОСОБА_2

про стягнення 2 591 760,47 грн.

в межах справи №910/21377/21

За заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/21377/21 за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) про неплатоспроможність.

Керуючий реструктуризацією боргів ОСОБА_1 арбітражний керуючий Шевчук Віктор Всеволодович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 суми забезпечувального платежу у розмірі 1 899 999,00 грн. відповідно до умов попереднього договору. Крім того, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 3% річних у розмірі 98 539,668 грн. та інфляційні у розмірі 59 221,79 грн.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яковенко А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 позовну заяву керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_1 арбітражного керуючого Шевчука Віктора Всеволодовича залишено без руху; встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали; встановлено керуючому реструктуризацією боргів ОСОБА_1 арбітражному керуючому Шевчуку Віктору Всеволодовичу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: подання до суду доказів направлення копії позовної заяви разом з доданим до неї документами на адресу відповідача у справі; доказів сплати судового збору у розмірі 38 876,41 грн.

До Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.08.2023 прийнято позовну заяву керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_1 арбітражного керуючого Шевчука Віктора Всеволодовича до ОСОБА_2 про стягнення 2 591 760,47 грн. для розгляду в межах справи № №910/21377/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; вирішено позовну заяву розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З матеріалів справи вбачається, що поштова кореспонденція суду направлялась на вказану адресу реєстрації відповідача та повернулась до суду без вручення адресату (копія ухвали суду від 24.08.2023).

Зазначена ухвала суду від 24.08.2023 була опублікована в ЄДРСР. Також інформація щодо наявності даної спору в провадженні судді Яковенко А.В. опублікована на веб-сайті «Судова влада України». Отже судом вжито всіх можливих заходів щодо повідомлення відповідача про наявність даного спору.

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), провадження №11-268заі18).

Таким чином, оскільки поштова кореспонденція суду направлялась за належною адресою реєстрації відповідачів, а також враховуючи, що вказані вище ухвали суду опубліковані в ЄДРСР, інформація наявність даного спору була опублікована на веб-сайті «Судова влада України», суд дійшов висновку про те, що відповідачі вважаються такими, що належним чином повідомлені про дане судове провадження.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України строк не скористалися.

Частинами 1 та 2 статті 161 ГПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами справи, а також доказами, що були надані позивачем.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, встановив наступне.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.06.2022 відкрито провадження у справі №910/21377/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Шевчука Віктора Всеволодовича.

Згідно ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право звертатися до господарського суду та суду загальної юрисдикції у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов`язаний організовувати виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); визначати його вартість; виконувати функції з управління та розпорядженням майном боржника.

Під час виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_1 , арбітражний керуючий виявив укладання Попереднього договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 від 01.05.2021, проте Основний договір купівлі-продажу квартири так і не був укладений.

Так, 01.05.2021 між ОСОБА_2 (надалі - «Перша сторона») та ОСОБА_1 (далі - «Друга сторона») укладено Попередній договір купівлі-продажу квартири (надалі - «Попередній договір») відповідно до умов якого укладання в майбутньому договору купівлі-продажу (далі - «Основний Договір») квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (далі - «Квартира»), яка належить першій стороні (відповідно до п. 1.1 Попереднього договору).

Відповідно до п. 1.2 Попереднього договору вищевказана квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, належить Першій стороні на праві власності, що зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №24244394 державним реєстратором Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ», м. Київ, Троценко Ю.М. 27.12.2017, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1453876480000.

Пунктом 2.1 Попереднього договору сторони домовились укласти та нотаріально посвідчити Основний договір не пізніше 17.05.2021 за ціну 2 300 000,00 гривень.

Згідно п. 2.2 Попереднього договору при укладанні цього договору Друга сторона сплачує, а Перша сторона отримує забезпечувальний платіж в розмірі 1 900 000,00 грн., які Друга сторона у встановленому чинним законодавством України порядку, шляхом безготівкового розрахунку має перерахувати на рахунок Першої сторони, вказаний в пункті 7 цього Попереднього договору на протязі 14 календарних днів з дня підписання Попереднього договору.

