Постанова

від 03.10.2007 по справі 12/164-3526

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/164-3526

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2007 р.Справа № 12/164-3526

 11:45 год.

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Скрипчук О.С.             

при секретарі судового засідання  Дудник А.І.

Розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегеш-Україна», вул. Гагаріна,17Д, м. Шумськ

до: Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції, вул. Самчука,6, м. Кременець         

про: визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 15.06.2007р. №0000641502/0 та від 19.07.2007р. №0000741502/0.

За участю представників сторін:

позивача: Киринюк З.І. –представник, доручення №55 від 28.08.2007р.

відповідача: Байло О.Є. –старший податковий інспектор, довіреність №1226/10 від 09.02.2007р.;

                        Божук М.У. –зав. сектору оподаткування, довіреність №517010 від 17.07.2007р.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сегеш-Україна», м. Шумськ, надалі позивач, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції, м. Кременець, про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 15.06.2007р. №0000641502/0 та від 19.07.2007р. №0000741502/0.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що зроблені перевіряючими в Актах перевірок висновки необґрунтовані і суперечать нормами чинного законодавства, товариство здійснює свою діяльність у відповідності з заявленими видами економічної діяльності, в нормативних актах не міститься посилань щодо не відшкодування податку на додану вартість у разі отримання збитків товариством. В підтвердження викладеного додає Акти Кременецької МР ДПІ від 15.06.2007р. №000046/1502/32736549 «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань відшкодування податку на додану вартість за квітень 2007 року»та від 18.07.2007р. №000059/1502/32736549 «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань відшкодування податку на додану вартість за травень 2007 року», дані про обсяги придбання за ставкою 20% ПДВ за березень 2007 року та квітень 2007 року, платіжні доручення.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримує.

У запереченні на адміністративний позов від 28.08.2007р. №6735/10 Кременецька МР ДПІ позовні вимоги не визнає і просить суд відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що право податкового кредиту у ТОВ «Сегеш-Україна»виникає у зв'язку з виконанням контракту про виготовлення товарів з давальницької сировини, який укладений з порушенням норм чинного законодавства України. В результаті виконання вказаного контракту валові доходи товариства менші за валові витрати. А відтак, оскільки товариство здійснює операції лише по одному контракту, яким не передбачено отримання доходу, то відповідно до ст. 1 та ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України діяльність ТОВ «Сегеш-Україна»не є господарською діяльністю, оскільки під останньою розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру з метою отримання доходу. Тому, зменшення суми бюджетного відшкодування за квітень-травень 2007 року є законним та обґрунтованим.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено.

15 червня 2007 року працівниками Кременецької МР ДПІ була проведена перевірки діяльності позивача, за результатами якої складений Акт №000046/1502/32736549 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Сегеш-Україна»з питань відшкодування податку на додану вартість за квітень місяць 2007 року», надалі Акт перевірки.

Перевіркою встановлено та зафіксовано в Акті перевірки порушення товариством п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого перевіряючими зроблений висновок про неправомірне віднесення позивачем 1958 грн. до бюджетного відшкодування по декларації за квітень 2007 рік.

18 липня 2007 року працівниками Кременецької МР ДПІ була проведена перевірка діяльності позивача, за результатами якої складений Акт №000059/1502/32736549 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Сегеш-Україна»з питань відшкодування податку на додану вартість за травень місяць 2007 року», надалі Акт перевірки.

Перевіркою встановлено та зафіксовано в Акті перевірки порушення товариством п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого перевіряючими зроблений висновок про неправомірне віднесення позивачем 3377 грн. до бюджетного відшкодування по декларації за травень 2007 року.

15 червня 2007 року Кременецькою МР ДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0000641502/0, яким згідно з п.п. «б», «в», п.п. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та згідно з п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»на підставі Акта перевірки від 15.06.2007р. №000046/1502/32836549 за встановленні порушення п.п. 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»товариству з обмеженою відповідальністю «Сегеш-Україна»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2007 рік в сумі 1958 грн.  

19 липня 2007 року Кременецькою МР ДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0000741502/0, яким згідно з п.п. «б», «в», п.п. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та згідно з п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»на підставі Акта перевірки від 18.07.2007р. №000059/1502/32736549 за встановленні порушення п.п. 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»товариству з обмеженою відповідальністю «Сегеш-Україна»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2007 рік в сумі 3377 грн.  

Дані податкові повідомлення-рішення оскаржуються позивачем в судовому порядку.

Оцінивши зібрані по справі докази та дослідивши норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість” (надалі Закон №168/97), який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, бюджетне відшкодування –сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Закон №168/97 визначає платника податку, як особу, що згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яку імпортує товари на митну територію України.

