Рішення

від 10.10.2023 по справі 910/7083/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2023 Справа № 910/7083/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В. за участю секретаря Клим О. Ю., розглянувши матеріали справи за позовом: Головного центру капітального будівництва та реконструкції Державної прикордонної служби України, м. Київ;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство захисту інформації», Львівська область, Старосамбірський район, м. Старий Самбір;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача 1: Державна аудиторська служба України, м Київ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача 2: Адміністрація державної прикордонної служби України, м. Київ;

про стягнення 189809,08грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Бойко Анастасія Юріївна - представник;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи 1: Волянський Олег Романович - представник;

від третьої особи 2: не з`явився.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

Розгляд справи судом.

На розгляд Господарського суду Львівської області від Гсподарського суду міста Києва за підсудністю передано позов Головного центру капітального будівництва та реконструкції Державної прикордонної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство захисту інформації» про стягнення 189809,08грн.

Ухвалою суду від 14.02.2023р. (суддя Синчук М. М.) прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державну аудиторську службу України та Адміністрацію державної прикордонної служби України, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.03.2023р. Ухвалою суду від 20.03.2023р. відкладено підготовче засідання на 10.04.2023р., витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство захисту інформації» договори від 02.11.2015 № 78-15, від 13.12.2016 № 92-16, від 13.12.2016 № 93-16, від 13.12.2016 № 94-16, та від 13.12.2016 № 95-16 на виконання робіт по об`єкту «Інженерно- технічне облаштування українсько-російського державного кордону, територій, прилеглих до районів проведення антитерористичної операції та Автономної республіки Крим» (з додатками).

На адресу суду від третьої особи-1 30.03.2023р. надійшли пояснення за вх. № 7988/23.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2023р. справу передано судді С. В. Іванчук у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 з посади.

Ухвалою суду від 10.04.2023р. прийнято справу № 910/7083/22 до розгляду, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, та відкладено підготовче засідання на 02.05.2023р. Ухвалою суду від 02.05.2023р. відкладено підготовче засідання на 30.05.2023р. Ухвалою суду від 30.05.2023р. продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 20.06.2023р.

На адресу суду від позивача 12.06.2023р. надійшла заява за вх. № 14559/23 про долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалами суду від 20.06.2023р. підготовчі засідання відкладено до 25.07.2023р.

Через канцелярію суду позивач 25.07.2023р. подав заяву за вх. № 18449/23 про долучення доказів до матеріалів справи та клопотання за вх. № 2900/23 про поновлення строку для подання доказів.

Ухвалою суду від 25.07.2023р. задоволено клопотання позивача за вх. № 2900/23 про поновлення строку для подання доказів та заяву за вх. № 18449/23 про долучення доказів до матеріалів справи, поновлено строк для долучення доказів, долучено докази до матеріалів справи та відкладено підготовче засідання на 06.09.2023р.

Ухвалою суду від 06.09.2023р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 19.09.2023р. Ухвалою суду від 19.09.2023р. відкладено судове засідання на 10.10.2023р.

Представник позивача в судове засідання 10.10.2023р. з`явився, надав суду пояснення щодо предмета спору, підтримав позовні вимоги.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 10.10.2023р. не забезпечив.

Причини неявки, не подання відзиву чи доказів не повідомлено, хоча судом належно виконано обов`язок, щодо повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, зокрема відповідача, за адресою зазначеною у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та оприлюднено в електронній формі в Державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до частин третьої та сьомої ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження не поступало.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17 отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

