Постанова

від 05.10.2023 по справі 816/2419/16

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2023 р.Справа № 816/2419/16

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Дуднік Н.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції С.С. Бойко) від 10.05.2023 року (повний текст складено 22.05.23 року) по справі № 816/2419/16

за позовом Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, КП Полтавської обласної ради "Полтававодоканал", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.12.2016 №0005511401, №0005501401, №0005521401, № 0005531401, № 0003381304, № 0003391304.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2017 р. по справі №816/2419/16, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2017 р., адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 01.12.2016 року №0005511401, № 0005501401, № 0005521401, № 0003381304, № 0003391304. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 18.08.2021 р. постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2017 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2017 р. скасовано в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень від 01.12.2016 р. № 005511401 та № 005521401, справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. У решті постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2017 у справі № 816/2419/16 залишено без змін. Також прийнято рішення - замінити відповідача у справі - Головне управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639) її правонаступником - Головним управлінням ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 р. позов КП Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» до ГУ ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень залишено без розгляду на підставі ч.5 ст. 205 КАС України.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2022 р. ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 р. скасовано, а справу №816/2419/16 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.05.2023 року по справі №816/2419/16 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 01.12.2016 № 0005511401 та № 0005521401.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Комунальне підприємство Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» (далі КП «Полтававодоканал») (код ЄДРПОУ 03361661) зареєстровано як юридична особа.

У період з 17.10.2016 р. по 11.11.2016 р. посадовими особами ГУ ДФС у Полтавській області на підставі направлень від 11.10.2016 р. № 2115, № 2116, № 2117, № 2158 згідно наказу № 1289 від 05.10.2016 р. проведену планову виїзну перевірку КП ПОР «Полтававодоканал» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2016, складено акт від 18.11.2016 № 526/16-31-22-01-09/03361661, яким зафіксовані, серед інших, порушення:

- підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України (далі - ПК України), наказу Міністерства Фінансів України № 246 від 20.10.1999 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» в результаті чого занижено об`єкт оподаткування податком на прибуток;

- пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість.

На підставі вказаного акта перевірки ГУ ДФС у Полтавській області, поряд з іншими, 01.12.2016 р. винесені:

податкове повідомлення-рішення № 0005511401, яким встановлено порушення, що полягає у завищенні витрат за 2015 рік на суму 29208514,467 грн.;

податкове повідомлення-рішення № 0005521401, яким встановлено порушення, що полягає у заниженні позивачем суми податкових зобов`язань з ПДВ по фактичних неотриманих послугах (не використання їх у господарській діяльності) по укладених договорах КП ПОР «Полтававодоканал» з ПАТ «Холдинговою компанією «Електромережа», ТОВ «Будівельна компанія «Техекс».

Щодо висновку контролюючого органу про завищення підприємством витрат за 2015 рік на суму 29208514,467 грн., відповідно до податкового повідомлення-рішення від 01.12.2016 №0005511401, встановлено, що відповідно до акту перевірки, під час перевірки інспекторами податкового органу, при розгляді витрат згідно регістрів бухгалтерського обліку (журналів ордерів оборотно-сальдових відомостей) встановлено заниження рядка «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток)» та рядка 4 «Об`єкт оподаткування», Декларації за 2015 рік на суму 29208514 грн. в зв`язку із включенням штрафів, пені, неустойки в цій сумі, які не були сплачені підприємством, тобто не понесені витрати, що не призвело до зменшення власного капіталу підприємства.

Відповідно до даних бухгалтерського обліку КП ПОР «Полтававодоканал», відображених в документах, а саме: оборотно-сальдовій відомості та журналі-ордері по рахунку 685.5 «Інші кредитори» позивачем з суми 60779719,57 грн на рахунок 948 «Визнані штрафи, пені неустойки» в 2015 віднесено суму 29208514,47 грн., яка, в свою чергу, віднесена до рядка 2180 «Інші операційні витрати» Звіту про фінансові результати за 2015 рік.

При цьому, згідно оборотно-сальдової відомості та журналу-ордеру по рахунку 685.5 «Інші кредитори» в 2015 році погашення (сплати) за заборгованістю по штрафам, пеням, неустойкам перед ПАТ «Полтаваобленерго» не проводилось. Станом на 31.12.2015 по рахунку 685.5 «Інші кредитори» рахується кредитове сальдо в сумі 61963904,47 грн.

Перевіркою враховано дані бухгалтерського та податкового обліку за період з 01.01.2014 по 30.06.2016, відповідно до яких, сума 29208514,47 грн (штрафи, пені, неустойки) станом на 30.06.2016 не були сплачені позивачем.

Також встановлено, що між ВАТ «Полтаваобленерго» (постачальник) в особі Полтавської філії та КП ПОР «Полтававодоканал» (споживач) 11.11.2004 укладено договір на постачання електричної енергії, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити електричну енергію, а споживач оплатити постачальнику електричну енергію.

На виконання умов цього договору за період з 01.12.2013 по 19.01.2015 постачальник поставив, а споживач спожив активну електроенергію на загальну суму 52370019,78 грн.

Разом з тим, заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 31526437,42 грн. та за реактивну електроенергію в сумі 44767,82 грн. споживачем не сплачені.

У зв`язку з несплатою заборгованості ПАТ «Полтаваобленерго» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до КП ПОР «Полтававодоканал» про стягнення заборгованості в сумі 62475482,95 грн.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 14.04.2015 у справі № 917/132/15 позов ПАТ «Полтаваобленерго» до КП ПОР «Полтававодоканал» про стягнення заборгованості задоволено частково: стягнуто з КП ПОР «Полтававодоканал» на користь ПАТ «Полтаваобленерго» в особі Полтавської філії міських електромереж ПАТ «Полтаваобленерго» 31526437,42 грн. - заборгованість за активну електричну енергію, 44767,82 грн. - заборгованість за реактивну електричну енергію, 1768843,38 грн - пеня за несвоєчасну оплату активної електричної енергії, 23851225,24 грн - інфляційні нарахування за активну електроенергію, 3368896,79 грн - три проценти річних за активну електроенергію, 128007,42 грн - інфляційні нарахування за перетоки реактивної електроенергії, 18461,50 грн - три проценти річних за перетоки реактивної електроенергії, 73080,00 грн - відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Оскільки, до перевірки КП ПОР «Полтававодоканал» не надано первинних документів щодо понесених витрат, а саме, на підтвердження обставин сплати штрафів, пені, неустойки, контролюючий орган прийшов до висновку, що оскільки, штрафи, пені, неустойки, не були сплачені дебітору ПАТ «Полтаваобленерго», тобто, КП ПОР «Полтававодоканалом» не понесені витрати, що не призвело до зменшення власного капіталу підприємства.

Щодо висновку контролюючого органу про заниження позивачем суми податкових зобов`язань з ПДВ по фактичних неотриманих послугах (не використання їх у господарській діяльності) по укладених договорах КП ПОР «Полтававодоканал» з ПАТ «Холдинговою компанією «Електромережа», ТОВ «Будівельна компанія «Техекс», відповідно до податкового повідомлення-рішення від 01.12.2016 № 0005521401, встановлено наступні обставини.

Так, 25.09.2015 між КП ПОР «Полтававодоканал» (далі - довіритель) та ПАТ «Холдінгова компанія «Електромережа» (Повіренний) укладений Договір доручення № 48, згідно якого ПАТ «Холдінгова компанія «Електромережа» (Повіренний) в порядку та на умовах визначених договором довіритель доручає повіреному за винагороду та за довірителя вчинити наступні дії:

- пошук суб`єктів господарювання, які відповідають вимогам щодо погашення заборгованості за спожиту електроенергію згідно Постанови КМУ № 375 від 04.06.2015;

- укладання від імені довірителя з такими суб`єктами господарювання відповідних правочинів,

- представництво інтересів довірителя перед державними органами з питань проведення взаєморозрахунків.

Довіритель зобов`язаний сплатити повіреному винагороду в сумі 950000,00 грн.

На виконання умов договору КП ПОР «Полтававодоканал» здійснив попередню оплату за юридичні послуги згідно платіжного доручення № 3119 від 28.09.2015 на суму 475000 грн.

ПАТ «Холдінгова компанія «Електромережа» на адресу КП ПОР «Полтававодоканал» виписано податкові накладні на загальну суму 475000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 79166,67 грн.), на підставі якої позивачем до складу податкового кредиту включено суму податку на додану вартість у розмірі 79166,67 грн.

Проте, після здійснення цієї фінансової операції послуги на адресу КП ПОР «Полтававодоканал» згідно з умовами договору не надійшли.

У зв`язку з невиконанням умов договору ПАТ «Холдінговою компанією «Електромережа», КП ПОР «Полтававодоканал» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до ПАТ «Холдінгова компанія «Електромережа» про стягнення грошових коштів (авансовий платіж) у сумі 475000,00 грн. за договором доручення № 48 від 25.09.2015, у зв`язку з його невиконанням.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.04.2016 у справі № 910/2621/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2016, позов КП ПОР «Полтававодоканал» про стягнення з ПАТ «Холдінгова компанія «Електромережа» авансового платежу в розмірі 475000,00 грн задоволено.

Також, контролюючим органом під час перевірки встановлено, що між КП ПОР «Полтававодоканал» та ТОВ «Будівельна компанія «Техекс» укладено договори про закупівлю робіт за державні кошти:

- від 13.09.2013 договір про закупівлю робіт за державні кошти № 6/т на виконання будівельних робіт по реконструкції каналізаційного колектору м`ясокомбінату по вул. Ковпака та вул. Курчатова в м. Полтава способом санації та часткової перекладки на суму 2084988,00 грн.

- від 13.09.2013 № 5/т на виконання будівельних робіт по реконструкції каналізаційного колектору м`ясокомбінату по вул. Ковпака та вул. Курчатова в м. Полтава способом санації та часткової перекладки (4 ділянка) на суму 2670774,00 грн.

На виконання вищевказаних договорів, КП ПОР «Полтававодоканал» отримано від ТОВ «Будівельна компанія «Техекс» податкові накладні на загальну суму 1426728,60 грн. (в т.ч. ПДВ - 237788,10 грн), по яких відобразило суму податку на додану вартість у складі податкового кредиту за відповідний період.