Податковий кредит в розумінні Закону України «Про податок на додану вартість»- це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 7.4 Закону №168/97 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів ( у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 7.5.1 встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання згідно звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з вимогами п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону „Про податок на додану вартість” платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Законом зазначено, а саме п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних.

Відповідно положень до п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону встановлено, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

    а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

    б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

    в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає  платнику податку

Кременецька МР ДПІ в обгрунтування правомірності прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень посилається на порушення товариством норм Закону України «Про податок на додану вартість», зокрема за приписами п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 якого, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Дані висновки податкового органу зроблені під час проведення перевірок, з матеріалів яких було встановлено, що ТОВ «Сегеш-Україна»за результатами фінансово-господарської діяльності отримало збитки, згідно податкового обліку по декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2007 року підприємство отримало прибуток в сумі 0,4 тис. грн. Дана діяльність пов'язана з тим, що коштів за наданні послуги по переробці давальницької сировини, які отримує ТОВ «Сегеш-Україна»від ТОВ «Сегеш-Єесті»(Естонія) згідно договору №1 від 22.02.2006р. не вистачає на покриття видатків, крім того не закладається рентабельність підприємства.

В свою чергу розділом 2 Статуту товариства передбачено, що метою діяльності товариства є отримання прибутку, а отримуючи збитки ТОВ «Селеш-Україна» порушує умови установчих документів.

За таких обставин, податковою інспекцію зроблений висновок, що оскільки по даному контракту операція є регулярною, постійною та суттєвою і разом з тим збитковою, то це не є господарською діяльністю в розумінні п. 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що позбавляє платника податку можливості на включення сум до складу податкового кредиту згідно з положеннями п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Однак, твердження Кременецької ОДПІ не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та спростовуються наступним.

Визначення терміну «господарська діяльність»наведено у п. 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого –це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно частини 1 статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво –це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Як вбачається із Актів перевірок ТОВ «Сегеш-Україна»зареєстроване Управлінням у справах торгівлі, побуту та реєстрації Тернопільської міської ради 15.12.2003р., взяте на податковий облік за №21 від 20.01.2005р. Шумським відділенням Кременецької МР ДПІ. Діяльність товариства віднесено до видів економічної діяльності під кодом (КВЕД) 18.21.0 –виробництво робочого одягу, 18.22.0 –виробництво верхнього одягу, 18.23.0 –виробництво спіднього одягу, 18.24.0 –виробництво іншого одягу та аксесуарів.

Таким чином, діяльність товариства щодо виробництва швейних виробів та замовлення та з сировини ТОВ «Сегеш-Єесті»здійснювалась в межах його господарської діяльності.

Як зазначено в Актах перевірок з питань відшкодування податку на додану вартість при перевірці перевіряючими були використані декларації з податку на додану вартість за березень, квітень та травень 2007 року, реєстри виданих та отриманих податкових накладних за березень, квітень та травень 2007 року, копії податкових накладних та акти звірок за березень та квітень 2007 року, копії платіжних документів за березень та квітень 2007 року, вантажно-митні декларації за березень, квітень та травень 2007 року, наявність яких є необхідною умовою для включення платником податку сум податку на додану вартість до податкового кредиту та відсутність в Акті перевірок будь-яких зауважень з боку перевіряючи щодо їх оформлення.

Також, слід зазначити, що ризик у неотриманні прибутку є характерною особливістю господарської діяльності суб'єктів господарювання, а норми Закону України «Про податок на додану вартість»не ставлять в залежність право платника на відшкодування ПДВ від наявності збитків.

За таких обставин, позовні вимоги позивача підлягають до задоволення, а прийняті податковим органом податкові повідомлення-рішення слід визнати нечинними.

Згідно статті 71 Кодексу Адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У відповідності із ст. 94 КАС України судовий збір відшкодовується позивачу за рахунок Державного бюджету.

Стаття 258 КАС України передбачає, що за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист. Разом з тим, судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69–71, 86, 94, 158, 160-163 КАС України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити.

2.          Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції від 15.06.2007р. №0000641502/0 та від 19.07.2007р. №0000741502/0.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сегеш-Україна», вул. Гагаріна,17Д, м. Шумськ, код ЄДРПОУ 32736549, - 3 грн. 40 коп. судового збору.

4.          Виконавчий лист видати за заявою ТОВ «Сегеш-Україна».

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі „____” жовтня 2007 року до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом двадцяти днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.      

Суддя                                                                                                    О.С. Скрипчук