Рішення

від 03.10.2023 по справі 260/7199/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 жовтня 2023 року м. Ужгород№ 260/7199/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гебеш С.А.

при секретарі судових засідань - Романець Е.М.

та осіб, які беруть участь у справі:

позивач - не з`явився;

представник позивача - не з`явився;

представник відповідача - Паламарчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до НОМЕР_3 прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України в/ч НОМЕР_2 про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, а саме:

визнати протиправним та скасувати наказ начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) від 08.07.2022 року №478-ОС в частині невиплати додаткової винагороди військовослужбовцю ОСОБА_1 ;

зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою КМУ від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100000,00 гривень за червень 2022 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначений заходів.

Позовні вимоги мотивовані тим, у зв`язку з безпосередньою участю у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України, перебуваючи в районі проведення таких заходів. Вказує на те, що набув право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень відповідно до п. 1 Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року за червень 2022 року. Представник позивача направив до відповідача адвокатський запит з метою отримання інформацію щодо підстав і причин ненарахування та невиплати щомісячної доплати грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди. Відповідач, у відповідь на адвокатський запит, повідомив, що ОСОБА_1 не було включено до наказу про виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень за перебування у стані алкогольного сп`яніння, за фактом якого стосовно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Позивач вказує на те, що ні положеннями Дисциплінарного статуту, ні положеннями інших нормативно-правових актів не передбачено прийняття до військовослужбовців такого виду дисциплінарного стягнення, як позбавлення додаткової винагороди.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.08.2023 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

29.08.2023 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, з якого вбачається що такий позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними та просить суд відмовити у задоволенні позову. Заперечуючи проти позову, зокрема вказує на те, що на виконання Постанови КМУ №168 та з метою врегулювання виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди та підвищення рівня їх соціального захисту Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято наказ від 31.03.2022 року №164-АГ "Про реалізацію вимог Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року, пунктом 9 якого передбачено, що до наказу про виплату додаткової грошовоїм винагороди в розмірі 10000,00 гривень або 30000,00 гривень не включаються військовослужбовці, які зокрема перебували у стані алкогольного (наркотичного) сп`яніння (за фактом якого складено відповідні документи адміністративного правопорушення) - за місяць, у якому здійснено таке порушення.

31.08.2023 року представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача (а.с. 67).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, з мотивів наведених у письмовому відзиві, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, як безпідставних.

Позивач та представник позивача у судове засідання не з`явилися, однак представник позивача подав заяву про про розгляд справи без його участі та участі позивача.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) проходить військову службу у складі НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) (далі - Відповідач), що підтверджується відповідною довідкою №2390 від 01.10.2022 року (а.с.14, на звороті).

В період проходження військової служби Позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, що не заперечується відповідачем.

26.05.2023 року представник позивача в інтересах ОСОБА_1 звернувся до відповідача із адвокатським запитом, в якому просив надати обґрунтовану відповідь про підстави і причини ненарахування та невиплати та невиплати щомісячного грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №168 від 28.02.2022 року військовослужбовцю ОСОБА_1 за його безпосередню участь у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони і стримуванні збройної агресії за червень 2022 року та серпень 2022 року.

Відповідач листом від 19.06.2023 року за №11/5737-23-вих повідомив адвоката Мандрика В.В. про те, що відповідно до п. 9 наказу Адміністрації ДПС України від 31.03.2022 року №164-АГ №Про реалізацію вимог Постанови КМУ від 28.02.2022 року №168" головного сержанта ОСОБА_1 не було включено до наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000,00 гривень або 30000,00 гривень за перебування у стані алкогольного сп`яніння, за фактом якого стосовно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Представник позивача вказує на те, що у зв`язку з безпосередньою участю у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України, перебуваючи в районі проведення таких заходів, Позивач все ж набув право на отримання додаткової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 року, але відповідач протиправно не виплатив позивачу додаткову грошову винагороду, яка передбачена Постановою КМУ №168 за червень 2022 року, так як відповідно до наказу №478-ОС від 08.07.2022 року включив його у списки осіб, яким не виплачувати додаткову винагороду (а.с. 17), у зв`язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

Таким чином, предметом розгляду даної справи є вирішення питання щодо правомірності ненарахування на невиплати грошової допомоги позивачу, яка передбачена Постановою КМУ №168 за червень 2022 року.

Вирішуючи спірні правовідносини по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 24 Конституції України гарантується рівність конституційних прав і свобод та рівність всіх громадян перед законом.

Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 року №2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.

Статтею 2 Закону № 2232-XII встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Положеннями статті 3 Закону № 2232-XII передбачено, що правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Згідно з Інструкцією "Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України", затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 25 червня 2018 року № 558 грошове забезпечення означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168 (в редакції чинній на момент спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби (та деяким іншим передбаченим у постанові категоріям осіб), виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

З метою виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (із змінами) та з метою врегулювання виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Адміністрацією Державної прикордонної служби України було видано наказ від 31.03.2022 року №164-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168" (далі - Наказ №164).

Пунктом 9 вказаного наказу передбачено, що до наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000,00 гривень або 30000,00 гривень не включати військовослужбовців, зокрема, які перебували у стані алкогольного (наркотичного) сп`яніння (за фактом якого складено відповідні документи адміністративного правопорушення) - за місяць, у якому здійснено таке порушення.

Аналізуючи наведені норми, суд вказує на те, що у разі перебування військовослужбовця у стані алкогольного (наркотичного) сп`яніння такий військовослужбовець не включається до наказу про виплату додаткової винагороди за місяць, у якому здійснено таке порушення.

Як встановлено у судовому засіданні, 22.06.2022 року Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області по справі №308/7807/22 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот п`ятнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3655 гривень.

Із вказаного судового рішення вбачається, що 16 червня 2022 року о 16.год. 20 хв. під час шикування на заняття на території військового містечка було виявлено ОСОБА_1 , з явними ознаками алкогольних напоїв, що підтверджено протоколом медичного освідчення №664 від 16.06.2022 року.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що відповідно до п. 9 наказу №164 "Про реалізацію вимог Постанови КМУ від 28.02.2022 року №168" позивача правомірно не включено до наказу начальника НОМЕР_1 Прикордонного загону "Про виплату додаткової винагороди" №478-ОС від 08.07.2022 року, так як останній перебував на службі у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду, яка набрала законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України: завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України: у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.є

Чстиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися й позиції, висловленої у рішенні Європейського Суду з прав людини у п. 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом.

Позивачем не надано суду достатніх та належних доказів щодо обґрунтованості своїх позовних вимог.

З урахуванням вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, законами України та іншими нормативно-правовими актами, а відтак у задоволенні даного адміністративного позову слід відмовити повністю.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.10.2023 року.

СуддяС.А. Гебеш