Рішення

від 28.09.2023 по справі 915/647/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2023 року Справа № 915/647/23

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П. при секретарі судового засідання Степановій І.С. розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», код ЄДРПОУ 36429974 (02152, м. Київ, пр. П. Тичини, 1 В), пред`явленої до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Міг-Сервіс-Строй», код ЄДРПОУ 41907208 (54048, м. Миколаїв, вул. Силікатна, буд. 150) про стягнення грошових коштів у сумі 599492,06 грн. та звернення стягнення на предмет застави.

За участю представника позивача Здоренка В.Є.

Рух справи.

28.04.2023 року позовну заяву зареєстровано у канцелярії господарського суду Миколаївської області.

03.05.2023 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

13.06.2023 року протокольною ухвалою суду підготовче провадження закрите і призначено розгляд справи по суті на 01.08.2023 року.

28.09.2023 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заяви по суті.

Із змісту позову вбачається, що між позивачем та відповідачем у вересні 2021 року був укладений кредитний договір №50019521, згідно якого позивач надав відповідачу кредит грошовими коштами у сумі 850124 грн. на купівлю автомобілю та додатковий кредит у сумі 297432,78 грн. на оплату послуг із страхування. За користування кредитними коштами передбачено нарахування відсотків. Виконання зобов`язання по сплаті передбачених кредитним договором платежів забезпечено заставою належного відповідачу транспортного засобу. Позивач взяті на себе зобов`язання виконав шляхом надання відповідачу кредитних коштів. Однак, починаючи з березня 2022 року відповідач перестав виконувати свої зобов`язання за кредитними договором по сплаті щомісячних платежів. Позивач у липні 2022 року звернувся до відповідача з вимогою про дострокове повернення кредиту та сплату боргу по періодичним платежам. На день формування вимоги розмір неповернутого залишку по кредиту склав 520365,82 грн., розмір прострочених платежів за період з березня 2022 року по липень 2022 року становив 230967,93 грн. Відповідачем у період з листопада 2022 року по березень 2023 року було сплачено 230985,29 грн., які були спрямовані на погашення заборгованості з несплачених чергових платежів на суму 230967,93 грн. за період з березня 2022 року по липень 2022 року, а залишок коштів у розмірі 17,36 грн. був спрямований на сплату відсотків за серпень 2022 року у розмірі 4,34 грн. та на часткове відшкодування страхового платежу на суму 13,02 грн. В зв`язку із невиконанням вимоги щодо повернення кредиту, позивач на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України застосував відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання у вигляді нарахування 3% річних за користування грошима у сумі 10735,22 грн. та втрат від інфляції у сумі 53714,89 грн. Крім того, позивачем відповідно до умов договору нараховані відсотки на неповернуту суму кредиту за вересень 2022 року березень 2023 року у розмірі 30,38 грн. Позивач також замість відповідача здійснив черговий платіж по оплаті страхування автомобілю на суму 14645,75 грн. з ПДВ, який позивач також просить стягнути.

Позивач в позовній заяві просить суд:

- стягнути з відповідача грошові кошти за кредитним договором № 50019521 від 20.09.2021 року у загальній сумі 599492,06 грн., з яких: 520365,82 грн. - залишок неповернутої суми кредиту; 53714,89 грн. - втрати від інфляції; 10735,22 грн. - 3% річних; 30,38 грн. - нараховані відсотки; 14645,75 грн. відшкодування (компенсація) страхових платежів;

- в рахунок погашення заборгованості відповідача за кредитним договором №50019521 від 20.09.2021 року у розмірі 599492,06 грн. звернути стягнення на предмет застави автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель VW Touareg, рік випуску 2021, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шляхом продажу вказаного автомобіля з публічних торгів відповідно до положень Закону України Про виконавче провадження;

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Міг-Сервіс-Строй на користь товариства з обмеженою відповідальністю Порше Мобіліті понесені судові витрати.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (трек №5400501704454) з підписом представника відповідача.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Заяви і клопотання.

09.06.2023 року до суду надійшла заява представника позивача адвоката Здоренка В.Є. про вступ у справу як представника.

12.06.2023 року до суду надійшла заява представника позивача - адвоката Здоренка В.Є. про проведення підготовчого засідання за його відсутності.

28.07.2023 року до суду від представника позивача - адвоката Здоренка В.Є. надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Як вказано у ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч. 3 ст. 75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на представлені докази на підтвердження обставин викладених у позові, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, судом встановлено наступне.

Предметом спору є сума кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, сплачений позивачем платіж за договором страхування транспортного засобу, а також нараховані відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних та втрати від інфляції.

20.09.2021 року між позивачем (компанія) та відповідачем (позичальник) був укладений кредитний договір №50019521 та підписано невід`ємні додатки до договору - загальні умови кредитування та графік погашення кредиту. Згідно графіку погашення кредиту сума основного кредиту становить 850124,00 грн., відсотки за користування основним кредитом за період з жовтня 2021 року по вересень 2023 року становлять 91,95 грн., сума додаткового кредиту становить 297432,78 грн., відсотки за користування додатковим кредитом за період з жовтня 2021 року по вересень 2023 року становлять 2,40 грн. Останні платежі по поверненню кредитних коштів приходяться на вересень 2023 року.

Згідно наданої позивачем копії примірника договору купівлі-продажу №944815 від 03.06.2021 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю Автомир (продавець) та відповідачем, відповідач зобов`язався оплатити і прийняти у власність новий автомобіль, модель, марка та комплектація якого вказані у додатку №1 до договору.

Платіжною інструкцією № 0014323 від 21.09.2021 року позивачем перераховано 850124,00 грн. без ПДВ товариству з обмеженою відповідальністю Автомир як оплату за автомобіль згідно кредитного договору № 50019521 від 20.09.2021 року.

Згідно наданої позивачем копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , який виданий ТСЦ 3246, автомобіль марки VOLKSWAGEN Touareg, кузов № НОМЕР_3 , НОМЕР_1 , об`ємом двигуна 2995 куб.см., рік випуску 2021, 21.09.2021 року зареєстрований за позивачем.

Відповідно до п. 1.1 загальних умов кредитування, позивач зобов`язується надати відповідачу кредит у сумі, визначеній у кредитному договорі.

Умовами кредитного договору №50019521, які містяться в розділі Основні умови кредиту, передбачено, що:

- сума кредиту становить 850124,00 грн., строк кредиту - 24 місяці;

- сума додаткового кредиту - 297432,78 грн.;

- процентна ставка (річна) - 0,01% річних застосовується для розрахунку з 1-го по 24-й щомісячний платіж, фіксована ставка - 11,99% річних застосовується для розрахунку починаючи з 25-го щомісячного платежу, змінювана ставка відповідно до п. 2.2 загальних умов кредитування;

- разова комісія за надання (розміщення) кредиту становить 2,50% від суми кредиту;

- цільове призначення кредиту на придбання автомобіля марки VW, модель VW Touareg R-Line 3.0, V6 TFSI, кузов № НОМЕР_3 , об`ємом двигуна 2995 куб.см., рік випуску 2021;

- цільове призначення додаткового кредиту на добровільне страхування транспортних засобів; оплата страхових платежів згідно з договором страхування, укладеним на виконання умов кредитного договору.

Також відповідно до умов кредитного договору, сторони узгодили, що усі платежі за кредитним договором повинні бути сплачені в гривнях відповідно до графіку погашення кредиту, який є додатком до цього кредитного договору та є його невід`ємною частиною. Вартість страхування майна визначається відповідним договором страхування, що укладається між позичальником та страховою компанією.

Підписанням цього кредитного договору, позичальник приєднався до загальних умов надання та обслуговування кредитів, що надаються позивачем.

Відповідно до п. 1.2 загальних умов кредитування позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути компанії кредит та додатковий кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за використання кредиту та додаткового кредиту, а також інші платежі відповідно до умов кредитного договору.

Відповідно до п. 1.4.1 загальних умов кредитування надання кредиту здійснюється починаючи з дати укладення кредитного договору. Датою надання кредиту є дата списання коштів у сумі кредиту з рахунка компанії відповідно до умов кредитного договору. Строк виконання зобов`язань погоджується сторонами у графіку погашення кредиту.

