Рішення

від 04.10.2023 по справі 260/2564/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 жовтня 2023 рокум. Ужгород260/2564/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луцович М.М.

при секретарі судового засідання Полянич В.І.,

за участю:

представник позивача Никитюк Н.О.,

представник відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Мукачівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (буд. 3, Вільховиця, Мукачівський район, Закарпатська область, 89645, код ЄДРПОУ 45001568) до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області (вул. Швабська, буд. 14, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 38015668) про визнання протиправною та скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Мукачівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, в якому просить: визнати протиправною та скасувати вимогу Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 8 березня 2023 року щодо приведення у відповідність із законодавством, яка адресована філії «Мукачівське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на адресу філії «Мукачівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» надійшла вимога Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 08.03.2023 щодо приведення території у відповідність із законодавством. Вказує, що такий документ є незаконним та виданим з порушенням норм законодавства. Зазначає, що у відповідача відсутні повноваження на видання такого індивідуального акту, як «вимога щодо приведення території у відповідність із законодавством». Філія «Мукачівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» не є ані органом державної влади, ані органом місцевого самоврядування, у зв`язку з чим вимога, передбачена пунктом «і» частини 1 ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», не може бути адресована позивачу. Рішенням 4 сесії Закарпатської обласної ради VI скликання від 26.05.2011 р. №229 «Про створення регіонального ландшафтного парку місцевого значення Синяк» органом місцевого самоврядування оголошено про створення об`єкту природно-заповідного фонду місцевого значення - регіонального ландшафтного парку «Синяк», загальною площею 4 631,2958 га за рахунок земель державного підприємства «Мукачівське лісове господарство». Поряд з цим в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься запис від 11.11.2016 №13231110008003054 про припинення комунального підприємства «Центр сприяння розвитку туризму «Синяк» на підставі рішення засновника. Згідно рішення Закарпатської обласної ради від 26.05.2011 №229 та затвердженого ним Положення про регіональний ландшафтний парк місцевого значення «Синяк» управління регіональним ландшафтним парком місцевого значення «Синяк» здійснюється комунальним підприємством «Центр сприяння розвитку туризму «Синяк». Враховуючи вищевикладене, у позивача відсутня об`єктивна можливість винесення меж об`єкту Природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку «Синяк» в натуру, оскільки відсутня офіційна інформація про його місцезнаходження.

14.03.2023 ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 14.04.2023 разом із позовною заявою з додатками було надіслано відповідачу на адресу, яка вказана у позовній заяві, та міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та вручена відповідачу 01 травня 2023 року, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач відзив на позов у строк встановлений судом (п`ятнадцять днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі) не подав, як і будь-які докази на спростування позовних вимог.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила такі задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно з статтею 205 частини 2 пункту 3 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Листом від 14.02.2023 №06-24/844/13 Закарпатська обласна військова адміністрація просила Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області вжити заходів державного контролю для забезпечення збереження та цільового використання регіонального ландшафтного парку місцевого значення «Синяк», підпорядкованого ДП «Мукачівське ЛГ» (а.с.84).

08 березня 2023 року Старшим державним інспектором з охорони навколишнього природнього середовища Закарпатської області Державної екологічної інспекції у Закарпатській області відносно філії «Мукачівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» складено вимогу щодо приведення у відповідність із законодавством, якою відповідно до статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Положення про Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 20.02.2023 року № 21, на підставі листа Закарпатської обласної військової адміністрації №06-24/844/13 від 14.02.2023, з метою приведення територій природно-заповідного фонду до вимог ст. 6 та 7 Закону України «Про природно-заповітний фонд України» вимагає винести в натуру межі об`єкта природно-заповідного фонду місцевого значення регіонального парку місцевого значення «Синяк» на площі 4631,2958 га у відповідності до ст. 47 Закону України «Про землеустрій», ст. 186 Земельного кодексу України.

Позивач вважає вимогу від 08.03.2023 протиправною, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.

Згідно з ч. 1 ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема:

- організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, в тому числі: про використання та охорону земель; про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов (п. «а»);

- надання обов`язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, інформування дозвільних органів про надані приписи суб`єктам господарювання, що здійснюють діяльність на підставі дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища, та здійснення контролю за їх виконанням (п. «е»);

- внесення в установленому порядку до органів державної влади та органів місцевого самоврядування вимог щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень у сфері охорони навколишнього природного середовища, використання, відтворення та охорони природних ресурсів (п. «і»).

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України (далі - Положення №275).

Відповідно п. 1 вказаного положення, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до п. 3 Положення № 275 основними завданнями Держекоінспекції є:

1) реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно п.п. 6 п. 4 Положення №275 Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань: вносить у встановленому порядку центральним органам виконавчої влади, їх територіальним органам, місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування вимоги щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань, що належать до компетенції Держекоінспекції.

Згідно з п. 7 вказаного Положення Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Наказом Державної екологічної інспекції України від 20.02.2023 р. №21 «Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області» затверджено «Положення про Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області» (далі Положення про Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області).

Пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області визначено, що Державна екологічна інспекція у Закарпатській області (далі - Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Закарпатської області.

Інспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем`єр-Міністра України, наказами Міндовкілля, дорученнями Міністра захисту довкілля та природних ресурсів, його заступників, наказами Держекоінспекції, дорученнями Голови Держекоінспекції, актами Закарпатської обласної державної адміністрації та обласної ради, іншими актами законодавства України, а також цим Положенням (пункт 2 розділу І Положення про Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області).

Основними завданнями Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах Закарпатської області (пункт 3 розділу І Положення про Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області).

Інспекція, відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, вносить у встановленому порядку територіальним органам центральних органів виконавчої влади, місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування вимоги щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань, що належать до компетенції Інспекції (пункт 7 розділу II Положення про Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області).

Наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 28.12.2022 р. №119 затверджено положення про філію «Мукачівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (далі - Положення).

Пунктом 3.1. вказаного Положення визначено, що філія є відокремленим підрозділом підприємства, який не має статусу юридичної особи. Філія діє від імені підприємства та в його інтересах, здійснює делеговані підприємством функції відповідно до мети, завдань та предмету діяльності підприємства.

Правовий статус філії, як відокремленого підрозділу юридичної особи, підтверджується також витягом з Єдиного державного, реєстру юридичних; осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Статтею 43 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (надалі - Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні») до повноваження районних і обласних рад віднесено, зокрема:

- прийняття рішень про організацію територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні (пункт 24 частини першої статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Рішенням 4 сесії Закарпатської обласної ради VI скликання від 26.05.2011 р. №229 «Про створення регіонального ландшафтного парку місцевого значення Синяк» (далі - Рішення №229) погоджено створення регіонального ландшафтного парку «Синяк» місцевого значення на території, обмеженій границями населених пунктів Чинадієво та Обава, Перечинського та Свалявського районів орієнтовною площею 4631,2958 га, первинні користувачі природних ресурсів: ДП «Мукачівське державне лісове господарство», Філія «Держспецлісгосп», Мукачівська районна державна адміністрація.

Вказаним Рішенням №229 доручено здійснення організаційно-установчих заходів по створенню Регіонального ландшафтного парку «Синяк» комунальному підприємству Центр сприяння розвитку туризму «Синяк».

За приписами частини першої статті 23 Закону України від 16.06.1992 р. №2456-ХІІ «Про природно-заповідний фонд України» в редакції, чинній на день прийняття рішення Закарпатської обласної ради від 26.05.2011 р. №229 (далі Закон №2456-ХІІ) регіональні ландшафтні парки є природоохоронними рекреаційними установами місцевого чи регіонального значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об`єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення.

Регіональні ландшафтні парки організовуються з вилученням або без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів.

В разі необхідності вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів для потреб регіональних ландшафтних парків провадиться в порядку, встановленому законодавством України.

Відповідно до ст. 24 Закону №2456-ХІІ на території регіональних ландшафтних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об`єктів, їх особливостей проводиться зонування з урахуванням вимог, встановлених для територій національних природних парків.

Проект організації території регіонального ландшафтного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об`єктів і порядок його реалізації затверджуються державним органом, який прийняв рішення про організацію парку.

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону №2456-ХІІ землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно ч.4 цієї статті межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

За приписами ч. 1 статті 5 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» завдання, науковий профіль, характер функціонування і режим територій та об`єктів природно-заповідного фонду визначається у положеннях про них, які розробляються відповідно до цього Закону, і затверджуються:

- центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища - щодо територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;

- органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища на місцях - щодо територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.

Природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки загальнодержавного значення, а також регіональні ландшафтні парки є юридичними особами (ч. 6 статті 5 Закону №2456-ХІІ).

Управління природними заповідниками, біосферними заповідниками, національними природними парками, ботанічними садами, дендрологічними та зоологічними парками загальнодержавного значення, а також регіональними ландшафтними парками здійснюється їх спеціальними адміністраціями. Спеціальні адміністрації очолюють керівники, які призначаються за погодженням із центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища (частина перша статті 12 Закону №2456-ХІІ).

До складу спеціальної адміністрації по управлінню територіями та об`єктами природно-заповідного фонду входять відповідні наукові підрозділи, служби охорони, господарського та іншого обслуговування (частина третя статті 12 Закону №2456-ХІІ).

Спеціальні адміністрації здійснюють управління територіями та об`єктами природно-заповідного фонду відповідно до положень про території та об`єкти природно-заповідного фонду і проектів організації територій та об`єктів природно-заповідного фонду (частина четверта статті 12 Закону №2456-ХІІ).

З метою визначення та обгрунтування заходів щодо провадження відповідно до законодавства та вимог міжнародних договорів природоохоронної, науково-дослідної, рекреаційної, господарської діяльності, охорони, відтворення та використання природних комплексів та об`єктів, які передбачається здійснити протягом п`яти років, а також стратегії розвитку об`єкта природно-заповідного фонду на десять років розробляється проект організації території об`єкта природно-заповідного фонду (частина третя статті 14 Закону України Закону №2456-ХІІ).

