Рішення

від 13.10.2023 по справі 922/3532/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/3532/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Плант Сервіс" (03022, м. Київ, вул. Сумська, 3) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобудпарк" (62340, Харківська обл., село Черкаська Лозова (з), вул. Елітна, б. 1) про стягнення 427813,26 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Плант Сервіс" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобудпарк", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 414911,66 грн. заборгованості, 5410,45 грн. інфляційних втрат, 3342,03 грн. 3% річних та 4149,12 грн. пені. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № 23/1 ПР від 08.07.2021 в частині здійснення відповідачем повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару у встановлені договором строки.

За попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, ці витрати складаються з витрат з оплати судового збору у розмірі 6417,20 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 35000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.08.2023 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

З метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, судом було направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи.

Відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався, відзив на позов не надав, про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення ухвали про відкриття провадження у справі від 14.08.2023 уповноваженому представнику відповідача - директору Одинцову 18.08.2023.

Окрім цього, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи секретарем судового засідання було здійснено відповідну телефонограму на відомі засоби зв`язку, повідомлені позивачем у позовній заяві та зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Разом з тим, телефонограма відповідачем прийнята не була.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 922/3532/23 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Отже, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Матеріалами справи установлено, що 08.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Плант Сервіс (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Екобудпарк (покупець) було укладено Договір поставки № 23/1 ПР (далі - Договір) (т.с. 1 а.с. 9-13), відповідно до умов пункту 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, постачальник зобов`язувався передавати у власність покупцю посадковий матеріал, рослини (товар), а покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язувався отримувати товар та оплачувати його.

Асортимент та кількість кожної партії товару, що поставляється, формуються на підставі замовлень покупця та оформлюються Специфікаціями (Додатки до цього Договору), які після їх підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін набувають чинності та стають невід`ємними частинами Договору (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору, договірна ціна цього Договору визначається у Специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору та становить 1010707,00 грн. з них ПДВ 168451,17 грн.

Загальна вартість Договору складається з вартості всіх партій поставок товару, поставлених протягом дії цього Договору та на його умовах (п. 2.2. Договору).

Згідно з п. 2.3. Договору, ціна товару, що поставляється, зазначається в рахунках-фактурах, видаткових накладних та специфікаціях. Ціна товару включає в себе варість упаковки, маркування, завантаження та доставки товару покупцю за адресою: КО "Харківський зоопарк", вул. Сумська, 35 м. Харків.

Поставка товару здійснюється до 31.12.2021 (п. 3.1. Договору).

Згідно з п. 3.7. Договору, право власності на товар, та ризик випадкової загибелі або пошкодження товару переходить від постачальника до покупця в момент фактичного отримання товару в місці призначення покупця, згідно видаткової накладної.

Відповідно до умов пункту 4.1. Договору, покупець здійснює попередню оплату товару у розмірі 303212,10 грн. з ПДВ 50535,35 грн.

Оплата товару здійснюється за рахунок бюджетних коштів (п. 4.2. Договору).

Також, згідно з п.4.3. Договору, у разі затримки фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 5 банківських днів з дати отримання покупцем фінансування на товар на свій розрахунковий рахунок. Покупець не несе відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань у разі затримки фінансування.

Сума договору може бути зменшена у разі зменшення виробничих потреб покупця, або зменшення бюджетного фінансування товару (п. 4.4. Договору).

Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначає про те, що відповідно до п. 2.1. Договору та Специфікації до нього, сторони погодили умови щодо постачання товару на загальну суму 1010707,00 грн., втім постачальник поставив товар тільки на суму 414911,66 грн., так як у п. 4.1 Договору вказано, що покупець здійснює попередню оплату Товару у розмірі 303212,10 грн.