Як вбачається із матеріалів справи, ухвала Господарського суду Львівської області від 14.02.2023р. надіслана відповідачу поштовою рекомендованою кореспонденцією 22.02.2023р. повернулася на адресу суду 16.03.2023р. з довідкою органу поштового зв`язку ф.20 «адресат відсутній за вказаною адресою», ухвала суду від 20.03.2023р. надіслана відповідачу поштовою рекомендованою кореспонденцією 04.04.2023р. повернулася на адресу суду 11.04.2023р. з довідкою органу поштового зв`язку ф.20 «адресат відсутній за вказаною адресою», ухвала суду від 10.04.2023р. надіслана відповідачу поштовою рекомендованою кореспонденцією 10.04.2023р. повернулася на адресу суду 17.04.2023р. з довідкою органу поштового зв`язку ф.20 «адресат відсутній за вказаною адресою», ухвала суду від 30.05.2023р. надіслана відповідачу поштовою рекомендованою кореспонденцією 31.05.2023р. та отримано відповідачем 07.06.2023р., що підтверджується трекінгом 7901414938089, ухвала суду від 20.06.2023р. надіслана відповідачу поштовою рекомендованою кореспонденцією 20.06.2023р. повернулася на адресу суду 05.07.2023р. з довідкою органу поштового зв`язку ф.20 «адресат відсутній за вказаною адресою», ухвала суду від 11.07.2023р. надіслана відповідачу поштовою рекомендованою кореспонденцією 12.07.2023р. повернулася на адресу суду 05.07.2023р. з довідкою органу поштового зв`язку ф.20 «адресат відсутній за вказаною адресою», ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.09.2023р. надіслано відповідачу поштовою рекомендованою кореспонденцією 20.09.2023р., що підтверджується трекінгом 0600047584709.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, судом виконані всі необхідні та можливі заходи, щодо сповіщення усіх учасників справи про час та місце судового засідання.

Відповідно до ч. 9 ст.165, ч. 1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п.1 ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного виконання обов`язку суду, щодо повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, та те, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду спору по суті, а також враховуючи вимоги ст. 202 ГПК України, та строки розгляду спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача та за наявними у справі матеріалами.

Представник третьої особи 1 в судове засідання 10.10.2023р. з`явився, надав суду пояснення щодо предмета спору.

Третя особа-2 явки повноважного представника в судове засідання 10.10.2023р. не забезпечила, причин неявки суду не повідомила, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання.

Позиції учасників справи.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між 1 окремим відділом капітального будівництва Державної Прикордонної служби України (назву змінено на «Головний центр капітального будівництва та реконструкції Державної прикордонної служби України» відповідно до директиви Адміністрації Державної прикордонної служби України від 28.01.2021 № 3 дск) (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенство захисту інформації» (Відповідач) укладено 5 (п`ять) договорів на виконання робіт на загальну суму 61 413 602,23 грн. (Договори), а саме: договір від 02.11.2015 № 78-15 на виконання робіт з огорожі об`єкту «Інженерно- технічне облаштування українсько-російського державного кордону, територій, прилеглих до районів проведення антитерористичної операції та Автономної республіки Крим (шифр 388-21-15-7)»; договір від 13.12.2016 № 92-16 на виконання робіт по об`єкту «Інженерно- технічне облаштування українсько-російського державного кордону, територій, прилеглих до районів проведення антитерористичної операції та Автономної республіки Крим (шифр 388-21-15-1) (комплексна система захисту та контролю)»; договір від 13.12.2016 № 93-16 на виконання робіт по об`єкту «Інженерно- технічне облаштування українсько-російського державного кордону, територій, прилеглих до районів проведення антитерористичної операції та Автономної республіки Крим (шифр 388-21-15-2) (комплексна система захисту та контролю)»; договір від 13.12.2016 № 94-16 на виконання робіт по об`єкту «Інженерно- технічне облаштування українсько-російського державного кордону, територій, прилеглих до районів проведення антитерористичної операції та Автономної республіки Крим (шифр 388-21-15-6) (комплексна система захисту та контролю)»; договір від 13.12.2016 № 95-16 на виконання робіт по об`єкту «Інженерно- технічне облаштування українсько-російського державного кордону, територій, прилеглих до районів проведення антитерористичної операції та Автономної республіки Крим (шифр 388-21-15-7) (комплексна система захисту та контролю)».

Державною аудиторською службою України відповідно до пункту 8.11 Плану проведення заходів державного фінансового контролю на І півріччя 2020 року (в частині інспектувань) в період з 26.05.2020 по 19.08.2020 року проведена ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01 січня 2016 року по 30 квітня 2020 року (далі - ревізія).

За результатами ревізії, встановлено порушення, які під час ревізії не було усунуто, що полягають в завищенні вартості виконаних робіт, а саме: за договором від 02.11.2015 № 78-15, встановлено, завищення витрат в розмірі 273,30 грн.; за договором від 13.12.2016 № 92-16, встановлено завищення витрат у розмірі 23 635,59 грн.; за договором від 13.12.2016 № 93-16, встановлено завищення витрат у розмірі 9 489,98 грн.; за договором від 13.12.2016 № 94-16, встановлено завищення витрат у загальному розмірі 142 438,01 грн.; за договором від 13.12.2016 № 95-16, встановлено завищення витрат у розмірі 13 972,20 грн.

