Постанова

від 06.07.2023 по справі 752/5927/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Номер апеляційного провадження № 22-ц/824/7701/2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2023 року м. Київ

Справа № 752/5927/22

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Немировської О.В., Рейнарт І.М.,

за участю секретаря судового засідання Кравченко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 01 лютого 2023 року, ухвалене у складі судді Кордюкової Ж.І.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Італгаз», треті особи: ОСОБА_3 , Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

встановив:

У червні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ТДВ «Міжнародна страхова компанія», ТОВ «Італгаз», треті особи: ОСОБА_3 , Моторне (транспортне) страхове бюро України, в якій просить стягнути на його користь з ТДВ «Міжнародна страхова компанія» страхове відшкодування в розмірі 122 014,49 грн.; стягнути з ТОВ «Італгаз» матеріальну шкоду в розмірі 134 758,70 грн., витрати на проведення оцінки у розмірі 2000 грн., моральну шкоду в розмірі 5000 грн.; стягнути з відповідачів на його користь судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06.09.2021 року в м. Києві на перехресті вулиць Жилянська та Велика Васильківська сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Fiat Freemont», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , та транспортного засобу «Ford Explorer», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , який належить ОСОБА_1 .

Згідно з постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 01.10.2021 року по справі №752/23319/21 ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у ТДВ «Міжнародна страхова компанія» згідно з полісом №АР/5210159, яким передбачено страхову суму за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 130000 грн., розмір франшизи 0 грн.

В 10-денний термін від дня настання страхового випадку ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслав ТДВ «Міжнародна страхова компанія» повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та заяву про виплату страхового відшкодування, додавши всі необхідні документи.

Проте ці документи у нього не збереглись, тому він повторно 24.05.2022 року цінним листом направив страховику всі необхідні документи для виплати страхового відшкодування.

Згідно зі звітом про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, від 12.09.2021 року №230-21 вартість відновлювального ремонту становить 256 773,19 грн., вартість матеріального збитку (що становить вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу) становить 144 187,06 грн. з урахуванням ПДВ та 122 014,49 грн. без урахування ПДВ.

Витрати на проведення оцінки та складання звіту від 12.09.2021 року №230-21 становили 2000 грн.

Таким чином, розмір страхового відшкодування, який підлягає стягненню з ТДВ «Міжнародна страхова компанія» становить 122 014,49 грн.

02.07.2021 року ТДВ «Міжнародна страхова компанія» втратило статус асоційованого члена МТСБУ через заборгованість по виплаті гарантійного внеску до Фонду МТСБУ, проте обов`язок виконати зобов`язання за укладеними договорами все одно залишився.

Решта завданої матеріальної шкоди в сумі 134758,70 грн. та витрат на проведення оцінки в сумі 2000 грн. підлягають стягненню з ТОВ «Італгаз», оскільки була спричинена його працівником - директором ОСОБА_3 , який під час виконання своїх трудових обов`язків перебував за кермом службового автомобіля.

Також з ТОВ «Італгаз» підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 5000 грн., спричинена пошкодженням майна ОСОБА_1 , яке вплинуло на якість життя, оскільки він змушений був витрачати час на пошуки експертної організації, звертатись до СТО, страхової компанії, юристів.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 01 лютого 2023 року стягнуто з ТОВ «Італгаз» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 грн. та судові витрати у розмірі 50,12 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись його незаконність та необґрунтованість, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на правовий висновок, викладений Верховним Судом України у постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 6-284цс 15 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 липня 2019 року у справі № 501/212/17.

Вказує, що у позивача, як у потерпілої в ДТП особи, немає жодних зобов`язань у поданні повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду в страхову компанію, в якій була застрахована цивільно-правова відповідальність третьої особи на момент ДТП. В той час, у третьої особи, навпаки, чітко визначено зобов`язання письмово подати у триденний строк повідомлення про ДТП до ТДВ «Міжнародна СК», з яким у нього укладено Поліс АР/5210159 аби страховик зміг розслідувати страховий випадок та встановити всі фактичні обставини. ОСОБА_3 під час судового засідання був допитаний щодо цього приводу та зазначив, що письмово до страховика в триденний строк не звертався, а отже недобросовісна поведінка саме у третьої особи, а не у позивача.