Пунктом 3 Попереднього договору визначено обов`язки сторін, за змістом яких:.

3.1 Обов`язки Першої сторони:

- надати документи, що підтверджують право власності Першої сторони на квартиру на момент укладання цього Договору та на момент укладання Основного договору (документ, що підтверджує право власності на зазначену квартиру, технічний паспорт, експертну оцінку, довідку про кількість зареєстрованих в квартирі осіб тощо);

- зняти (припинити) будь-які арешти, податкові застави, виконавчі провадження тощо, що накладені на ім`я Першої сторони до моменту укладання та посвідчення Основного договору; зняти з реєстрації місця проживання всіх зареєстрованих в квартирі осіб до моменту укладання та посвідчення Основного договору;

- попередити Другу сторону: про всі права третіх осіб на квартиру (права наймачів, право застави, право довічного утримання (догляду) тощо), а також про наявність інших обтяжень, що можуть перешкодити укладанню Основного договору; про відомі Першій стороні недоліки квартири, особливо приховані недоліки , які Друга сторона не могла побачити при огляді квартири;

- на момент укладання Основного договору передати квартиру Другій стороні не погіршуючи її технічний стан;

- не змінювати в односторонньому порядку строк (термін) укладання та нотаріального посвідчення Основного договору та умови продажу квартири (зокрема, ціну, обов`язки щодо строку передачі квартири Другій стороні тощо);

- не погіршувати технічний стан квартири, не демонтувати та не змінювати санітарно-технічне обладнання та не вчиняти будь-яких дій, що можуть призвести до зниження споживчих якостей квартири;

- надати Другій стороні відповідні довідки: про відсутність заборгованості по оплаті комунальних послуг, щодо вищезазначеної квартири; нести відповідальність за справжність всіх наданих Другій стороні документів;

- прибути для укладання Основного договору до нотаріуса, у місце, день та час, визначений Сторонами за домовленістю , але не пізніше останнього дня терміну, передбаченого в п. 2.1 цього Договору;

3.2. обов`язки Другої сторони:

- підготуватись до укладання основного договору (розрахунку за квартиру) у термін, встановлений у п. 2.1 цього Договору;

- не змінювати в односторонньому порядку термін укладання та нотаріального посвідчення Основного договору та умови купівлі квартири (зокрема, ціну, вимоги до строку (терміну) звільнення квартири тощо);

- прибути для укладання Основного договору до нотаріуса, місце, день та час, визначений сторонами за домовленістю, але не пізніше останнього дня терміну, передбаченого в п. 2.1 цього Договору.

Відповідно до п. 4.3 Попереднього договору у разі відмови Першої сторони від укладання Основного договору, неподання нею документів, необхідних для нотаріального посвідчення Основного договору, або інших документів, або наявність арештів, виконавчих проваджень тощо, які накладені на ім`я Першої сторони, або зареєстрована іпотека на зазначену квартиру, не виконання умов вказаних в п. 3.1 цього Договору, неприбуття цієї сторони до нотаріуса для укладання Основного договору, не виконання умов, та за наявності інших обставин, внаслідок який Основний договір не буде укладений з вини Першої сторони, Перша сторона має повернути Другій стороні забезпечувальний платіж в розмірі 1 900 000,00 грн. на протязі 3 банківських днів.

Згідно п. 4.4. Попереднього договору у разі відмови Другої сторони від укладання Основного договору, неприбуття цієї сторони до нотаріуса для укладання Основного договору та за наявності інших обставин, внаслідок яких Основний договір не був укладений з вини Другої сторони, Перша сторона має повернути Другій стороні забезпечувальний платіж в розмірі 1 900 000,00 грн на протязі 3 банківських днів.

На виконання умов Попереднього договору 07.05.2021 ОСОБА_1 було перераховано ОСОБА_2 1 899 999,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №2821-189.