Позивач зазначає, що враховуючи вищезазначене, в порушення вимог пункту 6.2.1.5 ДСТУ-Н Б Д. 1.1- 2:2013, пункту 6.4.7 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013, пункту 1.1 Договорів від 02.11.2015 № 78-15, від 13.12.2016 № 92-16, від 13.12.2016 № 93-16, від 13.12.2016 № 94-16, від 13.12.2016 № 95-16, частини першої статті 193 Господарського кодексу України, статті 629 Цивільного кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», відповідач через недотримання коефіцієнтів, затверджених проектними рішеннями, помилкове застосування кошторисних норм, включення єдиного внеску в розмірі 38,52 %, замість 22 % завищив вартість робіт на загальну суму 189 809,08 грн.

Позивач стверджує, що відповідно до п. 6.6 вказаних договорів, у разі виявлення державними контролюючими органами обсягів робіт, які не виконані, але включені в акти виконаних робіт, та неправильно застосованих розцінок Генпідрядник (Відповідач) знімає з виконання дані роботи та відшкодовує Замовнику (Позивачу) їх вартість. Відповідно до п. 13.1. Договорів, у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій. У разі неможливості досягнення згоди сторона, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертається до іншої сторони з письмовою претензією. Претензія розглядається в місячний строк з дня її одержання. Обґрунтовані вимоги заявника порушник зобов`язаний задовольнити. У разі коли сторона, що порушила майнові права або законні інтереси іншої сторони, протягом місяця не дасть відповіді на претензію або відмовиться її задовольнити, сторона, права або законні інтереси якої порушено, має право звернутися з відповідним позовом до суду.

Як стверджує позивач, ним була направлена відповідачу претензія від 27.11.2020 № 721-1327, але станом на 08.07.2022 жодної відповіді від відповідача не отримано, жодних вимог претензії відповідачем не виконано.

З огляду на зазначене, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми завищених витрат в розмірі 189 809,08 грн.

Додатково, відповідно до вимог ст. 80 та ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позивач повідомив суду, про неможливість надання позивачем копій Договорів від 02.11.2015 № 78-15, від 13.12.2016 № 92-16, від 13.12.2016 № 93-16, від 13.12.2016 № 94-16 та від 13.12.2016 № 95-16, на виконання робіт по об`єкту «Інженерно-технічне облаштування українсько-російського державного кордону, територій, прилеглих до районів проведення антитерористичної операції та Автономної республіки Крим» (з додатками), у зв`язку з їх знищенням, що підтверджується витягом з Акта на знищення матеріальних носіїв інформації з грифом «Для службового користування» не внесених до Національного архівного фонду від 24.02.2022 № 723/1-22.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву чи заперечень на позовну заяву не подав.

Вимоги ухвали суду від 20.03.2023р. не виконав, витребувані договори від 02.11.2015 № 78-15, від 13.12.2016 № 92-16, від 13.12.2016 № 93-16, від 13.12.2016 № 94-16, та від 13.12.2016 № 95-16 на виконання робіт по об`єкту «Інженерно- технічне облаштування українсько-російського державного кордону, територій, прилеглих до районів проведення антитерористичної операції та Автономної республіки Крим» (з додатками) не представив.

Позиція третьої особи 1.

Третя особа 1 у поясненнях за вх. № 7988/23 зазначила, що Держаудитслужба відповідно до пункту 8.11 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на І півріччя 2020 року (в частині інспектувань) провела ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України, наразі Головний центр, за період з 01 січня 2016 року по 30 квітня 2020 року, результати якої викладено в акті від 27.08.2020 № 08-21/15 (далі-Акт ревізії) та зазначила, що факт завищення вартості робіт відповідачем за спірними договорами задокументовані у вказаному Акті ревізії.

Третя особа 2 письмових пояснень суду не надала, явки повноважного представника в судові засідання не забезпечила.

Обставини, встановлені судом.

Позивач стверджує, що першим окремим відділом капітального будівництва Державної Прикордонної служби України (назву змінено на «Головний центр капітального будівництва та реконструкції Державної прикордонної служби України» відповідно до директиви Адміністрації Державної прикордонної служби України від 28.01.2021 № 3 дск) (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенство захисту інформації» (Підрядник) (спільно - Сторони) укладено 5 (п`ять) договорів на виконання робіт на загальну суму 61 413 602,23 грн. (Договори), а саме:

-договір від 13.12.2016 №93-16 на виконання робіт по об`єкту «Інженерно-технічне облаштування українсько-російського державного кордону, територій, прилеглих до районів проведення антитерористичної операції та Автономної Республіки Крим (шифр 388-21-15-2) (комплексна система захисту та контролю)»;

-договір від 13.12.2016 №92-16 на виконання робіт по об`єкту «Інженерно-технічне облаштування українсько-російського державного кордону, територій, прилеглих до районів проведення антитерористичної операції та Автономної Республіки Крим (шифр 388-21-15-1) (комплексна система захисту та контролю)»;

-договір від 13.12.2016 №94-16 на виконання робіт по об`єкту «Інженерно-технічне облаштування українсько-російського державного кордону, територій, прилеглих до районів проведення антитерористичної операції та Автономної Республіки Крим (шифр 388-21 -15-6) (комплексна система захисту та контролю)»;

-договір від 02.11.2015 №78-15 на виконання робіт по об`єкту «Інженерно-технічне облаштування українсько-російського державного кордону, територій, прилеглих до районів проведення антитерористичної операції та Автономної Республіки Крим (шифр 388-21-15-7) (комплексна система захисту та контролю)»;

-договір від 13.12.2016 №95-16 на виконання робіт по об`єкту «Інженерно-технічне облаштування українсько-російського державного кордону, територій, прилеглих до районів проведення антитерористичної операції та Автономної Республіки Крим (шифр 388-21-15-7) (комплексна система захисту та контролю)».

Вказаних договорів та кошторисної документації до них суду не представлено.

Позивач зазначив, що спірні договори знищено, в підтвердження чого до матеріалів справи долучено Акт на знищення матеріальних носіїв інформації з грифом «Для службового користування» не внесених до Національного архівного фонду від 24.02.2022 № 723/1-22.

Відповідно до вказаного акту, договір № 94-16 388-21-15-6, номери реєстрації 1918, 1951, у двох примірниках №2/2, 2, кількість аркушів у примірнику 120, усього аркушів 240; договір № 92-16 388-21-15-1, номери реєстрації 1923, 1924, 1925, 1949, у чотирьох примірниках №2, 2/1, 2/2, 1, кількість аркушів у примірнику 163, усього аркушів 652; договір № 93-16 388-21-15-2, номери реєстрації 1926, 1927, 1928, 1950, у чотирьох примірниках №2/2, 2/1, 2, 1, кількість аркушів у примірнику 147, усього аркушів 588; договір № 95-16 388-21-15-7, номери реєстрації 1931, 1932, 1935, 1952, у чотирьох примірниках № 1, 2/1, 2/2, 2, кількість аркушів у примірнику 168, усього аркушів 672; договір № 78-15 388-25-15-7, номери реєстрації 1905, 1936, 1948, у трьох примірниках № 3, 1/3, 1, кількість аркушів у примірнику 35,3, усього аркушів 70 знищені шляхом спалювання (розпалювання). Копія витягу з Акту долучена позивачем до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 20.03.2023р. витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство захисту інформації» договори від 02.11.2015 № 78-15, від 13.12.2016 № 92-16, від 13.12.2016 № 93-16, від 13.12.2016 № 94-16, та від 13.12.2016 № 95-16 на виконання робіт по об`єкту «Інженерно- технічне облаштування українсько-російського державного кордону, територій, прилеглих до районів проведення антитерористичної операції та Автономної республіки Крим» (з додатками). Однак, відповідач вимог ухвали суду не виконав та витребуваних судом договорів не представив. Іншими учасниками справи також не представлено вказаних вище договорів та кошторисної документації до цих договорів.

Позивачем в підтвердження виконання зазначених вище договорів долучено акти приймання виконаних будівельних робіт, а саме: № 1 за грудень 2016 року від 20.12.2016р. до договору № 93-16 від 13.12.2016 року на загальну суму 599 296,21 грн.; № 1 за грудень 2016 року від 20.12.2016р. до договору № 92-16 від 13.12.2016 року на загальну суму 1 657 865,30 грн.; № 4 за березень-2 2016 року (виправлено на 2017) від 23.03.2017р. до договору № 92-16 від 13.12.2016 року на загальну суму 607 318,84 грн.; № 1 за грудень 2016 року до договору № 94-16 від 13.12.2016 року на загальну суму 7 488 934,28 грн.; № 3 за грудень 2016 року від 27.12.2016р. до договору № 94-16 від 13.12.2016 року на загальну суму 336 265,10 грн.; № 4 за грудень 2016 року від 27.12.2016р. до договору № 94-16 від 13.12.2016 року на загальну суму 583 430,66 грн.; № 5 за липень 2017 року від 11.07.2017р. до договору № 94-16 від 13.12.2016 року на загальну суму 684 605,75 грн.; № 1 за березень 2016 року до договору № 78-15 від 02.11.2015 року на загальну суму 14600,00 грн.; № 1 за грудень 2016 року до договору № 95-16 від 13.12.2016 року на загальну суму 1 657 540,33 грн. Усі акти підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено їх печатками, акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року (форма КБ-2в) до договору № 78-15 від 02.11.2015 року, підписано обома сторонами.

Позивач зазначає, що Державною аудиторською службою України проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2016р. по 30.04.2020р., про що складено акт ревізії №08-21/15 від 27.08.2020р. Як вбачається із представленої позивачем копії акту ревізії №08-21/15 від 27.08.2020р., у період з 26.05.2020р. по 19.08.2020р. Державною аудиторською службою України проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2016р. по 30.04.2020р. Відповідно до акту ревізії №08-21/15 від 27.08.2020р. ревізією встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенство захисту інформації» через недотримання коефіцієнтів, затверджених проектними рішеннями, помилкове застосування кошторисних норм, включення єдиного внеску в більшому розмірі завищило вартість робіт на загальну суму 189 809,08 грн, чим завдано збитків державному бюджету .

Як вбачається із змісту акта ревізії №08-21/15 від 27.08.2020р. згідно актів приймання виконаних будівельних робіт, а саме: № 1 за грудень 2016 року від 20.12.2016р. до договору № 93-16 від 13.12.2016 року на загальну суму 599 296,21 грн. , сума завищених витрат складає 9 489,98 грн.; № 1 за грудень 2016 року від 20.12.2016р. до договору № 92-16 від 13.12.2016 року на загальну суму 1 657 865,30 грн. , сума завищених витрат складає 4 894,82 грн.; № 4 за березень-2 2016 року (виправлено на 2017) від 23.03.2017р. до договору № 92-16 від 13.12.2016 року на загальну суму 607 318,84 грн. (завищення витрат актом ревізії не встановлено); № 1 за грудень 2016 року до договору № 94-16 від 13.12.2016 року на загальну суму 7 488 934,28 грн., сума завищених витрат складає 20 627,78 грн.; № 3 за грудень 2016 року від 27.12.2016р. до договору № 94-16 від 13.12.2016 року на загальну суму 336 265,10 грн. , загальна сума завищених витрат складає 77 993,50 грн.; № 4 за грудень 2016 року від 27.12.2016р. до договору № 94-16 від 13.12.2016 року на загальну суму 583 430,66 грн. , сума завищених витрат складає 17790,36 грн.; № 5 за липень 2017 року від 11.07.2017р. до договору № 94-16 від 13.12.2016 року на загальну суму 684 605,75 грн. , сума завищених витрат складає 26026,37 грн.; № 1 за березень 2016 року до договору № 78-15 від 02.11.2015 року на загальну суму 14600,00 грн. , сума завищених витрат складає 273,30 грн.); № 1 за грудень 2016 року до договору № 95-16 від 13.12.2016 року на загальну суму 1 657 540,33 грн. сума завищених витрат складає 13972,20 грн. В акті ревізії №08-21/15 від 27.08.2020р. також зазначено, що сума завищених витрат за актом за березень 2017 року № 7 до договору від 13.12.2016 №92-16 складає 18 740,77 грн., сторонами акт за березень 2017 року № 7 до договору від 13.12.2016 №92-16 до матеріалів справи не представлено.

В Акті ревізії №08-21/15 від 27.08.2020р. зокрема зазначено, що ревізією встановлено, що за умовами зазначених договорів виконано робіт, у період, який підлягав ревізії, на загальну суму 61 133 212,59 грн. та роботи оплачені у повному обсязі.

