Ухвала

від 13.10.2023 по справі 420/27284/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/27284/23

УХВАЛА

13 жовтня 2023 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Представництва «АВТОДОК ГмбХ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія АЛІСА», Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРП ЕСТЕЙТ», Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, АВТОДОК ГмбХ (LIMITED LIABILITY COMPANY AUTODOC GmbH (нерезидент - Німеччина), за участю третьої особи Приватний нотаріус Дєордієва Ірина Вікторівна про визнання недійсними угоди,

встановила:

Головне управління ДПС в Одеській області ( далі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою до Представництва «АВТОДОК ГмбХ» ( відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія АЛІСА» ( відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРП ЕСТЕЙТ» ( відповідач-3), Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради ( відповідач-4), Приморської районної адміністрації Одеської міської ради( відповідач-5), АВТОДОК ГмбХ (LIMITED LIABILITY COMPANY AUTODOC GmbH (нерезидент - Німеччина) ( відповідач-6), за участю третьої особи Приватний нотаріус Дєордієва Ірина Вікторівна (далі третя особа), в якому просить:

1) Визнати недійсними

- договір комісії б/н від 14.07.2017, укладений між Представництвом «АВТОДОК ГМБХ» та ТОВ «Компанія АЛІСА» (код ЄДРПОУ 38787253) з усіма додатковими угодами;

- договір про заміну сторони у зобов`язанні, укладений 26.02.2021 між ТОВ «Компанія АЛІСА» (код 38787253), Представництвом «АВТОДОК ГМБХ» (код 26611669), нерезидентом АВТОДОК ГМБХ (Німеччина) та ТОВ «КОРП ЕСТЕЙТ» (код 43827732);

- інвестиційний договір №12/11/2020 від 12.11.2020, укладений ТОВ «Компанія АЛІСА» (код ЄДРПОУ 38787253, далі - замовник), в особі директора ОСОБА_1 та ТОВ «КОРП ЕСТЕЙТ» (код 43827732, далі - інвестор) в особі директора Устименкова О.О., на підставі якого замовник передав інвестору об`єкт нерухомого майна (нежитлову будівлю бізнес-центру площею 4140 кв.м, за адресою Україна, місто Одеса, вулиця Гоголя, будинок 23/1,

- розпорядження, серія та номер: 32, видане 25.01.2022 (видавник: Приморська районна адміністрація Одеської міської ради) яке подане для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна (нежитлову будівлю бізнес-центру площею 4140 кв.м (3506,7 кв.м та 633,3 кв.м), за адресою Україна, місто Одеса, вулиця Гоголя, будинок 23/1) 22.02.2022, що стало підставою для реєстрації за юридичною особою з кодом 43827732 - ТОВ «Корп Естейт», права власності на цей об`єкт.

2) рішення від 27.05.2022 про державну реєстрацію прав на об`єкт нерухомого майна (нежитлову будівлю бізнес-центру площею 4140 кв.м (3506,7 кв.м та 633,3 кв.м), за адресою Україна, місто Одеса, вулиця Гоголя, будинок 23/1) за юридичною особою з кодом 43827732 - ТОВ «Корп Естейт», яке стало підставою для внесення запису в Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною 4 статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом. ( пункт 5 частини 1 статі 19 КАС України).

Відповідно до підпункту 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами;

Отже, нормами процесуального закону надано право контролюючому органу, суб`єкту владних повноважень, звернутися до суду з позовом про визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними.

Відповідно до статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом..

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, Головне управління ДПС в Одеській області, звернувся до суду як суб`єкт владних повноважень, на виконання владних управлінських функцій, а не щодо захисту свого цивільного права або інтересу, а відтак до спірних праовідносин не застосовуються норми ЦК України щодо позовної давності.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. ( абзаци перший та другий частини 2 статті 122 КАС України)

Отже, строк звернення до суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Процесуальне законодавство пов`язує початок перебігу строку на звернення до адміністративного суду з моментом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Отже, для вирішення питання щодо дотримання/пропуску строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, слід з`ясувати коли розпочався перебіг цього строку, чи дотримано позивачем строк звернення до суду, чи є підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.

Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Як вбачається зі змісту позову, то на обґрунтування вказаних позовних вимог щодо визнання недійсним договору комісії б/н від 14.07.2017, укладеного між Представництвом «АВТОДОК ГМБХ» та ТОВ «Компанія АЛІСА» (код ЄДРПОУ 387872531 з усіма додатковими угодами, представник позивача вказує, що даний договір укладений без наміру отримати економічні вигоди від господарських операцій і ділової мети, а з метою здійснення Представництвом «АВТОДОК ГмбХ» безоплатної реконструкції об`єкту нежитлової нерухомості, який належав ТОВ «Компанія АЛІСА» та як наслідок є неправомірне формування Представництвом «АВТОДОК ГмбХ» витрат і відповідно не сплата податку на прибуток, що суперечить вимогам ст. 235 ЦКУ. Так, що відповідно до наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 21.07.2021 №5192-п із змінами внесеними до наказу від 24.09.2021 №7088-п, була проведена планова виїзна документальна перевірка Представництва «АВТОДОК ГмбХ» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, іншого законодавства за період 19.04.2017 по 31.12.2020 року, за результатами якої складений акт від 18.11.2021№25199/15-32-07-08/26611699. Даним актом встановлено завищення Представництвом «АВТОДОК ГмбХ» витрат у рядку 2165 «Інші витрати» Звіту про фінансові результати на суму 141 256,0 тис. грн., які виникли по Договору комісії б/н від 14.07.2017, укладеному між Представництвом «АВТОДОК ГМБХ» (Комітент) та ТОВ «Компанія АЛІСА» (код ЄДРПОУ 38787253) (Комісіонер) з реконструкції, технічного оснащення, облаштування нежитлової будівлі за адресою: Україна, м. Одеса, вул. Гоголя, б. 23/1 для подальшого придбання вищевказаного нежитлового приміщення Комітенту, відобразивши їх у власному бухгалтерському обліку в момент понесення, та наразі взагалі намагається ліквідуватись, не отримавши ніякого доходу від понесених витрат, як платник податків. За даними інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що право приватної власності на об`єкт нерухомого майна - бізнес центр загальною площею 4 140,0 кв. м. за адресою Одеська обл., м. Одеса, вул. Гоголя, будинок 23/1, належить ТОВ «Компанія АЛІСА». В подальшому, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна 22.02.2022 зареєстровано за юридичною особою з кодом 43827732 - ТОВ «Корп Естейт», підстава для внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.05.2022. Також, враховуючи додаткові пояснення представника позивача, надані до ООАС у справі 420/2613/22 (вх. ГУ №21989/6 від 24.03.2023) Представництвом «АВТОДОК ГмбХ», а також акт документальної позапланової перевірки Представництва «АВТОДОК ГмбХ» від 24.10.2022 №9877/15-32-02/26611669 (перевірка проведена згідно з пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ розпочато процедуру припинення юридичної особи) з`ясовано, що з 26.02.2021 договір комісії б/н від 14.07.2017 укладений між Представництвом «АВТОДОК ГМБХ» та ТОВ «Компанія АЛІСА» (код ЄДРПОУ 38787253) з усіма додатковими угодами був припинений за взаємною згодою сторін.

З огляду на вказане контролюючим органом пропущений значний строк на звернення до адміністративного суду, а саме з дня виникнення підстав, що давали суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення передбачених законом вимог, а саме щонайбільше 18.11.2021 та щонайменше 24.03.2023 року та до моменту звернення позивача з адміністративним позовом до суду (06 жовтня 2023 року).

Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Відповідно до статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (частина перша статті 123 КАС України).

Якщо заяву не буде подано особою у зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).

Відтак, позивач повинен надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом з доказами поважності причин пропуску такого строку, або докази того, що строк звернення до суду не є пропущеним.

Крім того, як зазначалось вище, позивач у прохальній частині позову просить визнати недійсними, серед іншого, розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, за № 32 від 25.01.2022 р., а також рішення від 27.05.2022 про державну реєстрацію прав на об`єкт нерухомого майна.

При цьому, суддя звертає увагу, що контролюючі органи мають право подавати позови до підприємств, установ, організацій щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними, натомість розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та рішення про державну реєстрацію прав на об`єкт нерухомого майна не є правочинами у розумінні ЦК України.

Вказане свідчить про не дотримання вимог ПК України та КАС України при зверненні до суду з позовом у цій частині.

Також, відповідно до частини 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, матеріали позовної заяви не містять документів про сплату судового збору або докази щодо підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України " Про судовий збір " від 08.07.2011 року № 3674-VI ( далі - Закон №3674-VI).

Згідно зі ст. 2 Закону № 3674-VI платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частиною 1 ст. 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. ( частина третя статті 6 цього Закону).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено, що в 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2023 року становить 2 684,00 гривні.

Таким чином, за подання до адміністративного суду позову суб`єктом владних повноважень, який містить вимогу немайнового характеру, судовий збір складає розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 2 684,00 гривень за кожну вимогу.

Яке вбачається з прохальної частини позову, позивачем заявлено 5 вимог немайного характеру, що загалом складає 13 420,00 грн. ( 5* 2 684,00).

Відтак, позивач повинен надати суду платіжний документ про сплату судового збору в сумі 13 420,00 грн.

Отже, вище наведене вище свідчить про недотримання вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 ст. 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовна заява відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 120, 123,160-162, 187, 169, 241-243, 248 КАС України,

ухвалила:

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, а саме, шляхом надання

- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом з доказами поважності причин пропуску такого строку, або докази того, що строк звернення до суду не є пропущеним;

- нової редакції позовної заяви, яка відповідає вимогам ПК України та КАС України.

- платіжного документа про сплату судового збору у розмірі 13 420,00 грн. або визначитись з кількістю позовних вимог.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується.

СуддяВ.А. Дубровна