Рішення

від 13.10.2023 по справі 380/16234/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/16234/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства «Зошій Оксана» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 25.05.2023 року №8876552/42995300 про відмову у реєстрації розрахунку коригування №1 від 05.05.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №1 від 05.05.2023 року до податкової накладної №11 від 16.02.2023 року.

Посилається на те, що відповідно до вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України підприємством складено податкову накладну №11 від 16.02.2023 року та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. У подальшому, у зв`язку з отриманням від ТОВ «Рівне Тепло Транс Сервіс» листа про поверненням ТОВ «Зошій Оксана» коштів у сумі 144807,29 грн, перерахованих за договором поставки №27/09/22 від 27.09.2022 року, позивач здійснив коригування податкової накладної №11 від 16.02.2023 року шляхом складання розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 05.05.2023 року. Згідно отриманої квитанції від 16.05.2023 року №9114172284 розрахунок коригування прийнято, але реєстрацію зупинено. Підставою для зупинення вказано те, що розрахунок коригування подано платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково повідомлено: показник «D» = 5.4243%, «Р» = 46486.65. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (далі ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних. З метою підтвердження інформації, зазначеної в розрахунку коригування №1 від 05.05.2023 року до податкової накладної №11 від 16.02.2023 року, та прийняття рішення про його реєстрацію позивачем було подано письмові пояснення від 19.05.2023 року разом з усіма необхідними документами, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій за вищевказаною ПН/РК. Незважаючи на подані документи, рішенням комісії ДПС у Львівській області від 25.05.2023 року №8876552/42995300 відмовлено у реєстрації розрахунку коригування №1 від 05.05.2023 року відповідно з підстав надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства, а саме: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Позивач з таким рішенням відповідача не погоджується, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку із чим звернувся до суду за судовим захистом. Просить позов задовольнити повністю.

У встановлений судом строк від відповідачів надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилаються на те, що складений позивачем розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 05.05.2023 року до податкової накладної №11 від 16.02.2023 року направлений до контролюючого органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно квитанції про реєстрацію ПН/РК кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.05.2023 року №9114172284 зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК №1 від 05.05.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, оскільки розрахунок коригування подано платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково повідомлено: показник «D» = 5.4243%, «Р» = 46486.65. Контролюючий орган запропонував платнику податків надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розглянувши подані документи, Головним управлінням ДПС у Львівській області прийнято спірне рішення від 25.05.2023 року №8876552/42995300 про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 05.05.2023 року до податкової накладної №11 від 16.02.2023 року з підстав надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства, а саме: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Таким чином, на думку відповідачів, контролюючий орган дотримав усіх вимог, які визначені у п.п.10, 11 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165. А тому, покликаючись на правомірність спірного рішення та наявність підстав для його прийняття, вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Ухвалою судді від 17.07.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 19.09.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗОШІЙ ОКСАНА» (місцезнаходження: вул.Зарічна. 61, село Бринці-Церковні, Жидачівський (Стрийський) район, Львівська область, 81710; код ЄДРПОУ: 42995300) зареєстроване як юридична особа 11.05.2019 року. Основним видом економічної діяльності вказаного підприємства є розведення великої рогатої худоби молочних порід (01.41).

27.09.2022 року між ФГ «ЗОШІЙ ОКСАНА», як постачальником, та ТОВ «Рівне Тепло Транс Сервіс» (код ЄДРПОУ: 39903775), як покупцем, укладено договір поставки №27/09/22, за умовами якого позивач зобов`язується передати у власність покупцю товар, а саме: паливну тріску (1500 м3), а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість.

Ціна за 1 м3 становить 550,00 грн без ПДВ (п.3.2 договору).

Вартість з ПДВ складає 660,00 грн. загальна ціна за товар становить 825000,00 грн без ПДВ. Загальна вартість з ПДВ складає 990000,00 грн (п.3.3 договору).

Покупець здійснює оплату за товар на підставі виставленого рахунку протягом 10 робочих днів з дня отримання такого рахунку (п.3.4 договору).

