Ухвала

від 12.10.2023 по справі 635/5970/23

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/5970/23

Провадження № 2-о/635/111/2023

У Х В А Л А

12 жовтня 2023 року смт. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Савченка Д.М.,

секретар судового засідання - Савченко В.В.,

за участю:

заявника - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , Заінтересовані особи: Регіональний центр професійної освіти ресторанного, будівельного та автотранспортного сервісу Харківської області, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про встановлення юридичного факту,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, Заінтересовані особи: Регіональний центр професійної освіти ресторанного, будівельного та автотранспортного сервісу Харківської області, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій просить:

-встановити юридичний факт навчання заявника в Харківському професійному кулінароному училищі у період з 01.09.1974 по 01.04.1976.

В обґрунтування заяви зазначає, що проходив навчання у Харківському професійному кулінарному училищі з 01.09.1974 р. по 01.04.1976 р. По закінченню навчання заявник отримав відповідний диплом про отримання освіти. У трудовій книжці заявника вказано, що він отримав професію офіціант відповідно до запису від 09.06.1976 р. та навчався у Харківському професійному кулінарному училищі у період з 01.09.1974 р. по 01.04.1976 р.

Відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 , наказом по ресторану "Москва" 49-к від 08.06.1976 р. за отриманою спеціальністю останній прийнятий на роботу і працював у період з 09.06.1976 р. по 01.01.1979 р. офіціантом 4 розряду, 01.01.1979 р. ресторан "Москва" наказом № 110 від 29.12.1978 р. перейменовано у ресторан "Спартак" і заявник продовжував роботу у ресторані " Спартак ", 10.05.1979 р. наказом по ресторану "Спартак" № 42-к від 26.06.1979 р. ОСОБА_1 присвоєно 5 розряд, 15.09.1980 р. і 11.03.1984 р. ОСОБА_1 був переведений офіціантом спочатку в бар, а потім у ресторан "Люкс" звідки в подальшому звільнився 26.04.1984 р. за власним бажанням.

30.11.2022 р. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою щодо призначення пенсії за віком, у зв`язку з досягненням відповідного віку.

30.12.2022 р. ОСОБА_1 отримав від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області рішення про відмову у призначенні пенсії за віком по заяві від 30.11.2022 р., так як диплом про отримання освіти у Харківському професійному кулінарному училищі втрачено і тому вказаний факт необхідно підтверджувати через суд. Дублікат вказаного диплому правонаступник Харківського професійного кулінарного училища - Регіональний центр професійної освіти ресторанного, будівельного та автотранспортного сервісу Харківської області не зміг видати, у зв`язку зі знищенням документації внаслідок ракетного обстрілу.

Надати довідку ОСОБА_1 про навчання в Харківському професійному кулінарному училищі з 01.09.1974 р. по 01.04.1976 р. заклад не має можливості, у зв`язку з цим ГУ ПФУ в Харківській області не може зарахувати період навчання заявника з 01.09.1974 р. по 01.04.1976 р. в Харківському професійному кулінарному училищі у страховий стаж.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 27.07.2023 провадження у справі відкрито. Суд вирішив проводити розгляд справи за правилами окремого провадження.

Заявник в судовому засіданні заяву підтримав, просив задовольнити.

Представник Регіонального центру професійної освіти ресторанного, будівельного та автотранспортного сервісу Харківської області в судове засідання не з`явився, повідомлявся своєчасно і належним чином, директор закладу надав заяву про розгляд справи без участі представника.

Представник Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області в судове засідання не з`явився, повідомлявся своєчасно і належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника, при вирішення справи поклався на розсуд суду.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі N 320/948/18 (провадження N 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі N 752/20365/16-ц, від 05 грудня 2019 року у справі N 750/9847/18, від 03 лютого 2021 року у справі N 644/9753/19, від 16 червня 2021 року у справі N 643/6447/19/19, від 08 вересня 2021 року у справі N 641/5187/20.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

З рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 06.12.2022 №204450014113 убачається, що ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. До страхового стажу не було зараховано період навчання, у зв`язку з відсутністю відповідного диплому або довідки та період роботи з 03.07.1990 по 04.01.1991, у зв`язку з відсутністю назви кооперативу.

Отже, правовідносини фактично стосуються неправомірності рішень та дій Головного Управління пенсійного фонду України в Харківській області-суб`єкт до якого заявник звертався (Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області-суб`єкт, що ухвалив рішення), його посадових осіб щодо не призначення заявнику пенсії, з урахуванням періоду навчання, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постанові від 08 жовтня 2018 року у справі № 706/1637/16-ц (провадження № 61-27847св18), для встановлення факту на підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника законом встановлено окремий порядок, з урахуванням якого особа для розгляду питання про підтвердження факту виконання норм обслуговування мала звернутися до спеціально створеної пенсійним фондом комісії та за результатами прийняття цією комісією відповідного рішення не позбавлена можливості його оскаржити в Пенсійному фонді України або до суду.

Отже, уразі незгоди з рішенням органу, що призначає пенсію, особа має звертатися за захистом свого права, але не із заявою про встановлення факту, а зі скаргою на рішення органу за правилами адміністративного судочинства.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено право кожної особи звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1 частини першої цієї статті).

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

У справі N 287/167/18-ц (провадження N 14-505цс19), залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі, Велика Палата Верховного Суду у пунктах 33-35 зазначеної постанови від 30 січня 2020 року зазначила про таке: "33. Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, зокрема, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність, тобто суддя повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. 34. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито, - закриває провадження у ній."

Визначаючи, чи пов`язується з встановлення зазначеного факту виникнення у заявника певних цивільних прав та обов`язків, Суд застосовує положення статті 1 ЦК України. За змістом частини першої статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні відносини). Тобто цивільними є відносини, які відповідають наведеним критеріям.

Відповідно у порядку цивільного судочинства, за загальним правилом, не підлягають вирішенню спори (розгляду заяви), що виникають не з цивільних, земельних, трудових, сімейних або житлових правовідносин.

Усі інші спори, що виникають у публічно-правових відносинах за участю осіб, підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства виключно у тих випадках, коли безпосередньою нормою процесуального права визначено, що вирішення такого спору належить здійснювати саме в порядку цивільного судочинства.

Вимоги ОСОБА_1 пов`язані з доведенням наявності підстав для призначення пенсії з урахуванням періоду навчання, що зараховуються до трудового стажу, тобто визнанням (підтвердження) за ним певного соціально-правового статусу, не пов`язаного з будь-якими цивільними права та обов`язками, їх виникненням, існуванням та припиненням. Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов`язані з публічно-правовими відносинами заявниці з державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Між заявником та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області (Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області) виник спір, пов`язаний з доведенням наявності підстав для призначення та виплати пенсії з урахуванням окремого періоду страхового стажу. Отже, за предметом та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин, а отже, не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Згідно з п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З урахуванням наведеного, вимоги заявника про встановлення факту навчання не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.

За таких обставин необхідно закрити провадження у справі, оскільки цей спір підлягає розгляду в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 255, 263, 293, 315 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , Заінтересовані особи: Регіональний центр професійної освіти ресторанного, будівельного та автотранспортного сервісу Харківської області, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про встановлення юридичного факту закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Роз`яснити ОСОБА_1 право звернутися з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

Повне рішення складено 16.10.2023.

Суддя Д.М. Савченко