Відповідно до п. 1.4.2 загальних умов кредитування до 10 числа кожного місяця компанія надсилає позичальнику відповідні рахунки для сплати чергового платежу відповідно до графіка погашення кредиту. Черговий платіж підлягає сплаті у строк відповідно до графіка погашення кредиту.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.4, 2.5 загальних умов кредитування за використання кредиту в межах встановленого строку кредитування позичальник сплачує компанії проценти за процентною ставкою, визначеною у кредитному договорі. Процентна ставка може бути фіксованою або змінюваною. Нарахування процентів: щомісячно, відповідно до графіка погашення кредиту. Період нарахування процентів починається з першого календарного дня місяця і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Строк сплати процентів: одночасно із поверненням чергового платежу в строки та в сумі відповідно до графіка погашення кредиту.

Згідно п. 10.7 загальних умов кредитування у випадку невиконання позичальником вимоги про дострокове повернення кредиту та додаткового кредиту (в строки та порядку, визначених у такій вимозі), що була направлена позичальнику відповідно до п.п. 3.2 і 3.3 цих загальних умов, позичальник зобов`язаний також сплатити на користь компанії проценти від загальної простроченої суми кредиту за весь час прострочення до дати повного виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором. Розмір таких процентів відповідає розміру річних процентів, передбачених кредитним договором, чинних на дату направлення вимоги про дострокове повернення кредиту та додаткового кредиту та розраховується щомісячно.

Сторонами погоджено, що компанія має право визнати строк повернення кредиту та додаткового кредиту таким, що настав та/або вимагати дострокового розірвання кредитного договору, зокрема у випадку порушення позичальником строку сплати будь-якого чергового платежу (його частини) з повернення кредиту та/або додаткового кредиту відповідно до графіка погашення кредиту та/або сплати плати за користування кредитом на строк щонайменше один календарний місяць (п.п. 3.2, 3.2.1 договору).

Згідно п. 3.3 загальних умов кредитування позичальник зобов`язаний повернути компанії у повному обсязі суму кредиту та додаткового кредиту, плату за кредит та штрафні санкції, якщо такі підлягають застосуванню (сума до повернення позичальником розраховується компанією і вказується у повідомленні компанії, яке направляється у спосіб, що дає змогу встановити дату направлення) протягом п`яти календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу позичальником (для фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб). Якщо з будь-яких причин повідомлення не буде отримано, перебіг вказаного строку починається з дати відправлення цього повідомлення.

Згідно п. 1.6 загальних умов кредитування виконання зобов`язання позичальника за цим договором забезпечується заставою майна відповідно до положень кредитного договору (та/або з третьою особою, яка надає заставу), а також усім майном позичальника, на яке може бути звернено стягнення за законодавством України.

Відповідно до положень кредитного договору, які містяться в розділі Застава, позичальник заставляє майно, а саме автомобіль з наступними характеристиками: марки, модель: VW, Touareg R-Line 3.0, V6 TFSI, кузов № НОМЕР_3 , об`ємом двигуна 2995 куб.см., рік випуску 2021.

Також згідно умов кредитного договору, сторонами погоджено, що у разі порушення позичальником зобов`язань за цим договором, компанія має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави. За рахунок предмета застави компанія має право задовольнити свої вимоги відносно зобов`язань за цим кредитним договором в повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачене умовами кредитного договору. Заставою за цим договором також забезпечуються вимоги компанії щодо відшкодування витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за зобов`язаннями і зверненням стягнення на предмет застави; витрат на утримання і збереження предмета застави; витрат на страхування предмета застави; збитків, завданих порушенням зобов`язань за цим кредитним договором.

Згідно п. 5.5 загальних умов кредитування позичальник зобов`язується забезпечити страхування майна, яким забезпечено виконання зобов`язань за договором, на протязі усього строку дії кредитного договору та до повного виконання зобов`язань позичальником за кредитним договором.

Сторонами у п. 5.6 загальних умов кредитування визначено, якщо позичальник в порушення п. 5.5 загальних умов кредитування не укладе договір страхування або якщо укладений договір страхування не буде чинним з будь-яких причин, компанія на власний вибір 1) укладе такий договір страхування від власного імені позичальника та здійснить сплату страхових платежів, передбачених таким договором (договорами) страхування, на користь страхової компанії відповідно до умов, передбачених цими загальними умовами кредитування, або 2) здійснить від імені позичальника сплату страхових платежів на користь страхової компанії відповідно до діючого договору страхування, що було укладено між позичальником та страховою компанією. Позичальник дає згоду і доручає компанії укласти від імені і за рахунок позичальника договір страхування та/або здійснювати від імені і за рахунок позичальника сплату страхових платежів, передбачених таким договором страхування. Позичальник, не пізніше 5 календарних днів після направлення компанією відповідного повідомлення, компенсує компанії витрати, понесені нею у зв`язку із виконанням цього доручення/укладенням договору страхування від власного імені та сплатою страхових платежів.

Згідно п. 11.1 договору, цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонам своїх обов`язків за цим договором.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Відповідач зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, починаючи з березня 2022 року допустив прострочення по оплаті чергових платежів за графіком погашення кредиту.

01.08.2022 року позивач по пошті направив на адресу відповідача письмову вимогу №50019521 від 22.07.2022 року, якою позивач вимагає достроково повернути кредит.

Разом з вимогою відповідачу були направлені рахунки-фактури для сплати прострочених платежів за договором за період з березня 2022 року по липень 2022 року.

Згідно зведеної облікової виписки по кредитному договору клієнта, яка сформована станом на 27.03.2023 року, з урахуванням сум чергових платежів, які передбачені графіком погашення кредиту, відповідачем було сплачено з жовтня 2021 року по березень 2023 року чергові платежі за жовтень 2021 року - липень 2022 року, а саме:

- по погашенню основному кредиту - 329758,18 грн.;

- відсотки за користування кредитом - 58,7 грн.;

- по погашенню додаткового кредиту - 123930,30 грн.;

- відсотки за користування додатковим кредитом - 1 грн.

Загалом відповідачем було сплачено кредиту та відсотків за кредитом на загальну суму 453748, 18 грн. (329758,18+58,7+123930,30+1).

Суму залишку (переплати) у розмірі 17,36 грн. було спрямовано позивачем на сплату відсотків за основним кредитом за серпень 2022 року у розмірі 4,34 грн. та на часткове відшкодування страхового платежу на суму 13,02 грн.

Таким чином, залишок з основної суми кредиту становить 520365,82 грн. (850124,00-329758,18 грн.), який позивач і просить стягнути за рішенням суду.

Позивачем відповідно до загальних умов кредитування (п. 10.7) заявлено до стягнення відсотки за фактичне користування кредитом за вересень 2022 року березень 2023 року у сумі 30,38 грн. згідно наступних рахунків-фактур:

- рахунок фактура № 59201-00501232 від 01.09.2022 року на суму 4,34 грн.;

- рахунок фактура № 59201-00502502 від 03.10.2022 року на суму 4,34 грн.;

- рахунок фактура № 59201-00503606 від 01.11.2022 року на суму 4,34 грн.;

- рахунок фактура № 59201-00504742 від 01.12.2022 року на суму 4,34 грн.;

- рахунок фактура № 59201-00505739 від 02.01.2023 року на суму 4,34 грн.;

- рахунок фактура № 59201-00506657 від 01.02.2023 року на суму 4,34 грн.;

- рахунок фактура № 59201-00507568 від 01.03.2023 року на суму 4,34 грн.

Договором добровільного комплексного страхування наземного транспорту, цивільної відповідальності власників наземного транспорту та від нещасного випадку на транспорті №гк102237Гак1ф від 21.09.2021 року, копія якого позивачем додано до позову, за яким відповідач є страхувальником, вигодонабувачем позивач, підстава кредитний договір №50019521 від 21.09.2021 року/договір застави, яким забезпечується виконання зобов`язань за цим кредитним договором.

Позивачем на підставі п. 5.5, 5.6 загальних умов кредитування заявлено до стягнення з відповідача 14658,77 грн., в тому числі ПДВ на відшкодування страхових платежів згідно рахунку-фактури № 00500357 від 19.08.2022 року.