Позивачем у позові зазначено про те, що на виконання умов даного Договору та підписаної між сторонами Специфікації, постачальник поставив та передав у власність покупця товар загальною вартістю 414911,66 грн. на підтвердження чого разом з позовом позивачем надано копії документів, а саме: видаткової накладної № 82 від 16.08.2021; рахунку № 101 від 16.08.2021; ТТН № 9 від 16.08.2021; ПН № 12 від 16.08.2021 з квитанцією про її реєстрацію в ЄРПН; видаткової накладної № 90 від 20.08.2021; рахунку №110 від 20.08.2021; ТТН № 10 від 20.08.2021; ПН № 19 від 20.08.2021 з квитанцією про її реєстрацію в ЄРПН; видаткової накладної № 98 від 03.09.2021; рахунку № 112 від 03.09.2021; ТТН № 12 від 03.09.2021; ПН № 8 від 03.09.2021 з квитанцією про її реєстрацію в ЄРПН.

При цьому, позивачем у позові зауважено про те, що будь-яких зауважень до продавця щодо товару, його якості, кількості, строку відвантаження від покупця не надходило.

У порушення умов Договору покупець свій обов`язок щодо здійснення попередньої оплати товару взагалі не здійснив, тоді, як у договорі сторони погодили строк поставки до 31.12.2021, відповідно до першої поставки покупець зобов`язаний був здійснити попередню оплату, а оскільки така здійснена не була, то постачальник, з урахуванням положень ч.3 ст. 538 та ч. 5 ст. 692 ЦК України не здійснював подальшу поставку товару, до здійснення попередньої оплати, яка так і не була здійснена.

Відповідно до пунктів 4.5., 4.6. Договору, всі розрахунки за Договором здійснюються у безготівковій формі на поточні рахунки сторін, вказані у Договорі. сторонами можуть застосовуватися інші форми розрахунки не заборонені законодавством України в тому числі залік зустрічних однорідних вимог та вексельна форма розрахунків.

Датою оплати товару вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

При цьому, позивачем у позові зауважено про те, що оскільки конкретного строку виконання грошового зобов`язання у договорі сторонами не встановлено, також договором не дано визначення поняттю замовника, тому враховуючи ст. 510 та 511 ЦК України, згідно якої зобов`язання створює правові наслідки тільки для сторін договору та не створює їх для третіх сторін, позивач просить строк оплати визначати за правилами ст. 530 ЦК України.

Так, 30.03.2023 на адресу відповідача по справі цінним листом з описом вкладення було надіслано Вимогу про оплату вартості отриманого товару, яка була отримана керівником товариства 10.04.2023 (т.с. 1 а.с. 38-42).

Проте відповідач отримавши вимогу заборгованість не сплатив, а отже свій обов`язок щодо здійснення оплати вартості отриманого товару за договором не виконав, у зв`язку з чим, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 414911,66 грн., яка залишилась відповідачем несплаченою.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно зі ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічно, згідно з положеннями ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлі-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Згідно із ст. 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кіль кість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Із обставин справи убачається, що на виконання умов даного Договору позивач (як постачальник за договором) передав у власність відповідача (як покупця за договором) товар на загальну суму 414911,66 грн., про що свідчать наявні у матеріалах справи належним чином засвідчені копії документів, а саме: видаткової накладної № 82 від 16.08.2021; рахунку № 101 від 16.08.2021; ТТН № 9 від 16.08.2021; ПН № 12 від 16.08.2021 з квитанцією про її реєстрацію в ЄРПН; видаткової накладної № 90 від 20.08.2021; рахунку №110 від 20.08.2021; ТТН № 10 від 20.08.2021; ПН № 19 від 20.08.2021 з квитанцією про її реєстрацію в ЄРПН; видаткової накладної № 98 від 03.09.2021; рахунку № 112 від 03.09.2021; ТТН № 12 від 03.09.2021; ПН № 8 від 03.09.2021 з квитанцією про її реєстрацію в ЄРПН (т.с. 1 а.с. 16-37).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Також, відповідно до ч. 5 ст. 692 ЦК України якщо продавець зобов`язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Як було вказано вище, в п. 4.1. Договору було передбачено, що покупець що Покупець здійснює попередню оплату товару у розмірі 403467,43 грн., чого станом на дату написання даного позову не було зроблено.

Остаточний розрахунок після отримання коштів від замовника (п. 4.2. Договору).

Оплата товару здійснюється за рахунок бюджетних коштів (п. 4.2. Договору).

