Ухвала

від 26.09.2023 по справі 363/4442/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «Бориспільський комбікорм» на ухвалу слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 20 грудня 2022 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 20.12.2022 задоволено клопотання заступника начальника слідчого відділу Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 та накладено арешт шляхом заборони розпорядження та відчуження на майно, яке належить ТОВ «Бориспільський комбікормовий завод», а саме на комплекс нежитлових будівель та споруд, загальною площею 24 826, 6 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 46 ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. А3; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. В2; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. Е; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. Ж; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. И; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. К; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ.Н3 ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. О2 ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. Р; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ.Б8; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. Ф; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. У; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. Д; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. Х; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. Т; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. П; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. М.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_5

---

Справа 363/4442/22 Слідчий суддя - ОСОБА_7

Апеляційне провадження № 11-сс/824/5657/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

в інтересах ТОВ «Бориспільський комбікорм» подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк апеляційного оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Посилаючись на поважність причин пропуску строк апеляційного оскарження, захисник зазначав, що представник ТОВ «Бориспільський комбікорм» не був присутніми під час розгляду клопотання сторони обвинувачення та проголошення оскаржуваної ухвали, а про її існування довідався лише під час проведення господарської діяльності.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, захисник зазначав, щослідчим суддею фактично розглядалось клопотання про арешт майна, яке нібито належить ТОВ «Бориспільський комбікормовий завод», у той час як арештоване майно станом на 20.12.2022 належало ТОВ «Бориспільський комбікорм» на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 30.11.2022.

Вказане підтверджується і інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

При зверненні з клопотанням про арешт майна стороною обвинувачення, в порушення вимог ст.ст. 91-93 КПК України, не було доведено, що ТОВ «Бориспільський комбікорм» причетне до вчинення будь-якого кримінального правопорушення, а майно, на яке накладено арешт, є предметом вчинення злочину.

Крім того, слідчий не вказав розмір неправомірної вигоди, що була отримана юридичною особою - ТОВ «Бориспільський комбікорм», яка повинна бути співмірною вартості майна, яке арештовано.

Прокурор у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, причини неприбуття в судове засідання не повідомив та клопотань про відкладення судового розгляду не подавав.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України, заслухавши думку захисника ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «Бориспільський комбікорм», який не заперечував проти розгляду апеляційної скарги без участі прокурора, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності прокурора, який не прибув у судове засідання.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення захисника ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «Бориспільський комбікорм», який підтримав подану апеляційну скаргу, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання слідчого про арешт майна розглянуто без повідомлення та у відсутності представника ТОВ «Бориспільський комбікорм», дані про направлення та вручення власнику майна копії ухвали слідчого судді у матеріалах справи відсутні.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу подано 01.09.2023 в строк, передбачений абзацом 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а тому не убачає підстав для вирішення питання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, у провадженні СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження №12022111150001349, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.12.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Згідно даних клопотання, органом досудового розслідування встановлено, що ТОВ «Комплекс Агромарс» під час здійснення господарської діяльності було укладено з банківськими установами ряд кредитних договорів, що були забезпечені низкою договорів застави (іпотеки) укладених банківськими установами з ТОВ «Комплекс Агромарс», ТОВ «Бориспільський комбікормовий завод», ТОВ «Курганський бройлер», ТОВ «Завод Київкомбікорм», а також ОСОБА_8 .

Надалі, як було встановлено органом досудового розслідування, право вимоги за зазначеними кредитними договорами та договорами на їх забезпечення було неодноразово відступлено банками до різних фінансових компаній, зокрема до ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", яке в подальшому відступило право вимоги до ТОВ «Інтер Вей Капітал», яке згодом відступило право вимоги до ТОВ «Олімп Фінанс Груп».

У результаті вказаних відступлень права вимоги, ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" і ТОВ «Олімп Фінанс Груп» було здійснено звернення стягнення на частину предметів іпотек, в результаті явного заниження ринкової вартості відповідного майна.

Як зазначено в клопотанні, заниження ціни продажу предметів іпотеки від їх ринкової вартості, за змістом звітів про оцінку майна, зокрема, щодо комплексу нежитлових будівель та споруд загальною площею 24 826,6 кв.м., що розташований за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, встановлено з наступного: ціна звернення стягнення на вказаний предмет іпотеки складає 139 947 544грн., а ціна предмета іпотеки згідно зі звітом про оцінку становить 293 234 172 грн. Таким чином, різниця становить 153 286 628, 00 грн.

Для вчинення вказаних дій, кредиторами було використано явно недостовірні звіти про оцінку майна, що були виконані суб`єктами оціночної діяльності з метою умисного заниження показників вартості майна для зменшення його загальної ціни та незаконного набуття на нього права власності.

Крім того, як зазначено в клопотанні, з огляду на вчинення зазначених дій щодо заволодіння майном ТОВ «Комплекс Агромарс», ТОВ «Завод Київкомбікорм», ТОВ «Курганський бройлер», а також ОСОБА_8 , існує ризик вчинення відповідних незаконних дій і щодо іншого майна, в тому числі майна ТОВ «Бориспільський комбікормовий завод», а саме: комплекс нежитлових будівель та споруд, загальною площею 24 826, 6 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 46 ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. А3; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. В2 ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. Е; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. Ж; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. И; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. К; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ.Н3 ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. О2 ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. Р ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46 , літ.Б8; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. Ф ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. У ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. Д; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. Х; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. Т; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. П; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. М .

Постановою заступника начальника слідчого відділу Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітаном поліції ОСОБА_6 від 16.12.2022 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні комплекс нежитлових будівель та споруд, загальною площею 24 826, 6 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 46 ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. А3 ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. В2 ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. Е ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. Ж ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. И ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. К ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ.Н3 ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. О2 ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. Р ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46 , літ.Б8; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. Ф ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. У ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. Д ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. Х ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. Т ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. П ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. М .

20.12.2023 заступник начальника слідчого відділу Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 звернулась до слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області із клопотанням про накладення арешту на наступне майно: на комплекс нежитлових будівель та споруд, загальною площею 24 826, 6 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 46 ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. А3 ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. В2 ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. Е ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. Ж ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. И ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. К ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ.Н3 ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. О2 ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. Р ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46 , літ.Б8; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. Ф ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. У ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. Д ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. Х ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. Т ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. П ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. М. , із забороною розпорядження та відчуження вказаним майном.

Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 20.12.2022 задоволено клопотання слідчого та накладено арешт шляхом заборони розпорядження та відчуження на майно, а саме на комплекс нежитлових будівель та споруд, загальною площею 24 826, 6 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 46 ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. А3 ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. В2 ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. Е ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. Ж; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. И; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. К; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ.Н3 ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. О2 ; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. Р; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ.Б8; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. Ф; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. У; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. Д; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. Х; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. Т; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. П; м. Бориспіль, вул. Привокзальна 46, літ. М.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання слідчого про накладення арешту на комплекс нежитлових будівель та споруд, загальною площею 24 826, 6 кв. м., розташованих за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, з тих підстав, що вказане майно у встановленому законом порядку визнане речовими доказами у межах кримінального провадження № 12022111150001349 від 03.12.2022, та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою збереження речових доказів.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищевказане нерухоме майно, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що незастосування арешту даного майна може призвести до його відчуження, пошкодження, знищення чи перетворення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на вказане майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що арештоване майно станом на день розгляду клопотання слідчим суддею належало на праві власності не для ТОВ «Бориспільський комбікормовий завод», а для ТОВ «Бориспільський комбікорм», та було набуте останнім у власність на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 30.11.2022, у даному випадку не є підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки, з огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на нерухоме майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт зазначеного слідчим нерухомого майна, а питання наявності події та складу кримінального правопорушення підлягає вирішенню під час судового розгляду справи по суті.

Крім того, слідчий суддя застосував найменш обтяжливий спосіб арешту нерухомого майна, без заборони користування ним, який на думку колегії суддів буде достатнім для досягнення завдань такого заходу забезпечення як арешт майна.

Колегією судів не встановлено істотних порушень слідчим суддею положень ст.ст. 170, 172-173 КПК України. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ч. 5 ст. 173, 372 КПК України, та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.

Інші зазначені в апеляційні скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «Бориспільський комбікорм» залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 20 грудня 2022 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3