Рішення

від 16.10.2023 по справі 910/10210/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.10.2023Справа № 910/10210/23Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Абрісо ЮА"

до приватного акціонерного товариства "Сантехкомплект"

про стягнення 304 897,35 грн.

Представники сторін: не викликалися.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Абрісо ЮА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Сантехкомплект" про стягнення 304 897,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонам укладено договір поставки №124 від 11.02.2019.

Проте, відповідачем не в повному обсязі оплачено та повернено товар, а тому утворилась заборгованість в розмірі 304 897,35 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.07.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Вищезазначена ухвала суду отримана відповідачем 03.07.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №0600030764100.

21.07.2023 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що станом на сьогоднішній день неоплаченим залишається сума у розмірі 304 897,35 грн. У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та відповідно до указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введений воєнний стан починаючи з 24.02.2022. У зв`язку із введення воєнного стану в Україні, наразі усі валютні операції як в національній валюті (гривні), так і в іноземних валютах здійснюються з урахуванням постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану (зі змінами)» (далі - постанова №18.). згідно з пунктом 15 постанови №18 обслуговуючі банки зобов`язані зупинити видаткові операції за рахунками російської федерації/республіки білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти російської федерації/республіки білорусь. Так, на момент настання виконання своїх зобов`язань, одним із кінцевих бенефіціарних власників ПрАТ «Сантехкомплект» із часткою уставного капіталу більше 10 відсотків був громадянин російської федерації. З наведеного вбачається, що заборгованість у розмірі 304 897,35 грн. виникла не з прямої вини ПрАТ «Сантехкомплект», а у результаті прийняття вищенаведених нормативно-правових актів, які не дають змогу ПрАТ «Сантехкомплект» проводити видаткові операції за грошовими зобов`язаннями. Що стосується судових витрат позивача у розмірі 4 573,46 грн., то вважать їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України,проте в розумні строки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

11.02.2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Абрісо ЮА" (продавець) та приватним акціонерним товариством "Сантехкомплект" (покупець) укладено договір поставки №124.

Відповідно до п.1.1 договору продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, виробити та передати у власність покупцю, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі оплатити та прийняти вироби зі спіненого поліетилену, а також іншу продукцію (далі за текстом продукція), характеристики якої, що включають в себе найменування, вартість та кількість зазначаються у видатковій накладній, яка прирівнюється до специфікації.

Згідно з п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із п. 6 статті 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Положеннями ч. 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Даний договір набуває чинності з моменту підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань, але в будь-якому випадку до 31 грудня 2020 року. якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення, цей договір вважається продовженим на той самий термін на тих самих умовах (п. 13.1, 13.2 договору).

Відповідно до п.5.1 договору ціна продукції визначена у рахунках-фактура до даного договору і може змінюватися в залежності від умов поставки.

Загальна сума договору визначається як сума вартості партій продукції, зазначених у видаткових накладних по даному договору (п.5.2 договору).

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 720 359,17 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними:

- №ВН-116843 від 14.12.2021 на суму 40 184,76 грн.;

- №ВН-116851 від 16.12.2021 на суму 53 427,96 грн.;

- №ВН-116885 від 22.12.2021 на суму 53 078,52 грн.;

- №ВН-116942 від 13.01.2022 на суму 101 157,72 грн.;

- №ВН-116985 від 24.01.2022 на суму 98 142,24 грн.;

- №ВН-117025 від 02.02.2022 на суму 96 361,06 грн.;

- №ВН-117056 від 09.02.2022 на суму 90 974,40 грн.;

- №ВН-117089 від 17.02.2022 на суму 107 614,61 грн.;

- №ВН-11707 від 23.02.2022 на суму 79 417,90 грн.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Додатковою угодою №1 від 20.07.2020 року було внесено зміни до розділу 6 договору, а саме п.6.2 викладено в новій редакції: продавець надає покупцю кредитний ліміт в розмірі 400 000,00 грн., у тому числі ПДВ, шляхом поставки продукції з відстрочкою оплати її вартості на строк не більше 30 календарних дні з моменту відвантаження продавцем продукції.

Покупець зобов`язаний провести 100% оплату вартості відвантаженої продукції протягом, але не пізніше 30-ти (тридцяти) календарних днів з дати відвантаження продавцем продукції. У випадку недотримання покупцем зазначеного порядку оплати, або порушення покупцем інших умов договору, продавець має право на власний розсуд зменшити суму наданого комерційного кредиту та/або вимагати його повного погашення, а також, припинити здійснювати поставку продукції до моменту погашення простроченої заборгованості (п.6.3 договору в редакції додаткової угоди №1 від 20.07.2020).

На виконання умов договору відповідачем здійснено часткову оплату в розмірі 247 848,96 грн., що підтверджується банківськими виписками, а саме:

- за 14.01.2022 (платіжне доручення №224) на суму 40 185,76 грн.,

- за 20.01.2022 (платіжне доручення №350) на суму 30 000,00 грн.,

- за 21.01.2022 (платіжне доручення №397) на суму 23 427,96 грн.,

- за 25.01.2022 (платіжне доручення №469) на суму 18 000,00 грн.,

- за 26.01.2022 (платіжне доручення №531) на суму 18 000,00 грн.,

- за 28.01.2022 (платіжне доручення №641) на суму 17 078,52 грн.,

- за 14.02.2022 (платіжне доручення №1236) на суму 50 000,00 грн.,

- за 15.02.2022 (платіжне доручення №1276) на суму 51 157,72 грн.

