ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.10.2023 Справа № 914/1972/23
Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Яворської В.В.,
розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Тера", с. Гаразджа Луцького району Волинської області
до відповідача: Приватної агрофірми "Перемога", с. Нем`яч, Бродівського району Львівської області
про: стягнення заборгованості в розмірі 856 829,67 грн.
Представники сторін:
від позивача: Павленко А.В. - представник згідно повноважень, які містяться в матеріалах справи
від відповідача: не з`явився
ВСТАНОВИВ:
На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Тера" до відповідача - Приватної агрофірми "Перемога" про стягнення заборгованості в розмірі 856 829,67 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2023 р., справу № 914/1972/23 розподілено для розгляду судді Долінській О.З.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.07.2023 р., прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 02.08.2023 р.
Протокольною ухвалою суду від 02.08.2023 р., продовжено строк підготовчого провадження у справі № 914/1972/23 на тридцять днів, у відповідності до ч. 3 ст. 177 ГПК України, з ініціативи суду.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.08.2023 р., підготовче судове засідання у даній справі призначено на 20.09.2023 р.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.09.2023 р., закрито підготовче провадження та призначено справу № 914/1972/23 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 04.10.2023 р.
Протокольною ухвалою суду від 20.09.2023 р. вирішено проведення судового засідання 04.10.2023 року здійснити в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку, за усним клопотанням представника позивача.
04.10.2023 р. представником позивача подано на електронну адресу суду клопотання про закриття провадження у справі № 914/1972/23 в частині стягнення з відповідача 20 000,00 грн. за вх. № 3942/23 у зв`язку із оплатою відповідачем 21.09.2023 року 20 000,00 грн. основної заборгованості перед позивачем, що підтверджується банківською випискою АТ «Райффайзен Банк», яка долучена позивачем до матеріалів справи. У зв`язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 594 000,00 грн. основної заборгованості, 211 187,64 грн. - втрат від інфляції, 31 642,03 грн. - 3% річних та понесені судові витрати. Також позивач просить суд повернути судовий збір в розмірі 300,00 грн.
04.10.2023 р. представник позивача в судове засідання з розгляду справи по суті, яке проводилось в режимі відеоконференції, з`явився, заяву про закриття провадження у справі № 914/1972/23 в частині стягнення з відповідача 20 000,00 грн. за вх. № 3942/23 від 04.10.2023 р. просить прийняти до розгляду, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, із врахуванням поданого клопотання про закриття провадження у справі № 914/1972/23 в частині стягнення з відповідача 20 000,00 грн. за вх. № 3942/23 від 04.10.2023 р. та поясненнях, наданих в судових засіданнях. Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 594 000,00 грн. основної заборгованості, 211 187,64 грн. - втрат від інфляції, 31 642,03 грн. - 3% річних та понесені судові витрати.
04.10.2023 р. представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, вимог ухвали суду від 03.07.2023 р. не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).
Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Згідно частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Ухвали суду у даній справі скеровувались відповідачу за адресою: 80656, Львівська область, Бродівський район, с. Нем`яч, тобто за його місцезнаходженням, зазначеному у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься в матеріалах справи.
Крім того, ухвала суду від 02.08.2023 р. про призначення підготовчого судового засідання у даній справі на 20.09.2023 р., направлялась на адресу керівника відповідача Волянюк В.І. - 47210, Тернопільська область, Зборівський район, с. Панасівка.
Так, відповідно до відстеження з офіційного веб-сайту ПАТ "Укрпошта", щодо результатів пошуку поштового відправлення за номером штрихового кодового ідентифікатора № 7901414957474, ухвалу суду від 03.07.2023 р. про відкриття провадження у справі № 914/1972/23 відповідачем отримано 08.07.2023 р. (докази містяться в матеріалах справи).
Згідно відстеження з офіційного веб-сайту ПАТ "Укрпошта", щодо результатів пошуку поштового відправлення за номером штрихового кодового ідентифікатора № 7901414998570, ухвалу суду 02.08.2023 р. про призначення підготовчого судового засідання на 20.09.2023 р., відповідачем отримано 16.08.2023 р. (докази містяться в матеріалах справи).
Відповідно до відстеження з офіційного веб-сайту ПАТ "Укрпошта", щодо результатів пошуку поштового відправлення за номером штрихового кодового ідентифікатора № 7901414998561, ухвалу суду 02.08.2023 р., про призначення підготовчого судового засідання на 20.09.2023 р., керівником Приватної агрофірми "Перемога" отримано 08.09.2023 р. (докази містяться в матеріалах справи).
Згідно відстеження з офіційного веб-сайту ПАТ "Укрпошта", щодо результатів пошуку поштового відправлення за номером штрихового кодового ідентифікатора № 0600047449801, ухвалу суду 20.09.2023 р. про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 914/1972/23 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 04.10.2023 р., відповідачем отримано 23.09.2023 р. (докази містяться в матеріалах справи).
Також ухвали суду у даній справі направлялись на електронну адресу відповідача - dds2005@ukr.net
Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду в процесі розгляду даної справи, не поступало.
Відтак, відповідач належно обізнаний про розгляд справи № 914/1972/23 Господарським судом Львівської області.
З огляду на вказане вище, відповідач повідомлявся завчасно та належним чином про час, дату та місце розгляду справи, проте, своїми процесуальними правами відповідач не скористався, явки представника в судові засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, відзиву не подав.
При цьому, суд враховує, що у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі, офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.
Таким чином, в розумінні ст. ст. 120, 122, 242 ГПК України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
З огляду на викладене, суд встановив, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання сторонами своїх доводів, заперечень, відзиву, доказів тощо, у зв`язку з чим, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).
Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Беручи до уваги те, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується наявними у справі доказами, не скористався своїм правом на подання відзиву, не заперечив у визначеному Законом порядку проти розгляду справи за його відсутності, справа розглядається за наявними матеріалами, у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.
Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.
Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.
В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.
Крім того, суд враховує, що пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).
Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази, дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір по суті й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи і те, що явка повноважного представника відповідача не визнавалась судом обов`язковою ухвалами суду у даній справі, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 914/1972/23.
В судовому засіданні 04.10.2023 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція позивача.
Позивач зазначає, що 18.03.2021р. між позивачем (позикодавцем) та відповідачем (позичальником) укладено договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №02-21ФД, на виконання якого позивачем було перераховано відповідачу 614 000,00 грн. За умовами договору, відповідач зобов`язувався до 30.09.2021р. повернути кошти позивачеві. Оскільки у строк, встановлений у договорі, відповідач не повернув позивачеві 614 000,00 грн. поворотної фінансової допомоги, позивач у позовній заяві просить суд стягнути такі кошти в судовому порядку. 04.10.2023 р. представником позивача подано на електронну адресу суду клопотання про закриття провадження у справі № 914/1972/23 в частині стягнення з відповідача 20 000,00 грн. за вх. № 3942/23 у зв`язку із оплатою відповідачем 21.09.2023 року 20 000,00 грн. основної заборгованості перед позивачем. У зв`язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 594 000,00 грн. основної заборгованості, 211 187,64 грн. - втрат від інфляції, 31 642,03 грн. - 3% річних за період з 01.10.2021 р. по 19.06.2023 р. та понесені судові витрати згідно приведених ним розрахунків. Також позивач просить суд повернути судовий збір в розмірі 300,00 грн.
Позиція відповідача.
В судові засідання з розгляду даної справи відповідач явки свого представника не забезпечив, вимог ухвали суду від 03.07.2023 р. не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).
Ухвали суду у даній справі скеровувались відповідачу за адресою: 80656, Львівська область, Бродівський район, с. Нем`яч, тобто за його місцезнаходженням, зазначеному у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься в матеріалах справи.
Крім того, ухвала суду від 02.08.2023 р. про призначення підготовчого судового засідання у даній справі на 20.09.2023 р., направлялась на адресу керівника відповідача Волянюк В.І. - 47210, Тернопільська область, Зборівський район, с. Панасівка.
Так, відповідно до відстеження з офіційного веб-сайту ПАТ "Укрпошта", щодо результатів пошуку поштового відправлення за номером штрихового кодового ідентифікатора № 7901414957474, ухвалу суду від 03.07.2023 р. про відкриття провадження у справі № 914/1972/23 відповідачем отримано 08.07.2023 р. (докази містяться в матеріалах справи).
Згідно відстеження з офіційного веб-сайту ПАТ "Укрпошта", щодо результатів пошуку поштового відправлення за номером штрихового кодового ідентифікатора № 7901414998570, ухвалу суду 02.08.2023 р. про призначення підготовчого судового засідання на 20.09.2023 р., відповідачем отримано 16.08.2023 р. (докази містяться в матеріалах справи).
Відповідно до відстеження з офіційного веб-сайту ПАТ "Укрпошта", щодо результатів пошуку поштового відправлення за номером штрихового кодового ідентифікатора № 7901414998561, ухвалу суду 02.08.2023 р., про призначення підготовчого судового засідання на 20.09.2023 р., керівником Приватної агрофірми "Перемога" отримано 08.09.2023 р. (докази містяться в матеріалах справи).
Згідно відстеження з офіційного веб-сайту ПАТ "Укрпошта", щодо результатів пошуку поштового відправлення за номером штрихового кодового ідентифікатора № 0600047449801, ухвалу суду 20.09.2023 р. про закриття підготовче провадження та призначення справи № 914/1972/23 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 04.10.2023 р., відповідачем отримано 23.09.2023 р. (докази містяться в матеріалах справи).
Також ухвали суду у даній справі направлялись на електронну адресу відповідача - dds2005@ukr.net
Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду в процесі розгляду даної справи, не поступало.
Відтак, відповідач належно обізнаний про розгляд справи № 914/1972/23 Господарським судом Львівської області.
Таким чином, відповідач у даній справі повідомлявся судом завчасно та належним чином про дату, час і місце розгляду даної справи, в розумінні ст.ст. 120, 122, 242 ГПК України.
Відповідач у визначеному законом порядку не заперечив проти позову, не скористався своїми процесуальними правами, визначеними ГПК України.
Крім того, явка учасників справи не визнавалась судом обов`язковою, як вбачається із ухвал Господарського суду Львівської області, що постановлені у даній справі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, заслухавши пояснення представника позивача, здійснивши огляд документів, суд встановив наступне.
18 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "А-ТЕРА" (позикодавець за договором, позивач у справі) та Приватною агрофірмою "ПЕРЕМОГА" (позичальник за договором, відповідач у справі) укладено Договір №02-21ФД про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (надалі Договір).
Згідно з п. 1.1 Договору, Позикодавець надає Позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу, а Позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.
Відповідно до пунктів 2.1 - 2.3 Договору, поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в розмірі 614 000,00 грн.; перерахування грошових коштів здійснюється Позикодавцем на поточний рахунок Позичальника.
Умовами п. 3.1 Договору передбачено, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 30 вересня 2021 року. Повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позикодавця (п. 3.2 Договору).
Судом встановлено, що на виконання зобов`язань за укладеним Договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №02-21ФД від 18.03.2021 р., позивачем на рахунок відповідача було перераховано 614 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 16860 від 18.03.2021 р. на суму 614 000,00 грн.
Позивач звертався до відповідача з претензією за вих. № 272 від 20.12.2022 р. та з досудовою вимогою за вих. № 172 від 07.04.2023 р. про повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги. Проте вказана претензія позивача та досудова вимога залишені відповідачем без відповіді та реагування.
04.10.2023 р. представником позивача подано на електронну адресу суду клопотання про закриття провадження у справі № 914/1972/23 в частині стягнення з відповідача 20 000,00 грн. за вх. № 3942/23 у зв`язку із оплатою відповідачем 21.09.2023 року 20 000,00 грн. основної заборгованості перед позивачем, що підтверджується банківською випискою АТ «Райффайзен Банк», яка долучена позивачем до матеріалів справи. У вказаному клопотанні, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 594 000,00 грн. основної заборгованості, 211 187,64 грн. - втрат від інфляції, 31 642,03 грн. - 3% річних за період з 01.10.2021 р. по 19.06.2023 р. та понесені судові витрати згідно приведених ним розрахунків.
Оцінка суду.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (положення ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Здійснивши аналіз положень укладеного між сторонами Договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №02-21ФД від 18.03.2021 р., судом встановлено, що такий за своєю правовою природою є договором позики.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Факт перерахування позивачем на розрахунковий рахунок відповідача безвідсоткової поворотної фінансової допомоги за Договором на суму 614 000,00 грн. підтверджено документально, а саме долученим до матеріалів справи платіжним дорученням № 16860 від 18.03.2021 р. на суму 614 000,00 грн.
Частиною 1, 3 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
04.10.2023 р. представником позивача подано на електронну адресу суду клопотання про закриття провадження у справі № 914/1972/23 в частині стягнення з відповідача 20 000,00 грн. за вх. № 3942/23 у зв`язку із оплатою відповідачем 21.09.2023 року 20 000,00 грн. основної заборгованості перед позивачем, що підтверджується банківською випискою АТ «Райффайзен Банк», яка долучена до матеріалів справи. Відтак, оплата здійснена відповідачем після відкриття провадження у даній справі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи те, що відповідачем оплачено частково основну заборгованість перед позивачем в розмірі 20 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою АТ «Райффайзен Банк» від 21.09.2023 р., суд вважає за необхідне клопотання представника позивача про закриття провадження у справі № 914/1972/23 в частині стягнення з відповідача 20 000,00 грн. за вх. № 3942/23 від 04.10.2023 р. задоволити та закрити провадження у справі стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача: Приватної агрофірми "Перемога" основної заборгованості в розмірі 20 000,00 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України (відсутній предмет спору).