Спір у справі виник у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов Попереднього договору щодо укладання в майбутньому договору купівлі-продажу квартири, у зв`язку з чим позивач вказує на підстави для повернення забезпечувального платежу у розмірі 1 899 999,00 грн., крім того, оскільки забезпечувальний платіж не було повернуто, позивачем нараховано 593 221,79 грн. втрат від інфляції та 98 539,68 грн. 3% річних.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

За змістом пункту 5 статті 182 Господарського кодексу України відносини щодо укладення попередніх договорів регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Згідно з частиною 2 статті 182 Господарського кодексу України попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору. До укладення попередніх договорів не застосовується загальний порядок укладення господарських договорів.

Частиною 1 статті 635 Цивільного кодексу України також передбачено, що істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між сторонами у справі був укладений Попередній договір, на виконання умов якого позивач згідно з платіжним дорученням від 07.05.2021 №2821-189 сплатив на рахунок ОСОБА_2 забезпечувальний платіж у розмірі 1 899 999,00 грн.

Про належне виконання позивачем своїх грошових зобов`язань зі сплати забезпечувального платежу свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем своїх зобов`язань.

У той же час, з матеріалів справи вбачається, що ні у передбачений Попереднім договором строк (до 17.05.2021), ні на час розгляду та вирішення по суті спору в даній справі, між сторонами відповідного основного Договору купівлі-продажу квартири укладено не було.

Відповідно до частини 3 статті 635 Цивільного кодексу України зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що встановлені Попереднім договором зобов`язання фактично припинилися після 17.05.2021 року.

Крім того, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, вбачається, що 15.12.2021 зареєстровано право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 .

Таким чином, умови Попереднього договору не можуть бути виконані в будь-якому випадку, оскільки відповідач не є власником предмета Попереднього договору, а саме квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

За змістом п.п. 4.3, 4.4 Попереднього договору встановлено обов`язок ОСОБА_2 повернути розмір забезпечувального платежу, у разі не укладання Основного договору, з його вини або з вини ОСОБА_1 .

За умовами частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні та витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

За таких обставин, позовні вимоги керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_1 арбітражного керуючого Шевчука Віктора Всеволодовича в частині стягнення з відповідача забезпечувального платежу у розмірі 1 899 999,00 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем нараховано 593 221,79 грн. інфляційних втрат у період з 01.06.2021 по 31.12.2022 та 3% річних у розмірі 98 539,68 грн. у загальний період 21.05.2021 по 10.02.2023.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Попереднім договором строк (до 17.05.2021) свого зобов`язання з укладання Основного договору купівлі-продажу квартири не виконав, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив з 21.05.2021 (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

ОСОБА_2 не навів обставин, з якими законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, викладений позивачем у позовній заяві, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, у зв`язку з чим позовні вимоги керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_1 арбітражного керуючого Шевчука Віктора Всеволодовича в частині стягнення з ОСОБА_2 інфляційних втрат у розмірі 593 221,79 грн. та 3% річних у розмірі 98 539,68 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог повністю та стягнення з відповідача забезпечувального платежу у розмірі 1 899 999,00 грн., 3% річних у розмірі 98 539,68 грн. та інфляційних втрат у розмірі 593 221,79 грн.

Щодо судових витрат, суд зазначає наступне.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача на користь позивача.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст. 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_1 арбітражного керуючого Шевчука Віктора Всеволодовича задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) забезпечений платіж у розмірі 1 899 999 (один мільйон вісімсот дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 98 539 (дев`яносто вісім тисяч п`ятсот тридцять дев`ять) грн. 68 коп. та інфляційних втрат у розмірі 593 221(п`ятсот дев`яносто три тисячі двісті двадцять одна) грн. 79 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь арбітражного керуючого Шевчука Віктора Всеволодовича (свідоцтво арбітражного керуючого №2004 від 12.01.2021, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 38 876 (тридцять вісім тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 41 коп. Видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 16.10.2023.

Суддя А.В. Яковенко