В серпні 2014 року позивачем перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «Будівельна компанія «Техекс» аванс на придбання матеріалів на реконструкцію каналізаційного колектору в розмірі 30 % на суму 625496,40 грн.

В бухгалтерському обліку відображено: Дт Кт 3216 - 625496,40 грн.

Згідно актів виконаних робіт форми КБ-2в в листопаді 2014 року ТОВ «Будівельна компанія «Техекс» виконано роботи по реконструкції каналізаційного колектору м`ясокомбінату по вул. Ковпака та вул. Курчатова в м. Полтава способом санації та часткової перекладки на суму 11628,00 грн.

В бухгалтерському обліку вищевказана господарська операція відображена наступним чином: Дт 1522 - Кт - 9690,00 грн. Дт 6441 - Кт 631.0 - 1938,00 грн.

Згідно даних акта форми КБ-2в в листопаді 2014 року ТОВ «Будівельна компанія «Техекс» виконано роботи по реконструкції каналізаційного колектору м`ясокомбінату по вул. Ковпака та вул. Курчатова в м. Полтаві способом санації та часткової перекладки на суму 802975,20 грн.

В бухгалтерському обліку вищевказана господарська операція відображена наступним чином: Дт 1522 - Кт 631.0 - 669146,00 грн., Дт 6441 - Кт 631.0- 133829,20 грн.

У грудні 2014 року в бухгалтерському обліку було проведено коригування вартості виконаних робіт по реконструкції каналізаційного колектору м`ясокомбінату по вул. Ковпака та вул. Курчатова в м. Полтава способом санації та часткової перекладки (4 ділянка) на суму 29835,56 грн.

Також, в грудні 2014 року в бухгалтерському обліку КП ПОР «Полтававодоканал» було проведено коригування вартості виконаних робіт по реконструкції каналізаційного колектору м`ясокомбінату по вул. Ковпака та вул. Курчатова в м. Полтава способом санації та часткової перекладки (3 ділянка) на суму 1984,33 грн.

Таким чином, позивачем перераховано ТОВ «Будівельна компанія «Техекс» кошти в розмірі 1426728,60 грн. (в т.ч. ПДВ - 237788,10 грн.), а вартість виконаних підрядних робіт за вищевказаними об`єктами складає 786751,97 грн (в т. ч. ПДВ - 131125,32 грн.).

27.05.2016 ТОВ «Будівельна компанія «Техекс» повернуто кошти КП ПОР Полтававодоканал» в сумі 54286,39 грн, у зв`язку з чим КП ПОР «Полтававодоканал» проведено коригування податкового кредиту на суму ПДВ - 9047,73 грн.

Сума заборгованості склала 585690,24 грн. (в т.ч. ПДВ - 97615,04 грн.).

У зв`язку з невиконанням контрагентом умов договорів про закупівлю робіт за державні кошти від 13.09.2013 КП ПОР «Полтававодоканал» направило до Господарського суду Харківської області позовну заяву про стягнення з ТОВ «Будівельна компанія «Техекс» заборгованості в сумі 639976,63 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.01.2016 позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ «Будівельна компанія «Техекс» заборгованість у сумі 296114 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2016 в частині стягнення заборгованості з ТОВ «Будівельна компанія «Техекс» в сумі 296114 грн скасовано та стягнуто з ТОВ «Будівельна компанія «Техекс» на користь КП ПОР «Полтававодоканал» грошові кошти в сумі 54286,40 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.10.2016 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 та рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2016 у справі № 922/2407/15 скасовано, а справу направлено для нового розгляду до суду першої інстанції.

На час винесення податкового повідомлення рішення від 01.12.2016 № 0005521401 справу про стягнення з ТОВ «Будівельна компанія «Техекс» на користь КП ПОР «Полтававодоканал» грошових коштів було не розглянуто.

На підставі викладеного контролюючим органом зроблено висновок, що формування позивачем податкового кредиту від ПАТ «Холдінгова компанія «Електромережа» та ТОВ «Будівельна компанія «Техекс» призвело в подальшому до виникнення у КП ПОР «Полтававодоканал» податкових зобов`язань, внаслідок чого КП ПОР «Полтававодоканал» лише було сформовано податковий кредит та занижено суму зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету.

Не погодившись, зокрема, з цими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із вказаними вище позовними вимогами (в частині, яка є предметом судового оскарження, після касаційного перегляду справи).

Згідно з ч. 5 ст. 353 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

При вирішенні питання щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від №005511401, яким КП ПОР «Полтававодоканал» зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2015 рік у розмірі 29208517,00 грн., суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про обґрунтованість відображення операції на рахунках обліку Дт 948 Кт 685 на суму 29208514,00 грн. та включення КП ПОР «Полтававодоканал» до складу інших операційних витрат р.2180 звіту про фінансові результати за 2015 рік, що трапилось внаслідок неповного дослідження та не надання відповідної правової оцінки обставинам включення КП ПОР «Полтававодоканал» до складу інших операційних витрат р. 2180 звіту про фінансові результати за 2015 рік, згідно яких на погашення зобов`язань ПАТ «Полтаваобленерго» підприємством була здійснена оплата в квітні та листопаді 2016 року та відображено в бухгалтерському обліку в квітні 2016 року: Дт 3776-Кт311 - 1700303,16 грн. (примусове стягнення коштів з розрахункового рахунку підприємства згідно ВП № 48959803), ДТ6855-Кт 3776 - 1700303,16 грн. (відображення погашення суми заборгованості, зменшення зобов`язань); в листопаді 2016 року: Дт 6855-КтЗП - 3639507,39 грн. (погашення заборгованості з розрахункового рахунку підприємства).