Отже, висновки суду першої інстанції щодо невиконання ОСОБА_1 своїх обов`язків у подані до ТДВ «Міжнародна СК» у триденний термін повідомлення про ДТП, що є підставою для відмови у задоволенні вимог щодо стягнення з ТДВ «Міжнародна СК» страхового відшкодування, є помилковими.

За змістом п. 26.2 ст. 36 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників, наземних транспортних засобів», у потерпілої особи для отримання страхового відшкодування є право на подання заяви про страхове відшкодування у строк не пізніше одного року після ДТП. Неподання заяви в продовж 30-днів з дня подання з дня подання винуватцем ДТП повідомлення про ДТП є підставою лише для відтермінування виплати страхового відшкодування, а не підставою для відмови у виплаті.

Зазначає, що 23.05.2022 року позивач направив страховику письмову заяву про виплату страхового відшкодування, а ДТП трапилось 06.09.2021 року, а тому позивачу незаконно відмовлено у стягненні страхового відшкодування з ТДВ «Міжнародна СК», адже рік з дати ДТП не минув до подання ОСОБА_1 заяви про страхове відшкодування через АТ «Укрпошта».

Крім того, суд першої інстанції проігнорував той факт, що 23.05.2022 року позивачем було повторно направлено до страховика заяву про страхове відшкодування. В матеріалах справи міститься відповідь на адвокатський запит адвокату відповідача-2 Поповичу В.С. від ТОВ «Фінанс Лайн», де зазначено, що ТОВ «Фінанс Лайн» діє на підставі договору доручення №27/05/21 від 20 травня 2021 року, за яким ця організація займається обслуговуванням «гарячої лінії» та збором документів по страховим випадкам ТДВ «МСК». Справа ОСОБА_1 зареєстрована була в день ДТП 06.09.2021 року.

В ТОВ «Фінанс Лайн» потерпілою особою було подано повідомлення про ДТП, копію паспорту та ІПН позивача, копію техпаспорту, копію адмінпротоколу відносно третьої особи, заяву на виплату страхового відшкодування, оригінал висновку незалежної експертизи та оригінал постанови суду. Однак, позивачем було виставлено вимогу у поверненні ТОВ «Фінанс Лайн» оригіналу незалежної-оцінки та постанови суду, оскільки оригінали цих документів потрібні позивачу для подання позовної заяви по зазначеній справі та для передання таких МТСБУ на підставі ст. 41.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» після завершення ліквідації страховика в разі незадоволення кредиторських вимог позивача у добровільному порядку через банкрутство. Тобто, фактично позивач виконав свої зобов`язання вчасно та в повному обсязі подавши до страховика заяву про страхове відшкодування, однак страховиком не здійснено страхове відшкодування добровільно, через що позивачу довелось позиватись до страховика.

Звертає увагу на те, що дійсно позивач зі свого боку зобов`язаний зберігати автомобіль в тому самому стані, що й після ДТП, поки його не огляне представник страховика у 10- денний термін та надати його для огляду представнику страховика. Те, що огляд автомобіля був проведений незалежним оцінювачем ОСОБА_5 на наступний день після ДТП на замовлення позивача, не є порушенням жодного нормативно-правового акту України. Проведення огляду автомобіля позивача на наступний день після ДТП було обумовлено тим, що за два місяці до ДТП ТДВ «Міжнародна СК» вже втратило статус асоційованого члена МТСБУ та втратило ліцензії на проведення страхової діяльності, а тому всі офіси страховиків були зачинені, на «гарячій лінії» представниками ТОВ «Фінанс Лайн» було вказано, що огляд автомобіля їм не доручено проводити керівництвом страхової компанії, а тому було рекомендовано одразу звертатись до незалежного оцінювача з метою проведення оцінки матеріального збитку, адже представниками страховика вже не оглядаються автомобілі.

Тобто, ініціативи у проведенні огляду з боку страховика не було ніколи, позивач не переховував свій автомобіль від страховика, а проведенню оцінки на замовлення позивача було вимушеною мірою, адже саме третя особа застрахувала свою відповідальність у ненадійного страховика, який фактично припинив свою діяльність ще задовго до ДТП та залишив ОСОБА_1 самостійно збирати докази матеріальної шкоди та отримувати страхове відшкодування у такий важкий та тривалий спосіб ( з моменту ДТП минуло вже 1,5 років, а виплати так і не відбулось). Отже, відсутність представника страховика на огляді автомобіля позивача не є недобросовісною поведінкою позивача та не може бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Зазначає, що стосується саме розміру матеріальної шкоди, що визначена у звіті №230-21, та заявлена позивачем до стягнення, то суд у своєму рішенні відзначив, що представник відповідача та третя особа оспорювали її розмір, посилаючись на помилки в розрахунках в бік її збільшення. При цьому, ні позивач, ні представник позивача не звертались до суду з клопотанням про призначення судової експертизи, з метою визначення розміру матеріальної шкоди. В оскаржуваному рішенні суд посилається, що представник відповідача та третя особа вказували про помилки у розрахунках, проте які саме помилки та чим підтверджуються, не зазначив. Тому звіт про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №230-21 є належним доказом завданого позивачу майнового збитку.

Відзив на апеляційну скаргу представника ТОВ «Італгаз» - Поповича В.С. суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, оскільки він не підписаний особою, яка його подала.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ЦПК України, відзив підписується відповідачем або його представником.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 178 ЦПК України, суд апеляційної інстанції вирішує справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримала доводи апеляційної скарги, з викладених в ній підстав, просила рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позову.

Представник відповідача ТОВ «Італгаз» - Попович В.С. та третя особа ОСОБА_3 заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та третю особу, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником транспортного засобу «Ford Explorer», н.з. НОМЕР_2 .

18.01.2021 року між ТДВ «Міжнародна страхова компанія» та ТОВ «Італгаз» був укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліс АР/5210159, яким застраховано цивільну відповідальність володільця забезпеченого транспортного засобу «Fiat Freemont», н.з. НОМЕР_1 , строк дії договору до 18.01.2022 року, франшиза 0 грн., страхова сума за шкоду, заподіяну майну, 130 000 грн.

06.09.2021 року в м. Києві на перехресті вулиць Жилянська та Велика Васильківська сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Fiat Freemont», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , та транспортного засобу «Ford Explorer», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , який належить ОСОБА_1 , що підтверджується копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №140900.

Відповідно до постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 01.10.2021 року у справі №752/23319/21 ОСОБА_3 було визнано винним у скоєнні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.

Третя особа ОСОБА_3 є працівником ТОВ «Італгаз».

07.09.2021 був проведений огляд транспортного засобу «Ford Explorer», н.з. НОМЕР_2 , належного позивачу, та визначений розмір матеріальних збитків, про що складено звіт від 12.09.2021 №230-21, за відсутності уповноваженого представника ТДВ «Міжнародна страхова компанія».

Відповідно до ремонтної калькуляції від 07.09.2021 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Ford Explorer», н.з. НОМЕР_2 , складає 256 773, 19 грн.

Згідно зі звітом від 12.09.2021 року №230-21 про оцінку матеріального збитку, завданого його власнику транспортного засобу «Ford Explorer», д.н.з. НОМЕР_2 , зроблений ФОП ОСОБА_5 (сертифікат № 289/19 від 10.04.2019 року Фонду Державного Майна України) за замовленням позивача, вартість матеріального збитку, на рівні вартості відновлювального ремонту з врахуванням втрати товарної вартості, складає (з врахуванням ПДВ на запчастини): 144 187,06 грн.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Ford Explorer», д.н.з. НОМЕР_2 , вартість відновлювального ремонту «Ford Explorer», н.з. НОМЕР_2 , складає 256 773, 19 грн., ринкова вартість «Ford Explorer», н.з. НОМЕР_2 , складає 512 572 50 грн. На підставі виконаних досліджень та рекомендацій, зроблено висновок, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу «Ford Explorer», д.н.з. НОМЕР_2 на дату оцінки 07.09.2021 року складає: 144 187,06 грн.

За послуги зі складання звіту позивач сплатив 2000 грн., що підтверджується квитанцією від 07.09.2021 року №230-21.

23.05.2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до ТДВ «Міжнародна страхова компанія» повідомлення та заяву про виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 06.09.2021 року за участю забезпеченого транспортного засобу «Fiat Freemont», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , власником якого є ТОВ «Італгаз», поліс від 18.01.2021 року АР/5210159 та транспортного засобу «Ford Explorer», д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1

02.07.2021 року ТДВ «Міжнародна страхова компанія» втратила статус асоційованого члена МТСБУ. Станом на день розгляду справи ТДВ «Міжнародна страхова компанія» не припинена.

