Вирок

від 13.10.2023 по справі 159/5200/23

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/5200/23

Провадження № 1-кп/159/550/23

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2023 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023030550001083 від 26.07.2023 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з середньою освітою, який офіційно не працевлаштований, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, раніше не судимий, проживає і зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України,

в с т а н о в и в:

обвинувачений ОСОБА_4 24 липня 2023 року, приблизно о 12 годині 30 хвилин, діючи в умовах воєнного стану, умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу, таємно викрав з поля, що поблизу сільського цвинтаря села Рудка-Миринська Ковельського району, належні СТзОВ «ЗОРЯ» два тюки сіна вартістю 2000 грн.

Зазначеними умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України.

Обставини вчиненого кримінального правопорушення учасниками судового розгляду не оспорюються.

Так, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив фактичні обставини вчиненого, пояснив, що вперше вдався до таких протиправних дій, щиро розкаюється у вчиненому, відчуває сором, відшкодував завдану товариству шкоду, просив пом`якшити покарання.

Представник потерпілої юридичної особи в судове засідання не з`явився, у письмовій заяві клопотав про розгляд справи у його відсутності, засвідчив відсутність претензій до обвинуваченого і відшкодування останнім майнової шкоди в повному обсязі.

Переконавшись у добровільності та істинності позиції учасників судового розгляду, які правильно розуміють зміст обставин інкримінованого кримінального правопорушення, суд керуючись правилами, закріпленими у частині третій статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, визнав недоцільним дослідження інших доказів, які стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення та винуватості обвинуваченого.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання суд відповідно до вимог статей 50, 65 Кримінального кодексу України враховує, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке за наведеною у статті 12 Кримінального кодексу України класифікацією, віднесено до тяжкого злочину.

До обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить визнання вини, щире каяття, яке проявилось у повному відшкодуванні шкоди і критичному ставленні до вчиненого.

Обставини, що обтяжують покарання, відсутні.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, виключно позитивно характеризується за місцем проживання, має міцні соціальні зв`язки, під час досудового розслідування і судового розгляду засвідчив своєю поведінкою критичне ставлення до скоєного, з огляду на конкретні обставини вчинення крадіжки, вартість викраденого майна, повне відшкодування завданої шкоди, суд вважає необхідним призначити покарання в межах санкції закону за яким він притягується до відповідальності у виді позбавлення волі на мінімальний строк та звільнити від відбування покарання підставі статті 75 КК України, встановивши іспитовий строк та поклавши передбачені статтею 76 КК України обов`язки, які будуть слугувати дієвим заходом контролю за поведінкою особи та стримуючим фактором від вчинення нових кримінальних правопорушень.

На переконання суду таке покарання відповідає принципам законності, справедливості, індивідуалізації, буде співмірним вчиненому та необхідним для досягнення мети покарання і завдань кримінального судочинства.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався. Цивільний позов у справі не заявлений. Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України, а саме: два тюки сіна необхідно залишити у володінні СТзОВ «ЗОРЯ».

Що стосується автомобіля марки «Фольксваген Гольф» реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причіпом, що перебував у користуванні обвинуваченого ОСОБА_4 , то суд вважає необхідним повернути його обвинуваченому, мотивуючи свою позицію таким.

Відповідно до частини дев`ятої статті 100 КПК України під час ухвалення рішення суд повинен вирішити питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів.

Пункт 1 указаної норми передбачає, що гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Дана процесуальна норма кореспондується з матеріальною нормою права ст.96-1, ст.96-2 КК України.

Зокрема, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цьогоКодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 96-1 КК).

Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання (п. 4 ч. 1 ст.96-2 КК).

Крім того, відповідно до статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Для вирішення питання про обґрунтованість та необхідність втручання держави в право особи на мирне володіння майном, необхідно встановити, чи було таке втручання законним, чи відповідало воно загальному суспільному інтересу, чи забезпечило втручання необхідний справедливий баланс між захистом права власності та вимогами загального інтересу з огляду на свободу розсуду, якою наділена держава у цій сфері.

Отже, при застосуванні конфіскації майна в кожному конкретному випадку суд має не тільки послатися на наявність для цього формальних підстав, але й переконатися, що таке застосування не порушуватиме «справедливу рівновагу між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав осіб», покладаючи на особу «надмірний індивідуальний тягар».

У цьому кримінальному провадженні вартість двох тюків сіна вочевидь є значно меншою від вартості транспортного засобу, на якій був накладений арешт. Крім того, збитки товариству відшкодовані, а сіно повернуто, тому конфіскація транспортного засобу за таких умов буде мати ознаки непропорційного втручання у право власності.

Відповідно дочастини четвертої статті 174 КПК Україниодночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, суд вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Таким чином, арешт накладений ухвалами слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28.07.2023 та 01.08.2023 на майно, яке суд вирішив повернути обвинуваченому та потерпілому, підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 349,374,375,615 Кримінального процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені статтею 76 Кримінального кодексу України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання.

Арешт, накладений на речові докази ухвалами слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28.07.2023 та 01.08.2023, - скасувати.

Речові докази: два тюки сіна залишити у власності СТзОВ «Зоря», автомобіль марки «Фольксваген Гольф» реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причіпом залишити у розпорядженні ОСОБА_4 .

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного судучерез Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після оголошення резолютивної частини вручити учасникам судового розгляду.

ГоловуючийОСОБА_1