При вирішенні питання щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 01.12.2016 № 0005521401, яким КП ПОР «Полтававодоканал» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 220977,50 грн., в т.ч. за податковими зобов`язаннями в розмірі 176782 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 44195,50 грн., суд касаційної інстанції зазначив, що суди не з`ясували, з настанням якої події відповідач пов`язує початок перебігу строку позовної давності для виконання позивачем зобов`язання у договірних правовідносинах, та його закінчення, не дослідили наявності обставин переривання/непереривання перебігу строків позовної давності, чим допущено процесуальну неповноту при встановленні обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Вирішуючи спір у цій частині, суди, виходячи з положень, зокрема, статей 256, 257, 261 ЦК України, дійшли висновку, що на момент відображення позивачем податкового кредиту за господарськими операціями із вищевказаними контрагентами, строк виконання судових рішень не минув; контролюючим органом не надано доказів стосовно неможливості виконання контрагентами судових рішень; а строк позовної давності не минув, дійшли висновку про те, що дебіторська заборгованість за невиконаними договорами не набула статусу безнадійної.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню № 0005511401 від 01.12.2016 р. та висновкам суду першої інстанції та наведеним апелянтом доводів, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

За змістом акту перевірки, порушення вимог податкового законодавства в цій частині відповідач пов`язує з тим, що КП ПОР «Полтававодоканал» віднесено до рядка 2180 «Інші операційні витрати» Звіту про фінансові результати за 2015 штрафи, пені, неустойки в сумі 29208514 грн., які не були сплачені дебітору ПАТ «Полтаваобленерго», тобто КП "Полтававодоканал» не понесені витрати, що не призвело до зменшення власного капіталу підприємства.

На підставі цього, податковий орган дійшов до висновку про порушення підприємством позивача пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, наказу Міністерства Фінансів України № 246 від 20.10.1999 р. «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», а саме підприємством занижений рядок 2 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток)» та рядок 4 «Об`єкт оподаткування», Декларації за 2015р. на суму 29208514 грн.

Також, перевіркою повноти визначення задекларованого показника різниць, що виникають відповідно до вимог Податкового кодексу України за період з 01.01.2015 по 30.06.2016 року встановлено також і завищення різниці, на яку зменшується фінансовий результат за півріччя 2016 р. на суму 29208514 грн.

За висновком контролюючого органу, в порушення пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 ПК України, КП ПОР «Полтававодоканал» в розділ 1 додатка РІ до Декларації за півріччя 2016 невірно відображена сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових звітних років (пп. 140.4.2 п. 140.4 ст.140 розділу 3 ПК України), а саме збитки, отримані за 2015, чим завищено різницю, на яку зменшується фінансовий результат на суму 29208514 грн.

В доводах апеляційної скарги в цій частині, відповідач по справі посилається на те, що до перевірки КП ПОР «Полтававодоканал» не надано первинних документів щодо понесених витрат, а саме, на підтвердження обставин сплати штрафів, пені, неустойки. Вказав, що у зв`язку з несплатою заборгованості ПАТ «Полтаваобленерго» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до КП ПОР «Полтававодоканал» про стягнення заборгованості в сумі 62475482,95 грн. При цьому, про відсутність фактичної сплати свідчить ухвала Господарського суду Полтавської області від 30.03.2017, якою задоволено заяву Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» про відстрочку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 14.04.2015 по справі № 917/132/15 до 31.07.2017 року. В ухвалі зазначено, що постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 09.10.2015 було відкрито виконавче провадження ВП № 48959803 з примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області від 30.04.2015 року по справі № 917/132/15. Ухвалою господарського суду Полтавської області від 07.07.2016 за заявою боржника було надано відстрочку виконання рішення суду по даній справі до 31.12.2016 року.

На підставі цього відповідач вважає, що ухвалою Господарського суду Полтавської області від 30.03.2017 по справі № 917/132/15 підтверджується, що КП ПОР «Полтававодоканал» не виконується рішення суду добровільно, що суперечить твердженню позивача про визнання штрафів, пені, неустойки, а застосування заходів його примусового виконання свідчить про зворотнє.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, оскаржуване повідомлення було винесено відповідачем згідно п. 54.3 ст. 54, п. 58.1. ст. 58 ПК України.

За приписами п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п. 56.18. ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Господарського суду Полтавської області від 14.04.2015 р. по справі № 917/132/15 стягнуто з Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (вул. Паризької Комуни, буд. 40а, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 03361661) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, буд. 5, м. Полтава, 36022; ідентифікаційний код 00131819) в особі Полтавської філії міських електромереж ПАТ "Полтаваобленерго" (вул.Маршала Бірюзова, буд. 47А, м. Полтава, 36000; код ЄДРПОУ 37709834) 31526437 грн. 42 коп. - заборгованість за активну електричну енергію, 44767 грн. 82 коп. - заборгованість за реактивну електричну енергію, 1768843 грн. 38 коп. - пеня за несвоєчасну оплату активної електричної енергії, 23851225 грн. 24 коп. - інфляційні нарахування за активну електричну енергію, 3368896 грн. 79 коп. - три проценти річних за активну електроенергію, 128007 грн. 42 коп. - інфляційні нарахування за перетоки реактивної електроенергії, 18461 грн. 50 коп. - три проценти річних за перетоки реактивної електроенергії, 73080грн. 00 коп. - відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Згідно відомостей ЄДРСР, вказане судове рішення набрало законної сили 28.04.2015 р.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Колегія суддів зазначає, що принцип обов`язковості судових рішень, що набрали законної сили, надає їм властивості свідчить про те, що, зокрема, для особи не на користь якої ухвалено судове рішення настає безальтернативний обов`язок щодо його виконання у порядку та у спосіб, що визначені в цьому судовому рішення, а в разі невиконання ним судового рішення, для такої особи настають негативні наслідки у вигляді кримінальної, адміністративної або дисциплінарної відповідальності.

Приписами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено поняття бухгалтерського обліку як процесу виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що бухгалтерський облік ґрунтується, в тому числі, і на принципі «повного висвітлення» тобто фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі.

Згідно з 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування з податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розд. III «Податок на прибуток підприємств» ПК України.

Відповідно до п. 20 Положення(стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (далі П(С)БО «Витрати») до інших операційних витрат включаються: витрати на дослідження та розробки відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи"; собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та витрат, пов`язаних з їх реалізацією; сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів; втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов`язаннями, що пов`язані з операційною діяльністю підприємства); втрати від знецінення запасів; нестачі й втрати від псування цінностей; визнані штрафи, пеня, неустойка; витрати на утримання об`єктів соціально-культурного призначення; інші витрати операційної діяльності.

Відповідно до п. 6 П(С)БО «Витрати», витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

З урахуванням того, що рішення суду про стягнення з підприємства позивача сум (штрафів, пені, тощо) у конкретно визначеному розмірі є обов`язковим для виконання для КП ПОР «Полтававодоканал», суд вважає, що вказані штрафи і пені фактично є достовірно оціненими, а п.7 П(С)БО «Витрати» визначено, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. 1

Таким чином, висновки контролюючого органу про заниження об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2015 на загальну суму 29208514 грн. та заниження об`єкта оподаткування податком на прибуток за 1 півріччя 2016 на загальну суму 29208514 грн. є помилковими.

Що стосується посилання податкового органу на порушення підприємством позивача наказу Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.1999 р. «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», колегія суддів зазначає, що цим наказом затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», а Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» затверджено наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999 р.

Як вказувалося вище, відповідно до п. 5 П(С)БО «Витрати», витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

З матеріалів справи судом встановлено, що до складу інших операційних витрат підприємством позивача включено визнані в судовому порядку штрафи, пеня, неустойка.

На виконання вимог законодавства підприємством позивача в 2015 р. в обліку були відображені визнані судом в 2015 р. штрафні санкції: штрафи, пеня, неустойка у сумі 29208514 грн. за кредитом бухгалтерського рахунку 685.5 «Розрахунки з іншими кредиторами», як зобов`язання перед ВАТ «Полтаваобленерго», одночасно з відображенням у складі інших операційних витрат штрафних санкцій у сумі 29208514 грн. за дебетом бухгалтерського рахунку 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки».

Відповідно, зазначена сума штрафних санкцій була відображена у р. 2180 «Інші операційні витрати» Звіту про фінансові результати за 2015 рік.

Як зазначалося вище, бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні ґрунтуються на таких основних принципах: обачності; повного висвітлення; автономності; послідовності; безперервності; нарахування та відповідності доходів і витрат; переваги змісту над формою; історичної (фактичної) собівартості; єдиного грошового вимірника; періодичності.

Обачність зумовлена невизначеністю певних подій. У зв`язку із цим при оцінці наведеної у звітах інформації слід уникати завищення активів доходів або заниження витрат і зобов`язань підприємства. Це означає, що витрати та зобов`язання потрібно відображати в бухгалтерському обліку відразу ж після отримання відомостей про ймовірність їх виникнення, а активи та доходи - лише тоді, коли вони реально отримані або зароблені.

Відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій проводиться за методом подвійного запису. Подвійний запис - це принцип тотожного відображення господарчих операцій на рахунках, що забезпечує рівність оборотів за дебетом і кредитом відповідних рахунків, тобто відображення кожної господарської операції двічі, за дебетом одного й за кредитом іншого рахунку у тій самій сумі.

Взаємозв`язок між рахунками, що виникає шляхом подвійного запису, називають кореспонденцією (відповідністю) рахунків, а рахунки, які беруть участь у такій кореспонденції, - кореспондуючими.

Фінансова звітність підприємства відповідно до п. 6 Н(П)СБО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» від 07.02.2013 № 73 формується з дотриманням принципу повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна мати всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються, принципу нарахування доходів і витрат, при цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення незалежно від часу надходження і сплати грошей.

Колегія суддів зазначає, що якщо згідно рішення суду, яке набрало законної сили, підприємству визначено штрафні санкції за невиконання договірних відносин, тоді в бухгалтерському обліку відповідно до стандартів обліку за принципом подвійного запису необхідно зробити такі проводки: Дт 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки» та Кт 685.5 «Розрахунки з іншими кредиторами».

Тобто, це перша подія - визнання та відображення зобов`язань перед кредитором по присудженим штрафним санкціям з одночасним відображенням витрат.

В подальшому, коли підприємство сплачує штрафні санкції, в бухгалтерському обліку відповідно до національних стандартів за принципом подвійного запису необхідно зробити такі проводки: Дт 685.5 «Розрахунки з іншими кредиторами» та Кт 311 «Рахунки в банках».

Тобто перша подія - визнання та відображення зобов`язань в обліку, а друга подія - сплата по зобов`язанням.

На підставі цього, суд вважає, що посилання податкового органу на те, що не сплачені присуджені судовим рішенням, що набрало законної сили та є обов`язковим для виконання (визнані судом) штрафні санкції, це не понесені витрати, які не призвели до зменшення власного капіталу є помилковими, оскільки такі висновки суперечать принципам бухгалтерського обліку, а саме принципам обачності та повного висвітлення.

В листі МГУ ДФС - Центрального офісу з обслуговування ВП від 24.11.2015 №25897/10/28-10-06-11 щодо адміністрування податку на прибуток зазначено, що пунктом 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 ''Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318 (далі - П(С)БО 16), витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Визнані штрафи, пеня, неустойка включаються до інших операційних витрат (п. 20 П(С)БО 16». Оскільки вказані штрафні санкції присуджені судовим рішенням, що набрало законної сили та є обов`язковим для виконання, то такі штрафні санкції вважаються достовірно оцінені.

Також, в листі ДФС від 05.10.15 р. № 21051/6/99-99-19-02-02-15 зазначено, що починаючи з 01.01.2015, об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають згідно з положеннями розділу III «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України (далі - Кодекс) (п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу в редакції, чинній з 01.01.2015). Розділом III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці за штрафами, пенею, неустойкою.

Визнані штрафи, пеня, неустойка включаються до інших операційних витрат (п. 20 П(С)БО 16). Отже, понесені витрати у вигляді достовірно оцінених під час судових розглядів та підтверджених судовими рішеннями штрафів, пені, неустойки за порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання беруть участь при визначенні фінансового результату до оподаткування відповідно до правил бухгалтерського обліку без подальшого його коригування на такі витрати.

Щодо посилання в доводах апеляційної скарги на те, що судом першої інстанції не досліджені обставини обґрунтованості відображення операції на рахунках обліку Дт 948 Кт 685 на суму 29208514,47 грн. та включення КП ПОР «Полтававодоканал» до складу інших операційних витрат р. 2180 звіту про фінансові результати за 2015 р., колегія суддів зазначає, що такі доводи є безпідставними, оскільки судом, серед іншого, було досліджено і П(С)БО 16 «Витрати» та зроблено висновок про те, що у відображенні кореспонденції рахунків в бухгалтерському обліку в грудні 2015 р. виконані всі умови п. 6 вказаного Положення, а саме: збільшення зобов`язань - проводка Дт 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки» та Кт 685.5 «Розрахунки з іншими кредиторами». Це визнання та відображення збільшення зобов`язань в обліку перед кредитором по присудженим штрафним санкціям на виконання вимог законодавства з одночасним відображенням витрат у складі інших операційних витрат. Відповідно зазначена сума штрафних санкцій була відображена у р.- 2180 «Інші операційні витрати» Звіту про фінансові результати за 2015 рік; витрати достовірно оцінені, є конкретна загальна сума штрафів і пені 29208514,33 грн., які встановлені відповідними судовим рішенням по справі № 917/132/15, яке набрало законної сили 28.04.2015 р.

На підставі цього, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що суми штрафів і пені у розмірі 29208514,33 грн. є витратами звітного періоду визнаними та достовірно оціненими.

Що стосується надання оцінки операціям проведеним у грудні 2015 року по рахунках обліку Дт 948та Кт685, ДТ793 та Кт948, Дт 44 та Кт793 судом встановлено: Дт 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки» та Кт 685.5 «Розрахунки з іншими кредиторами». Це визнання та відображення збільшення зобов`язань в обліку перед кредитором по присудженим штрафним санкціям з одночасним відображенням витрат в сумі 29208514,33 грн. Бухгалтерські проводки в обліку здійснені на підставі бухгалтерської довідки та рішення суду; Дт 793 «Результат іншої звичайної діяльності» та Кт 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки» в сумі 41 214 632,85 грн. , в тому числі 29 208 514,33 грн. - відображений результат іншої звичайної діяльності за звітний період 2015 року; Дт 44 «Непокриті збитки» та Кт 793 «Результат іншої звичайної діяльності» в сумі 42 829 834,86 грн., в тому числі 29208514,33 грн. - відображення збитків за звітний період 2015 р.

В подальшому, сума Дт 44 «Непокриті збитки» за 2015 рік відображається в рядку 1420 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» Балансу за 2015 рік з урахуванням вищезгаданих проведень. Значення рядка 1420 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» - це складова показника «Усього за розділом І» Власний капітал підприємства 290806 тис.грн. балансу за 2015 р.

Тобто, сума власного капіталу зменшилася на суму штрафу і пені, що складає 29208514,33 грн. та підтверджується бухгалтерськими проведеннями в обліку та первинними документами.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Згідно приписів ст. 44.1. ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, непідтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Судовим розглядом встановлено, що підприємством позивача витрати в сумі штрафів і пені 29208514,33 грн., встановлені відповідним судовим рішенням по справі № 917/132/15, яке набрало законної сили 28.04.2015 р., відображені в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, на підставі первинних документів відповідно до діючого законодавства, що призвело до зменшення власного капіталу підприємства.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність тверджень контролюючого органу стосовно заниження р. 2 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток) та р. 4 «Об`єкт оподаткування» Декларації на прибуток за 2015 на загальну суму 29208514 грн. та відповідно заниження об`єкта оподаткування податком на прибуток за 1 півріччя 2016 на загальну суму 29208514 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 01.12.2016 № 0005521401, яким встановлено порушення, що полягає у заниженні позивачем сум податкових зобов`язань з ПДВ по фактично неотриманих послугах (не використання їх у господарській діяльності) по укладених договорах КП ПОР «Полтававодоканал» з ПАТ «Холдінговою компанією «Електромережа», ТОВ «Будівельна компанія «Техекс»,апелянт посилається на те, що оскільки, сума ПДВ за господарськими операціями з ТОВ «Будівельна компанія «Техекс» - 97615,04 грн (включена до складу податкового кредиту у серпні 2014), за господарськими операціями з ПрАТ «ХК Енергомережа» - 79166,67 грн (включена до складу податкового кредиту у вересні 2015) відображена в податковій звітності по неотриманих послугах, то має місце факт не використання послуг в господарській діяльності платника, в результаті чого, у відповідності до вимог п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст.199 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання з договірної вартості.

Зазначив, що перевіркою встановлено, що звернення КП ПОР «Полтававодоканал» до судових органів про стягнення заборгованості з ТОВ «Будівельна компанія «Техекс» та ПАТ «Холдінговою компанією «Електромережа», в зв`язку з невиконанням умов договору є підтвердженням того, що фактично послуги не були отримані, а, відповідно, на виконання п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПК України КП ПОР «Полтававодоканал» необхідно було нарахувати «компенсуючі» податкові зобов`язання з ПДВ за серпень 2014 в сумі 97615,04 грн. та за вересень 2015 в сумі 79166,67 грн.

Так, 25.09.2015 між КП ПОР «Полтававодоканал» (далі - довіритель) та ПАТ «Холдінгова компанія «Електромережа» (Повіренний) укладений Договір доручення № 48, згідно якого ПАТ «Холдінгова компанія «Електромережа» (Повіренний) в порядку та на умовах визначених договором довіритель доручає повіреному за винагороду та за довірителя вчинити наступні дії: пошук суб`єктів господарювання, які відповідають вимогам щодо погашення заборгованості за спожиту електроенергію згідно Постанови КМУ №375 від 04.06.2015; укладання від імені довірителя з такими суб`єктами господарювання відповідних правочинів; представництво інтересів довірителя перед державними органами з питань проведення взаєморозрахунків. Довіритель зобов`язаний сплатити повіреному винагороду в сумі 950000,00 гривень.

На виконання умов договору КП ПОР «Полтававодоканал» здійснив попередню оплату за юридичні послуги згідно платіжного доручення № 3119 від 28.09.2015 на суму 475000 грн., у зв`язку з чим ПАТ «Холдінгова компанія «Електромережа» на адресу КП ПОР «Полтававодоканал» виписано податкові накладні на загальну суму 475000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 79166,67 грн.), на підставі якої позивачем до складу податкового кредиту включено суму податку на додану вартість у розмірі 79166,67 грн.

На підставі виписаної ПАТ «Холдинговою компанією Енергомережа» та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної підприємство включило суму ПДВ до податкового кредиту на суму 79167 грн. в вересні 2015 року

Разом з тим, після здійснення цієї операції, послуги на адресу КП ПОР «Полтававодоканал» згідно з умовами договору не надійшли.

Судовим розглядом встановлено, що у зв`язку з невиконанням умов договору ПАТ «Холдинговою компанією «Енергомережа», КП ПОР "Полтававодоканал" звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до ПАТ «Холдингова компанія «Енергомережа» про стягнення грошових коштів (авансовий платіж) в сумі 475000 грн. за договором доручення № 48 від 25.09.2015 р. в зв`язку з його невиконанням.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.04.2016 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 р. у справі № 910/2621/16, позов КП ПОР "Полтававодоканал" про стягнення з ПАТ «Холдингова компанія «Енергомережа» авансового платежу в розмірі 475000 грн. задоволено.

09.08.2016 р. Господарським судом м. Києва прийнято зустрічну позовну заяву ПАТ «Холдингова компанія «Енергомережа» у справі № 910/2621/16, але рішенням Господарського суду м. Києва від 17.10.2016 р. наведені ПАТ «ХК «Енергомережа» обставини документально не підтверджені, у зв`язку з чим в задоволенні заяви відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 р. рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2016 у справі № 910/2621/16 залишено без змін.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків з ПАТ «Холдингова компанія «Енергомережа» на 30.06.2016 р. рахується Д-т сальдо в сумі 475000 грн. на користь КП ПОР «Полтававодоканал».

Згідно з п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов`язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Приписами п. 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно приписів пп. 14.1.27 п. 14.1. ст. 14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та устатті 139 цього Кодексу.

Як було встановлено судом першої інстанції, 28.09.2015 р. згідно п. 3.1.4. вищевказаного договору КП ПОР «Полтававодоканал» платіжним дорученням № 3119 перерахувало на розрахунковий рахунок ПрАТ «ХК «Енергомережа» авансовий платіж у розмірі 475000,00 (з ПДВ).

В акті перевірки зазначено податковий орган посилається на те, що якщо покупцем на дату перерахування попередньої (авансової) оплати за товари/послуги був сформований податковий кредит, але такі товари/послуги від постачальника так і не отримані, то такий покупець у зв`язку з невикористанням товарів/послуг в межах господарської діяльності втрачає право на нарахування податкового кредиту та повинен на дату списання дебіторської заборгованості збільшити податкові зобов`язання, де база оподаткування визначається виходячи із вартості придбання таких товарів/послуг.

Разом з цим, що дебіторська заборгованість списується з балансу якщо вона відповідає ознакам безнадійної відповідно до п. 14.1.11 ПК України: а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення; в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими; г) заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов`язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, та осіб, які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їх заборгованості не перевищує три роки; ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб); д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв`язку з його ліквідацією; е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року; є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості; ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку передбаченому законодавством; з) заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією.

Відповідно до П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 р. № 237, безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Згідно з п. 5 П(С)БО 10, дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, у вересні 2015 року дебіторська заборгованість по ПАТ «ХК «Енергомережа» не відповідала ознакам безнадійної.

Також судом встановлено, що виконавче провадження по ПАТ «ХК «Енергомережа» закрито у зв`язку з банкрутством (ухвала Господарського суду № 910/7448/17 від 02.04.2018 р.).

Відповідно до Наказу про облікову політику від 29.12.2018 р. № 104, Наказу про внесення змін до складу комісії з розгляду та списання безнадійної дебіторської заборгованості на підставі Протоколу від 24.04.2020 р. № 4 засідання комісії з розгляду та списання безнадійної дебіторської заборгованості КП ПОР «Полтававодоканал» та Наказу про списання безнадійної дебіторської заборгованості від 24.04.2020 р. № 78-АГ було прийнято рішення, що дебіторська заборгованість ПАТ «ХК «Енергомережа» є безнадійною, існує впевненість про її неповернення у зв`язку з банкрутством, заборгованість підлягає списанню з балансу підприємства та буде обліковуватися на балансовому рахунку підприємства ще 3 роки в сумі 475000 грн.

На підставі вищезазначених документів та бухгалтерської довідки в квітні 2020 року в податковому періоді, в якому відбулося списання безнадійної заборгованості за сплаченими коштами, підприємством були нараховані податкові зобов`язання з ПДВ по контрагенту ПАТ «ХК «Енергомережа» в сумі 79166,67 грн. та включені до розділу І Податкові зобов`язання Податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2020 року та відповідно сплачено суму ПДВ 79166,67 грн. до бюджету.

Таким чином, висновок відповідача щодо заниження підприємством податку на додану вартість на суму 79167,00 грн. у вересні 2015 року є передчасним.

Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що передчасними є і твердження контролюючого органу щодо заниження підприємством податку на додану вартість на суму 97615,00 грн., за результатами аналізу взаємовідносин підприємства позивача з ТОВ «Будівельна компанія «Техекс».

Як вказувалося вище, що між КП ПОР «Полтававодоканал» та ТОВ «Будівельна компанія «Техекс» укладено договори про виконання робіт, але ці договори були виконані лише частково та у зв`язку з невиконанням контрагентом умов договорів про закупівлю робіт КП ПОР «Полтававодоканал» зверталося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з ТОВ «Будівельна компанія «Техекс» заборгованості.

Відповідно до рішення Господарського суду Харківської області від 23.01.2017 р. 922/2407/15 та згідно з висновком судової будівельної-технічної експертизи підприємству відмовлено у стягненні з ТОВ «Будівельна компанія «Техекс» 585690,23 грн., в тому числі ПДВ 97615,04 грн. Відповідно до цього рішення суду, на підставі бухгалтерської довідки від 29.12.2017 р. витрати, які зазначені в односторонньому Акті № 2 та визнані судово-будівельною експертизою по вартості об`єму виконаних будівельних робіт ТОВ «Будівельна компанія «Техекс» на суму 557839,00 грн., були відображені в бухгалтерському в обліку підприємства.

Таким чином, висновок працівників податкового органу щодо заниження підприємством податку на додану вартість в сумі 97615,04 грн. по ТОВ «Будівельна компанія «Техекс» є необґрунтованим.

На підставі наведених вище обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 01.12.2016 № 0005511401 та № 0005521401 є протиправними та підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Підстави для розподілу судових витрат на підставі ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.05.2023 року по справі №816/2419/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. БартошСудді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 16.10.2023 року.