Відповідачем здійснено часткове повернення поставленої продукції на загальну суму 167 612,86 грн., що підтверджується поверненням постачальнику, а саме:

- №117 від 21.06.2022 року на суму 53 516,24 грн.,

- №118 від 21.06.2022 року на суму 53 998,90 грн.,

- №119 від 21.06.2022 року на суму 10 326,21 грн.,

- №120 від 21.06.2022 року на суму 10 760,04 грн.,

- №121 від 21.06.2022 року на суму 10 618,91 грн.,

- №122 від 21.06.2022 року на суму 28 392,55 грн.

В матеріалах справи наявний підписаний між сторонами акт звірки взаємних розрахунків за період: січень 2022р. - травень 2023 року за договором №124 від 11.02.2019, відповідно до якого на 31.05.2023 заборгованість на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Абрісо ЮА" 304 897,35 грн.

Будь-яких інших доказів оплати матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором поставки у відповідача перед позивачем в сумі 304 897,35 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та визнаний відповідачем, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо посилання відповідача на п. 15 постанови Правління Національного банку України №18 від 24.02.2022 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану", суд зазначає наступне.

Пунктом 15 постанови Правління Національного банку України №18 від 24.02.2022 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" постановлено зупинити здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів російської федерації/республіки білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти російської федерації/республіки білорусь, за винятком здійснення на території України:

1) переказу коштів з таких рахунків на спеціальний рахунок Національного банку України для збору коштів на підтримку Збройних Сил України та/або на рахунки Кабінету Міністрів України, міністерств та інших державних органів України;

2) соціальних виплат, виплат заробітної плати, оплати комунальних послуг, сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів;

3) видаткових операцій з таких рахунків фізичних осіб - резидентів російської федерації та республіки білорусь, що містяться в переліках Служби безпеки України та/або державних органів України, попередньо погоджених Службою безпеки України, щодо можливості здійснення банками таких операцій (далі - Переліки);

4) продажу безготівкової іноземної валюти, крім російських рублів та білоруських рублів;

5) сплати банку комісій та інших платежів за здійснення банком операцій з надання банківських та інших фінансових послуг, а також з метою виконання власних зобов`язань за кредитними договорами (уключаючи проценти) перед банками;

6) переказу коштів на інші власні поточні рахунки таких осіб, відкриті в банках на території України (крім коштів у російських рублях/білоруських рублях);

7) страхових виплат (страхових відшкодувань) за договорами страхування, укладеними до дати набрання чинності рішенням Національного банку України про застосування до страховика заходу впливу у вигляді тимчасового зупинення ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг у сфері страхування, включаючи страхові виплати шляхом оплати закладам охорони здоров`я вартості медико-санітарної, іншої допомоги, що була надана застрахованій особі такими закладами, у зв`язку із настанням страхового випадку;

9) сплати внесків до централізованих страхових резервних фондів Моторного (транспортного) страхового бюро України відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

10) виплати доходів, сум погашення грошовими коштами за випусками власних цінних паперів, оплати послуг депозитарних установ за здійснення такої виплати/погашення;

11) страхових платежів за договорами обов`язкового та добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також добровільного страхування від нещасних випадків (на транспорті) та наземного транспорту на користь страховиків щодо транспортних засобів, переданих у фінансовий лізинг до 23 лютого 2022 року (включно);

12) видаткових операцій з таких рахунків фізичних осіб - резидентів російської федерації/республіки білорусь, які є клієнтами банків України, у межах укладених договорів щодо реалізації зарплатних проєктів з військовими частинами Збройних Сил України та Національної гвардії України без окремого погодження зі Службою безпеки України.

Тобто обмеження, встановлені у п. 15 постанови Правління Національного банку України №18 від 24.02.2022 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану", стосуються саме видаткових операції за рахунками резидентів російської федерації/республіки білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти російської федерації/республіки білорусь.

В свою чергу, перерахування коштів з рахунку відповідача на рахунок позивача в якості оплати послуг за договором в даному випадку не є видатковою операцією в розумінні п. 15 постанови Правління Національного банку України №18 від 24.02.2022.

Наведене спростовує доводи відповідача про те, що обмеження, встановлені п. 15 постанови Правління Національного банку України №18 від 24.02.2022 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану", забороняють здійснювати відповідачу платежі товариству з обмеженою відповідальністю "Абрісо ЮА"

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Сантехкомплект" (04073, м. Київ, вулиця Куренівська, будинок 16-А, ідентифікаційний код 20038832) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Абрісо ЮА" (07400, Київська обл., м. Бровари, вулиця Січових Стрільців, будинок 19, ідентифікаційний код 36658907) основний борг в розмірі 304 897 (триста чотири тисячі вісімсот дев`яносто сім) грн. 35 коп. та судовий збір в розмірі 4 573 (чотири тисячі п`ятсот сімдесят три) грн. 46 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. М. Мудрий