16.02.2023 року, на виконання умов цього Договору, ТОВ «Рівне Тепло Транс Сервіс» перерахувало позивачеві кошти у сумі 300000,00 грн з урахуванням ПДВ, підтвердженням чого є виписка по банківському рахунку ФГ «ЗОШІЙ ОКСАНА».

16.02.2023 року позивачем за допомогою електронного кабінету платника податку складено податкову накладну №11 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням ПДВ 300000,00 грн (в т.ч. ПДВ 50000,00 грн), та відправлено її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

21.02.2023 року позивачем отримано квитанцію №9030157260 про реєстрацію цієї податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Факт здійснення поставки товару на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівне Тепло Транс Сервіс» підтверджується видатковою накладною №41 від 17.02.2023 року на суму 49700,00 грн та видатковою накладною №53 від 08.03.2023 року на суму 58800,24 грн.

05.05.2023 року, у зв`язку з отриманням від ТОВ «Рівне Тепло Транс Сервіс» листа №20/03-01 від 20.03.2023 року про припинення зобов`язань по поставці тріски на майбутнє та вимогою повернути кошти в сумі 144807,29 грн на рахунок покупця, повернуто частину коштів, що підтверджується випискою по банківському рахунку.

05.05.2023 року позивачем за допомогою електронного кабінету платника податку складено розрахунок коригування №1 до податкової накладної №11 від 16.02.2023 року.

16.05.2023 року позивачем отримано квитанцію №9114172284 про зупинення реєстрації ПН/РК з підстав: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК №1 від 05.05.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. РК подано платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково повідомлено: показник «D» = 5.4243%, «Р» = 46486.65. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних».

19.05.2023 року позивачем подано письмові пояснення та копії документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК коригування №1 від 05.05.2023 року, для розгляду відповідачем питання прийняття рішення про його реєстрацію в Реєстрі.

25.05.2023 року комісією ДПС у Львівській області прийнято рішення №8876552/42995300 про відмову у реєстрації розрахунку коригування №1 від 05.05.2023 року. Підставами для відмови у його реєстрації у рішенні обрано: надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства, а саме: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Позивач звернувся до ДПС України із скаргою на рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 05.05.2023 року до податкової накладної №11 від 16.02.2023 року. За результатами розгляду цієї скарги ДПС України прийнято рішення, згідно якого залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що, на переконання позивача, вищезгадане рішення від 25.05.2023 року №8876552/42995300 прийнято за формальних підстав, без належної оцінки наданим ТОВ «ЗОШІЙ ОКСАНА» поясненням та документам, які у своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. А тому, вважає, що є всі підстави для зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати у день надходження в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №1 від 05.05.2023 року до податкової накладної №11 від 16.02.2023 року, виписаної на ТОВ «Рівне Тепло Транс Сервіс». Вважаючи у зв`язку із цим свої права порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 року (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У силу вимог підп.підп.«а» та «б» підп.185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податків з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно із абз.абз.1-3 п.187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як установлено п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацом 1 п.201.7 ст.201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з абз.1 п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до абз.5 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

За змістом абз.10 п.201.10 ст.201 ПК України, якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Згідно з абз.22 п.201.10 ст.201 ПК України, порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 14.1.160 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (далі Порядок №1246).

За змістом абз.2 п.2 Порядку №1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до п.8 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно із п.12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктами 13-14 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Згідно із п.17 Порядку №1246, у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165).

Згідно з п.5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до абз.1 п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно п.7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Перелік критеріїв ризиковості здійснення операцій наведений в Додатку 3 до цього ж Порядку.

Відповідно до п.п.10, 11 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як видно з матеріалів справи, підставами для зупинення реєстрації розрахунку коригування №1 від 05.05.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено наступні: «розрахунок коригування подано платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку».

У вказаній квитанції запропоновано платнику податків надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд враховує, що у постанові від 20.04.2023 року у справі №380/4746/22 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН/РК прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації ПН/РК, а не довільно, на власний розсуд.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 року у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Однак, як видно зі змісту квитанції від 16.05.2023 року №9114172284, контролюючий орган не конкретизував які саме документи необхідно надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація спірного розрахунку коригування стала можливою, що свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам, які встановлені у п.11 Порядку №1165.

На переконання суду, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації розрахунку коригування призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим не обмеженої дискреції. Вказане призвело до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов`язки, мета яких реєстрація ПН/РК. Аналогічне правозастосування міститься у постанові Верховного Суду від 23.05.2023 року у справі №500/770/21.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що контролюючий орган безпідставно зупинив реєстрацію розрахунку коригування №1 від 05.05.2023 року до податкової накладної №11 від 16.02.2023 року ТОВ «ЗОШІЙ ОКСАНА» у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 (далі Порядок №520), прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Згідно п.4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

За змістом п.5 Порядку №520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Суд враховує, що вжите у цій нормі словосполучення «може включати» переконує, що у кожному окремому випадку перелік таких документів є індивідуальним.

Саме тому форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачена у додатку до Порядку №520, чітко встановлює, що «документи, які не надано» необхідно підкреслити. А, отже, контролюючий орган повинен визначити конкретно ті документи, яких не надано платником податків.

Відповідно до п.п.9, 10 та 11 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Під час розгляду справи суд встановив, що з метою подальшої реєстрації розрахунку коригування №1 від 05.05.2023 року до податкової накладної №11 від 16.02.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач надав контролюючому органу копії первинних документів, які підтверджують та розкривають суть, внутрішню сторону господарських операцій, на виконання яких складено податкову накладну та розрахунок коригування до неї. Крім того, надано пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у цьому розрахунку, для розгляду відповідачем питання прийняття рішення про його реєстрацію в Реєстрі.

Проте надані платником податків документи контролюючий орган не взяв до уваги та оскаржуваним рішенням від 25.05.2023 року №8876552/42995300 відмовив позивачу у реєстрації розрахунку коригування №1 від 05.05.2023 року у Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, як свідчить зміст указаного рішення, підставою для його прийняття слугувало надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства, а саме: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню відповідача про відмову у реєстрації спірного розрахунку коригування, суд зазначає про те, що контролюючий орган визначив лише загальні підстави прийняття такого рішення, не зазначивши конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття. Адже контролюючий орган не сформував конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН/РК, не вказав яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК. Крім того, контролюючий орган жодним чином не вказав, чому саме надані позивачем пояснення та первинні документи не враховані ним при прийнятті оскаржуваного рішення.

Суд враховує, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Беручи до уваги те, що оскаржуване рішення контролюючого органу є правовим актом індивідуальної дії, суд констатує невідповідність такого рішення критеріям чіткості та зрозумілості, що породжує його неоднозначне трактування, які, у свою чергу, перешкоджають платнику податків своєчасно і повністю виконати власні обов`язки та скористатися своїми правами, передбаченими податковим законодавством, що регулює порядок реєстрації ПН/РК.

У контексті викладеного суд також звертає увагу на те, що Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 28.06.2022 року у справі №380/9411/21 та від 07.12.2022 року у справі №500/2237/20 та ряді інших наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Приймаючи рішення про реєстрацію ПН/РК, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації ПН/РК фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями, тобто здійснюється аналіз первинних документів у взаємозв`язку з відомостями ПН/РК та іншими джерелами (державними реєстрами, електронними документами).

Суд враховує, що предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації розрахунку коригування №1 від 05.05.2023 року до податкової накладної №11 від 16.02.2023 року, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «Рівне Тепло Транс Сервіс».

У відзиві на позовну заяву представник відповідача не вказав жодних обставин, які б обґрунтовували правомірність оскаржуваного рішення, окрім як посилання на рішення від 17.03.2023 року №1499 про відповідність ТОВ «РІВНЕ ТЕПЛО ТРАНС СЕРВІС» критеріям ризиковості платнику податку.

Втім, суд не враховує вказані доводи, адже згідно правової позиції Верховного Суду, яка міститься в постановах від 29.06.2023 року у справі №420/1552/21 та від 26.09.2023 року у справі №120/6732/22, податкова інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Таким чином, вказані висновки зроблено контролюючим органом на підставі аналізу інформації, а не доказів; інформація (без документального підтвердження), на яку посилається відповідач, як на підставу правомірності спірного рішення, не відповідає критерію юридичної значимості та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні процесуального Закону.