Державною аудиторською службою листом від 22.09.2020 № 000800-14/5100-2020 надіслано вимогу 1 ОВКБ (Головний центр), щодо усунення порушень законодавства.

До матеріалів справи долучено копію акту контрольного огляду обсягів виконаних робіт на об`єкті «Інженерно-технічне облаштування українсько-російського державного кордону, територій, прилеглих до районів проведення антитерористичної операції та Автономної Республіки Крим (шифр 388-21-15-2)», виконаних ТОВ «Агенство захисту інформації» на замовлення 1 ОВКБ у 2016-2017 роках (згідно договору від 13.12.2016 № 93-16) від 12.08.2020р. (додаток 33 до довідки) та копію акту контрольного огляду обсягів виконаних робіт на об`єкті «Інженерно-технічне облаштування українсько-російського державного кордону, територій, прилеглих до районів проведення антитерористичної операції та Автономної Республіки Крим (шифр 388-21-15-1)», виконаних ТОВ «Агенство захисту інформації» на замовлення 1 ОВКБ у 2016-2017 роках (згідно договору від 13.12.2016 №92-16) від 11.08.2020р. .

Відповідно до змісту долучених актів контрольного огляду від 12.08.2020р. за договором від 13.12.2016 № 93-16 та від 11.08.2020р. за договором від 13.12.2016 №92-16 комісією встановлено, що під час контрольного огляду завищення обсягів виконаних робіт не встановлено. Акти складено за участю та підписано заступником начальника відділу - головним інженером 1 ОВКБ ДПСУ, старшим офіцером групи спеціального будівництва виробничо-технічного відділення 1 ОВКБ ДПСУ та головним державним аудитором Держаудитслужби.

До матеріалів справи долучено копію листа Головного центру капітального будівництва та реконструкції Державної прикордонної служби України № 721-830 від 03.08.2020 року адресованого товариству з обмеженою відповідальністю «Агенство захисту інформації», яким позивач просив повернути різницю завищених витрат у розмірі 9 489,98 грн за договором від 13.12.2016 № 93-16, 23 635,59 грн за договором від 13.12.2016 № 92-16, 142 438,01 грн за договором від 13.12.2016 № 94-16, 273,30 грн за договором від 02.11.2015 № 78-15 та 13 972,20 грн за договором від 13.12.2016 № 95-16 та копію претензії № 721-1327 від 27.11.2020р. якою позивач вимагав негайно повернути 189 809,08 грн.

Доказів надіслання листа № 721-830 від 03.08.2020 року та претензії № 721-1327 від 27.11.2020р. суду не представлено.

Спір виник у зв`язку з тим, що, на думку позивача, акт ревізії Державної аудиторської служби України підтверджує той факт, що неправомірними діями відповідача позивачу завдано збитки, які є безпідставно завищеною вартістю робіт на загальну суму 189809,08 грн, які він просить суд стягнути з відповідача.

Позиція суду.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами на підставі статті 629 Цивільного кодексу України.

Згідно із статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Приписами ч. 2, 3 ст. 632 ЦК України визначено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до пунктів 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Положеннями ст. 843, ч.ч. 1 ст. 844 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Відповідно до ч. 2 ст. 845 ЦК України, якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.

Позивачем до матеріалів справи не надано спірних договорів підряду та проектно-кошторисної документації.

Відповідно до змісту представленого витягу з Акта на знищення матеріальних носіїв інформації з грифом «Для службового користування» не внесених до Національного архівного фонду від 24.02.2022 № 723/1-22, договір № 94-16 388-21-15-6, у двох примірниках; договір № 92-16 388-21-15-1, у чотирьох примірниках; договір № 93-16 388-21-15-2, у чотирьох примірниках; договір № 95-16 388-21-15-7, у чотирьох примірниках та договір № 78-15 388-25-15-7, у трьох примірниках знищені.

Про факт укладення договорів від 13.12.2016 №93-16 (шифр 388-21-15-2); від 13.12.2016 №92-16 (шифр 388-21-15-1); від 13.12.2016 №94-16 (шифр 388-21 -15-6); від 02.11.2015 №78-15 (шифр 388-21-15-7) та від 13.12.2016 №95-16 (шифр 388-21-15-7) вказано у акті ревізії Державної аудиторської служби України №08-21/15 від 27.08.2020р.

За відсутності договорів та кошторисної документації неможливим є встановлення обставин, які мають значення у даній справі, встановлення істотних умов спірних договорів, об`ємів робіт, їх вартості, ціни, вимог кошторисної документації та обставин (не)належного виконання умов договорів їх сторонами.

Статтею 849 ЦК України передбачені права замовника під час виконання роботи, а саме: замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Доказів негайного заявлення замовником підрядникові про виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків суду не предтавлено.

Позивач стверджує, що відповідачем допущено завищення вартості виконаних робіт в сумі 189809,08грн, що встановлено в акті ревізії №08-21/15 від 27.08.2020р, які позивач просить стягнути з відповідача. В Акті ревізії також зазначено що ревізією встановлено, що за умовами зазначених вище договорів виконано робіт, у період, який підлягав ревізії, на загальну суму 61 133 212,59 грн. та роботи оплачені у повному обсязі.

Відповідно до змісту долучених актів контрольного огляду від 12.08.2020р. за договором від 13.12.2016 № 93-16 та від 11.08.2020р. за договором від 13.12.2016 №92-16 комісією встановлено, що під час контрольного огляду завищення обсягів виконаних робіт не встановлено.

До матеріалів справи, не долучено жодних доказів в підтвердження проведення оплати за вказаними у позовній заяві договорами підряду.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

До матеріалів справи долучено наступні акти приймання виконаних будівельних робіт: № 1 за грудень 2016 року від 20.12.2016р. до договору № 93-16 від 13.12.2016 року на загальну суму 599 296,21 грн.; № 1 за грудень 2016 року від 20.12.2016р. до договору № 92-16 від 13.12.2016 року на загальну суму 1 657 865,30 грн.; № 4 за березень-2 2016 року (виправлено на 2017) від 23.03.2017р. до договору № 92-16 від 13.12.2016 року на загальну суму 607 318,84 грн.; № 1 за грудень 2016 року до договору № 94-16 від 13.12.2016 року на загальну суму 7 488 934,28 грн.; № 3 за грудень 2016 року від 27.12.2016р. до договору № 94-16 від 13.12.2016 року на загальну суму 336 265,10 грн.; № 4 за грудень 2016 року від 27.12.2016р. до договору № 94-16 від 13.12.2016 року на загальну суму 583 430,66 грн.; № 5 за липень 2017 року від 11.07.2017р. до договору № 94-16 від 13.12.2016 року на загальну суму 684 605,75 грн.; № 1 за березень 2016 року до договору № 78-15 від 02.11.2015 року на загальну суму 14600,00 грн.; № 1 за грудень 2016 року до договору № 95-16 від 13.12.2016 року на загальну суму 1 657 540,33 грн. Зазначені акти приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в підписані обома сторонами без будь-яких заперечень та застережень.

Як вбачається із представлених суду актів приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в, в порядку, визначеному вимогами чинного законодавства за договорами підряду від 13.12.2016 №93-16; від 13.12.2016 №92-16; від 13.12.2016 №94-16; від 02.11.2015 №78-15 та від 13.12.2016 №95-16 генпідрядник (відповідач) передав замовнику (позивачу) виконані роботи, а замовник (позивач) прийняв ці роботи без будь-яких зауважень та заперечень, що підтверджується складеними, підписаними та скріпленими печатками сторін Актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в.

Доказів на підтвердження того, що такі роботи не були прийняті позивачем, або прийняті із зауваженнями, позивачем суду не надано. Крім того, матеріали справи не містять доказів коригування сум за участю підрядника.

Відповідно до ст. 853 ЦК України, оскільки роботи за договорами підряду від 13.12.2016 №93-16; від 13.12.2016 №92-16; від 13.12.2016 №94-16; від 02.11.2015 №78-15 прийняті без зауважень, то позивач втратив право у подальшому посилатися на будь-які відступи від умов договорів або недоліки у виконаній роботі.

Вимогами статті 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 844 ЦК України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Доказів на підтвердження розміру узгодженої сторонами вартості робіт, кошторисної документації за спірними договорами чи перевищення такої вартості, доказів зменшення ціни чи коригування вартості, визначеної в поданих актах приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в суду не представлено.

Відповідно до частини 2 ст. 853 ЦК України замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

За приписами ч 3 ст. 853 ЦК України якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Доказів повідомлення позивачем відповідачу про виявлення відступів від умов договору підряду або інших недоліків суду не представлено.

За умовами ч. 4 ст. 853 ЦК України у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

До матеріалів справи не додано доказів на підтвердження вимоги однієї чи обох сторін щодо проведення експертизи чи висновку експерта за результатами проведення експертизи.

Актом ревізії №08-21/15 від 27.08.2020р. встановлено, що на виконання договорів підряду від 13.12.2016 №93-16; від 13.12.2016 №92-16; від 13.12.2016 №94-16; від 02.11.2015 №78-15 в Актах приймання-передачі виконаних будівельних робіт форми КБ-2В № 1 за грудень 2016 року від 20.12.2016р. до договору № 93-16 від 13.12.2016 року; № 1 за грудень 2016 року від 20.12.2016р. до договору № 92-16 від 13.12.2016 року; № 4 за березень-2 2016 року (виправлено на 2017) від 23.03.2017р. до договору № 92-16 від 13.12.2016; № 1 за грудень 2016 року до договору № 94-16 від 13.12.2016 року; № 3 за грудень 2016 року від 27.12.2016р. до договору № 94-16 від 13.12.2016 року; № 4 за грудень 2016 року від 27.12.2016р. до договору № 94-16 від 13.12.2016 року; № 5 за липень 2017 року від 11.07.2017р. до договору № 94-16 від 13.12.2016 року; № 1 за березень 2016 року до договору № 78-15 від 02.11.2015 року; № 1 за грудень 2016 року до договору № 95-16 від 13.12.2016 року завищено вартість робіт на загальну суму 189809,08 грн.

За даних обставин вимоги позивача про стягнення 189809,08 грн. фактично зводяться до оспорювання погодженої у договорі та актах приймання-передачі виконаних робіт ціни, вартості робіт, що ґрунтуються на акті ревізії.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Статтею 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено, що органу державного фінансового контролю надається право, зокрема:

- проводити на підприємствах, в установах та організаціях зустрічні звірки з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підприємства, установи та організації, що контролюється (п. 12);

- при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку(п. 13).

Відповідно до п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (дані - Положення), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, інспектування (ревізії).

Відповідно до підпункту 23 пункту 6 Положення, Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Акт ревізії Державної фінансової інспекції України не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором.

Акт ревізії складався з приводу наявності відповідних порушень підприємства та містить лише думку органу, який його склав, він не є рішенням суду або іншого повноважного органу, а тому викладені у акті висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто Акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору.

Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Встановлені Державною аудиторською службою України факти щодо господарської діяльності третьої особи підлягають доказуванню позивачем та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним Господарським процесуальним кодексом України.

Отже, сам лише Акт ревізії Державної аудиторської служби України не є підставою для стягнення з відповідача визначених у вказаному акті сум та не звільняє сторону від процесуального обов`язку доводити свої вимоги іншими належними та допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція щодо оцінки актів ревізії у подібних правових відносинах викладена у постановах Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 910/7984/16, 16.10.2018 у справі № 910/23357/17, від 26.12.2019 у справі № 908/2711/18, від 11.06.2019р. у справі №916/1648/18, від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17.

Факт відображення порушень спірних договорів, зазначених у акті ревізії Держаудитслужби №08-21/15 від 27.08.2020р. не звільняє позивача від обов`язку довести ті обставини, на які він покликається, у порядку, що встановлений процесуальним законодавством.

Позивачем не представлено договорів підряду, кошторисної документації, доказів оплати виконаних робіт за договорами, доказів коригування ціни обома сторонами, вартості робіт, послуг та матеріалів, які зазначені в наданих актах приймання передачі виконаних будівельних робіт КБ-2в, які підписані та погоджені обома сторонами, не представлено доказів виконання вимог ч.1, 3, 4 ст. 853 ЦК України, відтак зазначені позивачем обставини, щодо завищення вартості виконаних робіт на суму 189809,08 грн. є необґрунтованими та не підтвердженими .

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно із статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, матеріали справи, надані пояснення та докази у сукупності, позовні вимоги не обґрунтовані та підтверджені належними доказами, тому задоволенню не підлягають.

Судовий збір покладається на позивача, відповідно до вимог ст.129 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256,257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 16.10.2023р.

Суддя Іванчук С.В.