Рішення

від 16.10.2023 по справі 910/8634/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2023Справа № 910/8634/23

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"

до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"

про стягнення 17 623,40 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін: без виклику.

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" про відшкодування шкоди у розмірі 17 623,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Цивільного кодексу України та Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.

Ухвалою суду від 06.06.2023 позов залишено без руху. Надано строк на усунення недоліків позовної заяви 5 днів з дня вручення цієї ухвали.

14.06.2023 позивачем подана заява про усунення недоліків позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

Судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Ухвала суду була відправлена за адресою місцезнаходження відповідача, що визначена в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: (03039, м. Київ, пр. Науки, будинок 3).

У матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого вбачається, що відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі 22.06.2023, отже, завчасно був повідомлений про розгляд справи.

04.07.2023 до суду від представника Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач заперечує проти позову та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на те, що позивач не звертався до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку передбаченому положеннями Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а відтак відсутнє порушене право відповідача на виплату страхового відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, відзив на позовну заяву та додані до них докази.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

01.08.2022 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" (позивач, страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту "КАСКО" № 030530/4605/0000270.

Відповідно до договору позивач прийняв на себе обов`язок відшкодувати збитки, що може зазнати страхувальник у результаті пошкодження, знищення або втрати транспортного засобу "Hyundai i30", державний реєстраційний № НОМЕР_1 та прикріпленим до нього зовні та всередині додатковим обладнанням (застрахований автомобіль).

Строк дії Договору встановлено з 02.08.2022 по 01.08.2023 (п.1.3 договору).

Як встановлено судом, 28.01.2020 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів "Hyundai i30", державний реєстраційний № НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , та автомобіля "Hyundai Tucsoh", державний реєстраційний № НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , який допустив зіткнення застрахованим автомобілем, цивільно-правова відповідальність якого за шкоду майну перед третіми особами застрахована в ПрАТ "Європейський страховий альянс" за полісом № АР/6178002.

Учасниками ДТП було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (п. 33.2. статті 33 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів")/Електронний Європротокол №3226517ВВF9Е8, згідно якого водій автомобіля "Hyundai Tucsoh", державний реєстраційний № НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 є винуватцем ДТП.

Згідно рахунку СТО вартість відновлюваного ремонту автомобіля "Hyundai i30", державний реєстраційний № НОМЕР_1 склала 24 710,40грн.

За страховим випадком позивачем складено страховий акт №7795103804 від 06.02.2023 та було визначено суму страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування в розмірі 17 623,40грн.

Позивач стверджує, що ним на виконання умов Договору добровільного страхування наземного транспорту "КАСКО" № 030530/4605/0000270 від 01.08.2022 було виплачено розмір страхового відшкодування у розмірі 17 623,40грн. за пошкодження автомобіля "Hyundai i30", державний реєстраційний № НОМЕР_1 (НОМЕР-1) на рахунок СТО, виплата страхового відшкодування підтверджується платіжною інструкцією №071037 від 07.02.2023, а відтак до нього в порядку суброгації, на підставі статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування має до особи, відповідальної за збитки.

Цивільно-правова відповідальність водія "Hyundai Tucsoh", державний реєстраційний № НОМЕР_2 (НОМЕР-2) на дату ДТП була застрахована у ПрАТ "Європейський страховий альянс" (відповідач, страховик винуватця ДТП) - поліс №АР/6178002, франшиза - нуль грн.

У зв`язку з вище означеним, позивач просить стягнути з відповідача, як страховика особи, відповідальної за завдання матеріального збитку власнику транспортного засобу "Hyundai i30" НОМЕР -1 суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 17 623, 40 грн.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступного.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`я та/або майну потерпілого.

З набранням чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" від 17.02.2011, яким внесено зміни та доповнення до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що дозволило учасникам дорожнього руху при скоєнні дорожньо-транспортної пригоди за наявності встановлених пунктом 33.2 статті 33 наведеного Закону обставин спільно складати повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду ("Європротокол") без інформування відповідного підрозділу МВС України про її настання.

Отже, з 19 вересня 2011 року в Україні в силу Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" від 17.02.2011 №3045-VI запроваджено механізм спрощеного оформлення ДТП.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2.11 Правил дорожнього руху України, що кореспондуються з пунктом 33.2 статті 33 зазначеного вище Закону України, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за умови досягнення згоди водіїв таких транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі складення такими водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка. У такому випадку водії згаданих транспортних засобів після складення ними зазначеного в цьому пункті повідомлення звільняються від обов`язків, передбачених підпунктами "д" - "є" пункту 2.10 цих Правил.

На виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування", Моторним (транспортним) страховим бюро України встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено протоколом Президії МТСБУ від 11.08.2011 № 274/2011 "Інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду" (надалі - Інструкція).

Відповідно до зазначеної Інструкції, у Європротоколі зазначаються фактична дата, час та місце настання дорожньо-транспортної пригоди, інформація про страхувальника згідно з даними полісу та інше. Виправлення у повідомленні категорично забороняються та замість зіпсованого бланку заповнюється інший.

Європротокол - це спеціальний бланк повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди, який заповнюється водіями-учасниками ДТП на місці аварії, потім надається страховику та стає підставою для виплати страхового відшкодування потерпілим. Європротокол може заповнюватися як в паперовому вигляді на спеціальному бланку, так і в електронній формі з використанням системи "Електронний Європротокол".

Суд констатує, що згідно п. 33.2. статті 33 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" складення Європротоколу можливе при умовах, коли:

- відсутні травмовані (загиблі) люди,

- водії-учасники ДТП мають поліси автоцивільної відповідальності,

- наявна згода водіїв транспортних засобів - учасників ДТП щодо її обставин,

- у водіїв відсутні ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.

Отже, сам факт складання обома учасниками ДТП повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколу), вказує на наявність у водіїв транспортних засобів згоди щодо обставин її скоєння.

Слід зазначити, що ДТП 28.01.2023 за взаємним погодженням водіїв була оформлена повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколом) в електронному вигляді.

При цьому, інформаційна система "Електронний Європротокол" впроваджена в МТСБУ з 01.10.2017 року. У відповідності до рішення Президії МТСБУ від 13.07.17 № 403/2017, Європротокол, оформлений з використанням зазначеної системи, є повним аналогом Європротоколів, надісланих або пред`явлених страховику у паперовій формі.

Система "Електронний Європротокол" є доступною за посиланням https://dtp.mtsbu.ua. За допомогою інформаційної системи "Електронний Європротокол" водії можуть оформити зазначене повідомлення в електронній формі за допомогою власних технічних засобів, безпосередньо на місті ДТП.

При цьому, в разі використання системи "Електронний Європротокол" повідомлення страховикам учасників ДТП відправляються автоматично.

Наявне в матеріалах справи повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Електронний Європротокол) є заповненим обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди у відповідних частинах, що стосуються інформації про транспортні засоби, зазначено у відповідних пунктах дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема дорожньо-транспортної пригоди, визначені обставини дорожньо-транспортної пригоди для пояснення цієї схеми. Крім того, у повідомленні міститься інформація про наявність полісів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Дослідивши схему та обставини ДТП, які вказані водіями у повідомленні (Електронному Європротоколі), суд дійшов висновку про порушення Правил дорожнього руху водієм транспортного засобу "Hyundai Tucsoh", державний реєстраційний № НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА-2, будь-яких зауважень або заперечень ОСОБА-2 Електронний Європротокол не містить, а відтак вина останньої є встановленою.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Електронний Європротокол №3226517ВВF9Е8 від 28.01.2023, підтверджує настання дорожньо-транспортної пригоди за участю вказаних вище автомобілів, а також те, що винною особою у дорожньо-транспортній пригоді є водій автомобіля "Hyundai Tucsoh", державний реєстраційний № НОМЕР_2 НОМЕР -2 , що не заперечується відповідачем при розгляді цієї справи.

Крім цього, судом враховано, що страховик (позивач) за Договором добровільного страхування прийняв Електронний Європротокол як належний доказ настання страхового випадку і виплатив за ним своєму страхувальнику відповідну суму страхового відшкодування, що підтверджується наступним.

У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

Постановою правління НБУ України "Про деякі питання здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №108 від 30.05.2022року затверджено за поданням Моторного (транспортного) страхового бюро України максимальні розміри страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Національної поліції України в розмірі 80000 гривень на потерпілого.

Згідно зі ст. 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування" до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією (п. 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006-15-ц).

Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Страховик виступає замість потерпілого (п. 71 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.10.2020 у справі № 910/18279/19).

Згідно п.8.3. Договору добровільного страхування наземного транспорту "КАСКО" № 030530/4605/0000270 від 01.08.2022 підставою для визначення розміру збитку є рахунок СТО, обраної страховиком.

В матеріалах справи наявний рахунок СТО - ТОВ "Богдан Авто" №НК111від 31.01.2023, згідно якого вартість ремонту автомобіля "Hyundai i30", державний реєстраційний № НОМЕР_1 НОМЕР-1 становить 24 710, 40 грн.

На підставі Страхового акта №7795103804 від 06.02.2023 позивачем виплачено на рахунок СТО страхове відшкодування у розмірі 17 623,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням №071037 від 07.02.2023.

Таким чином, внаслідок виплати страхувальнику (на рахунок станції обслуговування, яка здійснювала ремонт ТЗ) страхового відшкодування до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдання матеріального збитку власнику транспортного засобу у порядку суброгації.

При цьому, у разі якщо цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 вказаного Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

При цьому, судом встановлено, що строк експлуатації КТЗ "Hyundai i30", державний реєстраційний № НОМЕР_1 НОМЕР-1 не перевищує 7 років, а відтак фізичний знос дорівнює нулю.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Hyundai Tucsoh", державний реєстраційний № НОМЕР_2 НОМЕР-2 на момент вказаної ДТП була застрахована у відповідача згідно з полісом № АР 6178002.

Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 160 000,00 грн та франшизу у розмірі нуль грн.

Таким чином, відповідач взяв на себе обов`язок відшкодувати шкоду заподіяну третім особам під час ДТП, яке сталася за участю забезпеченого транспортного засобу "Hyundai Tucsoh", державний реєстраційний № НОМЕР_2 НОМЕР-2 в межах лімітів відповідальності передбачених полісом.

