Ухвала

від 05.10.2023 по справі 910/9542/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.10.2023Справа № 910/9542/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Божка Д.О. розглянувши заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення

у справі за позовом Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК"

до 1) Приватного підприємства "КАНДАГАР ТРЕВЕЛ"

2) ОСОБА_1

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАС МАНДРУВАТИ"

про солідарне стягнення 86328,72 грн

Представники сторін:

від позивача: Фоменко А.В.

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2 (заявника): ОСОБА_2

від відповідача-3: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "КАНДАГАР ТРЕВЕЛ", ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАС МАНДРУВАТИ" про стягнення 86328,72 грн, з яких: 77117,30 грн - заборгованість за простроченою сумою кредиту; 9211,42 грн - заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачами зобов`язань за Генеральним договором про надання банківських послуг №МБ-КІЕ-ГЛ-11071 від 26.11.2020, на забезпечення виконання якого з відповідачами - 2,3 укладені договори поруки №МБ-КІЕ-П-1107/1 від 26.11.2020 та №МБ-КІЕ-П-11071/2 від 16.12.2021 відповідно.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі №910/9542/22 позов Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" задоволено повністю. Стягнуто солідарно з Приватного підприємства "КАНДАГАР ТРЕВЕЛ", ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАС МАНДРУВАТИ" на користь Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" заборгованість за простроченою сумою кредиту у розмірі 77117,30 грн та заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом у розмірі 9211,42 грн. Стягнуто з ПП "КАНДАГАР ТРЕВЕЛ" на користь АТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" витрати зі сплати судового збору у сумі 827,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" витрати зі сплати судового збору у сумі 827,00 грн. Стягнуто з ТОВ "ЧАС МАНДРУВАТИ" на користь АТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" витрати зі сплати судового збору у сумі 827,00 грн.

14.09.2023 через відділ діловодства суду від ОСОБА_1 (відповідача-2) надійшла заява про відстрочення виконання судового рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2023 розгляд заяви ОСОБА_1 (відповідача-2) про відстрочення виконання судового рішення призначено на 05.10.2023.

02.10.2023 до суду від АТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" надійшли письмові пояснення на заяву відповідача-2 про відстрочення виконання рішення суду.

У судове засідання 05.10.2023 прибули представники позивача та відповідача-2 (заявника).

Представник заявник надав пояснення по суті заяви про відстрочення виконання рішення суду, просив суд її задовольнити.

Представник позивача проти заяви про відстрочення заперечив.

Представники відповідача-1 та відповідача-3 у судове засідання не з`явилися. Про розгляд заяви відповідач-1 та відповідач -3 були повідомлені ухвалою суду від 19.09.2023.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відстрочку виконання судового рішення, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У відповідності до ч.1 ст.331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідач-2 у своїй заяві просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі №910/9542/22 до 20 квітня 2024 року. В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 зазначає, що обсяг відповідальності заявника є неспівмірним з відповідальністю позичальників, оскільки ОСОБА_1 є стороною договору поруки, укладеного на забезпечення виконання основного зобов`язання боржника. Мотивуючи наявність підстав для відстрочення виконання рішення ОСОБА_1 посилається на складне фінансове становище, що значно утруднює виконання рішення. Заявниця вказує, що на момент укладення договору поруки працювала на посаді директора Приватного підприємства "КАНДАГАР ТРЕВЕЛ", основним видом діяльності якого (підприємства) було надання туристичних послуг. Однак, у зв`язку запровадженням на території України карантину, підприємство припинило господарську діяльність. Наразі ОСОБА_1 не працює та не має можливості влаштуватися на роботу, оскільки ПП "КАНДАГАР ТРЕВЕЛ" не приймає заяву ОСОБА_1 про звільнення з посади директора, внаслідок чого заявниця звернулася до суду із позовом про припинення трудових відносин з ПП "КАНДАГАР ТРЕВЕЛ" (справа №910/14118/22).

АТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" проти відстрочення виконання рішення суду заперечує, посилаючись на те, що ОСОБА_1 як поручитель відповідає перед позивачем за виконання зобов`язань позичальника в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісії, неустойки, витрат кредитора. Також позивач зазначає, що в результаті перевірки фінансового стану боржника при примусовому виконанні рішення суду було виявлено ряд активів, якими володіє ОСОБА_1 та за рахунок яких може відбутися виконання рішення суду.

У відповідності до ч.3 ст.331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

З аналізу вказаної норми права вбачається, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Відстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

Відповідно до приписів ст.74, 76-79 ГПК України саме на заявника покладається обов`язок доведення існування відповідних обставин. Отже, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення суду.

