Рішення

від 02.10.2023 по справі 921/13/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 жовтня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/13/23

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

за участі секретаря судового засідання: Бега В.М.

розглянув справу

за позовом Виконуючого обов`язки керівника Кременецької окружної прокуратури Тернопільської області, вул. Словацького, 6а, м. Кременець в інтересах держави в особі:

1. Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, 46008

2. Шумської міської ради Кременецького району Тернопільської області, вул. Українська, 59, м. Шумськ, Тернопільська область, 47100

до відповідача 1 - Національного природного парку Кременецькі гори, вул. Осовиця, 12, м. Кременець, Тернопільська область 47003

відповідача 2 Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України, м. Київ, вул. Шота Руставеллі, 9а, 01601

про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 30167 грн.

За участю від:

прокуратури Куліковська Л.Б.

позивача 1 Татарин І.С.

позивача 2 - не з`явився

відповідача 1 - Павлюк В. П., Шуляк О. М.

відповідача 2 Довгопола К.А.

Зміст позовних вимог.

30.12.2022 (згідно дати оформлення поштового відправлення) Виконуючий обов`язки керівника Кременецької окружної прокуратури Тернопільської області звернувся до Господарського суду Тернопільської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, Шумської міської ради Кременецького району Тернопільської області з позовом до Національного природного парку Кременецькі гори, Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 30167 грн (з урахуванням клопотання №51/2-4147 вих-23 від 08.09.2023 (вх. №7426 від 13.09.2023)).

Прокурором позовні вимоги обґрунтовано ст. ст. 13, 66 Конституції України, ст. ст. 1, 16, 17, 19, 63, 64, 86, 89, 90, 93, 100, 105, 107 Лісового кодексу України, ст. ст. 11, 614, 1166, 1172 Цивільного кодексу України, ст. ст.5, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 3, 7, 8, 60, 62 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Прокурор посилається на те, що під час проведення 05.01.2020 посадовими особами Національного природного парку Кременецькі гори патрулювання території природно-заповідного фонду, а саме Угорського природоохоронного науково-дослідного відділення Національного природо-заповідного парку «Кременецькі гори», у кварталі 42, виділі 4, виявлено факт самовільної порубки сироростучих дерев породи дуб звичайний діаметрами зрізу 54 см, 54 см, 60 см, 62 см, та 1 сироростучого дерева породи граб звичайний діаметром зрізу 12 см.

За результатами виявленої незаконно зрубаної деревини складено акт щодо порушення вимог природоохоронного законодавства України від 05.01.2020 та розрахунок розміру шкоди (збитків), заподіяних природним комплексам Національного природного парку «Кременецькі гори» на суму 30167 грн.

За приписами ст. ст. 63, 64, 86, 89, 90 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Посилаючись на наведене, прокурор просив суд задоволити позовні вимоги та покласти на обох відповідачів розмір завданої шкоди.

Позиція позивача 1 - Державної екологічної інспекції у Тернопільській області.

Позивачем 1 у своїх поясненнях підтримано позовні вимоги в повному обсязі, мотивовані тим, що до компетенції Національного природного парку Кременецькі гори належить забезпечення охорони лісів від незаконних порубок та запобігання кримінальним правопорушенням у сфері лісового господарства.

Позиція позивача 2 - Шумської міської ради Кременецького району Тернопільської області.

Позивач 2 у своїх поясненнях підтримав позовні вимоги в повному обсязі, та просив суд розгляд справи проводити без участі його представника.

Позиція відповідача 1 - Національного природного парку Кременецькі гори.

Відповідачем 1 повністю заперечено проти позову.

У своїх заявах по суті справи ним стверджено про те, що позивачі дізналися про порушення інтересів держави незаконною рубкою дерев лише 05.12.2022 та 07.12.2022, з відповідно адресованих Державній екологічній інспекції та Шумській міській раді звернень (листів) Кременецької окружної прокуратури з вимогами до 09.12.2022 повідомити про вжиття заходів щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах. Прокуратура надала лише 4 та 2 дні відповідно позивачам для вжиття заходів реагування та захисту інтересів держави. Відтак, відповідач 1 вважає, що у даній справі відсутня бездіяльність позивачів, оскільки вони не знали і не могли знати про порушення інтересів держави, адже не вони виявили порушення природоохоронного законодавства та не вони були учасниками кримінального провадження по цьому факту. Встановлений строк, який Кременецька окружна прокуратура Тернопільської області надала позивачам для вжиття заходів захисту інтересів держави, не можна вважати розумним, адже він стислий і значно менший, ніж строки звернення до суду у відповідній категорії справ. На переконання відповідача 1, у прокуратури були відсутні підстави для звернення до суду з даним позовом з покликанням на бездіяльність позивачів.

Працівниками відповідача 1 не здійснювалась незаконна рубка, за фактом якої було відкрито кримінальне провадження №12020210200000007. Протилежне не встановлено слідством. НПП «Кременецькі гори» не допустило порушень лісового законодавства, за вчинення яких встановлено цивільно-правову відповідальність.

НПП «Кременецькі гори» не був постійним лісокористувачем у кварталі 42 виділі 4 Угорського ПНДВ на момент виявлення порушення.

З березня 2018 року ним здійснюється лише забезпечення охорони територій природно-заповідного фонду на підставі укладеного 15.03.2018 договору з ДП «Кременецьке лісове господарство» (постійним лісокристувачем).

Відтак, відповідач не є особою, яка завдала шкоди в розумінні ст. 1166 ЦК України та ст. 107 ЛК України

Позиція відповідача 2 - Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України.

Відповідач 2 просив суд відмовити у задоволенні позову в частині заявлених до нього вимог.

В обґрунтування цьому ним, посилаючись на зміст ч.1 ст.16, ч.1, 3, 4 ст.17, п.1 ч.2 ст.19, ст.100 Лісового кодексу України, ч.1 ст. 60 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» стверджено, що чинне законодавство у сфері захисту довкілля, не має чіткого визначення поняття «постійний лісокористувач». Однак, зміст вищенаведених норм вказує на те, що постійним лісокористувачем визнається власник або користувач (з числа суб`єктів господарювання або юридичних осіб без такого статусу) таких земельних ділянок із розташованими на них лісовими насадженнями, який забезпечує їх захист та охорону, у тому числі від незаконних рубок.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку.

Разом з тим, частиною 1 статті 60 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що охорона, зокрема, національних природних парків, управління якими здійснюється спеціальними адміністраціями, покладається на служби їх охорони, які входять до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України.

Місцем заподіяння збитків навколишньому природному середовищу є земельна ділянка з кадастровим номером 6125886200:01:001:0001. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28.09.2020 № НВ-7115121262020, наданого відповідачем 1, державна реєстрація цієї земельної ділянки проведена 28.09.2020 на підставі заяви відповідача 1 від 25.09.2020 № ЗВ-9709798982020.

Підставою для формування земельної ділянки згідно витягу з ДЗК став проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 17.08.2020, розроблений землевпорядником ТОВ «Галицькі землі».

Статтею 26 Закону України «Про землеустрій» визначено виключний перелік замовників документації із землеустрою, до яких, зокрема належать землевласники і землекористувачі.

Зміст витягу з ДЗК прямо вказує на те, що таким замовником проекту землеустрою був саме відповідач 1.

Згідно ч.4 ст.79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера, а ч.1 ст. 79-1 Земельного кодексу України вказує на те, що з цього моменту земельна ділянка є сформованою як об`єкт цивільних прав.

Відповідачем 2 стверджено, що власником цієї земельної ділянки являється держава в особі Тернопільської обласної державної адміністрації, а відповідач 1 є її землекористувачем. При цьому, первинною датою, що підтверджує таке право користування, є мінімум дата укладення договору між ТОВ «Галицькі землі» та НПП «Кременецькі гори» про розроблення проекту землеустрою.

Ним звернено увагу на зміст ч.1, п.«а» ч.2 ст. 92, абз. 1, 6 ч.1 ст.123, ст.ст. 149 150 Земельного кодексу України, розпорядження Кабінету Міністрів України №884-р, №885-р від 06.12.2017, а також наявну у матеріалах справи згоду директора ДП «Кременецьке лісове господарство» на вилучення з користування Державного підприємства «Кременецьке лісове господарство» (правонаступником якого являється відповідач 2) земельних ділянок лісового фонду загальною площею 2768,7 га (у тому числі й на території Угорської сільської ради, де розташована ділянка, на якій виявлено порушення).

Умови укладеного між відповідачем 1 та ДП «Кременецьке лісове господарство» договору №1 від 15.03.2018, п. 2.1 покладають саме на відповідача 1 здійснення охорони територій, а також попередження пошкодження лісових насаджень унаслідок незаконних рубок.

Виданий відповідачем 1 наказ №27 від 28.03.2018 «Про розподіл території за природоохоронними науково-дослідними відділеннями парку та створення природно охоронюваних обходів» також підтверджує «передачу під охорону з подальшим вилученням в постійне користування територій природно-заповідного фонду від лісокористувачів», а також «закріплення територій, що входять до складу Національного природного парку «Кременецькі гори» із вилученням у землекористувачів за природоохоронними науково-дослідними відділеннями парку.

Тому, території лісового фонду загальною площею 2810 га, призначені для створення Національного природного парку «Кременецькі гори», у тому числі земельна ділянка з кадастровим номером 6125886200:01:001:0001, на момент здійснення незаконної рубки невстановленими особами в кварталі 42 виділі 4 дерев та під час патрулювання території природно-заповідного фонду, а саме Угорського природоохоронного науково- дослідного відділення Національного природно-заповідного парку «Кременецькі гори» та, в результаті 05.01.2020 виявлення факту самовільної рубки сироростучих дерев на суму 30167 грн юридично та фактично перейшли у володіння НПП «Кременецькі гори»/відповідача 1.

Отже, відповідно до вимог ЛК України та ЗК України, у цей проміжок часу Національний природний парк «Кременецькі гори» набув статусу постійного лісокористувача, а відтак єдиного і належного суб`єкта відповідальності за деліктним зобов`язанням згідно вимог ст. 1166 ЦК України.

При цьому, відповідачем 2 критично оцінено твердження відповідача 1 про фактичний момент набуття права користування на земельну ділянку з кадастровим номером 6125886200:01:001:0001 у червні 2023 року, у зв`язку з державною реєстрацією речових прав на неї, оскільки така реєстрація права користування є лише офіційним визнанням речових прав з боку держави та безумовно не свідчить про неможливість реалізації цих прав до моменту державної реєстрації.

Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою суду від 20.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/13/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 09.02.2023, яке надалі відкладалось на 02.03.2023, 20.03.2023, 13.04.2023, 27.04.2023, 15.05.2023.

Строк підготовчого провадження у справі продовжувався ухвалою суду від 20.03.2023.

Ухвалою суду від 13.04.2023 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство Кременецьке лісове господарство.

27.04.2023 судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Філію «Кременецьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», у зв`язку з чим продовжено підготовче провадження у справі з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розумного строку.

Ухвалою суду від 01.05.2023 підготовче судове засідання у даній справі призначено на 01.06.2023, в якому оголошувалась перерва до 15.06.2023.

Ухвалою суду від 15.06.2023 підготовче судове засідання у даній справі відкладено на 26.06.2023, а надалі на 13.07.2023.

26.06.2023 до участі у справі №921/13/23 у якості співвідповідача залучено Державне підприємство Кременецьке лісове господарство.

Ухвалою суду від 13.07.2023 закрито підготовче провадження по справі №921/13/23 та призначено її до розгляду по суті (з урахуванням ухвали від 20.07.2023) на 07.09.2023.

Надалі, розгляд справи по суті було відкладено на 18.09.2023.

18.09.2023 судом постановлено ухвалу, якою проведено заміну відповідача 2 з Державного підприємства Кременецьке лісове господарство на його правонаступника - Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України, виключено Філію Кременецьке лісове господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України з числа третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, а також повідомлено учасників процесу про оголошення перерви в судовому засіданні до 21.09.2023.

Перелічені дії також вплинули на тривалість розгляду справи (ст. ст. 48, 52 ГПК України).

Ухвалою суду від 21.09.2023 розгляд справи відкладено на 28.09.2023.

В судовому засіданні 28.09.2023 оголошувалась перерва до 02.10.2023.

Прокурором та представником позивача 1 в судовому засіданні 02.10.2023 підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Представником відповідача 1 в судовому засіданні 02.10.2023 заперечено проти позову в частині заявлених до нього вимог, мотивуючи це тим, що Указом Президента України №1036/2009 від 11.12.2009 йому не виділялась в постійне користування земельна ділянка, на якій виявлено порушення. Національним природним парком Кременецькі гори стверджено про отримання ним земель лісового фонду лише на договірних засадах під охорону, до моменту оформлення ним права постійного користування. Постійне користування відповідача 2 цими землями припинено лише 05.05.2023 на підставі розпорядження Тернопільської ОДА (ОВА) за №232/01.02-01, а за відповідачем 1 зареєстровано 15.06.2023, тобто вже на час розгляду справи судом.

Представником відповідача 2 в судовому засіданні 02.10.2023 заперечено проти позову в частині заявлених до нього вимог. Заперечення мотивовані тим, що відповідач 1 являється користувачем земельних ділянок лісового фонду згідно Указу Президента України №1036/2009 від 11.12.2009, договору №1 від 15.03.2018 та низки нормативно-правових актів органів виконавчої влади, на виконання яких Національним природним парком «Кременецькі гори» протягом тривалого часу виготовлялась документація, необхідна для процедури реєстрації права постійного користування. А проведена у червні 2023 року державна реєстрація права постійного користування земельними ділянками за відповідачем 1 є лише офіційним визнанням речових прав з боку держави. Відповідно до вимог ЛК України та ЗК України Національний природний парк «Кременецькі гори» набув статусу постійного лісокористувача до моменту реєстрації такого речового права, а відтак є єдиним і належним суб`єктом відповідальності за деліктним зобов`язанням згідно вимог ст. 1166 ЦК України.

Позивач 2 явку повноважного представника в судове засідання 02.10.2023 не забезпечив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвала суду від 28.09.2023 відправлена та доставлена на електронну адресу Шумської міської ради, підтвердженням чому являється відповідна довідка про доставку 28.09.2023 електронного листа.

В умовах воєнного стану надсилання судових рішень на електронну пошту, яка зазначена учасником процесу в поданих ним документах як власна електронна адреса, є доцільним і спрямованим на досягнення мети, яка полягає у повідомленні учасника процесу про ухвалене судове рішення. При надсиланні листів на електронну пошту у відправника є можливість запросити сповіщення про доставку (що фактично є отриманням листа) та про прочитання такого листа, складання довідки про факт надсилання, тощо (правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 20.04.2023 у справі № 920/367/17, від 28.04.2023 у справі №904/272/22).

Інформація про розгляд справи також була оприлюднена на офіційному сайті Господарського суду Тернопільської області.

Разом з тим, у поясненнях №03-03/1524 від 14.09.2023 Шумська міська рада просила суд розгляд справи проводити без участі її представника.

Судом враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що учасникам справи було створено належні умови для підготовки до розгляду справи, надання заяв по суті справи та доказів в обґрунтування своїх вимог або заперечень, тому є підстави для розгляду справи за наявними в справі матеріалами.

Суд, у судовому засіданні 02.10.2023, після виходу з нарадчої кімнати, ухвалив скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

З метою збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об`єктів, відповідно до статті 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» Указом Президента України №1036/2009 від 11.12.2009 постановлено створити на території Кременецького та Шумського районів Тернопільської області Національний природний парк «Кременецькі гори». До території Національного природного парку «Кременецькі гори» погоджено в установленому порядку включення 6951,2 гектара земель державної власності, а саме: 3968,6 гектара земель, які надаються (в тому числі з вилученням у землекористувачів) національному природному парку в постійне користування, згідно з додатком, і 2982,6 гектара земель Державного підприємства «Кременецьке лісове господарство», що включаються до складу національного природного парку без вилучення у зазначеного підприємства (п. Указу).

Пунктом 2 Указу Президента України №1036/2009 від 11.12.2009 також постановлено Кабінету Міністрів України забезпечити, зокрема:

- вирішення питання щодо утворення адміністрації національного природного парку «Кременецькі гори» та забезпечення її функціонування;

- затвердження у тримісячний строк у встановленому порядку Положення про Національний природний парк «Кременецькі гори»;

- підготовку протягом 2010 2011 років матеріалів та вирішення відповідно до законодавства питань щодо вилучення та надання у постійне користування Національному природному парку «Кременецькі гори» 3968,6 гектара земель, зокрема підготовку та внесення в установленому порядку пропозицій про зміну меж території природного заповідника «Медобори», а також проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок і проекту землеустрою з організації та встановлення меж території національного природного парку, отримання державних актів на право постійного користування земельними ділянками;

розроблення протягом 2010 2012 років та затвердження в установленому порядку Проекту організації території Національного природного парку «Кременецькі гори», охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об`єктів.

У додатку до Указу Президента України №1036/2009 від 11.12.2009 зазначено перелік земель, надання яких (у тому числі з вилученням у землекористувачів) погоджено Національному природному парку «Кременецькі гори», з яких 2810 га земель, які перебувають у користуванні Державного підприємства Кременецьке лісове господарство.

Надалі, розпорядженням Кабінету Міністрів України №796-р від 09.10.2013 дозволено Міністерству екології та природних ресурсів, Міністерству аграрної політики та продовольства, Державному агентству земельних ресурсів і Державному агентству лісових ресурсів приймати відповідно до законодавства рішення про погодження питання надання згоди на вилучення земельних ділянок орієнтовною загальною площею 53010,1 гектара (землі державної власності лісогосподарського призначення), що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, розташованих на території відповідних районів, згідно з додатком 1, з подальшою передачею їх у постійне користування із зміною цільового призначення установам природно-заповідного фонду згідно з додатком 2.

Згідно з додатком 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України № 796-р від 09.10.2013, у Тернопільській області на території Кременецького і Шумського районів планувалось вилучити з постійного користування Державного підприємства Кременецьке лісове господарство 2810 га, а відповідно до додатку 2 цього ж розпорядження передати в постійне користування земельні ділянки площею 3947 га Національному природному парку Кременецькі гори.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №884-р від 06.12.2017, відповідно до статтей 92, 122, 123 і 149 Земельного кодексу України надано Національному природному парку Кременецькі гори дозвіл на розроблення з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною загальною площею 1000 гектарів (землі державної власності природно-заповідного фонду (рілля, ліси), що перебувають у постійному користуванні природного заповідника Медобори, розташованих на території Кременецького району Тернопільської області, з подальшим вилученням та наданням їх зазначеному парку у постійне користування для збереження та використання національного природного парку.

Також розпорядженням Кабінету Міністрів України №885-р від 06.12.2017, відповідно до статей 92, 122, 123 і 149 Земельного кодексу України надано Національному природному парку Кременецькі гори дозвіл на розроблення з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною загальною площею 2796,5 гектара (землі державної власності лісогосподарського призначення (рілля, ліси) згідно з додатком, розташованих на території Кременецького та Шумського районів Тернопільської області, з подальшим вилученням та наданням їх зазначеному парку у постійне користування із зміною цільового призначення земель для збереження та використання національного природного парку.

У додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України №885-р від 06.12.2017 зазначені земельні ділянки, розташовані на територіях Кременецького та Шумського районів Тернопільської області, на які Національному природному парку Кременецькі гори надається дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо їх відведення, з яких Тернопільська область усього 2796,5 га, у тому числі:

- Кременецький район усього 1256,7 га у тому числі для збереження та використання національного природного парку 1256,7 га за рахунок земель лісогосподарського призначення (рілля, ліси), що перебувають у постійному користуванні Державного підприємства Кременецьке лісове господарство;

- Шумський район, усього 1539,8 га, для збереження та використання національного природного парку 1256,7 га за рахунок земель лісогосподарського призначення (рілля, ліси), що перебувають у постійному користуванні Державного підприємства Кременецьке лісове господарство.

В матеріалах справи міститься завірена приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу Фаїз Н.П. копія заяви від 28.05.2015 директора Державного підприємства Кременецьке лісове господарство Барана С.В., у якій ним надано згоду на вилучення відповідно до чинного законодавства з користування підприємства земельних ділянок (земель лісового фонду) загальною площею 2768,7 га, з яких: на території Великомлинівецької сільської ради Кременецького району площею 319,3 га, Білокриницької сільської ради Кременецького району площею 693,9 га, Чугалівської сільської ради Кременецького району площею 227 га, Угорської сільської ради Шумського району площею 463 га, Тилявської сільської ради Шумського району площею 1065,5 га.

У завіреній приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу Фаїз Н.П. заяві від 12.06.2018 директором Державного підприємства Кременецьке лісове господарство Косінським Б.І. надано згоду на вилучення з користування підприємства земельних ділянок загальною площею 13,5 га, які розташовані на територіях Кременецького (Білокриницької та Великомлинівецької сільських рад) та Шумського (Угорської та Тилявської сільських рад) районів, які входять в загальну площу 2810 га передбачених до вилучення Указом Президента України №1036/2009 від 11.12.2009 «Про створення національного природного парку «Кременецькі гори», та які входять до заяви про вилучення, виданої директором ДП Кременецьке лісове господарство Бараном С.В. 02.07.2015 (загальна площа 41,3 га), посвідченої приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу Фаїз Н.П. та зареєстрованої в реєстрі за №1512 та 28.05.2015 (загальна площа 2768,7 га), посвідченої приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу Фаїз Н.П. та зареєстрованої в реєстрі за №1235.

Однак, до 2023 року власником (державою в особі уповноважених нею органів) не приймалось рішення про припинення землекористування ДП «Кременецьке лісове господарство» ділянкою, на якій надалі було виявлено порубку.

Керуючись Указом Президента України №1036/2009 від 11.12.2009, розпорядженнями Кабінету Міністрів України №884-р, №885-р від 06.12.2017, ст.ст. 53, 60 Закону України «Про природно-заповідний фонд», погодженням Державного агентства лісових ресурсів України №02-27/792-18 від 05.02.2018 та Тернопільської обласної державної адміністрації №04-1107/15-12 від 28.02.2018, між Державним підприємством «Кременецьке лісове господарство» (стороною 1) та Національним природним парком «Кременецькі гори» (стороною 2) 15.03.2018 укладено договір №1 (надалі - договір) про співпрацю з метою організації належної охорони територій та об`єктів природо-заповідного фонду на земельних ділянках державної власності лісогосподарського призначення площею 2810 га, що розташовані на території Кременецького та Шумського районів (п. 1.1 договору).

Перелік земельних ділянок визначено у додатку 1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною (п. 1.2 договору).

У п 1.3 договору сторонами визнано, що відведення земельних ділянок з подальшим вилученням та наданням їх стороні 2 у постійне користування здійснюється у порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Згідно п. 2.1 договору служба охорони сторони 2, яка входить до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України:

здійснює охорону територій;

здійснює охорону диких тварин і місць їх перебування у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду;

забезпечує порядок використання природних ресурсів;

забезпечує додержання вимог щодо відвідування територій та об`єктів природно-заповідного фонду;

попереджує пошкодження лісових насаджень унаслідок незаконних рубок;

здійснює заходи щодо запобігання виникненню, поширенню пожеж, інших надзвичайних ситуацій та їх ліквідації;

забезпечує реалізацію заходів з профілактики та захисту природних комплексів від шкідників і хвороб у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду;

підтримує у належному стані межові та охоронні знаки, інформаційні аншлаги, квартальні та ділянкові стовпи, а також протипожежні споруди;

забезпечує додержання режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

У п. 2.2 договору зазначено, що з метою координації роботи щодо охорони територій сторона 1 в установленому порядку призначає відповідальних осіб лісової охорони.

Стороною 2 за погодженням із стороною 1 з метою недопущення загибелі лісових культур та з метою запобігання небажаної зміни порід проводяться першочергові природоохоронні заходи, визначені у додатку 2, який є невід`ємною частиною цього договору. Природоохоронні заходи здійснюються відповідно до Проекту організації території Національного природного парку «Кременецькі гори» (п. 2.3 договору).

У п. 3 договору обумовлено відповідальність сторін: за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором, сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та умов даного договору (п. 3.1 договору); кожна зі сторін не відповідає за невиконання, несвоєчасне або невідповідне виконання якого-небудь зобов`язання за цим договором, якщо вищезгадане невиконання, несвоєчасне або невідповідне виконання обумовлене обставинами непереборної сили (обставини форс-мажор), що підтверджуються відповідними документами, виданими уповноваженими органами (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору, він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін та діє до моменту набрання чинності розпорядженням Кабінету Міністрів України про передачу земельних ділянок та державної реєстрації права постійного користування земельними ділянками сторони 2.

У тексті договору зазначено, що його невід`ємними частинами є: перелік земельних ділянок, які передаються НПП «Кременецькі гори» під охорону (додаток 1); перелік першочергових природоохоронних заходів 2018 рік (додаток 2).

Відповідно до додатку 1 до договору №1 від 15.03.2018 у Білокриницькому лісництві значиться, зокрема квартал 42, виділ 1-12, загальною площею лісових насаджень 50 га.

У додатку 2 до договору №1 від 15.03.2018 наведено перелік ділянок, що потребують першочергових лісогосподарських заходів у Білокриницькому лісництві, зокрема проведення рубки інтенсивністю 18%, віком 10 років у кварталі 42, виділі 3, площею 1,8 га.

21.12.2018 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №1 від 15.03.2018 (надалі додаткова угода), пунктом 1 якої доповнено договір наступними пунктами:

«Пункт 2.4. Сторона 1 погоджує проведення першочергових природоохоронних заходів та надає лісорубні квитки на проведення:

- прочищення кв. 112 (29) вид. 2 Білокриницького ПНДВ площею 1 га;

- прочищення у кв. 123 (40) вид. 6 площею 1,1 га, кв. 125 (42) вид. 3 площею 1,8 га Угорського ПНДВ;

- прочищення у кв. 135 (54) вид. 22 площею 0,8 га, кв. 139 (58) вид. 15 площею 1,1 га Угорського ПНДВ. Загальна площа 5,8 га.

Пункт 2.5. Сторона 2 проводить природоохоронні заходи, визначені вище та додатком 2 до договору (догляд за лісовими культурами, доповнення). Вартість витрат 1 га складає 1000 грн. Загальна вартість робіт по проведенню освітлень та прочищень складає 5800 грн. Після проведення природоохоронних заходів (освітлення, прочищення), сторона 2 надасть акт виконаних робіт.

Пункт 2.6. Сторона 1 проводить огляд місць рубок після проведення природоохоронних заходів разом зі стороною 2 і складає відповідні акти огляду».

Ця додаткова угода вважається укладеною і набирає чинності з моменту її підписання сторонами та його скріплення печатками сторін та діє протягом часу дії договору (п. 2 додаткової угоди).

Наказом №27 від 24.01.2008 Міністерства охорони навколишнього природного середовища України затверджено Інструкцію про застосування порядку установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, яка відповідно до п. 1 визначає порядок установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення для підприємств, установ, організацій, інших землевласників або землекористувачів (далі - заявники) у власності (користуванні) яких знаходяться природні ресурси в межах цих територій та об`єктів, за винятком корисних копалин, водних ресурсів, видів тварин і рослин, що занесені до Червоної книги України та рослинних угруповань, що занесені до Зеленої книги України.

У пунктах 2, 3 розділу І вищевказаної інструкції зазначено, що ліміти на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення (далі - ліміти) затверджуються Міндовкілля. Ліміти визначають обсяги використання природних ресурсів, у межах яких видаються дозволи на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

Після затвердження ліміту Міндовкілля надсилає поштовим відправленням два примірники заявнику, один примірник зберігає в себе та надсилає його копії Державній екологічній інспекції України та відповідній обласній, Київській або Севастопольській міській державній адміністрації (пункт 6 розділу ІІ інструкції).

Супровідним листом №02-3608/15-12 від 19.06.2018 Тернопільською обласною державною адміністрацією направлено на адресу Національного природного парку «Кременецькі гори» погоджений Тернопільською ОДА та затверджений Міністерством екології та природних ресурсів України ліміт на використання природних ресурсів у межах Національного природного парку «Кременецькі гори» на 2018 рік, з передбаченими на території Угорського ПНДВ площею 1,8 га робіт з освітлення у кварталі 42, крім періоду з 01 квітня по 15 червня 2018 року, рубки провести з додержанням існуючих нормативних актів без порушення встановленого режиму охорони та збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

На виконання умов договору, ліміту на використання природних ресурсів, 24.07.2019 сторонами без жодних зауважень підписано акт про надання послуг по проведенню рубок догляду в молодняках (освітлення, прочищення) на суму 4000 грн, який оплачено 26.07.2019 ДП «Кременецьке лісове господарство» в повному обсязі (копії акту №1 від 24.07.2019 та банківської виписки за 26.07.2019 знаходяться в матеріалах справи).

Наказом №102 від 31.08.2020 Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України затверджено положення про Національний природний парк «Кременецькі гори», згідно п. 1.6 якого загальна площа парку становить 6951,2 га земель, у тому числі 3968,6 га земель, що надаються у постійне користування парку та 2982,6 га земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів.

Відповідно до п. 1.7 положення ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об`єктами вилучаються з господарського використання і надаються в користування парку у порядку, встановленому законодавством. До встановлення меж парку у натурі його межі визначаються відповідно до проекту створення парку.

Право парку на постійне користування земельними ділянками оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (п. 1.8 положення).

У п. 5.1 положення зазначено, що охорона території парку покладається на службу його охорони, що входить до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України.

Згідно п. 5.2 положення службу державної охорони парку (надалі служба держохорони) очолює директор парку, який несе повну відповідальність за організацію її діяльності та забезпечення додержання режиму території, а також збереження, відтворення та раціональне використання природних комплексів і ресурсів у межах його території.

Управління та координацію діяльності служби держохорони здійснює Міндовкілля (п. 5.3 положення).

Основними завданнями служби держохорони є: забезпечення додержання режиму території та об`єктів парку; попередження та припинення порушень природоохоронного законодавства на території парку (п. 5.4 положення).

У п. 5.7 положення вказано, що порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища на території парку тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність.

Розмір шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища на території парку, визначаються в установленому законодавством порядку та підлягає компенсації в повному обсязі (п. 5.8 положення).

Згідно п. 5.9 положення державний контроль за додержанням режиму парку здійснюється Державною екологічною інспекцією України.

Вимоги до кваліфікації, обсягу знань, обов`язків, взаємовідносини, права та відповідальність інспектора з охорони природно-заповідного фонду І категорії наведені у посадовій інструкції, затвердженій 03.03.2020 в.о. директора Національного парку «Кременецькі гори» (надалі посадова інструкція).

Пунктами 1, 2 розділу ІІІ посадової інструкції передбачено, що інспектор з охорони природно-заповідного фонду зобов`язаний: здійснювати державний контроль за дотриманням встановленого режиму охорони на території обходу або іншій закріпленій території в межах установи природно-заповідного фонду; надавати вказівки щодо усунення порушень природоохоронного законодавства, правил пожежної безпеки, встановленого порядку ведення господарських робіт і природокористування; затримує на території установи природно-заповідного фонду осіб, які порушили законодавство, і доставляє таких порушників до правоохоронних органів.

Згідно п. 1 наказу №27 від 28.03.2018 Національного природного парку Кременецькі гори за Угорським природоохоронним науково-дослідним відділенням закріплено, зокрема квартал 42, що увійшов до складу парку, із вилученням у Білокриницького лісництва ДП «Кременецьке лісове господарство».

Окремим пунктом 2 цього наказу, враховуючи штатну чисельність працівників служби держохорони парку та базові (орієнтовні) норми площі обходу одного інспектора з охорони природно-заповідного фонду Мінприроди України для більш ефективного забезпечення режиму територій, створено природоохоронні обходи, зокрема на території Угорського природоохоронного науково-дослідного відділення: обхід №1: квартали 20-22, 37-43, 50-51 Білокриницького лісництва ДП «Кременецьке лісове господарство», що на території Тилявської та Угорської сільських рад загалом 685 га, закріплено за Іщуком О.О.; обхід №2: квартали 48-49, 52-59 Білокриницького лісництва ДП «Кременецьке лісове господарство», що на території Тилявської, Угорської та Чугалівської сільських рад загалом 627 га, закріплено за ОСОБА_1 .

Під час проведення патрулювання 05.01.2020 близько 16 год. на території природно-заповідного фонду, а саме Національного природного парку «Кременецькі гори», зокрема кварталі 42, виділі 4, що на землях Угорської сільської ради інспектором з охорони природи Угорського ПНДВ Іщуком О.О. було виявлено факт порушення режиму території, а саме незаконна порізка сироростучих дерев породи дуб звичайний діаметрами зрізу 54 см, 60, см, 54 см, 62 см та граб звичайний діаметром зрізу 12 см, чим завдано збитків природним комплексам Національного природного парку «Кременецькі гори» на суму 30167 грн.

За результатами виявленої порубки деревини складено акт щодо порушення вимог природоохоронного законодавства України від 05.01.2020 та розрахунок розміру шкоди, заподіяної природним комплексам парку.

Дана обставина підтверджується також копією протоколу огляду місця події від 06.01.2020, складеного слідчим СВ Шумського ВПГУНП в Тернопільській області, на підставі заяви працівників відповідача 1.

Шумським ВП Кременецьким ВП ГУНП в Тернопільській області за вищезгаданим фактом 06.01.2020 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування кримінального провадження №12020210200000007 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України.

Надалі, директором Національного природного парку «Кременецькі гори» направлено на адресу правоохоронних органів заяву №6 від 08.01.2020, у якій зазначено, що внаслідок виявленого порушення природоохоронного законодавства природним комплексам парку завдано збитки на суму 30167 грн, згідно розрахунку, проведеного у відповідності до додатку №1 до Постанови Кабінету Міністрів України №541 від 24.07.2013 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд».

Як вбачається з матеріалів справи особу, яка здійснила незаконну порубку дерев, у ході досудового розслідування кримінального порушення не встановлено.

Наявні у матеріалах справи ліміти на використання природних ресурсів у межах Національного природного парку «Кременецькі гори» на 2020 рік не містять обумовленого для відповідача 1 переліку робіт щодо окремо визначених природних ресурсів на ділянці у кварталі 42 Угорського ПНДВ.

У поясненнях №94 від 08.03.2023 Національним природним парком Кременецькі гори повідомлено, що квартал 42 виділ 4 Угорського ПНДВ, де 05.01.2020 його працівниками було виявлено незаконну рубку, знаходиться на території земельної ділянки загальною площею 462,7000 га, кадастровий номер 6125886200:01:001:0001, розташованої на території Угорської сільської ради Шумського району Тернопільської області.

На підтвердження цьому відповідачем 1 долучено до матеріалів справи витяг №НВ-7115121262020 від 28.09.2020 з Державного земельного кадастру на вказану земельну ділянку з цільовим призначенням: 04.03. для збереження та використання національних природних парків. Вказана ділянка зареєстрована у Державному земельному кадастрі 28.09.2020 на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 17.08.2020, виконаного ТОВ «Галицькі землі». У витягу з ДЗК також зазначено про безстрокове обмеження у використанні цієї земельної ділянки: національні природні парки.

У пункті 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України зазначено, що до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерального дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Державним комітетом СРСР по лісовому господарству 11.12.1986, планшети лісовпорядкувальні належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.

В матеріалах справи містяться оформлені станом на 14.01.2014 планово-картографічні матеріали - планшети №№ 3, 4, 5 лісовпорядкування, зокрема виділу 4, кварталу 42 Білокриницького лісництва Державного підприємства «Кременецьке лісове господарство».

Державним підприємством Кременецьке лісове господарство у заяві б/н від 25.04.2023 стверджено, що правовстановлюючі документи на земельну ділянку кв. 42 вид. 4 колишнього Білокриницького лісництва підприємством не виготовлялися.

Аналіз наведених норм законодавства дозволяє дійти висновку про те, що при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення п. 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України.

Отже, відсутність у даного підприємства акта на право постійного користування землею, не змінює його правового статусу як землекористувача, оскільки такі права ДП Кременецьке лісове господарство підтверджуються даними планово-картографічних матеріалів і цей висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах № 6-212 цс-14 від 24.12.2014 та № 6-224 цс-14 від 21.01.2015.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Отже, у ДП Кременецьке лісове господарство на праві постійного користування перебувала сформована у Державному земельному кадастрі земельна ділянка площею 462,7000 га з кадастровим номером 6125886200:01:001:0001.

Управління екології та природних ресурсів листом-відповіддю №05/1189 від 06.09.2021 повідомило відповідача 1 про розгляд заяви №223 від 26.08.2021 про видачу дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах Національного природного парку Кременецькі гори та зазначило, що повернеться до розгляду питання видачі дозволу на використання природних ресурсів у межах лісових земельних ділянок, що на даний час перебувають у користуванні Державного підприємства «Кременецьке лісове господарство» після затвердження в установленому порядку землевпорядної документації щодо їх відведення в постійне користування парку та реєстрації речових прав на земельні ділянки.

Постановою Кабінету Міністрів України №1003 від 07.09.2022 постановлено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державного агентства лісових ресурсів за переліком згідно з додатком 1, у т.ч. Тернопільське обласне управління лісового та мисливського господарства, та утворити як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державного агентства лісових ресурсів за переліком згідно з додатком 2, у т.ч. Південно-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства (м. Хмельницький), як правонаступника Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Окремим п. 5 постанови №1003 від 07.09.2022 установлено, що Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України є правонаступником права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, затверджених матеріалів лісовпорядкування, затверджених розрахункових лісосік, затверджених поділів лісів на категорії, виділених особливо захисних лісових ділянок спеціалізованих державних лісогосподарських підприємств, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів, що реорганізуються.

Наказом Державного агентства лісових ресурсів України №843 від 28.10.2022 припинено Державне підприємство Кременецьке лісове господарство (код ЄДРПОУ 00993047), шляхом реорганізації, а саме приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України (код ЄДРПОУ 44768034) (п. 1 наказу).

У п. 8 вищевказаного наказу зазначено, що Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України є правонаступником прав та обов`язків Державного підприємства «Кременецьке лісове господарство».

Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, сформований судом 12.04.2023 за кодом 372159554361 щодо юридичної особи - Державного підприємства Кременецьке лісове господарство (код ЄДРПОУ 00993047) містить інформацію про внесення рішення засновників про припинення юридичної особи в результаті реорганізації, про що 01.11.2022 вчинено запис за №1006401270021000098.

Надалі, наказом Державного агентства лісових ресурсів України №42 від 05.01.2023 затверджено передавальний акт Державного підприємства Кременецьке лісове господарство.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 в справі № 910/5953/17 (провадження № 12-98гс19) вказано, що «при реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий.

Тлумачення норм ст. ст. 82, 104, 107, 167 ЦК України свідчить, що у законі не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесенням запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий.

Даний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 490/7372/17.

При реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент.

Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а усієї їх сукупності.

При реорганізації у формі приєднання не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків, оскільки правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь - яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків.

Даний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.01.2022 у справі № 922/347/21, від 08.03.2023 року у справі № 909/916/16.

За таких обставин, враховуючи те, що саме держава прийняла рішення про приєднання ДП «Кременецьке лісове господарство» до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» ЄДРПОУ 44768034, останнє є правонаступником майна, прав та обов`язків підприємства, яке припиняється шляхом приєднання.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №236-р від 21.03.2023 відповідно до ст. ст. 20 і 123 Земельного кодексу України погоджено зміну цільового призначення земельних ділянок державної власності площею 703 гектара (кадастровий номер 6123480700:01:004:0002), площею 0,4 гектара (кадастровий номер 6123480700:01:002:0553), площею 320,879 гектара (кадастровий номер 6123486200:01:001:0067), площею 227 гектарів (кадастровий номер 6123489000:01:002:0005), площею 462,7 гектара (кадастровий номер 6125886200:01:001:0001), площею 1069,7 гектара (кадастровий номер 6125888400:01:001:0102), що перебувають у постійному користуванні державного підприємства Кременецьке лісове господарство, та розташовані на території Кременецького району Тернопільської області з категорії земель лісогосподарського призначення на категорію земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення з метою подальшої передачі їх у постійне користування національному природному парку Кременецькі гори для збереження та використання національного природного парку.

У поясненнях №94 від 08.03.2023 Національним природним парком Кременецькі гори повідомлено суд про зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 6125886200:01:001:0001, на підтвердження цьому додано витяг № НВ-6100063992023 від 01.02.2023 з Державного земельного кадастру.

Розпорядженням Тернопільської обласної державної адміністрації (Тернопільської обласної військової адміністрації) № 232/01.02-01 від 05.05.2023:

- затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок державної власності Національному природному парку „Кременецькі гори площею 0,40 га з кадастровим номером 6123480700:01:002:0553, площею 1069,70 га з кадастровим номером 6125888400:01:001:0102, площею 462,70 га з кадастровим номером 6125886200:01:001:0001, площею 227,00 га з кадастровим номером 6123489000:01:002:0005, площею 703,00 га з кадастровим номером 6123480700:01:004:0002, площею 320,8790 га з кадастровим номером 6123486200:01:001:0067 із зміною цільового призначення з категорії земель лісогосподарського призначення на категорію земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, розташованих за межами населених пунктів на території Кременецького району Тернопільської області;

- припинено ДП „Кременецьке лісове господарство право постійного користування вказаними земельними ділянками;

- надано їх в постійне користування Національному природному парку „Кременецькі гори.

На підставі вищевказаного розпорядження, 15.06.2023 Національним природним парком „Кременецькі гори зареєстровано інше речове право право постійного користування земельною ділянкою площею 462,7 га з кадастровим номером 6125886200:01:001:0001 (витяг з Державного реєстру речових прав №336214696 від 20.06.2023 міститься в матеріалах справи).

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.

Зазначаючи про те, що позивачами не здійснювались заходи щодо звернення до суду з позовом про стягнення завданої самовільною вирубкою лісу шкоди, прокурором пред`явлено позов в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області та Шумської міської ради Кременецького району Тернопільської області.

Статтею 4 ГПК України гарантовано право юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державних органів, органів місцевого самоврядування на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. А також зазначено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді регулюється ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", частиною 3 якої передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 3 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 (про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), обираючи форму представництва прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту. Водночас інтереси держави можуть як збігатися, так і не збігатися з інтересами державних органів. Поняття "інтереси держави" є оціночним і у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає, в чому саме відбулося або має відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

Випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Поняття орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду у справі №924/1237/17 від 20.09.2018, у справі №918/313/17 від 27.02.2018.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті цього ж Закону).

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Так, частиною 3 ст. 53 ГПК України закріплено право прокурора у визначених законом випадках звертатися до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4, 5 ст. 53 ГПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За висновком Конституційного Суду України, наведеним у рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, поняття "інтереси держави" є оціночним; в кожному конкретному випадку прокурор, який звертається до суду із заявою, повинен обґрунтувати в суді наявність підстав для представництва інтересів держави (в тому числі публічних інтересів територіальної громади), але виключного переліку обставин, які можуть використовуватися, закон не передбачає.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об`єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Отже, державні органи та інші суб`єкти владних повноважень зобов`язані вживати (реалізовувати) комплекс організаційно-правових та інших заходів, спрямованих на створення умов для такого захисту прав, в межах визначених законодавством повноважень.

Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Слід зазначити, що держава може вступати як у цивільні (господарські), так і в адміністративні правовідносини. У випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими учасниками цивільних правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Отже, поведінка органів, через які діє держава в цивільних або адміністративних відносинах, розглядається як поведінка держави в цивільних (господарських) або адміністративних відносинах. При цьому відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, як у цивільних (господарських), так і в адміністративних відносинах органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов`язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних відносинах.

Державу в судовому процесі, зокрема як позивача, може представляти орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. В свою чергу, у відповідних законодавчих положеннях, законодавець саме Держекоінспекцію уповноважив здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, які перебувають і є об`єктами права власності Українського народу. Відтак, остання є позивачем 1 у даній справі.

Правопорушення було вчинено на території Шумської міської ради Тернопільської області, яка є органом місцевого самоврядування.

Кременецька окружна прокуратура Тернопільської області листами №4384 вих - 22 від 05.12.2022 та №4417 вих-22 від 07.12.2022 повідомила Державну екологічну інспекцію в Тернопільській області та Шумську міську раду про встановлені факти незаконної рубки дерев та про розмір завданої шкоди. Також просила надати інформацію до 09.12.2022 про те, чи будуть вживатись ними заходи щодо стягнення шкоди, завданої за фактом самовільної незаконної рубки лісу, виявленої 05.01.2020.

Листом №1-1-05-2807 від 26.12.2022 Держекоінспеція повідомила окружну прокуратуру про те, що до заходів досудового розслідування, внесеного у ЄРДР за №12020210200000007 від 06.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 246 КК України, уповноважені особи Інспекції не залучалися. Будь-яких матеріалів з цього приводу не складалося. У Інспекції відсутня інформація про відшкодування такої шкоди. Разом з тим, у своїй відповіді позивач 1 повідомив прокуратуру про те, що він не заперечує щодо розгляду питання вжиття заходів представницького характеру.

У свою чергу, Шумська міська рада листом №03-03/1950 від 09.12.2022 повідомила окружну прокуратуру, що шкоду завдану навколишньому природному середовищу незаконною рубкою деревини на суму 30167 грн їй не відшкодовано. У зв`язку з відсутністю коштів у місцевому бюджеті, міська рада не має можливості звертатися до суду із позовом про її відшкодування. Враховуючи наведене, просила звернутись до суду з відповідною позовною заявою.

З наведеного вбачається, що позивачі не планували вживати відповідних заходів для відшкодування шкоди, що, в свою чергу, свідчить про їх бездіяльність.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено позицію, згідно якої розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

У даному випадку суд звертає увагу на те, що у січні 2023 року закінчувався строк на звернення до суду з заявленими у даній справі позовними вимогами, що потребувало зі сторони прокуратури відповідного реагування.

Відтак, прокурор підтвердив наявність у нього підстав для представництва інтересів держави при зверненні з даним позовом до суду.

Протягом усього слухання справи позивачі 1, 2 підтримували заявлені в їх інтересах вимоги та не заперечували проти обставин своєї бездіяльності та обмеженого строку їх повідомлення про намір прокурора пред`явити позов.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у ст. 1166 ЦК України, з аналізу якої вбачається, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи:

1) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії;

2) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо);

3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювач шкоди;

4) вина особи, що завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Oбов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів, у відповідності до ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України, покладено на постійних лісокористувачів.

Відповідно до ст.ст. 16 та 17 ЛК України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. В постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень.

Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного землекористування.

За змістом п.5 ч.2 ст. 105 ЛК України, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (п. 57 постанови Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №922/3414/19).

Наявність ви відсутність вироку щодо притягнення конкретних фізичних осіб за незаконну порубку лісу не є визначальним для покладення на лісокористувача цивільно-правової відповідальності (постанова Верховного Суду від 18.05.2023 у справі №914/669/22).

Відповідно до ст. 107 ЛК України, підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до ч.4 ст. 68 закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог. (ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Статтею 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" закріплені економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачено відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів (ч.1 ст. 69 наведеного вище Закону).

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Отже, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Таким чином, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 09 серпня 2018 року у справі №909/976/17, а також в постановах від 15 лютого 2019 року у справі, №927/1096/16, від 23 серпня 2019 року у справі №917/1261/17, від 09 серпня 2018 року у справ №909/976/17, від 27 березня 2018 року у справі №909/1111/16.

Судом у справі №921/13/23 встановлено, що станом на 05.01.2020 - момент виявлення порушення, постійним лісокористувачем земельної ділянки у кварталі 42 виділу 4 Угорського ПНДВ, в силу ч.2 ст. 19 ЛК України, розділу 8 його «Прикінцевих положень» та наявних планово-картографічних матеріалів було Державне підприємство "Кременецьке лісове господарство", правонаступником якого є Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України/відповідач 2.

На це вказує і припинення лише у травні 2023 року повноважень ДП «Кременецьке лісове господарство» як постійного землекористувача у т.ч. щодо ділянки, на якій у 2020 році вчинено незаконну порубку.

Відповідно до п.7 ч.3 ст. 29, п.4 ч. 1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України у частині доходів є 30% грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів є 70% грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 Бюджетного кодексу України бюджети місцевого самоврядування - бюджети територіальних громад сіл, їх об`єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджети об`єднаних територіальних громад.

Отже, шкода завдана суб`єктом господарювання внаслідок господарської діяльності на території Шумської міської ради, підлягає стягненню та зарахуванню до спеціального фонду органу місцевого самоврядування.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що прокурором підтверджено належними та допустимими доказами обґрунтованість та законність позовних вимог в частині стягнення з відповідача 2 - Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України 30167 грн шкоди, заподіяної лісовому фонду.

При цьому підставами позову, так і предметом дослідження у справі було встановлення особи землекористувача лісової ділянки, на якій невідомими особами вчинялась порубка. А не обставини належності виконання відповідачем 1 своїх зобов`язань щодо охорони лісів.

Передбачена законом відповідальність лісокористувача (землекористувача) виключає можливість солідарного стягнення з відповідачів суми заподіяної шкоди.

Тому, прокурором не підтверджено належними та допустимими доказами обґрунтованість та законність позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1 - Національний природний парк Кременецькі гори 30167 грн шкоди, заподіяної лісовому фонду.

При цьому, суд зазначає, що дана обставина не позбавляє відповідача 2 за наявності у нього відповідних підстав, на стягнення з відповідача 1 суми завданих збитків у регресному порядку.

Розподіл судових витрат.

В порядку ст. ст. 123, 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача 2.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12,13, 20, 50, 53, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

1. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України (01601, м. Київ, вул. Шота Руставеллі, 9а, ідентифікаційний код 44768034) шкоду у сумі 30167 (тридцять тисяч сто шістдесят сім) грн, завдану порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, до спеціального фонду місцевого бюджету Шумської міської територіальної громади Кременецького району Тернопільської області (47101, Тернопільська область, м. Шумськ, вул. Українська, 59, ідентифікаційний код 04396259, отримувач Головне управління казначейства у Тернопільській області/тг м. Шумськ, ЄДРПОУ 37977599, рахунок UА448999980333169331000019703, ККД 24062100 Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, з подальшим перерозподілом до бюджетів відповідних рівнів.

Видати наказ.

2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України (01601, м. Київ, вул. Шота Руставеллі, 9а, ідентифікаційний код 44768034) 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн витрат по сплаті судового збору на користь Тернопільської обласної прокуратури (вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль, р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910098, КЕКВ - 2800).

Видати наказ.

3. В задоволенні позову до Національного природного парку Кременецькі гори (вул. Осовиця, 12, м. Кременець, Тернопільська область, 47003, ідентифікаційний код 37766410) відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.

У зв`язку з перебування судді Шумського І.П. у відпустці повне рішення складено 16 жовтня 2023 року.

Суддя І.П. Шумський