Рішення

від 06.10.2023 по справі 740/3390/23

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/3390/23

Провадження № 2/740/812/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2023 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Карпуся І.М.,

із секретарем судового засідання Кубрак Н. М.,

за участю представника позивача - адвоката Прокопця С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування,

встановив:

Позивач 01.06.2023 звернулася до суду із позовом, уточнивши який просить визнати:

-факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її бабою по лінії матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

-визнати право власності на частку житлового будинку АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Позов аргументує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її мати ОСОБА_3 . Позивач прийняла спадщину після померлої та отримала свідоцтво про право на спадщину, в тому числі на частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Інша частка вказаного будинку належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкоємцем померлої була її дочка ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав. Постановою нотаріуса від 12.04.2023 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на зазначену частку будинку, оскільки ОСОБА_4 за життя не зареєструвала частку на житловий будинок, крім того, відсутнє документальне підтвердження родинних відносин ОСОБА_3 з матір`ю ОСОБА_4 .

Ухвалою судді 27.08.2023 справу прийнято до провадження та призначено до підготовчого засідання.

Ухвалою суду 11.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача - адвокат Прокопець С.М. в судовому засіданні позов підтримав за вищевикладених у ньому обставин.

Представник відповідача - Талалаївської сільської ради Ніжинського Чернігівської області в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву про проведення судового розгляду без їх участі, прийняття рішення відповідно до законодавства.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та дійшов наступного висновку.

Із копії свідоцтва про смерть cерії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Талалаївка Ніжинського району Чернігівської області (а.с.5).

Позивач є дочкою померлої ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 та копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 (а.с. 35).

Копією спадкової справи № 92/2022, заведеної приватним нотаріусом Ніжинського районного нотаріального округу Варавою Н.П. підтверджується, що позивач прийняла спадщину після ОСОБА_3 та отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом на: земельну ділянку, площею 2,0000 га з кадастровим номером 7423381200:02:001:0038, розташовану на території Великодорізької сільської ради Ніжинського району; недоотриману пенсію в сумі 3472,57 грн.; 1/2 частку у праві власності на житловий будинок з відповідною часткою господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 ( а.с. 29-83).

Одночасно, позивачем було подано заяву нотаріусу про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частку у праві власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , що належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якої була її дочка ОСОБА_3 , що прийняла спадщину та не оформила її.

Як вбачається з постанови приватного нотаріуса Варави Н.П. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.04.2023, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на зазначене майно, у зв`язку з тим, що право власності на майно не зареєстроване за ОСОБА_2 і спадкоємцем не подано документів на підтвердження родинних відносин.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Як вбачається з довідки №00628 від 06.05.2022, виданої КП «Ніжинське МБТІ», станом на 31.12.2012 1/2 частка житлового будинку АДРЕСА_2 зареєстрована в БТІ 22.07.2004 за ОСОБА_3 , на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Великодорізької сільської ради 22.07.2004, згідно рішення № 84 від 19.09.1995; право власності на іншу 1/2 частка - не зареєстровано (а.с. 17).

Згідно довідки, виданої Великодорізьким старостинським округом № 2 Талалаївської сільської ради Ніжинського району № 15-11/28 від 24.02.2023, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , мав статус колгоспного двору. Станом на 15.04.1991 у ньому проживали та були зареєстровані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.12).

Створення і діяльність колгоспного двору врегульовувалось положеннями статтей 120-127 ЦК Української РСР 1963 року.

Згідно ст.120 ЦК УРСР колгоспний двір - це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і для сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ч.2 ст.123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Закон Української РСР "Про власність", який набув чинності 15 квітня 1991 року, не містив поняття "колгоспний двір" і закріпив загальні положення щодо права власності на майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім`ї.

Так, відповідно до статті 17 цього Закону майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім`ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

6 січня 1994 року набрав чинності Закон України від 16 грудня 1993 року № 3718-XII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким виключено з ЦК Української РСР статті 120-127, які врегульовували створення та діяльність колгоспного двору, і статтю 563 щодо спадкування майна колгоспного двору.

При вирішення спорів щодо майна колишнього колгоспного двору, яке придбане до 15 квітня 1991 року, належить застосовувати норми, ще регулювали власність цього двору до вказаної дати, зокрема, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір таких часток визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як члени колгоспного двору, до 15 квітня 1991 року не втратили право на майно колгоспного двору оскільки були зареєстровані та проживали в ньому, а тому виходячи з принципу рівності часток членів колгоспного двору, кожна з них набула право власності на 1/2 частку в домоволодінні АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 (а.с. 6).

Згідно довідки від 24.02.2023 за № 15-11/29, виданої Великодорізьким старостинським округом № 2 Талалаївської сільської ради, ОСОБА_2 постійно була зареєстрована та мешкала за адресою: АДРЕСА_2 . На день смерті склад сім`ї померлої був: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - донька (а.с. 10).

Спадщина після ОСОБА_2 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому в даному випадку застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.

Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно ст. 525 ЦК УРСР, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу. У відповідності до ст. 526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

За змістом ст.548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв і прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він, окрім іншого, фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.549 ЦК УРСР).

Таким чином, спадщину після смерті ОСОБА_2 , як спадкоємець за законом, шляхом фактично вступу в управління або володіння спадковим майном відповідно до ст. 529, 549 ЦК УРСР, прийняла ОСОБА_3 .

Однак, як зазначила позивач, на даний час однією з обставин, що перешкоджає реалізувати їй спадкові права, зокрема оформити спадщину на 1/2 частку в домоволодінні АДРЕСА_2 , яку успадкувала ОСОБА_3 після своєї матері, є неможливість документально підтвердити родинні відносини між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , як між дочкою та матір`ю.

Згідно з ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

З повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб вбачається, що дошлюбне прізвище ОСОБА_3 - ОСОБА_5 (а.с. 46 зворот-47).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вказані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с. 8).

Згідно відповіді Державного архіву Чернігівської області від 10.04.2023 за № Г-532, що міститься в матеріалах спадкової справи, у книзі первинних актових записів про шлюб по м.Ніжину за 1940-1943 роки, актового запису про шлюб ОСОБА_8 та ОСОБА_2 немає.

Одночасно, з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00038519571 вбачається наявність актового запису про шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 (номер актового запису: 35, дата складання: 01.06.1985, актовий запис поновлено).

У судовому засіданні свідок ОСОБА_9 повідомила, що є кумою позивача. Їй відомо, що ОСОБА_4 доводиться матір`ю ОСОБА_3 та бабою ОСОБА_1 ОСОБА_10 проживала зі своє матір`ю постійно в АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 приблизно до 80-х років також проживала з ними. ОСОБА_2 в селі називали « ОСОБА_5 », мабуть по прізвищу її чоловіка.

Свідок ОСОБА_11 також підтвердив факт, що ОСОБА_2 доводилась матір`ю ОСОБА_3 і відповідно, бабою позивачу.

Ураховуючи досліджені у судовому засіданні письмові докази, показання свідків, суд доходить висновку про доведеність факту родинних відносин між ОСОБА_2 , ОСОБА_10 та ОСОБА_1 .

Статтею 41 Конституції України гарантовано право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною першою статті 316 ЦК України поняття права власності визначено як право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно п.4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом МЮУ № 296/5 від 22 лютого 2012 року видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна.

Отже, виходячи з наведеного, оскільки ОСОБА_3 фактично успадкувала 1/2 частину домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 , проте за життя в установленому законом порядку не зареєструвала право власності на вказане майно, позивач позбавлена можливості відновити свої права у позасудовому порядку, а тому її права підлягають судовому захисту, шляхом визнання за нею права власності.

Суд доходить висновку про наявність підстав для встановлення факту родинних відносин та визнання за позивачем права власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Керуючись ст.ст. 81, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування, задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , є бабою ОСОБА_1 по лінії матері - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_6 право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 .

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено і підписано 16.10.2023.

Суддя І.М. Карпусь