Відомості про виплату ТДВ «Міжнародна страхова компанія» страхової суми позивачу відсутні.

Як вбачається з відповіді на запит адвоката Поповича В.С., що діє в інтересах ТОВ «Італгаз», ТОВ «Фінанс-Лайн» повідомило, що товариство діє на підставі договору доручення № 27/05/21 від 20 травня 2021 року на підставі якого займається обслуговуванням «гарячої лінії» та збором документів по страховим випадкам ТДВ «Міжнародна Страхова Компанія». Справа відносно власника «Ford Explorer», д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_6 щодо ДТП, яка сталась 06.09.2021 року, зареєстрована в ТОВ «Фінанс-Лайн» від 06.09.2021 року за № «МSK-00763». Зі сторони потерпілого ( ОСОБА_1 ) для врегулювання страхового випадку були надані наступні документи: повідомлення про ДТП, копії паспорту, копії ІПН, копія технічного паспорту, копія адміністративного протоколу, заява про виплату страхового відшкодування, оригінал незалежної експертизи, оригінал постанови суду. Всі вище зазначені документи були повернуті за вимогою заявника.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині відшкодування матеріальної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що позивач лише 23.05.2022 року повідомив ТДВ «Міжнародна страхова компанія» про настання дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 06.09.2021 року, надіславши засобами поштового зв`язку відповідне повідомлення. При тому, що він зобов`язаний був це зробити невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів. Документальних доказів на підтвердження існування поважних причин, які завадили позивачу виконати зазначений обов`язок, суду надано не було.

Крім того, 07.09.2021 року без повідомлення ТДВ «Міжнародна страхова компанія» та без участі його уповноваженого представника був проведений огляд транспортного засобу «Ford Explorer», н.з. НОМЕР_2 , належного позивачу, та визначений розмір матеріальних збитків, про що складено звіт від 12.09.2021 №230-21.

Суд зазначав, що представник відповідача та третя особа оспорювали розмір, матеріальної шкоди, заявленої до стягнення, посилаючись на помилки в розрахунку шкоди в бік її збільшення. При цьому ні позивач, ні представник позивача не звертались до суду з клопотанням про призначення судової експертизи з метою визначення розміру матеріальної шкоди, спричиненої позивачу дорожньо-транспортною пригодою, яка сталась 06.09.2021 року.

Крім того, наданий на підтвердження розміру шкоди звіт, містить відомості про розмір збитків станом не на дату дорожньо-транспортної пригоди, тобто 06.09.2021 року, а станом на 07.09.2021 року.

При цьому, в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно з ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч.2 ст. 1187 ЦК України).

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Частиною 1 ст.1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до статті 28 цього Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілому, це шкода пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Положеннями статей 1, 6, 9 Закону передбачено, що потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу. Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 33.1.4. ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що уразі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Відповідно до положень пункту 37.1.3. Закону страховик має право відмовитись від здійснення страхової виплати у разі невиконання потерпілим своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело неможливості страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини і обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

Такі обов`язки потерпілого визначені статтями 33 та 33-1 Закону.

Так, водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів). Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов`язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна (пункт 33.3. статті 33 Закону).

Відповідно до пункту 33-1.1. статті 33-1 Закону страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов`язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати ці дії, вони мають підтвердити це документально.

Отже, невиконання потерпілим наведених обов`язків може бути підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування лише в тому випадку, якщо це призвело до неможливості страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини і обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

Відповідно до п.34.3. ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 29 липня 2019 року у справі № 501/212/17 потерпілий, в силу норм Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», має право на отримання страхового відшкодування і не зобов`язаний повідомляти про страховий випадок страхову компанію, яка за законом повинна здійснювати страхове відшкодування, так як цей обов`язок покладено саме на водія забезпеченого транспортного засобу. У справі, що переглядається, обов`язок повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду покладений саме на водія транспортного засобу, причетного до такої пригоди, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Неповідомлення ОСОБА_2 про страховий випадок не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, оскільки вказані дії не призвели до неможливості страховиком встановити вищевказані обставини. На підставі викладеного, суди дійшли обґрунтованого висновку, що зібраними по справі доказами встановлено факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання, а також розмір заподіяної шкоди. Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик зобов`язаний відшкодувати завдану позивачу шкоду в межах ліміту страхового відшкодування.

Отже, обов`язок повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду покладений саме на водія транспортного засобу, причетного до такої пригоди, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Враховуючи, що потерпілий, в силу норм Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», має право на отримання страхового відшкодування і не зобов`язаний повідомляти про страховий випадок страхову компанію, яка за законом повинна здійснювати страхове відшкодування, так як цей обов`язок покладено саме на водія забезпеченого транспортного засобу, то у позивача, як у потерпілої в ДТП особи, немає жодних зобов`язань у поданні повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду до ТДВ «Міжнародна страхова компанія», з якою ТОВ «Італгаз» був укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліс АР/5210159, відповідно до якого на момент ДТП був застрахований автомобіль «Fiat Freemont», н.з. НОМЕР_1 , яка сталась з вини ОСОБА_3 , директора ТОВ «Італгаз».

Встановлено, що дорожньо-транспортна пригода, яка є страховим випадком і в якій був пошкоджений автомобіль, належний позивачу, сталась 06.09.2021 року з вини третьої особи ОСОБА_3 , який на момент цієї пригоди перебував в трудових відносинах з відповідачем ТОВ «Італгаз» - власником автомобіля, яким керував працівник.

Отже, чинним законодавством визначено зобов`язання водія забезпеченого транспотного засобу, а не потерпілого, письмово подати у триденний строк повідомлення про ДТП до ТДВ «Міжнародна страхова компанія», з яким у нього укладено страховий поліс АР/5210159 аби страховик зміг розслідувати страховий випадок та встановити всі фактичні обставини.

Встановивши вказані обставини, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо невиконання ОСОБА_1 своїх обов`язків у подані до ТДВ «Міжнародна страхова компанія» у триденний термін повідомлення про ДТП, що стали підставою для відмови у задоволенні вимог щодо стягнення з ТДВ «Міжнародна страхова компанія» страхового відшкодування.

Так, за змістом п. 26.2 ст. 36 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників, наземних транспортних засобів», у потерпілої особи для отримання страхового відшкодування є право на подання заяви про страхове відшкодування у строк не пізніше одного року після ДТП. Неподання заяви впродовж 30-днів з дня подання винуватцем ДТП повідомлення про ДТП є підставою лише для відтермінування виплати страхового відшкодування, а не підставою для відмови у виплаті.

Як вбачається з відповіді на запит адвоката Поповича В.С., що діє в інтересах ТОВ «Італгаз», ТОВ «Фінанс-Лайн» повідомило, що товариство діє на підставі договору доручення № 27/05/21 від 20 травня 2021 року на підставі якого займається обслуговуванням «гарячої лінії» та збором документів по страховим випадкам ТДВ «Міжнародна Страхова Компанія». Справа відносно власника «Ford Explorer», д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_6 щодо ДТП, яка сталась 06.09.2021 року, зареєстрована в ТОВ «Фінанс-Лайн» від 06.09.2021 року за № «МSK-00763». Зі сторони потерпілого ( ОСОБА_1 ) для врегулювання страхового випадку були надані наступні документи: повідомлення про ДТП, копії паспорту, копії ІПН, копія технічного паспорту, копія адміністративного протоколу, заява про виплату страхового відшкодування, оригінал незалежної експертизи, оригінал постанови суду. Всі вище зазначені документи були повернуті за вимогою заявника.

23.05.2022 року позивач направив страховику письмову заяву про виплату страхового відшкодування, ДТП трапилось 06.09.2021 року, а тому позивач має право на стягнення страхового відшкодування з ТДВ «Міжнародна страхова компанія», адже рік з дати ДТП не минув до подання ОСОБА_1 письмової заяви про страхове відшкодування засобами поштового зв`язку.

Згідно зі ст.ст. 52.4. ст. 52 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик у разі припинення його членства в МТСБУ втрачає право укладати будь-які договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Припинення повного членства в МТСБУ позбавляє страховика права укладати договори міжнародного страхування.

Пунктом 52.5. ст. 52 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховик, членство (у тому числі повне) якого припинено, зобов`язаний виконати свої зобов`язання згідно з укладеними ним договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Отже, втрата ТДВ «Міжнародна страхова компанія» асоційованого членства у МТСБУ не знімає з нього обов`язку виконати свої зобов`язання згідно з вже укладеними ним договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п. 2.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого колісного транспортного засобу.

Згідно з п. 2.4 указаної Методики вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Виходячи з аналізу зазначених норм, визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (з відповідним змінами).

Частиною 1 статті 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15, провадження № 14-176цс18, зроблений висновок, відповідно до якого відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

Обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди, що перевищує ліміт відповідальності страховика, і сумою виплаченого страхового відшкодування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 зазначено, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування за Законом №1961-IV виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених Законом №1961-IV випадках - МТСБУ) та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за Законом №1961-IV не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).

Згідно з ч.1 п. 1 ч. 2, 3 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Системний аналіз статті 22 ЦК України частини другої статті 1192, статті 1194 ЦК України дозволяє дійти висновку, що реальними збитками, які підлягають відшкодуванню, є саме вартість відновлювального ремонту без урахування зносу.

У постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 757/54513/16 зазначено, що вартість відновлювального ремонту без урахування зносу - це ті збитки, які позивач мусить понести для відновлення свого порушеного права та втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а тому на користь позивача підлягає стягненню відшкодування саме вартість відновлювального ремонту без урахування зносу, а саме - різниця між вартістю відновлювального ремонту без урахування зносу та виплаченим відшкодуванням.

Встановлено, що 18.01.2021 року між ТДВ «Міжнародна страхова компанія» та ТОВ «Італгаз» був укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліс АР/5210159, яким застраховано цивільну відповідальність володільця забезпеченого транспортного засобу «Fiat Freemont», н.з. НОМЕР_1 , строк дії договору до 18.01.2022 року, франшиза 0 грн., страхова сума за шкоду, заподіяну майну, 130 000 грн.

Згідно зі звітом від 12.09.2021 року №230-21 про оцінку матеріального збитку, завданого його власнику транспортного засобу «Ford Explorer», д.н.з. НОМЕР_2 , зроблений ФОП ОСОБА_5 (сертифікат № 289/19 від 10.04.2019 року Фонду Державного Майна України) за замовленням позивача, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Ford Explorer», н.з. НОМЕР_2 , складає 256 773, 19 грн. ринкова вартість «Ford Explorer», н.з. НОМЕР_2 , складає 512 572 50 грн. На підставі виконаних досліджень та рекомендацій, зроблено висновок, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу «Ford Explorer», д.н.з. НОМЕР_2 на дату оцінки 07.09.2021 року складає: 144 187,06 грн. ( вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу деталей).

Відповідно до правової позиції Верховною Суду, викладеної в постанові від 16.10.2019 року по справі № 320/9174/15-ц: «за змістом статей 9, 22-31, 35, 36 Закону № 1961-IV настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Таким чином, враховуючи зміст п.п. 9.1, 9.2, 9.4. ст.9, абзацу 1 п.12.1 ст.12, п.22.1 от.22, ст. 30, п.36.6 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що обмежують ліміт відповідальності страховика в межах страхової суми, приймаючи до уваги розмір оціненої шкоди відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 230-21 від 12.09.2021 року, складеного ФОП ОСОБА_5 , колегія суддів дійшла висновку, що на користь позивача з ТДВ «Міжнародна страхова компанія» підлягає стягненню страхове відшкодування у межах страхової суми.

При цьому, втрата ТДВ «Міжнародна страхова компанія» асоційованого членства у МТСБУ не знімає з нього обов`язку виконати свої зобов`язання згідно з вже укладеними ним договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Як встановлено зі звіту про визначення вартості матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу «Ford Explorer», д.н.з. НОМЕР_2 на дату оцінки 07.09.2021 року, розмір матеріального збитку, що обчислений як вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу деталей, складає 144 187,06 грн.

Разом з тим, відповідно до п.36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Таким чином, розхмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню з ТДВ «Міжнародна страхова компанія» на користь ОСОБА_1 , становить суму, що відповідає розміру оціненої шкоди - 144 187 грн. 06 коп., яка зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість, тобто становитиме 122 014 грн. 49 коп., що не перевищує ліміту відповідальності страховика.

Таким чином, обсяг відповідальності страхувальника ТОВ «Італгаз» обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування, оскільки розмір шкоди, не покритий страховим відшкодуванням, сплачується особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, для повного відшкодування завданої її працівником шкоди, що відповідає приписам ст.1194 ЦК України.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 756/2632/17, постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15, правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки у цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 05.12.2018 року по справі №426/16825/16-ц, шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Отже, принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 02 лютого 2022 року у справі № 757/54513/16 , вартість відновлювального ремонту без урахування зносу - це ті збитки, які позивач мусить понести для відновлення свого порушеного права та втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а тому на користь позивача підлягає стягненню відшкодування саме вартість відновлювального ремонту без урахування зносу, а саме : різниця між вартістю відновлювального ремонту без урахування зносу та виплаченим відшкодуванням.

З огляду на те, що вина ОСОБА_3 , який перебував у трудових відносинах з ТОВ «Італгаз», під час виконання своїх службових обов`язків встановлена постановою Голосіївського районного суду міста Києва № 752/23319/21 від 01.10.2021 року, враховуючи, що згідно зі звітом про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 230-21 від 12.09.2021 року, складеного оцінювачем ФОП ОСОБА_5 , вартість відновлювального ремонту з урахування зносу транспортного засобу «Ford Explorer» д.н.з. ВВІ9-5-A3 та за відрахуванням податку на додану вартість, становить 122 014,49 грн., а вартість відновлювального ремонту, тобто кошти, які необхідні для відновлення порушеного права позивача, становить 256 773,19 грн., апеляційний суд дійшов висновку, що з ТОВ «Італгаз» на користь позивача підлягає стягненню різниця між вартістю відновлювального ремонту та вартістю відновлювального ремонту з урахування зносу (що має бути відшкодована страховиком ТДВ «Міжнародна страхова компанія») у розмірі 134 758,70 грн., а також витрат на проведення оцінки.

Отже, відповідач ТОВ «Італгаз», в силу статті 1194 ЦК України, зобов`язаний відшкодувати позивачу різницю між фактичним розміром шкоди, якою є вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, і страховою виплатою, яка має бути стягнута зі страховика.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження його фактичних витрат щодо відновлення транспортного засобу суперечать положенням статті 22 ЦК України, відповідно до якої збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Розмір заподіяних матеріальних збитків, заподіяного власнику транспортного засобу «Ford Explorer», д.н.з. НОМЕР_2 на дату оцінки 07.09.2021 року підтверджується звітом № №230-21 від 12.09.2021 року.

За змістом ст. 81 ЦПК України, обов`язок доказування обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень покладається на кожну із сторін.

Враховуючи, що звіт №230-21 про оцінку матеріального збитку від 12.09.2021 року, складений ФОП ОСОБА_5 (сертифікат № 289/19 від 10.04.2019 року Фонду Державного Майна України) відповідає вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (з відповідним змінами), то доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Визначення вартості матеріального збитку шляхом проведення незалежної оцінки (виконавець - оцінювач транспортних засобів) або автотоварознавчого дослідження (виконавець - судовий автотоварознавець) відповідає вимогам ст. 7 Закону України «Про оцінку майна та професійну оціночну діяльність в Україні», в якій визначено, що проведення незалежної оцінки майна є обов`язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках.

Оцінка матеріального збитку, який було заподіяно у результаті ДТП майну особи, є обов`язковою процедурою для його відшкодування страховиком у встановленому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку відповідно до лімітів відповідальності страховика.

З матеріалів справи встановлено, що ТДВ «Міжнародна страхова компанія» не сприяло ОСОБА_1 у врегулюванні страхового випадку, що також підтверджується вищевказаним листом ТОВ «Фінанс-Лайн» на запит адвоката Поповича В.С., що діяв в інтересах ТОВ «Італгаз».

У зв`язку з викладеним ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом, надав звіт від 12.09.2021 року №230-21 про оцінку матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Ford Explorer», д.н.з. НОМЕР_2 , зроблений ФОП ОСОБА_5 (сертифікат № 289/19 від 10.04.2019 року Фонду Державного Майна України) за замовленням позивача.

У випадку незгоди з визначеною сумою матеріальних збитків представник ТОВ «Італгаз» не був позбавлений можливості подати до суду клопотання про проведення у справі відповідної експертизи.

Висновки суду першої інстанції про те, що з клопотанням про проведення судової авто товарознавчої експертизи мав звертатись позивач або його представник, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки позивач надав суду докази щодо розміру майнової шкоди, а тому саме відповідачі, в силу ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не погоджуючись із розміром заподіяних збитків, що визначені у звіті про оцінку від 12.09.2021 року №230-21, повинні були довести обставини, на які вони посилаються, заперечуючи проти наданих позивачем доказів.

Однак, відповідач ТОВ «Італгаз» в силу частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України не надав суду належних та допустимих доказів на противагу поданого позивачем звіту від 12.09.2021 року №230-21 про оцінку матеріального збитку, не спростував визначений розмір матеріального збитку, а отже не довів, що розмір такого збитку визначено оцінювачем ФОП ОСОБА_5 неправильно.

Поданий представником відповідача до відзиву на позовну заяву доказ вартості відновлювального ремонту автомобіля позивача - Комерційну пропозицію № 3 від 14.07.2022 року ФОП ОСОБА_7 на ремонт автомобіля «Ford Explorer», н.з. НОМЕР_2 , колегія суддів відхиляє, оскільки такий документ не є належним та допустимим доказом в розумінні ст. ст. 76-80 ЦПК України та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів на спростування висновків звіту №230-21 щодо вартості відновлювального ремонту матеріали справи не містять та відповідачем надано не було, клопотання щодо призначення у справі судової транспортно-товарознавчої експертизи представником відповідача заявлено не було.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог є необґрунтованими, оскільки не відповідають обставинам справи, нормам матеріального права та наявним у матеріалах справи доказам .

Позивачем заявлено вимоги про відшкодування заподіяної ним шкоди (збитків), до яких законом віднесено такі витрати, які особа як вже зробила, так і мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Позивачем надано докази на підтвердження завданих йому реальних збитків (вартості відновлювального ремонту без урахування зносу деталей) у розмірі 256 773 грн. 19 коп., а відповідачами не спростовано заявлений позивачем розмір шкоди будь-якими іншими належними доказами.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення в частині вирішення позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди та ухвалення нового судового рішення про стягнення з відповідача ТДВ «Міжнародна страхова компанія» на користь позивача суми страхового відшкодування у розмірі 122 014 грн. та 1000 грн. витрат на проведення оцінки та стягнення з відповідача ТОВ «Італгаз» на користь позивача відшкодування матеріальної шкоди в сумі 134 758 грн. 70 коп., та 1000 грн. на проведення оцінки.

Разом з тим, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню частково, оскільки в прохальній частині апеляційної скарги позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції повністю, проте зміст апеляційної скарги не містить доводів та підстав щодо оскарження рішення в частині відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальна сума судових витрат по сплаті судового збору, що підлягає відшкодуванню позивачу, становить : 2587 грн. 72 коп. - сплачена сума судового збору до суду за подання позовної заяви ( за позовні вимоги майнового характеру, що не були задоволені судом першої інстанції), та 3881 грн. 58 коп. - сума сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги ( в межах оскаржуваного розміру відшкодування), а всього - 6464 грн. 35 коп.

Отже, на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог підлягають стягненню судові витрати з ТДВ «Міжнародна страхова компанія» в розмірі 3050 грн. 35 коп., з ТОВ «Італгаз» - в розмірі 3418 грн. 95 коп.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374 - 376, 381 - 383 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , - задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 01 лютого 2023 року - скасувати в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Італгаз» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та прийняти в цій частині постанову:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Італгаз», треті особи: ОСОБА_3 , Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування на суму 122 014 ( сто двадцять дві тисячі чотирнадцять) грн. 49 коп., витрати на проведення оцінки - 1000 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3050 грн. 35 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Італгаз» на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди в сумі 134 758 (сто тридцять чотири тисячі сімсот п`ятдесят вісім) грн. 70 коп., витрати на проведення оцінки - 1000 грн. та витрати по сплаті судового збору - 3418 грн. 95 коп.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 01 лютого 2023 року в частині вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди - залишити без змін.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія», місцезнаходження: м. Харків, пр-т Гагаріна, буд. 41/2, корп. 8, офіс 1-12, код ЄДРПОУ 31236795.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Італгаз», місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Ярослава Мудрого, буд. 90, офіс 39, код ЄДРПОУ 32752712.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду з підстав, визначених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 16 жовтня 2023 року.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Немировська О.В.

Рейнарт І.М.