Постанова

від 16.10.2023 по справі 200/2146/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2023 року справа №200/2146/23

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Компанієць І.Д., суддів Казначеєва Е.Г., Гайдара А.В.,

за участю секретаря судового засідання Передерія Є.О.,

представника позивача Шестерні Н.О.,

представника відповідача Біловол В.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Металоцентри «Схід» на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року у справі № 200/2146/23 (головуючий І інстанції Ушенко С.В.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Металоцентри Схід до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- поновити строк звернення до суду з цим позовом, пропущений з поважних причин (введення воєнного стану, здійснення діяльності у м. Краматорськ, тільки в квітні 2023 року дізнався про передачу повноважень ГУ ДПС в Донецькій області до ГУ ДПС у Вінницькій області);

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Донецькій області про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 19.07.2022 № 7079154/40994588 про відмову у реєстрації податкової накладної № 10 від 07.03.2022;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 10 від 07.03.2022 датою її фактичного направлення позивачем в Єдиний державний реєстр податкових накладних для реєстрації.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки, зокрема, - надати заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом із зазначенням інших підстав поважності причин пропуску строку, докази поважності причин пропуску строку звернення до суду.

04.06.2023 позивачем надана заява про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, в якій наведені такі ж самі причини, що зазначені в первинній позовній заяві.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року позов ТОВ «Металоцентри «Схід» до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернуто позивачеві з підстав, визначених п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Суд першої інстанції не звернув уваги, що позивачем, перед зверненням до суду з цим позовом, проведено процедуру адміністративного оскарження рішення податкового органу.

Суд першої інстанції не врахував: обставин введення воєнного стану на території України, що позивач зареєстрований у м. Краматорськ Донецької області, яке перебуває під постійними обстрілами, в зв`язку з чим виникають труднощі в діяльності керівництва товариства та в логістиці; висновків Верховного Суду щодо надмірного формалізму та неправомірного обмеження права на доступ до суду.

Також посилається, що дізнався про здійснення діяльності Донецьким окружним адміністративним судом в м. Дніпро та про передачу повноважень ГУ ДПС в Донецькій області до ГУ ДПС у Вінницькій області тільки в квітні 2023 року. Директор підприємства не є спеціалістом в галузі права і не володіє інформацією щодо роботи підсистеми «Електронний суд», тому не мав можливості своєчасно скористатись цією системою та у встановлені строки оскаржити рішення податкового органу.

Вищезазначені обставини підтверджують доводи товариства про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом.

Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.

Представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача заперечувала проти її задоволення.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

09.05.2023 (за поштовим штемпелем) позивач звернувся до суду з позовом до ГУ ДПС в Донецькій області, Державної податкової служби України, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Донецькій області про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 19.07.2022 № 7079154/40994588 про відмову у реєстрації податкової накладної № 10 від 07.03.2022; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 10 від 07.03.2022 датою її фактичного направлення позивачем в ЄДРПН.

В позові просив поновити строк звернення до суду, який пропустив з поважних причин, а саме: запровадження на території України воєнного стану, позивач зареєстрований у м. Краматорськ Донецької області, яке перебуває під постійними обстрілами, також тільки в квітні 2023 року дізнався про передачу повноважень ГУ ДПС в Донецькій області до ГУ ДПС у Вінницькій області.

Як свідчать додані до позовної заяви матеріали, 12.08.2022 позивач оскаржив рішення ГУ ДПС в Донецькій області про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.07.2022 до податкового органу центрального рівня. За наслідками розгляду його скарги рішенням ДПС України від 08.09.2022 скаргу залишено без задоволення, а рішення від 19.07.2022 залишено без змін.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки, зокрема, надати заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом із зазначенням інших підстав поважності причин пропуску строку, докази поважності причин пропуску строку звернення до суду.

04.06.2023 на виконання ухвали позивачем надано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначені такі ж самі причини пропуску строку, як і в первинній заяві. Додатково визначено, що дізнався про здійснення діяльності Донецьким окружним адміністративним судом в м. Дніпро тільки в квітні 2023 року, а директор підприємства не є спеціалістом в галузі права і не володіє інформацією щодо роботи підсистеми «Електронний суд», отже не мав можливості своєчасно скористатись цією системою та в строки оскаржити рішення податкового органу.

В заяві послався на висновки Верховного Суду щодо надмірного формалізму та неправомірного обмеження права на доступ до суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року позов ТОВ «Металоцентри «Схід» до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернуто позивачеві з підстав, визначених п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Суд першої інстанції, визначаючи причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом неповажними, виходив з того, що сам факт введення воєнного стану не є поважною причиною для безумовного поновлення процесуальних строків.

Щодо інших причин, зазначених позивачем, суд першої інстанції надав їм оцінку в ухвалі про залишення позову без руху і дійшов висновку про їх необґрунтованість та непідтвердження належними доказами.

Оцінка суду.

Згідно частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах.

Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, на підставі частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Отже, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.

При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень (далі - Закон № 657-VII) були внесені зміни до абзацу першого пункту 56.18 статті 56 ПК України шляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов`язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного статтею 102 ПК України. Водночас до пункту 56.19 статті 56 ПК України аналогічні зміни не були внесені.

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне питання.

З урахуванням наведеного Верховний Суд в постанові від 11 жовтня 2019 року по справі № 640/20468/18 відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного в постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року (справа № 640/46/19), від 14 лютого 2019 року (справа № 813/4921/17), та сформулював наступний правовий висновок.

З прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Як свідчать матеріали справи, позивач скористався правом досудового оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 19.07.2022 та звернувся з відповідною скаргою до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України від 08.09.2022 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.07.2022 без змін.

