Рішення

від 13.10.2023 по справі 560/12165/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/12165/23

РІШЕННЯ

іменем України

13 жовтня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Українського товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Мітра" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до суду з позовом до Українського товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Мітра" в якому просить стягнути з відповідача на користь Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю заборгованість в сумі 37977,63 грн з яких: адміністративно-господарські санкції у розмірі 35936,38 грн, пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 2041,25 грн.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте такою особою, відповідач до 15.04.2023 повинен сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 35936,38 грн. Вказав, що відповідач не подавав до центру зайнятості інформацію про попит на робочу силу (вакансії), про вільні робочі місця та вакантні посади на яких може використовуватись праця осіб з інвалідністю.

Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

До суду надійшов відзив Українського товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Мітра" у якому відповідач посилається на призупинення господарської діяльності. У зв`язку із заблокуванням дороги до ділянки, на якій товариство виконує роботи по видобуванню будівельних пісків гідро намивним способом. Листом від 22.03.2022 відокремлений підрозділ "Хмельницька АЕС" повідомила про неможливість розблокування дороги місцевого значення в районі очисних споруд. Оскільки вказані облтавини не дають можливості виконувати роботи та отримувати дохід товариство зупинило роботу, що призвело до скорочення працівників. Вказує, що підприємство знаходиться на консервації. У задоволенні позову просить відмовити.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.

На Українське товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Мітра" покладений обов`язок щорічно подавати до відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю відомості про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідач норматив щодо працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році не виконав у кількості 1 особа з інвалідністю, у зв`язку з чим позивач розрахував суму адміністративно-господарських санкцій в розмірі 35936,38 грн, яку відповідачу необхідно самостійно сплатити до Державного бюджету України до 15.04.2023.

У зв`язку із несплатою нарахованої суми адміністративно-господарських санкцій в розмірі 35936,38 грн позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 2041,25 грн.

У зв`язку з порушенням відповідачем вимог статті 19 Закону України " Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні " позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, є Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон № 875-XII).

Відповідно до статті 17 Закону № 875-XII з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.

Згідно з частиною 3 статті 18 Закону № 875-XII (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин 1-3 статті19 Закону № 875-XII (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Частиною 5 статті 19 Закону № 875-XII (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) закріплено, що виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Згідно з частин 1-5 статті 20 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Частинами 1 та 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 № 5067-VI роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

На виконання пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31.05.2013 затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Так, підпунктами 5 та 6 Порядку (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Роботодавець визначає вид звітності - первинна або уточнена.

Первинна звітність подається з метою інформування про наявність попиту на робочу силу (вакансії). Уточнена звітність подається в разі необхідності на заміну первинної та містить уточнення характеристик вакансії: умов праці, розміру заробітної плати, вимог до претендента тощо. При цьому не можуть бути змінені дані щодо кількості вакансій та назви професії (посади).

Періодичність подачі звітності за формою № 3-ПН законодавством не встановлена. Однак, передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто встановлена обов`язовість інформування про кожну вакансію. Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Отже, на підприємство покладається обов`язок самостійного працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування осіб з інвалідністю, в тому числі і центри зайнятості. В свою чергу, закон не покладає обов`язок на підприємство (фізичну особу) здійснювати самостійний пошук працівників - осіб з інвалідністю.

Така правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 804/8007/16, від 28.05.2019 у справі № 807/554/17 та від 28.05.2019 у справі № 820/2287/17.

З огляду на викладене, обов`язок по працевлаштуванню осіб з інвалідністю відповідно до встановленого Законом нормативу покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості. Механізм реалізації зазначеної програми працевлаштування передбачає здійснення певних заходів з боку підприємств.

Доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, є звіт форми № 3-ПН.

Разом з тим, матеріли справи не містять доказів подання відповідачем інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, шляхом подання звітності за формою № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".

Посилання щодо призупинення діяльності товариства, як на підставу для відмови у позові, суд вважає безпідставним, оскільки Законом № 875-XII, не передбачене звільнення господарюючих суб`єктів від сплати адміністративно-господарських санкцій і пені, передбачених цим Законом. Крім того, перекриття дороги місцевого значення в районі очисних споруд ВП "Хмельницька АЕС" не є беззаперечним доказом зупинення господарської діяльності відповідача.

Суду не надані докази здійснення відповідачем всіх залежних від нього заходів для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю та самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місця для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Крім того, обґрунтованими є також вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій на рівні 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи, що станом на момент складання позивачем позовної заяви облікова ставка НБУ дорівнювала 25 %, та керуючись Порядком нарахування пені та її сплати, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 № 223, розрахунковий розмір пені за один день прострочення сплати санкцій складає 0,08 % (25,0 х 120 : 100 : 365). Отже, сума пені за 70 днів (період з 18.04.2023 по 27.06.2023) дорівнює 2012,44 грн ((35936,38 грн х 0,08:100) х 70).

Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості у цьому розмірі, тому позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Українського товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Мітра" адміністративно-господарські санкції в сумі 35936,38 грн і пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 2012,44 грн.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Судовий збір у справі з відповідача не стягується.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Грушевського, 87,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 14149591) Відповідач:Українське товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Мітра" (вул.Ринкова, буд.5,Нетішин,Хмельницька область,30100 , код ЄДРПОУ - 21311617)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук