Ухвала

від 16.10.2023 по справі 915/1266/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

16 жовтня 2023 року Справа № 915/1266/23

м. Миколаїв

Суддя Господарського суду Миколаївської області Ржепецький В.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справи

за позовом Приватного акціонерного товариства Миколаївська теплоелектроцентраль (Каботажний спуск, 18, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 30083966)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ПАЛАТИН (вул. Пушкінська, 14, м. Миколаїв, 54030, код ЄДРПОУ 32459492)

про: стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство Миколаївська теплоелектроцентраль звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 01-09/1352 від 07.08.2023 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ПАЛАТИН заборгованості за теплову енергію в сумі 78590,55 грн, 5110,90 грн інфляційних втрат, 1574,67 грн 3% річних, 522,18 грн пені, а також витрат по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконання відповідачем зобов`язання за Договором щодо оплати за надані послуги.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2023 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1266/23 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 16.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено відповідачу 5-денний строк від дня отримання даної ухвали для подання до суду заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону)

Ухвалу суду від 16.08.2023 відповідачеві надіслано за адресою, яку зазначено у Єдиному державному реєстрі: вул. Пушкінська, 14, м. Миколаїв, 54030 та та повернуто суду без вручення 11.08.2023 з довідкою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до приписів ч.ч. 5-6 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Судом також взято до уваги висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 18.01.2023 у справі № 947/15524/20, відповідно до яких повернення повістки про виклик до суду з відміткою про причини повернення за закінченням терміну зберігання не є доказом належного інформування учасника справи про час і місце розгляду справи.

Таким чином, оскільки поштове відправлення, яким відповідачу скеровувалася копія ухвали суду від 16.08.2023 було повернуто відділенням поштового зв`язку до суду з відміткою за закінченням терміну зберігання та оскільки приписами ч.6 ст. 242 ГПК України день проставлення такої відмітки не вважається днем вручення судового рішення, станом на даний час у суду не має підстав вважати, що відповідача належним чином поінформовано про розгляд даної справи.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне повторно скерувати на адресу відповідача копію ухвали Господарського суду Миколаївської області від 16.08.2023 у справі № 915/1266/23, із проставлянням на ній відмітки Судова повістка.

Відповідно до приписів ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частин 5, 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Тобто, виходячи з цієї норми, в першу чергу, суд має справедливо, тобто з дотриманням принципу верховенства права, вирішити господарський спір.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 247 ГПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 250 ГПК України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження належить до дискреційних повноважень суду першої інстанції. Однак, враховуючи приписи ч. 3 ст. 247, ч. 1 ст. 250 ГПК України, суд першої інстанції при вирішенні даного питання (розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження) повинен враховувати такі критерії, зокрема, ціну позову, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес, думку сторін тощо (Постанова Верховного Суду України від 16.04.2019 року у справі № 910/10071/18).

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому судом враховано положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Однак, Конвенція в першу чергу також гарантує процесуальну справедливість розгляду справи, а вже потім дотримання розумного строку, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece (Star Cate Epilekta Gevmata та ініш проти Греції) (dйc.)). Справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом узагалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Miroпubovs and Others v. Latvia (Миролюбов та інші проти Латвії), § 103).

З огляду на практику ЄСПЛ, суд не вправі допустити юридичну помилку виключно з метою дотримання розумного строку розгляду справи, так як в такому разі не буде досягнуто завдання господарського судочинства, а рішення суду не буде відповідати критеріям законності.

Так, ідея справедливого судового розгляду включає основоположне право на змагальні провадження.

Бажання економити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальні провадження (Niderцst-Huber v. Switzerland (Нідерьост-Хубер проти Швейцарії), § 30).

В той же час обґрунтованість тривалості проваджень повинна бути оцінена з урахування наступних критеріїв, заснованих практикою Суду: складність справи, внесок заявника і відповідних органів влади, а також предмет спору (Comingersoll S.A. v. Portugal [GC] (Комінгерсоль проти Португалії) [ВП]; Frydlender v. France [GC] (Фрайдлендер проти Франції) [ВП], § 43; Sьrmeli v. Germany [GC] (Сюрмелі проти Німеччини) [ВП], § 128).

Складність справи стосується як фактичної, так і правової сторони (Katte Katte Klitsche de la Grange v. Italy (Катте Клітше де ла Грандж проти Італії), § 55; Papachelas v. Greece [GC] (Папахелас проти Греції) [ВП] § 39). Вона може стосуватись, наприклад, втручання декількох сторін у справу (H. v. the United Kingdom (Х. проти Сполученого Королівства), § 72), або різноманітних доказів, що мають бути досліджені (Humen v. Poland [GC] (Гумен проти Польщі) [ВП], § 63). Складність національних проваджень маже виправдати їх тривалість (Tierce v. San Marino (Тьєрс проти Сан-Марино), § 31).

Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (Scordino v. Italy (Скордіно проти Італії) (no. 1) [ВП], § 183, і Sьrmeli v. Germany (Сюрмелі проти Німеччини) [ВП], § 129).

Суд зазначає, що питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження вирішувалось судом на стадії відкриття провадження у справі. Вирішуючи питання про відкриття провадження у даній справі, суд, врахувавши ціну позову та зважаючи на ту обставину, що зазначена справа належить до малозначних в розумінні Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Водночас, розпочавши розгляд даної справи та дослідивши надані до неї позивачем докази, суд дійшов висновку про неможливість з`ясування всіх обставин даної справи без проведення процедур загального позовного провадження, зокрема з`ясування обставин щодо адреси надання послуг з постачання теплової енергії, факту отримання відповідачем послуг, рахунків на оплату та актів надання послуг за період з листопада 2021 року по травень 2023 року.

Отже, зважаючи на необхідність всебічного дослідження доводів учасників процесу та необхідності з`ясування обставин по даній справі, суд вважає, що проведення процедур загального позовного провадження у цій справі сприятиме досягненню завдань господарського судочинства, визначених ст. 2 ГПК України, а тому вважає за необхідне здійснити перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання зі стадії відкриття провадження у справі.

Отже, зважаючи на необхідність всебічного дослідження доводів учасників процесу та необхідності з`ясування обставин по даній справі, суд вважає, що проведення процедур загального позовного провадження у цій справі сприятиме досягненню завдань господарського судочинства, визначених ст. 2 ГПК України, а тому вважає за необхідне здійснити перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання зі стадії відкриття провадження у справі.

Враховуючи воєнну ситуацію та стан небезпеки у Миколаївській області, з метою забезпечення балансу між нормами ст. 3 Конституції України, ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень Закону України Про правовий режим воєнного стану, приймаючи до уваги обставини даної справи, суд вважає за можливе призначити судове засідання у справі, створивши учасникам умови належного балансу безпеки та ефективної реалізації їх процесуальних прав, шляхом визнання явки у вказане засідання необов`язковою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 120, 176, 177, 182, 234, 235, 247, 250 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Здійснити перехід до розгляду справи № 915/1266/23 за правилами загального позовного провадження.

2. Розгляд справи здійснювати зі стадії відкриття провадження у справі.

3. Підготовче засідання у справі призначити на 10 листопада 2023 року об 11:00 год.

Засідання відбудеться за адресою: м.Миколаїв, вул. Фалєєвська, 14.

4. Повідомити учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання.

5. Враховуючи неможливість забезпечення на даний час безпеки проведення судових засідань, РЕКОМЕНДУВАТИ учасникам справи:

- утриматися від безпосередньої участі в судовому засіданні;

- використовувати можливості відеоконференцзв`язку для участі в судовому засіданні поза приміщенням суду.

6. На веб-сторінці Господарського суду Миколаївської області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://mk.arbitr.gov.ua/sud5016/ учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

7. Ухвалу направити сторонам (відповідачеві з проставлянням на ній відмітки «Судова повістка»).

8. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.О.Ржепецький