Зважаючи на невиконане грошове зобов`язання, позивач в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором просить звернути стягнення на предмет застави автомобіль - VW, Touareg R-Line 3.0, шляхом продажу вказаного транспортного засобу з публічних торгів відповідно до положень ЗУ Про виконавче провадження.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, виходячи із наданих позивачем доказів між сторонами існують правовідносини, які врегульовані, зокрема ст. ст. 1054 1057-1 ЦК України.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Згідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч 1 та ч. 2 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, позивач свій обов`язок за договором виконав, надавши відповідачу кредит відповідно до умов кредитного договору. Незважаючи на погоджені між сторонами умови договору, відповідач свої зобов`язання щодо сплати щомісячних платежів належним чином не виконав, на вимогу позивача про повернення кредиту не відреагував.

Згідно до статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на те, що невиконане відповідачем зобов`язання по сплаті заборгованості за кредитом є грошовим зобов`язанням, то на вимогу позивача підлягають застосуванню положення ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

За розрахунками позивача 3% річних, які нараховані на суму заборгованості за період з 07.08.2022 року по 14.04.2023 року, становлять 10735,22 грн.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування 3% річних, судом встановлено, що такі розрахунки є арифметично правильними.

Позивачем на суму заборгованості також нараховані втрати від інфляції за період серпень 2022 року березень 2023 року в розмірі 53714,89 грн.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування втрат від інфляції, судом встановлено, що такі розрахунки є арифметично правильними.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно із положеннями статті 11 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом.

Відповідно до положень статі 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Частиною 4 статті 577 ЦК України передбачено, що моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Як встановлено, позивачем виконані вимоги ст. 24 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень, і до початку процедури звернення стягнення на предмет застави, а саме 01.08.2022 року, здійснив відповідну реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 79636373.

Згідно з статтею 19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно з статтею 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

З урахуванням наведених положень чинного законодавства та умов кредитного договору та з огляду на те, що відповідачем не виконано грошове зобов`язання за кредитним договором №50019521 від 20.09.2021 року, суд вважає, що у позивача виникло право задовольнити свої вимоги про стягнення заборгованості за рахунок переданого у заставу рухомого майна заставодержателя шляхом продажу вказаного автомобіля з публічних торгів відповідно до положень Закону України Про виконавче провадження.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимога про звернення стягнення на заставне майно підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 237, 238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Міг-Сервіс-Строй, код ЄДРПОУ 41907208 (54048, м. Миколаїв, вул. Силікатна, буд. 150) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Порше Мобіліті, код ЄДРПОУ 36429974 (02152, м. Київ, пр. П. Тичини, 1 В) грошові кошті у сумі 599492 (п`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч чотириста дев`яносто дві) грн. 06 коп., з яких: 520365 (п`ятсот двадцять тисяч триста шістдесят п`ять) грн. 82 коп. - залишок суми кредиту; 53714 (п`ятдесят три тисячі сімсот чотирнадцять) грн. 89 коп. - втрати від інфляції; 10735 (десять тисяч сімсот тридцять п`ять) грн. 22 коп. - 3% річних; 30 (тридцять) грн. 38 коп. - нараховані відсотки; 14645 (чотирнадцять тисяч шістсот сорок п`ять) грн. 75 коп. відшкодування (компенсація) страхових платежів.

3. В рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю Міг-Сервіс-Строй, код ЄДРПОУ 41907208 (54048, м. Миколаїв, вул. Силікатна, буд. 150) за кредитним договором №50019521 від 20.09.2021 року перед товариством з обмеженою відповідальністю Порше Мобіліті, код ЄДРПОУ 36429974 (02152, м. Київ, пр. П. Тичини, 1 В) у сумі 599492 (п`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч чотириста дев`яносто дві) грн. 06 коп., звернути стягнення на предмет застави автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель VW Touareg, кузов № НОМЕР_3 , об`ємом двигуна 2995 куб.см., рік випуску 2021, д.н.з. НОМЕР_1 , шляхом продажу вказаного автомобіля з публічних торгів відповідно до положень Закону України Про виконавче провадження.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Міг-Сервіс-Строй, код ЄДРПОУ 41907208 (54048, м. Миколаїв, вул. Силікатна, буд. 150) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Порше Мобіліті, код ЄДРПОУ 36429974 (02152, м. Київ, пр. П. Тичини, 1 В) грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 17984 (сімнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири) грн. 28 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення (ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження (ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 16.10.2023 року.

Суддя А.П. Алексєєв