Оцінивши наведені доводи на обґрунтування наявності підстав для відстрочення виконання рішення та додані до заяви документи, суд зазначає, що відповідачем-2 не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження неможливості виконання ним рішення суду. На підтвердження доводів про відсутність доходу відповідачем-2 також не надано жодних доказів.

Суд зазначає, що саме лише посилання на тяжке фінансове становище, без підтвердження цього належними доказами, не вказує про існування виключних обставин, які давали б можливість відстрочити виконання судового рішення. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі № 910/11949/21.

Посилання ОСОБА_1 на наявність судового провадження у справі №910/14118/22 про припинення трудових відносин з ПП "КАНДАГАР ТРЕВЕЛ" жодним чином не підтверджує наявності підстав для відстрочення виконання рішення у справі №910/9542/22, оскільки зазначена справа стосується виключно трудових відносин ОСОБА_1 з ПП "КАНДАГАР ТРЕВЕЛ". Окрім того, тимчасове припинення господарської діяльності підприємства (за доводами заявниці та більш того без надання жодних доказів у підтвердження такої обставини) не вказує на неможливість чи утруднення виконання ОСОБА_1 рішення суду, а також не є підставою для надання ОСОБА_1 відстрочення виконання рішення. Також судом враховано, що матеріали заяви не містять доказів того, що перебуваючи на посаді директора, ОСОБА_1 не отримує заробітної плати.

ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження того, що її незадовільний майновий стан утворився саме внаслідок якихось об`єктивних, незалежних від неї обставин, як і не надано доказів наявності скрутного майнового стану.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Відсутність грошових коштів не є виключною обставиною та має негативний вплив на фінансовий стан не лише заявника, а й стягувача у справі та здійснювану ним господарську діяльність.

Окрім того, суд зазначає, що заявником не подано доказів щодо можливості виконання рішення суду за умови його відстрочення або доказів щодо термінів та шляхів отримання коштів для розрахунку з стягувачем.

Також судом враховані пояснення позивача щодо наявності у ОСОБА_1 можливості виконати рішення суду, оскільки згідно із наданими позивачем Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 на праві власності належать наступні об`єкти нерухомого майна, а саме: земельна ділянка, площею 0,18 га, кадастровий номер: 3224983302:01:001:0055 за адресою: Київська область Фастівський район; житловий будинок, загальною площею (кв.м): 67,2, житловою площею (кв.м): 27,5, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; квартира, РНОНМ: 1381836532224, загальною площею (кв.м): 62,3, житловою площею (кв.м.): 33,9, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Посилання ОСОБА_1 (відповідача-2) на те, що обсяг її відповідальності є неспівмірним з відповідальністю позичальників, з огляду на те, що ОСОБА_1 є стороною договору поруки, укладеного на забезпечення виконання основного зобов`язання боржника, суд вважає безпідставним, оскільки договір поруки № МБ-КІЕ-П-1107/1 від 26.11.2020 укладений з метою забезпечення належного виконання позичальником кредитних зобов`язань за Генеральним договором про надання банківських послуг №МБ-КІЕ-ГЛ-11071 від 26.11.2020 та в силу приписів цивільного законодавства у відповідача-2 виник солідарний обов`язок сплатити заборгованість, про що ОСОБА_1 була обізнана, укладаючи відповідний договір поруки.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи зазначене вище, оцінивши обґрунтування заявника, суд дійшов висновку, що наведені ОСОБА_1 доводи не підтверджують наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим його виконання у розумінні частини 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України.

Жодних доказів на підтвердження наявності обставин, що утруднюють виконання рішення ОСОБА_1 не надала.

Окрім того, ОСОБА_1 заявлено про відстрочення виконання рішення суду в цілому (щодо всіх відповідачів), у той час як, рішенням суду від 20.04.2023 стягнуто з відповідача-2 заборгованість за простроченою сумою кредиту у розмірі 77117,30 грн та заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом у розмірі 9211,42 грн як солідарного боржника за основним зобов`язанням.

Також Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони, якою у цьому випадку є позивач, Акціонерне товариство "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК".

Зокрема, у справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.

З огляду встановлені вище судом обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, оскільки заявником не надано жодних доказів на підтвердження неможливості виконання рішення суду, а також те, що рішення суду є обов`язковим до виконання та має бути виконане, суд не вбачає правових підстав для відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі №910/9542/22.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі №910/9542/22.

Керуючись ст.331, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі №910/9542/22 - відмовити.

Ухвала набрала законної сили після її оголошення - 05.10.2023 та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали підписано: 16.10.2023.

Суддя С.О. Турчин