Рішення

від 14.11.2007 по справі 20-7/268

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-7/268

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

  справа №

За          Товариства з обмеженою відповідальністю „Електродпостач”

позовом:          (49054, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 42-А, кв.149)

          (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Заводська, 7, офіс 702)

до відповідача:          Товариства з обмеженою відповідальністю „Мирта и О”

          (99011, м. Севастополь, вул. Сенявіна, 1-411)

          (99011, м. Севастополь, вул. Щербака, 2)

          (99011, м. Севастополь, вул. Сенявіна, 1-11)

про          стягнення заборгованості в сумі 50055,33 грн., з яких: 39702,36 грн. –основний борг, 5667,71 грн. –пеня за прострочення оплати, 3791,96 грн. –індекс інфляції за прострочення виконання грошового зобов'язання, 893,30 грн. –3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання,

          в порядку статті 22 ГПК України позовні вимог зменшені до 47710,70 грн., з яких: 39702,36 грн. –основний борг, 3323,08 грн. –пеня за прострочення оплати, 3791,96 грн. –індекс інфляції за прострочення виконання грошового зобов'язання, 893,30 грн. –3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, -

Суддя Г.П. Ілюхіна

Представники сторін:

Від позивача                    - не з'явився,

Від відповідача          - не з'явився,

Суть спору:

14.08.2007 (вх.№ 2061) Товариство з обмеженою відповідальністю „Електродпостач” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мирта и О” про стягнення заборгованості в сумі 50055,33 грн., з яких: 39702,36 грн. –основний борг, 5667,71 грн. –пеня за прострочення оплати за період з 16.08.2006 по 18.06.2007 за 307 днів, 3791,96 грн. –індекс інфляції за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з вересня 2006 року по травень 2007 року, 893,30 грн. –3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з вересня 2006 року по травень 2007 року, з посиланням на Договір купівлі-продажу № 01/08 від 01.08.2006, статті 258, 549-552, 625, 655, 691, 692 Цивільного кодексу України (арк.с.3-5).

Ухвалою суду від 15.08.2007 порушено провадження у справі (арк.с.1-2).

До початку судового розгляду від позивача надійшла заява про забезпечення позову в порядку статті 66 Господарського процесуального кодексу України шляхом накладення арешту в межах суми позовних вимог на грошові кошти відповідача (арк.с.27-28).

Клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову в порядку статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України шляхом накладення арешту в межах суми позову на грошові суми відповідача, які знаходяться на рахунку № 2600810061 в АБ „Морський” м. Севастополя, МФО 324742, задоволенню не підлягає, так як позивач не обґрунтував наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову, необхідність вжиття таких заходів, наявність підстав вважати, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Заявою (вх.№ 29957) позивач в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з перерахуванням суми пені з урахування обмеження, встановленого частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України зменшив позовні вимоги до 47710,70 грн., з яких: 39702,36 грн. –основний борг, 3323,08 грн. –пеня за прострочення оплати за період з 16.08.2006 по 11.02.2007 за 180 днів, 3791,96 грн. –індекс інфляції за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з вересня 2006 року по травень 2007 року, 893,30 грн. –3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з вересня 2006 року по травень 2007 року (арк.с.29-31).

Повноваження представника, який підписав  заяву про зменшення позовних вимог, перевірені.

Отже, позивач зменшив позовні вимоги на підставі частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до частини шостої статті 22 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Зменшення позовних вимог є правом позивача і не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд визнав можливим задовольнити клопотання позивача та прийняти заяву про зменшення позовних вимог.

Позивач явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, надав телеграму (вх.№49412) про розгляд справи у відсутність його представника у зв'язку з відрядженням представника та керівництва, вимоги ухвал суду від 15.08.2007, 18.09.2007, 10.10.2007, 01.11.2007 виконав не повністю, а саме: не надав оригіналів документів, доданих до позовної заяви для огляду в судовому засіданні, не направив позовну заяву, заяву про зменшення позовних вимог та додані до них документи по юридичній адресі відповідача (арк.с.85).

Відповідач явку уповноважених представників в судові засідання 18.09.2007, 10.10.2007, 01.11.2007, 14.11.2007 не забезпечив, вимоги ухвал суду від 15.08.2007, 18.09.2007, 10.10.2007, 01.11.2007 не виконав, витребуваних документів та доказів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

В матеріалах справи містяться повернення документів (вх.№№27775, 579, 1784, 1853, 1854, 3062, 3116, 3117) з адрес відповідача: 99011, м. Севастополь, вул. Сенявина, 1-411, 99011, м. Севастополь, вул. Сенявина, 1-11, 99011, м. Севастополь, вул. Щербака, 2, з позначкою установи пошти „Адресат відсутній” (арк.с.19-20, 56-58, 73-75, 76-81, 89-97).

Згідно відповіді Начальника Управління статистики у м. Севастополя вих.№16-2/2465 від 01.10.2007 (вх.№43659 від 04.10.2007) відповідач зареєстрований за адресою: 99011, м. Севастополь, вул. Щербака, 2 (арк.с.59).

Розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (п. 3.6. Рекомендацій Вищого господарського суду України № 02-5/289 від 18.09.1997 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” зі змінами та доповненням).

Ухвали суду направлялись по поштовій адресі, зазначеній в договорі, та юридичній адресі відповідача.

Строк вирішення спору по справі продовжувався, розгляд справи відкладався в порядку статей 69, 77 Господарського процесуального кодексу України (арк.с.53-54, 67-69, 71-72, 87-88).

Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутність представників сторін не перешкоджає розгляду спору по суті, тому що матеріали справи в повній мірі характеризують правовідносини сторін, копії наданих документів належним чином засвідчені, що дає суду право застосувати, при викладених обставинах, статтю 36 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд, -

в с т а н о в и в:

З`ясовані наступні обставини:

01.08.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Електродпостач” (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Мирта и О” (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 01/08, згідно з яким Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю Продукцію, а Покупець зобов'язується своєчасно прийняти і оплатити Продавцю її вартість на умовах цього Договору (арк.с.9-11).

Згідно з пунктом 1.2. Договору Продавець передає продукцію Покупцю партіями. Асортимент, кількість, ціна і термін передачі партії продукції зазначаються в витратних накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до пунктів 3.1., 3.2. Договору, орієнтовна ціна Договору складає 60000,00 грн. Продавець виставляє Покупцю рахунок на оплату поставленої партії Продукції. Продавець зобов'язується оплатити 20% від вартості суми поставленої партії Товару в день відвантаження зі складу Продавця, а залишок до 10 банківських днів.

Пунктом 6.1. передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати згідно пункту 3.2. цього Договору Покупцем вартості партії Продукції, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка обчислюється від суми неоплати, за кожен день прострочення.

На виконання умов зазначеного вище Договору, позивач поставив відповідачу Продукцію за Договором на загальну суму 49702,36 грн., що підтверджується товарною накладною № 01/08/3 від 01.08.2006 та довіреністю ЯЛИ № 723478 від 01.08.2006 (арк.с.12, 13).

01.08.2006 позивач виставив відповідачу рахунок № 01/08/2 на суму 49702,36 (арк.с.12).

01.08.2006 відповідач оплатив позивачу за продукцію згідно рахунку № 01/08/2 від 01.08.2006 грошові кошти в сумі 10000,00 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером № 14 від 01.08.2006 (арк.с.14).

Згідно Акту звірки взаєморозрахунків від 03.09.2007, наданому позивачем, за період з 01.08.2006 по 31.08.2007 заборгованість відповідача перед позивачем по витратній накладній № 01/08/3 складає 39702,36 грн., відповідач від проведення звірки взаєморозрахунків ухилився, про що позивачем надані докази (арк.с.46-47).

Спір виник у зв'язку з неповною неоплатою відповідачем отриманої Продукції за Договором купівлі-продажу  № 01/08 від 01.08.2006.

Правовідносини сторін регулюються статтями статтями 193, 230, 232 Господарського кодексу України, статтями 525, 526, 527, 530, 549, 551, 610, 625, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Цивільним кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Аналогічні положення містяться в статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 691, 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до статей 527, 530 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статей 549, 551 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Таким чином пеня, передбачена пунктом 6.1. Договору, підлягає стягненню в зменшеній заявленій сумі за період з 16.08.2006 по 11.02.2007 включно, згідно уточненого розрахунку позивача, в розмірі 3323,08 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом №3.2-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Згідно розрахунку позивача індекс інфляції за прострочення виконання грошового зобов'язання за девять повних місяців з вересня 2006 року по травень 2007 року складає 3791,96  грн. та 3% річних -  893,30 грн., які  також підлягають стягненню.

Заборгованість підтверджується матеріалами справи, а відповідач не скористався своїм правом на участь в справі, письмового відзиву і заперечень, контррозрахунку заборгованості чи доказів погашення заборгованості не надав, від проведення звірки взаєморозрахунків ухилився, про що позивачем надані докази.

Дії відповідача свідчать про зловживання своїми процесуальними правами, направлені на ухилення від відповідальності за невиконання зобов'язань по Договору.

При викладених обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням зменшення повністю в сумі 47710,70 грн., з яких: 39702,36 грн. –основний борг, 3323,08 грн. –пеня за прострочення оплати з 16.08.2006 по 11.02.2007, 3791,96 грн. –індекс інфляції за прострочення виконання грошового зобов'язання та 893,30 грн. –3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з вересня 2006 року по травень 2007 року.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача на оплату державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 193, 230, 232 Господарського кодексу України, статтями 525, 526, 527, 530, 549, 551, 610, 625, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, статтями 22, 33, 34, 44, 49, 66, 67,  75, 77, 82-85, 90 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мирта и О” (99011, м. Севастополь, вул. Сенявіна, 1-411 / 99011, м. Севастополь, вул. Щербака, 2 / 99011, м. Севастополь, вул. Сенявіна, 1-11, ідентифікаційний код 22285492, п/р 2600810061 в АБ Морський”, м. Севастополь, МФО 324742) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Електродпостач” (49054, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 42-А, кв.149 / 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Заводська, 7, офіс 702, ідентифікаційний код 33611832, п/р 26009200219001 в Дніпропетровській філії ВАТ КБ „Причорномор'я”, МФО 307316) заборгованість в сумі 39702,36 грн., пеню в розмірі 3323,08 грн., 3791,96 грн.  індексу інфляції, 893,30 грн. –3% річних, витрати по сплаті державного мита в розмірі 477,10 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  в сумі 118,00.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                           Г.П. Ілюхіна

Рішення оформлено і підписано

в порядку статті 84 ГПК України

19.11.2007