Рішення

від 16.10.2023 по справі 751/5418/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/748/702/23 Єдиний унікальний № 751/5418/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" жовтня 2023 р.м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі :

говуючого судді Хоменко Л.В.,

секретаря Базарної М.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, Служба у справах дітей Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради про визначення місця проживання дитини,

в с т а н о в и В :

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить визначити місцем проживання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ним за його адресою: АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що він та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з 03 травня 2012 року, який розірвано рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 29 вересня 2020 року. В період шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_5 , який зареєстрований та фактично проживає у сім`ї батька за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що піклується про сина, забезпечує всім необхідним для проживання та навчання, слідкує за станом його здоров`я. З 16 червня 2022 року позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 . Відносини у родині дружні, доброзичливі. На час відсутності батька, вихованням та доглядом дитини займається його бабуся та дружина позивача, ОСОБА_6 . Відповідач проживає окремо від своєї дитини у м. Чернігові, не піклується про його фізичний і духовний розвиток, зокрема, не забезпечує необхідним харчуванням, доглядом, лікуванням, майже не спілкується із сином, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, не надає матеріальної допомоги на його утримання. Вказує, що 28 квітня 2023 року Чернігівським районним судом Чернігівської області було видано судовий наказ про стягнення з відповідача на його користь аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 у розмірі 1/4 заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 21 квітня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття. На даний час сторони не можуть дійти згоди про місце проживання їх спільного сина ОСОБА_4 , у зв`язку з чим між ними постійно виникають суперечності, тому позивач змушений звернутися за захистом своїх прав у судовому порядку.

Ухвалою судді Чернігівського районного суду Чернігівської області від 06 вересня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

У підготовче засідання представник позивача адвокат Переверзєв О.О. не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала в повному обсязі, не заперечувала проти їх задоволення.

Представники третіх осіб - Органу опіки та піклування виконавчого комітету Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, Служби у справах дітей Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області та Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради у судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи без їх участі, щодо задоволення позовних вимог покладаються на розсуд суду.

Відповідно до положень ч.2 ст. 24 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувальної техніки не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Як вбачається з наданої суду копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 05 червня 2012 року, малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.14).

Шлюб між сторонами розірвано 29 вересня 2020 року, що підтверджується рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області (а.с.13).

Судовим наказом Чернігівського районного суду Чернігівської області від 28 квітня 2023 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку /доходу/ щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 21 квітня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини (пункти 1 і 3 статті 9 Конвенції про права дитини).

Стаття 1 Закону України "Про охорону дитинства"визначає контакт з дитиною як реалізацію матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Відповідно достатті 15 Закону України "Про охорону дитинства"дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.

Статтею 141 СК Українипередбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідностатті 153 СК Українимати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Застаттею 157 СК Українипитання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

Частинами першою та другоюстатті 159 СК Українипередбачено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Мати, яка проживає окремо від дитини, зобов`язана брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи її ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, прихильність дитини до матері, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Батько, який проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати матері спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини (частина восьмастатті 7 СК України,стаття 11 Закону України "Про охорону дитинства).

Відповідно до частини другоїстатті 155 СК Українибатьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським Судом з прав людини, практика якого відповідно достатті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"і частини четвертоїстатті 10 ЦПК Українизастосовується судом як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Хант проти України" від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (§ 54) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема,стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободне надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі "Johansen v. Norway" від 07 серпня 1996 року, § 78).

Отже, положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини.

Відповідно до частин четвертої та п`ятоїстатті 19 СК Українипри розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до п. 72Постанови КМ України від 24.09.2008 N 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини»під час розв`язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов`язків матері та батька щодо дитини.

Судом установлено, що сторони є батьками малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає з батьком, що сторонами не заперечується і підтверджується довідкою Іванівської сільської ради від 17 квітня 2023 року (а.с.18) та Актом обстеження умов проживання (а.с.26).

З Висновку виконавчого комітету Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, як органу опіки та піклування, про доцільність визначення місця проживання малолітньої дитини вбачається, що 10 квітня 2023 року комісійно було здійснено виїзд в сім`ю ОСОБА_1 , з метою перевірки умов проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно висновку комісії, умови проживання задовольняють потреби малолітньої дитини. Дитина проживає разом з батьком, дружиною батька, бабусею та тіткою у житловому будинку, який складається із 4-х кімнат, де для дитини є окрема кімната зі всіма зручностями для навчання та місцем для особистих речей. Дитина забезпечена іграшками, продуктами харчування, засобами гігієни, одягом та взуттям.

Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в якому проживає позивач зі своїм сином ОСОБА_7 знаходиться у спільній частковій власності позивача, його матері - ОСОБА_8 , та сестри позивача - ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 10 квітня 2007 року, Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 17299669 від 09 січня 2008 року та свідоцтвами про право на спадщину за законом від 10 квітня 2007 року.

Згідно довідки Іванівського ліцею Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області від 17 квітня 2023 року, малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у 5-му класі. Мати дитини, ОСОБА_2 , не спілкується з класним керівником та вчителями, жодного разу не була присутня на батьківських зборах. Батько ОСОБА_3 самостійно виховує сина.

Виконавчий комітет Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, як орган опіки та піклування, з урахуванням думки дитини, вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 .

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, параграф 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у, кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, параграф 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

За встановлених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 10, 13, 60, 88, 208, 209, 212, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 150, 164, 165 Сімейного кодексу України , суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа:Орган опікита піклуваннявиконавчого комітетуІванівської сільськоїради Чернігівськогорайону Чернігівськоїобласті,Служба усправах дітейІванівської сільськоїради Чернігівськогорайону Чернігівськоїобласті,Управління (служба)у справахдітей Чернігівськоїміської ради провизначення місцяпроживання дитини задовольнити.

Визначити місцем проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому не було вручено рішення у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Хоменко Л.В.