Постанова

від 05.10.2023 по справі 480/2815/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2023 р.Справа № 480/2815/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,

за участю секретаря судового засідання Яковини В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТА-ОІЛ ПЛЮС" на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 05.06.2023, суддя С.В. Воловик, повний текст складено 05.06.23 по справі № 480/2815/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТА-ОІЛ ПЛЮС" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТА-ОІЛ ПЛЮС" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Комісії Головного управління ДПС у Сумській області №1539 від 25.07.2022 та №1768 від 07.09.2022 залишено без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову постанову, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що загальновідомим фактом є те, що за період з 10 жовтня 2022 по середину січня 2023 року на території Сумської області застосовувалися відключення електроенергії (-2/+4; тривалий час -4/+2), тобто це час протягом якого позивач був позбавлений можливості підготувати документи до суду. Крім того, Сумська область, як і Харківська область, межує з країною - агресором. Постійно здійснюються обстріли, повітряні тривоги під час яких особа має пройти до укриття з метою збереження свого життя. Так, протягом 25.07.2023 по 27.03.2023 на території Сумщини було зафіксовано 432 повітряних тривог, середньою тривалістю 01:07:52, тобто 432 разів особи повинні перебувати в укритті (прослідувати в укриття, а по завершенню повітряної тривоги повернутися на робоче місце). Зазначає, що позивач знаходиться в селі Залужани, місто Охтирка, Сумська область. З жовтня 2022 по лютий 2023 року електроенергії практично не було, найчастіше вмикали лише вночі, щоб зменшити навантаження на ЛЕП. Вночі працівники (в тому числі бухгалтерів та директор) фізично не мали можливості виконувати свої трудові функції, в тому числі із-за введення комендантської години. Наголошує на порушенні норм процесуального права, посилаючись на те, що позивачу не надано можливості зазначити інші підстави пропуску строку звернення до суду, як це передбачено ч. 1 ст. 123 КАС України.

Скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідач просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав доводи апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвалу суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "НАФТА-ОІЛ ПЛЮС" звернулось з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Сумській області № 1539 від 25.07.2022 про відповідність платника податку на додану вартість - товариство з обмеженою відповідальністю "НАФТА-ОІЛ ПЛЮС", код ЄДР110У 36467340 критеріям ризиковості платника податку; визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Сумській області № 1768 від 07.09.2022 про відповідність платника податку на додану вартість - товариство з обмеженою відповідальністю "НАФТА-ОІЛ ПЛЮС", код ЄДРІІОУ 36467340 критеріям ризиковості платника податку; визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Сумській області № 2140 від 26.10.2022 про відповідність платника податку на додану вартість - товариство з обмеженою відповідальністю "НАФТА-ОІЛ ПЛЮС", код ЄДРПОУ 36467340 критеріям ризиковості платника податку; визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Сумській області № 2464 від 20.12.2022 про відповідність платника податку на додану вартість - Товариство з обмеженою відповідальністю "НАФТА-ОІЛ ПЛЮС", код ЄДРПОУ 36467340 критеріям ризиковості платника податку; визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Сумській області № 208 від 25.01.2023 про відповідність платника податку на додану вартість - товариство з обмеженою відповідальністю "НАФТА-ОІЛ ПЛЮС", код ЄДРПОУ 36467340 критеріям ризиковості платника податку; зобов`язати Головне управління ДПС у Сумській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю "НАФТА-ОІЛ ПЛЮС", код ЄДРПОУ 36467340 з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/2815/23, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 вказана позовна заява була залишена без руху в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Комісії Головного управління ДПС у Сумській області №1539 від 25.07.2022 та №1768 від 07.09.2022, у зв`язку з чим позивачу був наданий строк для усунення недоліків позовної заяви та повідомлено про необхідність подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав пропуску строку звернення до суду та надати докази поважності причин його пропуску протягом десяти днів з дня вручення йому копії ухвали.

Позивачем надано заяву про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду, мотивовану тим, що спірні правовідносини виникли під час дії режиму воєнного стану введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, що перешкоджало можливості підготувати документи до суду та є поважними причинами пропуску такого строку.

Відмовляючи в задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду та залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було пропущено шестимісячний строк звернення до суду в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Комісії Головного управління ДПС у Сумській області №1539 від 25.07.2022 та №1768 від 07.09.2022, при цьому належних доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду не надано.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною четвертою цієї статті встановлено, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

За змістом частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 цієї статті рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 цієї статті визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2019 року по справі № 640/20468/18 здійснив правовий висновок, за яким рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Отже, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішень податкового органу про включення до переліку ризикових підприємств, про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З огляду на матеріали справи, рішення комісії Головного управління ДПС у Сумській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості №1539 та №1768, які є предметом оскарження, датовані 25.07.2022 та 07.09.2022, тоді як позивач звернувся до суду з цим позовом лише 31.01.2023, тобто з пропуском шестимісячного строку, встановленого ст. 122 КАС України.

В апеляційній скарзі позивач, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду з позовною заявою, зазначає, що спірні правовідносини виникли під час дії режиму воєнного стану введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 та звертає увагу на той факт, що за період з 10 жовтня по середину січня 2023 року на території Сумської області застосовувались відключення електроенергії (-2/+4; тривалий час -4/+2), а також протягом 25.07.2022 по 27.03.2023 на території Сумщини було зафіксовано 432 повітряних тривог, середньою тривалістю 01:07:52, що перешкоджало можливості підготувати документи до суду.

Оцінюючи такі доводи, колегія суддів зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

В обґрунтування пропуску строку звернення до суду апелянт вказує на введення воєнного стану на території України, ракетні обстріли, позапланові відключення електроенергії.

Так, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року, який, після його продовження триває на даний час.

Слід зауважити, що після затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, будь-яких змін щодо процесуальних строків, зокрема щодо строку звернення до суду, та їх обчислення до КАС України не вносились.

Надаючи оцінку доводам апелянта суд зазначає, що питання поновлення строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку у всіх абсолютно випадках.

Колегія суддів звертає увагу, що позивач у заяві про поновлення строку не надає доказів, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку звернення до суду у цій справі.

Окрім загальних фраз та посилання на введений воєнний стан, позивач жодним чином не обґрунтував та не надав жодних доказів на підтвердження того, яким саме чином введення воєнного стану, повітряні тривоги, відключення електроенергії перешкодили позивачу звернутись з позовною заявою у встановлений КАС України строк, не надав, зокрема, актів відсутності електроенергії тощо, які б підтверджували неможливість подати позов у встановлений законодавством строк.

Колегія суддів вказує, що організація роботи підприємства є суб`єктивним чинником та, за відсутності об`єктивних підстав, що підтверджені належними та допустимими доказами, не є поважною підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки тривалість процедури оформлення документів безпосередньо залежить від ефективної роботи працівників і не свідчить про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами для поновлення пропущеного строку.

В контексті вищевикладеного колегія суддів вважає також за необхідне вказати на те, що поновлення строку (у випадках, що не віднесені до регламентованих ч.2 статті 295 КАС України) не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін.

З урахуванням вказаного, можливість вчасного подання позовної заяви залежала виключно від волевиявлення самого позивача, тобто мала суб`єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку суд не вбачає.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Комісії Головного управління ДПС у Сумській області №1539 від 25.07.2022 та №1768 від 07.09.2022.

Щодо доводів заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 1,2,3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З наведеного вбачається, що надання судом можливості подати заяву, в якій вказуються інші поважні причини для поновлення строку, здійснюється у тому випадку, коли суд ще не відкрив провадження у справі. Процесуальним наслідком незадоволення судом такої заяви є повернення позову.

Якщо провадження у справі відкрито, у випадку встановлення судом факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, то позивачеві надається можливість подати заяву про поновлення строку звернення до суду. У випадку, якщо суд не знайде підстав для його поновлення, то позов залишається без розгляду.

В контексті розгляду цієї справи суд першої інстанції відкрив провадження у справі та в подальшому застосував процесуальний механізм залишення позовної заяви без руху в порядку, що передбачений частиною третьою статті 123 КАС України. Отже, доводи заявника апеляційної скарги про те, що позивачу не надано можливості зазначити інші підстави пропуску строку звернення до суду, як це передбачено ч. 1 ст. 123 КАС України, колегія суддів відхиляє, оскільки в даному випадку судом застосований порядок залишення позову без руху, що передбачений ч. 3 статт 123 КАС України.

За таких обставин, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що позовна заява в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Комісії Головного управління ДПС у Сумській області №1539 від 25.07.2022 та №1768 від 07.09.2022 підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції постановив ухвалу відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТА-ОІЛ ПЛЮС" - залишити без задоволення.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 по справі № 480/2815/23 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.С. ЧалийСудді В.В. Катунов І.М. Ральченко Повний текст постанови складено 16.10.2023.