Також, згідно з п.4.3. Договору, у разі затримки фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 5 банківських днів з дати отримання покупцем фінансування на товар на свій розрахунковий рахунок. Покупець не несе відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань у разі затримки фінансування.

Відповідно до пунктів 4.5., 4.6. Договору, всі розрахунки за Договором здійснюються у безготівковій формі на поточні рахунки сторін, вказані у Договорі. сторонами можуть застосовуватися інші форми розрахунки не заборонені законодавством України в тому числі залік зустрічних однорідних вимог та вексельна форма розрахунків.

Датою оплати товару вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

У даному разі, враховуючи те, що конкретного строку виконання відповідачем грошового зобов`язання у договорі не визначено, як і не визначено визначення "замовника", тому враховуючи ст. 510 та 511 ЦК України, згідно якої зобов`язання створює правові наслідки тільки для сторін договору та не створює їх для третіх сторін, у даному разі належить строк оплати визначати за правилами ст. 530 ЦК України.

Так, із обставин справи слідує, що 30.03.2023 на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення було надіслано Вимогу про оплату вартості отриманого товару, яка була отримана керівником товариства 10.04.2023 (т.с. 1 а.с. 38-42).

Проте відповідач отримавши вимогу заборгованість не сплатив, а отже свій обов`язок щодо здійснення оплати вартості отриманого товару за договором не виконав, у зв`язку з чим, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 414911,66 грн., яка залишилась відповідачем несплаченою.

Приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 ГК України).

Оскільки доказів належної оплати заборгованості відповідач не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню борг за поставлений товар у сумі 414911,66 грн., тому позовні вимоги в цій частині задовольняються судом як обґрунтовані, такі, що підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та не спростовані відповідачем.

Окрім того, у зв`язку із простроченням відповідачем виконання зобов`язання зі своєчасної оплати послуг постачання природного газу у встановлені договором строки, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 4149,12 грн., 3 % річних у розмірі 3342,03 грн. та інфляційних втрат у розмірі 5410,45 грн.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов`язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання, (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до п. 8.2. Договору, сторони передбачили та погодили, що за прострочення строку оплати, передбаченого п. 4.2.-4.3. даного Договору, покупець на письмову вимогу постачальника, сплачує пеню за кожний день прострочення оплати, виходячи з розміру облікової ставки НБУ, яка діяла під час прострочення оплати. Сторони встановили, що розмір пені не може бути більший 1 % (одного відсотка) від суми неоплаченої вартості товару.

До позовної заяви позивачем долучено розрахунки пені, 3 % річних та інфляційних втрат, перевіркою яких порушень норм чинного законодавства та умов Договору судом не встановлено. Згідно вказаних розрахунків убачається, що нарахування пені, 3 % річних та інфляційних здійснені позивачем, починаючи з 18.04.2023р. (восьмий день після отримання вимоги).

Відповідачем вірність розрахунку не заперечена, власного контррозрахунку суду також не надано.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 626 ЦК України).

За змістом наведених норм закону нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Приписи статті 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тобто, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши розрахунки позивача, період нарахування останнім сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що відповідні розрахунки відповідає нормам чинного законодавства та умовам спірного договору, а тому враховуючи те, що відповідач не виконав своє грошове зобов`язання у строк, встановлений Договором, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 4149,12 грн., 3 % річних у розмірі 3342,03 грн. та інфляційних втрат у розмірі 5410,45 грн. є обґрунтовані, тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про задоволення позову покладає витрати по сплаті судового збору в сумі 6417,20 грн. на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобудпарк" (62340, Харківська обл., село Черкаська Лозова (з), вул. Елітна, б. 1, код ЄДРПОУ 44186094) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Плант Сервіс" (03022, м. Київ, вул. Сумська, 3, код ЄДРПОУ 37479995) -414911,66 грн. заборгованості, 4149,12 грн. пені; 3342,03 грн. 3% річних; 5410,45 грн. інфляційних втрат та 6417,20 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "13" жовтня 2023 р.

СуддяЄ.М. Жиляєв