Доказів відшкодування відповідачем шкоди, заподіяної під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу "Hyundai Tucsoh", державний реєстраційний № НОМЕР_2 НОМЕР-2 матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що шкода завдана при ДТП транспортному засобу "Hyundai i30", державний реєстраційний № НОМЕР_1 НОМЕР-1 у розмірі 17 623, 40 грн належним чином доведена.

Відповідно до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Як зазначається у статті 9 Закону України "Про страхування", франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.

Оскільки, полісом № АР 6178002 встановлена франшиза в розмірі нуль грн, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 17 623, 40 грн (тобто за заявленою сумою).

Відповідно позовні вимоги задовольняються судом повністю.

Судом також враховано, що в Відзиві на позовну заяву від 29.06.2023 за №341-2.7-2023 ПрАТ "Європейський страховий альянс" (Відповідач) наголосив, що не заперечує проти суми страхового відшкодування.

Що стосується доводів відповідача, викладених у відзиві, про те, що позивач не звертався до відповідача із заявою (претензією), а тому останній звернувся до суду з позовом передчасно, то вони не приймаються судом до уваги, оскільки у Законі України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" прямо не встановлено досудовий порядок урегулювання спору. Не зазначено про обов`язок особи, яка заявляє вимогу про виплату страхового відшкодування, спочатку звернутися до страховика, та не пов`язує дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування.

Разом з цим відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року N 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб`єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту.

Суд зазначає що до позивача, як до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування наземного транспорту, згідно ст. 27 ЗУ "Про страхування", перейшло право в тому числі пред`явити позов до відповідача, як особи, відповідальної за заподіяння збитків. При цьому пред`явлення позову без попереднього звернення з вимогою, є конституційним правом позивача (в даному випадку на обрання незабороненого законом способу захисту прав і свобод).

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.06.2019 у справі № 465/4621/16-к, а також Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 12.02.2021 у справі № 910/6013/20.

Таким чином, позивач не був зобов`язаний звертатися безпосередньо до відповідача з вимогою виплатити матеріальне відшкодування та правомірно реалізував своє право шляхом подачі позову до суду (зміст наведених норм також було проаналізовано у Постанові Верховного Суду України від 28.08.2012 по справі № 3-38гс12).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, заявлених позивачем у вигляді судового збору на суму 2 147,00 грн. та витрат за надану правничу допомогу на суму 7000,00 грн, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У даному випадку на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у сумі 7000,00,00 грн. заявник надав копії: свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю, виданого адвокату Білоконь І.В. (№ 1639 від 21.05.2019); ордеру серія (АА № 1278640 від 02.02.2023) про надання правничої допомоги ПАТ "Страхова компанія "Уніка" адвокатом Білоконь І.В.; договір про надання правничої допомоги № 1/20ю від 31.12.2020, укладений між ПАТ "Страхова компанія "Уніка" та АБ "Адвокатське бюро Олександра Лисова "Еквіт", додаткової угоди №2 до Договору від 09.01.2023; акта приймання-передачі наданих послуг від 31.05.2023 №42; рахунок від 10.05.2023 №42; платіжну інструкцію від 11.05.2023 №4062.

Дослідивши зазначені докази, суд вважає їх достатніми для підтвердження факту понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

У той же час, при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У даному випадку з урахуванням викладеного, суд зважає на категорію розглянутої справи, яка є простою та не містить складного предмету доказування; підставою позову є несвоєчасна поставка товару; ціна позову не перевищує 100 прожиткових мінімумів; підготовка такого позову не зайняла великого обсягу часу та знань у кваліфікованого юриста; розгляд справи відбувся у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, в ході якого суд не проводив додаткові процесуальні дії. Також суд приймає до уваги заперечення відповідача, у яких останній просив зменшити суму правничої допомоги з огляду на її завищений розмір.

Крім того, суд враховує позицію Верховного Суду у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18, якою визначено, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Отже, з метою дотримання критерію розумності, співмірності між обсягом роботи, проведеної адвокатом та заявленими витратами, здійсненими на оплату адвокатських послуг, суд вважає за доцільне встановити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, враховуючи гарантовану законом можливість безпосереднього звернення до суду з вимогами про стягнення страхового відшкодування у порядку суброгації, як і відсутність законодавчо встановленого обов`язку досудового врегулювання спору шляхом звернення із відповідною заявою до особи, відповідальною за матеріальну шкоду, суд вважає, що судовий збір має бути покладений на відповідача.

За таких обставин, відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 2 147,20 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 3 000,00 грн. покладаються на Відповідача, у зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (03039, м. Київ, пр. Науки, будинок 3, ідентифікаційний код 19411125) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" 04112, м. Київ, вул. О.Теліги, буд 6 літ. В, ідентифікаційний код 20033533) 17 623 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять три) грн. 40коп. шкоди, 2 147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 20коп судового збору та 3 000 (три тисячі)грн. 00коп. витрат на професійну правову допомогу.

Наказ видати відповідно до ст. 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили в порядку в порядку встановленому в ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І. Борисенко