Таким чином, початок звернення до суду з цим позовом є 08.09.2022, а строк звернення до суду з позовом про скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 19.07.2022 становить три місяці відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, тобто до 08.12.2022.

Позивач звернувся з позовом до суду тільки 09.05.2023, отже, пропустив встановлений ч. 4 ст. 122 КАС України строк.

Звертаючись до суду з заявою про поновлення строку звернення до суду з позовом, ТОВ «Металоцентри «Схід» зазначає поважні причини:

- запровадження на території України з 24.02.2022 воєнного стану;

- товариство зареєстровано в м. Краматорськ, яке перебуває під постійними обстрілами та місто віднесено до територій активний бойових дій, в зв`язку з чим виникають труднощі в діяльності керівництва товариства та в логістиці;

- дізнався про здійснення діяльності Донецьким окружним адміністративним судом в м. Дніпро та про передачу повноважень ГУ ДПС в Донецькій області до ГУ ДПС у Вінницькій області тільки в квітні 2023 року;

- директор товариства не є спеціалістом в галузі права і не володіє інформацією щодо роботи підсистеми «Електронний суд», тому не мав можливості своєчасно скористатись цією системою та в строки оскаржити рішення податкового органу;

- покликається на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 щодо надмірного формалізму та неправомірного обмеження права на доступ до суду.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Щодо посилань скаржника на відсутність об`єктивної можливості своєчасно звернутись до адміністративного суду з цим позовом у зв`язку із збройною агресією РФ та введенням в Україні воєнного стану суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався і триває на теперішній час.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частинами першою та четвертою статті 26 Закону № 389 встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 389 у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.

Тобто, введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Враховуючи те, що останній день перебігу процесуального строку на звернення до суду з позовом у цій справі припав на період повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, ця обставина могла унеможливити дотримання такого строку позивачем, але за умови надання ним до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду з позовом, та могла б бути визнаною поважною причиною для поновлення процесуального строку.

Такий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 08 грудня 2022 року у справі № 990/102/22.

Як свідчать матеріали справи, позивачем ТОВ «Металоцентри «Схід» не надано відповідних доводів та доказів на підтвердження того, що введення воєнного стану та проведення активних бойових дій на території Краматорської територіальної громади зумовило пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом.

Суд наголошує, що покликання лише на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання позову до суду без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду, та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на неможливість подання позову, що в свою чергу, обумовило пропуск строку на його подання.

Тож запровадження в країні воєнного стану, віднесення м. Краматорську до території активних бойових дій не можуть слугувати поважною причиною пропуску скаржником процесуального строку крізь призму фактичних обставин цієї справи.

Крім того ці доводи позивача є незмістовними з огляду на те, що позивач вже під час дії воєнного стану подав на реєстрацію податкову накладну № 10 від 07.03.2022, своєчасно оскаржив до Державної податкової служби України рішення комісії Головного управління ДПС у Донецькій області про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 19.07.2022 № 7079154/40994588 та отримав рішення про розгляд його скарги у встановлені законодавством строки. Однак з 08.09.2022 по 08.12.2022 своїм правом на звернення до суду не скористався.

Щодо доводів про здійснення діяльності Донецьким окружним адміністративним судом в м. Дніпро суд зазначає, що на офіційному сайті «Судова влада України» з 13.06.2022 є інформація, що Донецький окружний адміністративний суд працює в умовах воєнного стану у дистанційному режимі. Прийом вхідної кореспонденції та процесуальних документів здійснюється: на електронну пошту через офіційну електронну адресу та підсистему «Електронний суд», тимчасова адреса для листування з Донецьким окружним адміністративним судом: 49089, місто Дніпро, Дніпропетровська область, вул. Академіка Янгеля, 4. Разом з тим, пошта за місцем реєстрації Донецького окружного адміністративного суду у м. Слов`янськ також приймається і реєструється.

Щодо передачі повноважень до ГУ ДПС у Вінницькій області суд звертає увагу, що Головне управління ДПС у Донецькій області визначене позивачем як відповідач у справі, тому передача повноважень, передбачених положенням про Головне управління ДПС у Донецькій області до ГУ ДПС у Вінницькій області жодним чином не впливає на строк звернення до суду з даним позовом.

Наведене в сукупності свідчить про безпідставність доводів позивача про пропущення строку звернення до суду з даним позовом через необізнаність позивача про роботу суду та про передачу повноважень до іншого податкового органу.

Також є неприйнятними доводи позивача про необізнаність директора товариства про роботу підсистеми «Електронний суд» з огляду на звернення до суду з цим позовом юридичної, а не фізичної, особи.

Крім того, як вже зазначалося вище, позивач за допомогою електронної системи завчасно оскаржив до Державної податкової служби України рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та отримав рішення про розгляд його скарги.

Суд не приймає посилання апелянта на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22, оскільки обставини, встановлені Верховним Судом в цій справі, відрізняються від обставин, на які посилається позивач.

Апелянтом, як вже зазначалося вище, не обґрунтовано, яким чином введення воєнного стану вплинуло на неможливість подати позов до суду у встановлений законом строк.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач не довів можливості своєчасного звернення до суду з цим позовом з причин, які не залежали від його волевиявлення, отже, суд першої інстанції правильно визнав причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом неповажними і, відповідно до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України повернув позов ТОВ «Металоцентри «Схід».

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Металоцентри «Схід» на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року у справі № 200/2146/23 - залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року у справі № 200/2146/23 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 16 жовтня 2023 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 16 жовтня 2023 року.

Головуючий суддяІ.Д. Компанієць

Судді А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв