Рішення

від 16.10.2023 по справі 922/3481/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2023 р.м. ХарківСправа №922/3481/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ІНТРЕЙД МІКС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЛФІ" простягнення коштів

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ІНТРЕЙД МІКС" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "БЕЛФІ", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором купівлі-продажу від 13.10.2017 №2312-Х у розмірі 169.420,62 грн, з яких: 107.181,13 грн - сума основного боргу; 13.174,18 грн - сума пені; 9.644,69 грн - сума штрафу; 34.335,66 грн - сума інфляційних втрат; 5.084,96 грн - сума 3% річних від простроченої заборгованості.

Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача в частині повної оплати вартості отриманого від позивача товару за договором купівлі-продажу від 13.10.2017 №2312-Х.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.08.2023 у справі №922/3481/23 позовну заяву ТОВ "ІНТРЕЙД МІКС" залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.08.2023 з урахуванням малозначності справи №922/3481/23 в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

Частиною п`ятою статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі була надіслана за місцезнаходженням відповідача, проте повернулася на адресу суду з відміткою поштового відділення "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17).

При цьому, виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/2654/22).

Враховуючи факт направлення судом ухвали про відкриття провадження у справі на дійсну адресу відповідача та повернення такої ухвали з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою", суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.

Положеннями частини другої статті 14 ГПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя статті 13 ГПК України).

Відповідно до частини дев`ятої статті 165, частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 ГПК України відзиву на позов не подав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.

Між ТОВ "ІНТРЕЙД МІКС" (продавець) та ТОВ "БЕЛФІ" (покупець) був укладений Договір купівлі-продажу від 13.10.2017 №2312-Х (надалі - Договір). Згідно з його умовами продавець зобов`язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець - прийняти й оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим Договором. Загальна вартість даного Договору визначається вартістю товару, отриманого протягом дії цього Договору згідно накладних, що є невід`ємними частинами даного Договору.

Плата за товар проводиться покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця в наступні строки - з відстрочкою платежу до 14 календарних днів з моменту поставки товару (пункт 4.2. Договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2018. В разі, якщо за десять днів до закінчення строку дії Договору жодна сторона не виявить бажання розірвати чи змінити його, при відсутності невиконаних зобов`язань між сторонами, даний Договір продовжується строком на 1 календарний рік, а по закінченні цього строку діє в такому ж самому порядку до внесення змін до Договору або до його розірвання сторонами, шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору (пункти 6.1.,6.2. Договору).

Як зазначає позивач, на виконання умов укладеного Договору ТОВ "ІНТРЕЙД МІКС" був поставлений відповідачеві товар на загальну суму 149.808,48 грн з ПДВ, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії видаткових накладних, які підписані повноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Відповідач частково сплатив вартість поставленого товару за Договором на суму 42.627,35 грн. Залишок заборгованості становить 107.181,13 грн.

Такі обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події.

З наявних у матеріалах справи доказів, судом встановлено настання строків виконання грошових зобов`язань відповідача. Так, пунктом 4.2. Договору сторони погодили, що плата за товар проводиться покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця в наступні строки - з відстрочкою платежу до 14 календарних днів з моменту поставки товару.

Факт поставки позивачем товару за Договором на суму 149.808,48 грн з ПДВ підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних, які підписані повноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств. Станом на дату звернення з даним позовом до суду заборгованість відповідача за Договором становить 107.181,13 грн.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості за Договором в розмірі 107.181,13 грн до суду не подано.

Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи приписи статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України, якими передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Договору та діючого законодавства, та оскільки відповідачем не спростовано наявності заборгованості - суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 107.181,13 грн - суми основного боргу.

У відповідності до пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Так, крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 13.174,18 грн - пені; 9.644,69 грн - штрафу; 34.335,66 грн - інфляційних втрат; 5.084,96грн - 3% річних від простроченої заборгованості.

Суд вважає, що зазначені суми нараховані позивачем відповідачеві частково обґрунтовано. Підставами такого висновку є наступне.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (частини перша статті 216 ГК України).

Частинами другою, третьою статті 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Договором передбачено нарахування пені та штрафу за порушення строків оплати товару. Так, згідно з пунктом 5.2. Договору за несвоєчасну оплату за даним Договором покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочення, від суми боргу, за кожен день прострочення платежу.

Крім пені, передбаченої пунктом 5.2 Договору, у випадку прострочення оплати товару більше 10 календарних днів від узгодженого строку, покупець зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 5% від вартості неоплаченого товару, а у випадку повторного та кожного наступного порушення - штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару (пункт 5.3. Договору).

Також, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені вище норми права та встановлені судом обставини, а саме факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, факт наявності в Договорі умов про відповідальність за це порушення, свідчить про правомірність нарахування позивачем відповідачеві пені, штрафу, відсотків річних та інфляційних втрат.

Перевіркою доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості судом встановлено наступне, а саме:

1) у розрахунках пені, 3% річних та інфляційних втрат за видатковою накладною від 17.11.2021 №21130115 на суму 21.468,48 грн позивачем допущені помилки, а саме: не враховані суми оплат, які були здійснені відповідачем 24.01.2022, 27.01.2022 та 02.02.2022. При цьому, 02.02.2022 заборгованість за вказаною видатковою накладною була повністю сплачена відповідачем. Таким чином правильними періодами нарахування пені та 3% річних за спірною видатковою накладною є: з 02.12.2021 по 23.01.2022 на суму 21.468,48 грн; з 24.01.2022 по 26.01.2022 на суму 12.841,13 грн; з 27.01.2022 по 01.02.2022 на суму 2.841,13 грн. Інфляційні ж нараховуються за період з 02.12.2021 по 23.01.2022 на суму 21.468,48грн.

2) у розрахунках інфляційних втрат за видатковими накладними від 23.11.2021 №21130567, від 23.11.2021 №21130568, від 27.01.2022 №22102462, від 31.01.2022 №22102957, від 03.02.2022 №22103520, від 14.02.2022 №22104697 здійснених, починаючи з дати прострочення платежу, по 31.07.2023 (як зазначено в самих розрахунках), позивачем помилково не врахований індекс інфляції за липень 2023, який становив 99,40%, тобто відбулася дефляція;

3) у розрахунках 3% річних за видатковими накладними від 23.11.2021 №21130567, від 23.11.2021 №21130568, від 27.01.2022 №22102462, від 31.01.2022 №22102957, від 03.02.2022 №22103520, від 14.02.2022 №22104697 позивачем допущені арифметичні помилки щодо правильності нарахованих відсотків річних;

3) розрахунки пені та штрафу за видатковими накладними від 23.11.2021 №21130567, від 23.11.2021 №21130568, від 27.01.2022 №22102462, від 31.01.2022 №22102957, від 03.02.2022 №22103520, від 14.02.2022 №22104697 відповідають вимогам чинного законодавства, а вказані в цих розрахунках суми нараховані арифметично вірно.

З огляду на вимоги статей 79, 86, частини п`ятої статті 236, статті 237 ГПК України, господарський суд у вирішенні спору має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.

Здійснивши перерахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат за видатковою накладною від 17.11.2021 №21130115 суд зазначає, що їх арифметично вірний становить: пеня - 590,40 грн, 3% річних - 98,09 грн, інфляційні втрати 409,58 грн. В іншій частині пеня в розмірі 1.498,81 грн, 3% річних у сумі 972,96 грн та інфляційні втрати в розмірі 6.717,11 грн нараховані позивачем безпідставно, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.

Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат за видатковими накладними від 23.11.2021 №21130567, від 23.11.2021 №21130568, від 27.01.2022 №22102462, від 31.01.2022 №22102957, від 03.02.2022 №22103520, від 14.02.2022 №22104697, суд зазначає, що їх арифметичний загальний розмір становить: 3% річних - 4.006,86 грн; інфляційні втрати - 26.531,43 грн. В інший частині нарахування 3% річних у сумі 7,05 грн та інфляційних втрат у розмірі 677,54 грн є безпідставним та помилковим.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача шляхом стягнення з відповідача: 107.181,13 грн - суми основного боргу; 11.675,37 грн - суми пені; 9.644,69 грн - суми штрафу; 26.941,01 грн - суми інфляційних втрат; 4.104,95 грн - суми 3% річних від простроченої заборгованості. В іншій частині позову суд відмовляє у зв`язку з безпідставністю позовних вимог в частині здійснених нарахувань пені в сумі 1.498,81 грн, 3% річних у сумі 980,01 грн та інфляційних втрату розмірі 7.394,65 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2.527,58 грн, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, в іншій частині (56,49 грн) залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЛФІ" (61012, місто Харків, вул. Полтавський Шлях, буд. 28/19, код ЄДРПОУ 34757225) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТРЕЙД МІКС" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 95, офіс 17, код ЄДРПОУ 40002253)

- 107.181,13 грн - сума основного боргу;

- 11.675,37 грн - сума пені;

- 9.644,69 грн - сума штрафу;

- 26.941,01 грн - сума інфляційних втрат;

- 4.104,95 грн - сума 3% річних від простроченої заборгованості;

- 2.527,58 грн - витрати зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "16" жовтня 2023 р.

СуддяН.С. Добреля