Рішення

від 10.10.2023 по справі 569/10241/23

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/10241/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Харечка С.П.,

при секретарі Литвиненко В.М.,

з участю прокурора Прокопчук О.В.,

представника Рівненської міської ради Шпак А.А.,

представника відповідача Супрунюк С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Керівник Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 29 600,59 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що ОСОБА_1 є власником об`єкта нерухомого майна, а саме будівлі, адміністративного-побутового корпусу загальною площею 332.8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Рівненської міської ради № 2861 від 15.12.2022 вирішено продати ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:040:0302 площею 0,1231 га по АДРЕСА_1 , як власнику розташованого на ній нерухомого майна. Договір купівлі-продажу земельної ділянки між Рівненькою міською радою та ОСОБА_3 укладено 28.03.2023, державну реєстрацію права приватної власності здійснено 06.04.2023. ОСОБА_4 набувши право власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 , упродовж тривалого часу не оформив правовідносини щодо користування земельною ділянкою площею 0.1575 га. на якій розташований об`єкт нерухомості.

Відтак, з моменту набуття права власності нерухоме майно до набуття права власності на земельну ділянку ОСОБА_1 фактично користувався земельною ділянкою комунальної форуми власності за відсутності укладеного договору оренди, орендну плату за землю не сплачував, у зв`язку з чим місцевий бюджет Рівненської територіальної громади недоотримав кошти у вигляді орендної плати за використання даної земельної ділянки, чим заподіяно значну шкоду інтересам територіальної громади.

Окрім того, оскільки на земельній ділянці розміщене майно, що перебувало у власності відповідача, міська рада була позбавлена можливості вільно розпоряджатися вказаною земельною ділянкою з метою отримання доходу у вигляді орендної плати та наповнення місцевого бюджету.

Згідно розрахунку розміру орендної плати, загальна сума безпідставно збережених відповідачем коштів у вигляді орендної плати становить 29 600,59 грн.

Ухвалою суду від 05 вересня 2023 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

13 вересня 2023 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що дійсно, 03 червня 2022 року він став власником адміністративно-побутового корпусу Літ «А-2» загальною площею 332,8 кв. м., який знаходиться в АДРЕСА_1 . На п`ятий день після того, як відповідач став власником нерухомого майна, а саме 08 червня 2022 року, через центр надання адміністративних послуг у місті Рівному, згідно наданої консультації спеціалістом центру, він написав заяву на ім`я міського голови О. Третяка про надання згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) земельної ділянки площею 0,1231 га за адресою: АДРЕСА_1 для обслуговування адміністративного-побутового корпусу.

Однак, листом від 27 червня 2022 року № 01-11/402 за підписом начальника управління земельних відносин виконавчого комітету Рівненської міської ради С. Таргонія його було повідомлено про те, що для отримання земельної ділянки у користування на умовах оренди йому необхідно звернутись до Рівненської міської ради (через ЦНАП) з клопотанням про передачу земельної ділянки в оренду або з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду (у разі зміни цільового призначення земельної ділянки), а для отримання земельної ділянки у власність шляхом викупу, необхідно звернутись з відповідним клопотанням до Рівненської міської ради та надати перелік документів, передбачених ст. 128 Земельного кодексу України.

Практично відразу після отримання даного листа, 29 червня 2022 року, відповідач подав заяву до Рівненської міської ради про надання дозволу на викуп земельної ділянки (кадастровий номер 5610100000:01:040:0302) для обслуговування придбаної у власність будівлі, адміністративно-побутового корпусу Літ. «А-2», яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1231 га. В даній заяві він зазначав, що у випадку потреби не заперечує щодо укладання договору авансового внеску в рахунок оплати вартості земельної ділянки. До даної заяви було додано документи, які передбачені ст. 128 ЗК України. Таким чином, відповідачем вчасно, з дотриманням строків, які передбачені законодавством України було подано заяву до органу місцевого самоврядування про викуп земельної ділянки.

Зазначає, що 28 березня 2023 року між відповідачем та Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради було укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення згідно якого він придбав у власність земельну ділянку несільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5610100000:01:040:0302 в АДРЕСА_1 загальною площею 1231 кв.м. За придбану земельну ділянку відповідач розрахувався повністю, що підтверджується Довідкою Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської області від 04 квітня 2023 року № 08-262. Тому вважає, що відсутній предмет спору.

Ухвалою суду від 21 вересня 2023 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні прокурор просив задовольнити позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні, які викладені у позовній заяві, а також у відповіді на відзив.

В судовому засіданні представник Рівненської міської ради позовні вимоги підтримав повністю, надав письмові пояснення, в яких вказав, що Рівненська міська рада підтримує позицію прокурора, що відповідачами без достатньої правової підстави збережено у себе майно, у вигляді орендної плати, які повинні були сплатити за користування земельною ділянкою. Зазначає, що Рівненською окружною прокуратурою було проведено правильний та достовірний арифметичний розрахунок безпідставно збережених коштів у формі орендної плати за землю у розмірі 29 600 грн. 59 коп., які підлягають стягненню за користування земельною ділянкою без належних на те правових підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, з підстав, викладених у відзиві. Просив у позові відмовити.

Заслухавши думку учасників справи, з`ясувавши обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, ОСОБА_1 є власником об`єкта нерухомого майна, а саме будівлі, адміністративного-побутового корпусу загальною площею 332.8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Державна реєстрація права приватної власності на даний об`єкт нерухомості здійснена 03.06.2022 на підставі Договору купівлі-продажу № 252 від 03.06.2022, укладеного з ТОВ « ТРЕЙДІНВЕСТГРУП».

Рішенням Рівненської міської ради № 2861 від 15.12.2022 вирішено продати ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:040:0302 площею 0.1231 га по АДРЕСА_1 , як власнику розташованого на ній нерухомого майна.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки між Рівненькою міською радою та ОСОБА_3 укладено 28.03.2023, державну реєстрацію права приватної власності здійснено 06.04.2023.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 26.12.2022 задоволено позов керівника Рівненскої окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради до ТОВ «Трейдінвестгруп» про стягнення 75 тис.грн. безпідставно збережених коштів за користування зазначеною вище земельною ділянкою за період перебування даної будівлі у власності останнього.

Відповідно до ст. 120,126 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України вбачається, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Відповідно до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Таким чином, за змістом вказаних приписів, виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Відповідно до положень ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

В силу ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідач не був власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням ч.1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суд) у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі №920/739/17).

Відтак, з моменту набуття права власності нерухоме майно до набуття права власності на земельну ділянку, ОСОБА_1 фактично користувався земельною ділянкою комунальної форми власності за відсутності укладеного договору оренди, орендну плату за землю не сплачував, у зв`язку з чим місцевий бюджет Рівненської територіальної громади недоотримав кошти у вигляді орендної плати за використання даної земельної ділянки, чим заподіяно значну шкоду інтересам територіальної громади.

Окрім того, оскільки на земельній ділянці розміщене майно, що перебувало у власності відповідача, міська рада була позбавлена можливості вільно розпоряджатися вказаною земельною ділянкою з метою отримання доходу у вигляді орендної плати та наповнення місцевого бюджету.

Враховуючи викладене, відповідач ОСОБА_1 , як власник об`єкта нерухомого майна, а саме будівлі, адміністративного-побутового корпусу загальною площею 332.8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 користувався земельною ділянкою площею 0,1231 га з кадастровим номером 5610100000:01:040:0302, а отже, зберіг у себе кошти у вигляді орендної плати за користування, які повинен був сплатити до місцевого бюджету Рівненської міської територіальної громади.

За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки:

- станом на 01.01.2022 - 1 161 145.93 гривень;

- станом на 02.03.2023 - 1 265 971.60 гривень.

Рішенням Рівненської міської ради від 19.10.2017 № 3427 затверджено Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на території міста Рівного та за земельні ділянки за його межами, які є власністю територіальної громади міста, і затвердження складу контрольної комісії Рівненської міської ради з питань встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки.

Відповідно до Розділу 2 Положення, орендна плата за земельні ділянки справляється у грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, aлe річна сума платежу:

1) не може бути меншою від розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території;

2) не може перевищувати дванадцяти відсотків від нормативної грошової оцінки.

Мінімальна величина розміру орендної плати окрім земельних ділянок, зазначених у п.5 Розділу 2) за земельні ділянки, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Рівного, встановлюється на рівні 3% від нормативної грошової оцінки.

Відтак, розмір орендної плати за користування земельною ділянкою:

- за період з 03.06.2022 по 01.03.2023 становить 25 958,76 грн. = (1 161 145.93 :365

днів*272 дні*3%:):

- за період з 02.03.2023 по 05.04.2023 становить 3 641,83 грн. = (1 265 971.60:365*35 днів*3%).

Отже, загальна сума неотриманого доходу у вигляді орендної плати становить 29 600,59 грн.

Згідно з ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

З аналізу змісту норм ст.ст.1212-1214 Цивільного кодексуУкраїни випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

Тобто, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичною користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Посилання відповідача на те, що ним вживалися необхідні заходи з викупу земельної ділянки, а будь яких інших рішень щодо необхідності укладення договору оренди земельною ділянкою з відповідачем позивач не приймав, не спростовують факт користування ним земельною ділянкою на якій розміщено належний йому об`єкт нерухомості без укладення договору оренди та неможливості власника розпоряджатись та отримувати дохід від належного йому майна. Факт ненадання дозволу на викуп вказаної земельної ділянки не надає право відповідачу безоплатно користуватись земельною ділянкою на якій розміщено його нерухоме майно.

З огляду на викладене, відповідач ОСОБА_1 як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави, за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, а тому зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст. 1212 ЦК України.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 року у справі № 905/1680/20, від 04.12.2019 року у справі № 917/1739/17, від 20.11.2018 року у справі № 922/3412/17, Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 року у справі №646/473/19, Касаційного господарського суду від 05.08.2022 року № 922/2060/20.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевою самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно ч. 4 ст. 56 ЦПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обгрунтовує, в чому полягає пору шення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 визначено, що під представництвом прокуратурою інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави з урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям. У зв`язку із чим прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство підставу позову та зазначає, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

З контексту даною рішення Конституційного суду України, враховуючи положення чинного законодавства, вбачається, що прокурором прояв порушення інтересів держави визначається самостійно з урахуванням суспільного інтересу. Держава зацікавлена у дотриманні процедур реалізації прав на землю, так само як і у дотриманні норм чинного законодавства. Додержання вимог закону не може не являти суспільного інтересу, оскільки є проявом управлінської функції держави та спрямоване на забезпечення єдиного підходу до врегулювання тих чи інших правовідносин, впровадження системності та прозорості при реалізації прав громадянами і юридичними особами, принципу конституційної рівності суб`єктів цивільних правовідносин.

У той же час, використання земель без правовстановлюючих документів та безоплатно не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права у країні.

Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

Як встановлено під час судового розгляду, Рівненською міською радою чи її виконавчими органами дії щодо стягнення з відповідача коштів за фактичне користування земельною ділянкою кадастровий номер 5610100000:01:040:0302 не вчинялись.

Вказане свідчать про неналежне здійснення Рівненською міською радою захисту порушених інтересів територіальної громади та наявність передбачених ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для їх представництва органами прокуратури.

Відтак, суд дійшов до висновку, що прокурор у позові обґрунтував наявність «інтересів держави» у вигляді використання земельної ділянки відповідачем без оформлення документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою відповідно до закону, чим було спричинено втрату місцевого бюджету у виді неодержаного доходу, тобто збитки місцевій громаді в особі Рівненської міської ради.

З урахуванням наведених норм права, таке обґрунтування відповідає розумінню «інтересів держави», тому суд має підстави вважати, що позов прокурора має на меті захист суспільних інтересів, якими опікується держава та правомірно звернувся в інтересах Рівненської міської ради за захистом їх порушених прав.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, судовий збір у розмірі 2 684 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 258, 259, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Рівненської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі 29600 грн. 59 коп. (двадцять дев`ять тисяч шістсот гривень 59 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Рівненської обласної прокуратури (вул. 16 Липня, 52, м. Рівне, 33028, код ЄРДПОУ 02910077) 2684.00 грн. судового збору, сплаченого за пред`явлення позовної заяви до суду за наступними реквізитами: одержувач - р/р UА228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк: Державна казначейська служба, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Керівник Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави, адреса: м.Рівне, вул. Гарна, буд. 29, код ЄДРПОУ 02910077.

Позивач: Рівненська міська рада, адреса: м.Рівне, вул. Соборна, буд. 12А, код ЄДРПОУ 34847334.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення виготовлено 17.10.2023 року.

Суддя Харечко С.П.