За приписами частини п`ятої статті 53 Закону №2456-ХІІ території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

У відповідності до пункту 1.4. Положення про регіональний ландшафтний парк місцевого значення «Синяк», межі регіонального ландшафтного парку (РЛП) визначаються відповідно до Проекту організації території регіонального ландшафтного парку, охорони, відтворення т;а рекреаційного використання його природних комплексів та об`єктів, узгоджених відповідно до законодавства.

Межі РЛП виносяться в натуру на підставі проекту землеустрою щодо організації та встановлення меж парку, розробленого та затвердженого у встановленому порядку, з встановленням необхідних державних інформаційно-охоронних знаків затвердженого зразка, наносяться на планово-картографічні матеріали органів земельних ресурсів та землекористувачів (пункт 1.5. Положення про регіональний ландшафтний парк місцевого значення «Синяк»).

Згідно п.2.1. управління РЛП здійснюється дирекцією комунального підприємства «Центр сприяння розвитку туризму «Синяк». До складу дирекції комунального підприємства входять відповідні підрозділи, служба охорони, господарського та іншого обслуговування.

Охорона території РЛП покладається на дирекцію комунального підприємства. Охорона земель, що увійшли до складу парку без вилучення їх у власників та користувачів земельних ділянок, покладається на таких власників та землекористувачів. Землі, що увійшли до складу парку без вилучення з господарського використання, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області з оформленням охоронного зобов`язання (пункт 5.2. Положення про регіональний ландшафтний парк місцевого значення «Синяк»).

Отже, судом встановлено, що згідно рішення Закарпатської обласної ради від 26.05.2011 №229 та затвердженого ним Положення про регіональний ландшафтний парк місцевого значення «Синяк», управління регіональним ландшафтним парком здійснюється комунальним підприємством «Центр сприяння розвитку туризму «Синяк», як спеціальною адміністрацією, яке зобов`язане забезпечити розроблення проекту організації території регіонального ландшафтного парку місцевого значення «Синяк», охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об`єктів відповідно до статей 24, 52 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (пункти 2,4 рішення №229, пункт 2.1. Положення про регіональний ландшафтний парк місцевого значення «Синяк»).

Разом з цим згідно рішення четвертої сесії сьомого скликання Мукачівської районної ради від 25 серпня 2016 року №99 «Про припинення юридичної особи комунального підприємства «Центр сприяння розвитку туризму «Синяк» шляхом ліквідації» припинено юридичну особу комунальне підприємство «Центр сприяння розвитку туризму «Синяк» (код ЄДРПОУ 34570420).

На підставі вказаного рішення №99 до Єдиного державного реєстра юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення комунального підприємства «Центр сприяння розвитку туризму «Синяк» (код ЄДРПОУ 34570420).

Водночас, суд погоджується з доводами позивача про те, що у відповідача відсутні повноваження на видання такого індивідуального акту, як «вимога щодо приведення у відповідність із законодавством», оскільки до компетенції відповідача відповідно до пп. «і» ч.1 ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та п. 6 п. 4 Положення №275 належить повноваження на внесення в установленому порядку до органів державної влади та органів місцевого самоврядування вимог щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень у сфері охорони навколишнього природного середовища, використання, відтворення та охорони природних ресурсів.

Однак суд вказує на те, що позивач не належить до органів державної влади чи органів місцевого самоврядування. Більше того, у позивача відсутня об`єктивна можливість винесення меж об`єкту природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку «Синяк» в натуру, та відсутні правові підстави.

В свою чергу відповідач має право вимагати у органів державної влади та органів місцевого самоврядування усунення виявлених ним правопорушень вимог законодавства з питань охорони навколишнього природного середовища лише шляхом складання обов`язкових до виконання приписів.

Відповідачем до суду не надано доказів складання та направлення/вручення позивачу припису з вимогами щодо винесення в натуру межі об`єкта природно-заповідного фонду місцевого значення регіонального парку місцевого значення «Синяк» на площі 4631,2958 га у відповідності до ст. 47 Закону України «Про землеустрій», ст. 186 Земельного кодексу України.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що оскаржувана вимога Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 08.03.2023 прийнята не у відповідності до вимог чинного законодавства України та поза межами повноважень відповідача.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.ч.1.2 ст. 76 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Суд розцінює неподання відповідачем відзиву на позовну заяву без поважних причин як визнання позову та вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

Щодо клопотання позивача про стягнення з відповідача судового збору суд зазначає, що у відповідності до ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд приходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 2684,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Мукачівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (буд. 3, Вільховиця, Мукачівський район, Закарпатська область, 89645, код ЄДРПОУ 45001568) до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області (вул. Швабська, буд. 14, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 38015668) про визнання протиправною та скасування вимоги задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 08 березня 2023 року щодо приведення у відповідність із законодавством, яка адресована філії «Мукачівське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Стягнути на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Мукачівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (буд. 3, Вільховиця, Мукачівський район, Закарпатська область, 89645, код ЄДРПОУ 45001568) за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Закарпатській області (вул. Швабська, буд. 14, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 38015668) судові витрати у сумі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України. Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяМ.М. Луцович

Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано 16.10.2023 року.