Згідно з ч. 3, ч. 4 ст. 231 ГПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Стосовно решти позовних вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовами п. 3.1 Договору передбачено, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 30 вересня 2021 року. Повернення поворотної фінансової допомоги проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позикодавця (п. 3.2 Договору).
Положеннями ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. ст. 525, ч. 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (положення ч. 1 ст. 612 ЦК України).
За приписами ст.599 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.
Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідачем не подано.
Відтак, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем, з врахування проведеної відповідачем оплати, становить 594 000,00 грн. (614 000,00-20 000,00) на час ухвалення судом рішення у даній справі.
З огляду на те, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено факт передачі відповідачеві безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, судом встановлено невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором щодо повернення фінансової допомоги у встановлений строк, а тому заборгованість в розмірі 594 000,00 грн. підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку на користь позивача.
Щодо нарахованих позивачем 211 187,64 грн. - втрат від інфляції та 31 642,03 грн. - 3% річних за період з 01.10.2021 р. по 19.06.2023 р., суд зазначає наступне.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").
Відповідно до постанови Пленум Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" нарахування інфляційних втрат здійснюється окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Суд, перевіривши, здійснений позивачем розрахунок 3% річних та втрат від інфляції встановив, що такий проведений згідно з чинним законодавством і в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду.
У матеріалах справи відсутні докази, що Договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №02-21ФД від 18.03.2021 р. визнавався судом недійсним чи неукладеним, договірними сторонами розірваний чи змінений не був.
Враховуючи те, що позивачем подано суду достатньо доказів на обгрунтування позовних вимог, а відповідачем не подано жодних доказів, які б спростовували позовні вимоги або свідчили про добровільне їх погашення, та із врахуванням здійсненої відповідачем проплати в сумі 20 000,00 грн. після відкриття провадження у даній справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення і необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 594 000,00 грн. основної заборгованості, 211 187,64 грн. - втрат від інфляції, 31 642,03 грн. - 3% річних.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Доказів повного погашення основної заборгованості сторонами на день ухвалення рішення у справі не подано.
Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, перевіривши розрахунок позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 594 000,00 грн. основної заборгованості, 211 187,64 грн. - втрат від інфляції, 31 642,03 грн. - 3% річних, є обгрунтованими та підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а тому підлягають до задоволення в даному розмірі і стягненню з відповідача на користь позивача.
Судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв`язку із закриттям провадження в частині стягнення з відповідача 20 000,00 грн. основної заборгованості та задоволення позову в решті частині позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 12 552,45 грн. понесених витрат на сплату судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 43, 46, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 120, 122, 123, 129, ч. 2 ст. 178, ч. 9 ст. 165, ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 236-241, 242, 327 ГПК України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Клопотання представника позивача про закриття провадження у справі № 914/1972/23 в частині стягнення з відповідача 20 000,00 грн. за вх. № 3942/23 від 04.10.2023 р. задоволити.
2. Закрити провадження у справі стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача: Приватної агрофірми "Перемога" (80656, Львівська область, Бродівський район, с. Нем`яч; код ЄДРПОУ №25546473) основної заборгованості в розмірі 20 000,00 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України (відсутній предмет спору).
3. Позов стосовно решти позовних вимог задоволити повністю.
4. Стягнути з відповідача: Приватної агрофірми "Перемога" (80656, Львівська область, Бродівський район, с. Нем`яч; код ЄДРПОУ №25546473) на користь позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Тера" (45636, Волинська область, Луцький район, с. Гаразджа, вул. Київська, 107; код ЄДРПОУ № 38181454) 594 000,00 грн. основної заборгованості, 211 187,64 грн. - втрат від інфляції, 31 642,03 грн. - 3% річних та 12 552,45 грн. понесених витрат на сплату судового збору.
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.
6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено 16.10.2023 р.
Суддя Долінська О.З.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 04.10.2023 |
Оприлюднено | 18.10.2023 |
Номер документу | 114185607 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Долінська О.З.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні