Рішення

від 04.10.2023 по справі 922/2913/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2023м. ХарківСправа № 922/2913/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7; код ЄДРОПОУ: 04059243) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОБ" (62495, Харківська обл., Харківський р-н, смт. Васищеве, в`їзд Орєшкова, 3; код ЄДРПОУ: 22669519) про стягнення заборгованості за участю представників:

позивача Жилко С.Е., посвідчення №2663;

відповідача не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

04.07.2023 Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОБ", в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОБ" заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за договором оренди №79111/05 від 14.11.2005 у розмірі 460 088,08 грн. та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 901,32 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині сплати орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею 0,1609 га з кадастровим номером 6310137900:10:007:0002.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.07.2023 позовну заяву (вх.№2913/23 від 04.07.2023) Харківської міської ради - залишено без руху. Надано позивачу строк, який становить 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

13.07.2023 на виконання вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 06.07.2023 представникпозивача надав заяву (вх.№18354 від 13.07.2023) про усунення недоліків позовної заяви разом з доказами сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.07.2023 прийнято позовну заяву (вх.№2913/23 від 04.07.2023) Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОБ" про стягнення заборгованості до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2913/23. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на16 серпня 2023 року. Відповідачу, згідно статті 165 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов. Роз`яснено відповідачу, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.08.2023 відкладено підготовче засідання на 13.09.2023.

В підготовчому засіданні 13.09.2023 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 04.10.2023.

Присутній в судовому засіданні 04.10.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач явку свого представника в судове засідання 04.10.2023 не забезпечив, про причину неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Зокрема, ухвалу суду про відкриття провадження по справі від 18.07.2023 відповідачу було вручено 27.07.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Ухвали-повідомлення від 16.08.2023 про відкладення підготовчого засідання та від 13.09.2023 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті було повернуто на адресу суду з відміткою пошти в довідці ф.20: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Додатково, 02.10.2023 секретарем судового засідання було передано відповідачу телефонограму на номер телефону, наявний в матеріалах справи. Повідомлено, що ухвалою суду від 13.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №922/2913/23 за позовом Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОБ" про стягнення коштів до судового розгляду по суті на 04 жовтня 2023 року.

Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.

Такі принципи господарського судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі, реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення (відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №909/595/21).

Відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Інформації ж про іншу адресу відповідача у суду немає.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Відповідно до положень частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Так, процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З огляду на зазначене, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 04.10.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши у судових дебатах промову присутнього в судовому засіданні представника позивача, суд встановив наступне.

Рішеннями Харківської міської ради від 27.04.2005 №88/05 ТОВ «АЛЬЯНС» надано в оренду земельну ділянку площею 0,1609 га по вул. Кибальчича, 21 -А у м. Харкові для обслуговування стаціонарної АЗС строком до 01.12.2029.

На підставі вказаного рішення, 14.11.2005 між Харківською міською радою (орендодавець) та ТОВ «АЛЬЯНС» (орендар) було укладено договір оренди землі №79111/05, номер запису про інше речове право: 9055440, дата державної реєстрації: 11.03.2015 (а.с.16-18 т.1) (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, орендодавець на підставі рішення XXXV сесії Харківської міської ради IV скликання від 7.04.2005 року № 88/05 Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі транспорту, яка знаходиться м. Харків, вул. Кибальчича, 21а.

Згідно п.2. Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1609 га, в тому числі: під забудовою 0,018 га, інших угідь 0,1591 га.

На земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля літ. А-1, яка належить орендарю на праві колективної власності (п.3.Договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою №2069/05 від 09.08.2005 становить 490 439,00 гривень (п.5.Договору).

Пунктом 8 Договору визначено, що Договір укладено строком до 01.12.2029 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 9 Договору оренди передбачено, що орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки. Розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку становить 1 969,93 грн.

Відповідно до пункту 10 Договору, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Орендна плата за земельну ділянку сплачується рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.11.Договору).

Підпунктом «б» пункту 31 Договору оренди від 14.11.2005 №79111/05 передбачено обов`язок орендаря сплачувати орендну плату в строки та розмірах, встановлених цим Договором.

В той же день, відповідну земельну ділянку позивачем було передано ТОВ «АЛЬЯНС» за Антом приймання-передачі земельної ділянки (а.с.19 т.1).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (надалі - Реєстр), станом від 11.04.2023 №328788657 право оренди земельної ділянки (кадастровий номер 6310137900:0610:007:0002) площею 0,1609 га за адресою: м. Харків, вул. Кибальчича, 21-А з 11.03.2015 зареєстроване за ТОВ «АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ: 25460524) на підставі договору оренди землі від 14.11.2005 б/н, який зареєстровано у Харківській РФ ДП «Центр ДЗК при ДКУ по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель від 14.11.2005 за №79111/05 (номер запису про інше речове право: 9055440) (а.с.20-29 т.1).

Водночас, згідно інформації з Реєстру право власності на нежитлову будівлю літ. «А-1» загальною площею 33,5 кв. м. за адресою: м. Харків, вул. Кибальчича, 21 зареєстроване:

- з 03.03.2004 по 29.10.2013 за ТОВ «АЛЬЯНС»;

- з 30.10.2013 по 21.05.2014 за ТОВ «АЛЬЯНІ»;

- з 22.05.2014 по 11.04.2016 за ТОВ «РОЯЛ-2014»;

- з12.04.2016 по 15.02.2021 за ТОВ «ФОБ» (код ЄДРПОУ: 22669519) на підставі договору купівлі-продажу від 12.04.2016 №1514;

- 16.02.2021 по теперішній час за ТОВ «ГРАУНД ЕНЕРДЖИ» (код ЄДРПОУ: 44029406) на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 16.02.2021 №585.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.10.2013 №НВ-6300544712013 площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:0610:007:0002 складає 0,1609 га, дата державної реєстрації земельної ділянки - 07.12.2005 (а.с.30-31 т.1).

12.04.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ-2014" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФОБ" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мірошниченко Т.П. (надалі - Договір купівлі-продажу) (а.с.32-35 т.1).

Відповідно до п.1. Договору купівлі-продажу продавець продає (передає у власність), а покупець купує (приймає у власність) нежитлову будівлю літ. «А-1» загальною площею 33,5 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Харків, вулиця Кибальчича, будинок №21-А (двадцять один «А»), надалі іменовану за цим Договором „майно.

Згідно п.7 Договору купівлі-продажу майно, що відчужується, розташовано на земельній ділянці площею 0,1609 га, кадастровий номер: 6310137900:10:007:0002, яка передана в оренду ТОВ «АЛЬЯНС» на підставі договору оренди землі, укладеного з Харківською міською радою 14 листопада 2005 року, зареєстрованого у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель 14 листопада 2005 року за №79111/05, та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.03.2015 року, номер запису про державну реєстрацію іншого речового права 9055440.

Як стверджує позивач, розірвання договору оренди землі до набуття ТОВ «ФОБ» права власності на нерухоме майно розташоване на земельній ділянці не відбулось. В подальшому, товариство не відмовлялось в добровільному порядку від земельної ділянки, договір оренди розірвано не було. На підставі викладеного, можливо дійти висновку, що 30.10.2013 у ТОВ «Альянс» автоматично припинилось право користування земельною ділянкою. У зв`язку з придбанням нерухомого майна розташованого на орендованій земельній ділянці у ТОВ «ФОБ» автоматично виникло право користування (оренди) спірною земельною ділянкою. При цьому, договір оренди землі від 14.11.2005 №79111/05, укладений між Харківською міською радою та ТОВ «АЛЬЯНС» не припинив в цілому свою дію після відчуження майна розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137900:10:007:0002, а відбулась заміна у зобов`язані з ТОВ «АЛЬЯНС» на ТОВ «АЛЬЯНІ», а в подальшому на ТОВ «ФОБ».

На думку позивача, оскільки відповідач, як новий власник об`єкта нерухомості та сторона за зобов`язаннями відповідно до умов договору оренди землі, з моменту набуття права власності на зазначений об`єкт нерухомого майна не сплачував у визначеному договором розмірі орендну плату за використання земельної ділянки по вул. Кибальчича, 21-А у м. Харкові, наявні підстави для стягнення орендної плати в судовому порядку.

Як стверджує позивач, враховуючи, що нерухоме майно було придбано ТОВ «ФОБ» 12.04.2016, за період з 01.04.2017 по 15.02.2021 згідно розрахунку розміру орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної форми власності на території м. Харків та відповідно до умов договору оренди землі від 14.11.2005 №79111/05 товариством повинно бути сплачено 460 088,08 грн.

Згідно листа ГУ ДПС у Харківській області від 19.04.2023 №5948/5/20- 40-04-02-12 відповідно до наявних інформаційних ресурсів Головного управління ДПС у Харківській області ТОВ «ФОБ» у 2017-2022 роках не значиться платником плати за земельну ділянку, розташовану у м. Харкові, з кадастровим номером 6310137900:10:007:0002 (а.с.37 т.1).

За переконанням позивача, спірна земельна ділянка протягом тривалого строку використовувалась відповідачем без належної сплати орендної плати, тому Харківська міська рада змушена звернутися до суду за захистом своїх прав шляхом стягнення заборгованості з орендної плати.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України, земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Статтею 792 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Поряд з цим, згідно зі ст.2 Земельного кодексу України до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Так, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як встановлено судом, на підставі рішення Харківської міської ради від 27.04.2005 №88/05, 14.11.2005 між Харківською міською радою (орендодавцем) та ТОВ «АЛЬЯНС» (орендарем) було укладено договір оренди землі №79111/05, а саме земельної ділянки несільськогосподарського призначення (землі транспорту) з кадастровим номером 6310137900:0610:007:0002, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Кибальчича, 21а, загальною площею 0,1609 га, строком до 01.12.2029.

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України).

Однією з істотних умов договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст.15 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 1 статті 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Пунктом 14.1.136 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Відповідно до вимог статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).

Пунктом 9 Договору оренди передбачено, що орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки. Розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку становить 1 969,93 грн.

Відповідно до пункту 10 Договору, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Орендна плата за земельну ділянку сплачується рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.11.Договору).

Водночас, згідно п.3. Договору на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 6310137900:0610:007:0002 знаходиться об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля літ. А-1, яка належала орендарю - ТОВ «АЛЬЯНС» на праві колективної власності.

В подальшому, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності на нежитлову будівлю літ. «А-1» загальною площею 33,5 кв. м., розташованою за адресою: м. Харків, вул. Кибальчича, 21, на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137900:0610:007:0002, було зареєстровано у періоди:

- з 03.03.2004 по 29.10.2013 за ТОВ «АЛЬЯНС»;

- з 30.10.2013 по 21.05.2014 за ТОВ «АЛЬЯНІ»;

- з 22.05.2014 по 11.04.2016 за ТОВ «РОЯЛ-2014»;

- з12.04.2016 по 15.02.2021 за ТОВ «ФОБ» (код ЄДРПОУ: 22669519) на підставі договору купівлі-продажу від 12.04.2016 №1514;

- 16.02.2021 по теперішній час за ТОВ «ГРАУНД ЕНЕРДЖИ» (код ЄДРПОУ: 44029406) на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 16.02.2021 №585.

Відтак судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 12.04.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ-2014" (продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФОБ" (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мірошниченко Т.П., згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ-2014" передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОБ" прийняв у власність нежитлову будівлю літ. «А-1» загальною площею 33,5 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Харків, вулиця Кибальчича, будинок №21-А, розташованою на земельній ділянці площею 0,1609 га з кадастровим номером 6310137900:10:007:0002, яка була передана в оренду ТОВ «АЛЬЯНС» на підставі договору оренди землі, укладеного з Харківською міською радою 14 листопада 2005 року, зареєстрованого у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель 14 листопада 2005 року за №79111/05, та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.03.2015 року, номер запису про державну реєстрацію іншого речового права 9055440.

Положеннями ч.2 статті 120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення Договору купівлі-продажу - 12.04.2016) встановлено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно правової позиції Верховного суду, викладеної у постанові від 10 лютого 2021 року по справі №200/8930/18, виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

Положеннями статті 377 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення Договору купівлі-продажу) визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент укладення Договору купівлі-продажу) до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Водночас згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 03.03.2018 по справі №904/6296/17, наведені норми слід розуміти таким чином, що при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача припиняється автоматично, в силу закону, без оформлення припинення права будь-якими актами та документами. Варто наголосити, що ця норма є імперативною, відступ від неї на підставі договору не допускається. Договір оренди при цьому не припиняється в цілому, має місце заміна сторони в зобов`язанні.

Доказів розірвання договору оренди землі №79111/05 від 14.11.2005, укладеного між Харківською міською радою та ТОВ «АЛЬЯНС», матеріали справи не містять.

З огляду на вищезазначене суд доходить висновку, що 12.04.2016 (день купівлі-продажу нерухомості відповідачем) у Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯЛ-2014» автоматично припинилося, а у Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОБ" автоматично виникло право користування (оренди) спірною земельною ділянкою площею 0,1609 га з кадастровим номером 6310137900:10:007:0002.

При цьому, договір оренди землі №79111/05, укладений 14.11.2005 між Харківською міською радою (орендодавцем) та ТОВ «АЛЬЯНС» (орендарем), не припинив дію в цілому, а лише відбулася заміна сторони (орендаря) в зобов`язанні, а саме:

- 30.10.2013 з ТОВ «АЛЬЯНС» на ТОВ «АЛЬЯНІ»;

- 22.05.2014 з ТОВ «АЛЬЯНІ» на ТОВ «РОЯЛ-2014»;

- 12.04.2016 з ТОВ «РОЯЛ-2014» на ТОВ «ФОБ»;

- 16.02.2021 з ТОВ «ФОБ» на ТОВ «ГРАУНД ЕНЕРДЖИ».

Аналогічна правова позиція, що у розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки, відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні, і що після відчуження об`єктів нерухомості позивачі не повинні сплачувати орендну плату за земельну ділянку, користувачем якої вони вже не є, а зобов`язання з такої сплати автоматично виникає у нового власника нерухомості, викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/3655/17, від 05.09.2018 по справі № 904/9027/17, від 07.11.2018 у справі №910/20774/17, від 29.11.2018 по справі № 915/1416/17, від 06.12.2018 по справі № 902/1592/15, від 27.02.2019 у справі №913/661/17 від 06.03.2019 по справі №914/2687/17, від 04.04.2019 по справі №910/7197/18.

Право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОБ" на нежитлову будівлю літ. «А-1» загальною площею 33,5 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Харків, вулиця Кибальчича, будинок №21-А, розташованою на земельній ділянці площею 0,1609 га з кадастровим номером 6310137900:10:007:0002, у період з 12.04.2016 по 15.02.2021 підтверджується витягом з Державного реєстру речових право не нерухоме майно про реєстрацію права власності та договором купівлі-продажу від 12.04.2016 №1514, наявними в матеріалах справи.

Отже врахувавши, що фактичне користування земельною ділянкою загальною площею 0,1609 га з кадастровим номером 6310137900:10:007:0002 у період з 12.04.2016 по 15.02.2021 здійснював новий власник нежитлової будівлі літ. «А-1», а саме Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОБ", суд дійшов висновку про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОБ" на підставі статей 120 Земельного кодексу України, 377 Цивільного кодексу України, 7 Закону України «Про оренду землі», права користування (оренди) спірною земельною ділянкою площею 0,1609 га з кадастровим номером 6310137900:10:007:0002 у період з 12.04.2016 по 15.02.2021 на підставі Договору оренди землі №79111/05 від 14.11.2005.

Згідно зі вимогами ст.24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Згідно пункту "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати оренду плату.

Згідно вимог пункту 3 статті 21 Закону України "Про оренду землі" обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 286 Господарського кодексу України, орендар сплачує орендодавцю орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності і вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений законом або договором.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює обов`язок виконання зобов`язання у встановлений строк (термін) його виконання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до п.10 Договору оренди землі від 14.11.2005 обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Позивачем визначено спірний період з 01.04.2017 по 15.02.2021.

Пунктом 13 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1996 №786, встановлено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до наказу Держкомстату «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін» від 27.07.2007 №265 індекс споживчих цін - показник, що характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді порівняно з базисним.

Інформація про індекси споживчих цін (індекси інфляції) за відповідні роки розміщена на сайті Державної служби статистики України http://www.ukrstat.gov.ua.

Як стверджує позивач, враховуючи, що нерухоме майно було придбано ТОВ «ФОБ» 12.04.2016, за період з 01.04.2017 по 15.02.2021 згідно розрахунку розміру орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної форми власності на території м. Харків та відповідно до умов договору оренди землі від 14.11.2005 №79111/05 відповідач повинен був сплатити 460 088,08 грн.

Згідно листа ГУ ДПС у Харківській області від 19.04.2023 №5948/5/20- 40-04-02-12 відповідно до наявних інформаційних ресурсів Головного управління ДПС у Харківській області ТОВ «ФОБ» у 2017-2022 роках не значиться платником за земельні ділянки, розташовані у м. Харкові, а саме з кадастровим номером 6310137900:10:007:0002.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши розрахунок розміру орендної плати, яку відповідач повинен був сплатити у період з 01.04.2017 по 15.02.2021, заборгованість зі сплати орендної плати за користування відповідачем земельною ділянкою загальною площею 0,1609 га з кадастровим номером 6310137900:10:007:0002, відповідно до договору оренди землі від 14.11.2005 №79111/05 за період з 01.04.2017 по 15.02.2021 складає 460 088,08 грн.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїс-Матеос проти Іспанії від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Згідно з вимогами частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на зазначене, беручи до уваги принцип змагальності сторін, враховуючи стандарт переваги більш вагомих доказів, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим позов підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОБ" про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОБ" (62495, Харківська обл., Харківський р-н, смт. Васищеве, в`їзд Орєшкова, 3; код ЄДРПОУ: 22669519) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7; код ЄДРОПОУ: 04059243) заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул.Кибальчича, б.21-А у м.Харкові відповідно до договору оренди землі від 14.11.2005 №79111/05 за період з 01.04.2017 по 15.02.2021 у розмірі 460088 (чотириста шістдесят тисяч вісімдесят вісім) грн. 08 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОБ" (62495, Харківська обл., Харківський р-н, смт. Васищеве, в`їзд Орєшкова, 3; код ЄДРПОУ: 22669519) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7; код ЄДРОПОУ: 04059243, р/р UA518201720344240012000032986, Банк:ДКСУ м.Київ, МФО: 820172) витрати зі сплати судового збору у розмірі 6901 (шість тисяч дев`ятсот одна) грн. 32 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "16" жовтня 2023 р.

СуддяТ.О. Пономаренко