Підсумовуючи вищенаведене суд зазначає, що під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які б спростовували твердження позивача та не навели обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваного рішення, яким відмовлено позивачу у реєстрації спірного розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, зокрема тих, які були надані контролюючому органу разом з поясненнями щодо розрахунку коригування, реєстрацію якого було зупинено, суд приходить висновку, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За таких обставин, оскаржуване рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 25.05.2023 року №8876552/42995300, за яким позивачу відмовлено у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 05.05.2023 року до податкової накладної №11 від 16.02.2023 року, не відповідає критеріям, які визначені у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України та в контексті яких суд має надавати оцінку оскаржуваним рішенням, діям чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а тому його належить визнати протиправним та скасувати.

Тому позовна вимога у цій частині є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 05.05.2023 року до податкової накладної №11 від 16.02.2023 року, суд враховує таке.

Згідно вимог п.201.1, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, обов`язок реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних покладений на платника податків.

В той же час, суд звертає увагу, що наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації ПН/РК механізм їх подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

За приписами п.п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема: набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних ПН/РК, реєстрацію якого попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

У справі, яка розглядається, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію розрахунку коригування №1 від 05.05.2023 року до податкової накладної №11 від 16.02.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд не встановив.

За змістом ч.1, п.2 ч.2, ч.3 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також з метою дотримання судом гарантій про те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати розрахунок коригування №1 від 05.05.2023 року до податкової накладної №11 від 16.02.2023 року ТОВ «ЗОШІЙ ОКСАНА» в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, суд вважає безпідставними посилання відповідача на окремі постанови Верховного Суду, з огляду на різні фактичні обставини справи та такі, які не є релевантними цій справі.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Щодо судових витрат, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такі відшкодовуються позивачу в повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Львівській області, як особи, що приймала оскаржуване рішення.

Крім того, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідачів на користь позивача витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, в сумі 2500,00 грн.

Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

За змістом п.1 ч.3, ч.4 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої

Згідно ч.ч.4, 5 ст.134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.6, 7 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України).

За змістом ч.ч.7, 9 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд встановив, що 29.06.2023 року між позивачем та адвокатом Адвокатським обєднанням «ПРОЛЕКС» укладено договір про надання правничої допомоги.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивач надав такі докази: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №001127, ордер серії ВС №1215054 та виписку по рахунку від 14.07.2023 року про оплату витрат на правничу допомогу в сумі 2500,00 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст.ст.19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін, суд приходить висновку, що судові витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн є реальними, підтвердженими матеріалами справи, а тому підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

При цьому, суд враховує, що доводів податкового органу щодо неспівмірності витрат на правову допомогу відзив на позовну заяву не містить.

Отже, понесені позивачем витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню у розмірі 2500,00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, у рівних для них частинах, тобто необхідно стягнути з кожного з них по 1250,00 грн.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 134, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області, від 25.05.2023 року №8876552/42995300.

Зобов`язати Державну податкову службу України (місцезнаходження: Львівська площа, 8, м.Київ, 04053; код ЄДРПОУ: 43005393) зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 05.05.2023 року до податкової накладної №11 від 16.02.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданий Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗОШІЙ ОКСАНА» (місцезнаходження: вул.Зарічна. 61, село Бринці-Церковні, Жидачівський (Стрийський) район, Львівська область, 81710; код ЄДРПОУ: 42995300), датою його подання платником податків на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79026; код ЄДРПОУ ВП: 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОШІЙ ОКСАНА» (місцезнаходження: вул.Зарічна. 61, село Бринці-Церковні, Жидачівський (Стрийський) район, Львівська область, 81710; код ЄДРПОУ: 42995300) судові витрати в сумі 3934 (три тисячі дев`ятсот тридцять чотири) гривні 00 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (місцезнаходження: Львівська площа, 8, м.Київ, 04053; код ЄДРПОУ: 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОШІЙ ОКСАНА» (місцезнаходження: вул.Зарічна. 61, село Бринці-Церковні, Жидачівський (Стрийський) район, Львівська область, 81710; код ЄДРПОУ: 42995300) судові витрати в сумі 1250 (одна тисяча двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.